ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Микола Соболь
2024.10.02 05:51
Пробудження
Час від часу зітхаю (з полегшенням наче),
що у землю впаде проросте чи згниє.
Хто заплатить борги, як удови заплачуть?
Хто дитятко утішить чуже чи своє?
Чи промовить убивця: «Возьмі, вот, канфєтку»? –
він три шкіри здере поки тільце живе,
не тобі вж

Сонце Місяць
2024.10.01 23:08
бентеживо
Хамфрі Боґарт вантажиться на вінтажній линві—фрау Мюллер на підхваті. Балаганчик врубає трофейні софіти. Нотково істеричний дряпаний вокал якоїсь леді. На линві склизько. Зівсібіч прибуває відвідувач Бажаючі вхопити вишеньку на торті. Фероньєтка без фе

Микола Дудар
2024.10.01 19:35
***
Цей тиждень — ні, в наступний тиждень
Нам доведеться відповзти
І від покупок, і від гривень…
О миле серденько, прости…
Щось переплутав, недобачив
І спотикавсь було об щось…
Я ж переймавсь тобою наче?
А відповзти таки прийшлось…

Світлана Пирогова
2024.10.01 12:46
Мужніє сила (пісня)
Занапастили... Гріх навколо.
Згоріло поле, зчорніло поле.
Війни несамовите соло.
Горланить гучно вороже воло.

Хати-примари, вишень зойки.
Димиться темінь, суцільна темінь.
Хрипить самотня в смугах сойка.

Пиріжкарня Асорті
2024.10.01 11:31
***
і телефонна і душевна
та пісня в церкві й хорова
аж тепло регенту від неї
співа'

2024

Олександр Сушко
2024.10.01 11:25
Місток
Антитеза на вірш Анатолій Матвійчука

Осінь гріє теплом,
Це закінчиться скоро.
Дотик інших часів
Студить душу мою.
На тоненькім містку
Поміж Завтра й Учора.

Олександр Сушко
2024.10.01 08:40
Руссій язик
Прівєтік! Здрастє! Как дєлішкі?
Папіл лі водочкі с утра?
Сєгодня сабантуй у Мішкі,
Пайдьом, хлєбньом, уже пора.


У вишиванках півстолиці
Жує непотріб у ротах.

Віктор Кучерук
2024.10.01 07:34
* * *
Аніде нікого навкруги,
Хоч садибу збудував не скраю, –
Відчуття самотності й нудьги
У душі безрадісно зростає.
Вік сильніш затягує сильце,
Сплетене з очікувань безкраїх, –
Старість заспокоїти слівцем
Ані з ким можливості не маю.

Микола Соболь
2024.10.01 06:11
Відлуння горобиної ночі
Ще стоїть відлуння ночі горобиної
і відьмацька кліка крізь село іде,
вітер трусить з листя чари під калиною,
мокре, наче курка, котеня руде.
Геть переплелися сьогодення й містика,
сяду біля печі, вийде домовик,
теми нескінченні: стоїцизм, софістика

Микола Дудар
2024.10.01 05:31
***
А настрій справді й вересневий…
Зглядає сонце з-під тишка
Старе питаннячко - а де ви?
Готуєм душу до стрибка…
Бо як припреться дощ із вітром
І випнуть в парі пазурі…
Тоді прийдеться з конвоїром
Себе шукати на дворі

Володимир Бойко
2024.10.01 03:16
Словесні аномалії
Безсмертний полк героїчно поліг собачою смертю. Чисельні винятки із правил перетворюють життя на гру без правил. Незаслужено заслужені заслужили, аби отримати по заслугах. Глибока думка застрягла на мілині. Природокористувачі користувалися при

Іван Потьомкін
2024.09.30 17:20
***
Шукаю на Святій Землі пейзажі,
Чимось схожі на вкраїнські:
Горби і пагорби не лисі, а залісені,
Карпати вгадую в Голанах,
Говерлу - в засніженім Хермоні ,
Йордан у верболозі, як і Дніпро,
Щемом вливається у серце...
...А за пейзажами вбачається

Тетяна Левицька
2024.09.30 15:18
Елегія осені
Не треба так несамовито
шукати винних без вини,
допоки в душу не забито
цвяхи іржаві восени

Хоча покинути пернатим
гніздечка теплі довелось,
нема підстави сумувати,

Козак Дума
2024.09.30 09:58
Лише одна
Душа моя серпанком оповита,
заплутались осінні почуття,
які не допалали горицвітом,
у павутині бабиного літа –
під гору покотилося життя.

Уже упали роси на покоси,
лунає скрипки жалісна струна.

Світлана Пирогова
2024.09.30 08:57
Духовні крила ( до Всеукраїнського дня бібліотек)
Плекають чарівне вкраїнське слово,
І зберігають мудрість споконвічну,
І досвід поколінь, потужність мови
У книгах, що до себе ваблять, кличуть.
Бібліотекарі зустрінуть радо,
(Бо тут працюють чуйні і уважні),
Знайдуть потрібну книгу і порадять.
Пові

Микола Соболь
2024.09.30 07:02
Червнева ніч
У лугах покошена трава,
прохолода ходить по долині,
до вербиці вітер заграва,
час до липня, мов до брата лине.
Не почуєш пісню солов’я,
змовкли в лісі гомінкі зозулі,
а ріки повільна течія,
мов поснула на нічнім Інгулі.
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів


Поетичні Майстерні



 Нові автори (Поезія):

Джура Заморочник
2024.09.28

Фоміч Валерій Андрійович Пожежник
2024.09.25

Васка Почеркушка
2024.09.16

Антон Мог
2024.08.20

Ілля Шевченко
2024.08.17

Юлія Рябченко
2024.08.04

Мирослав ЕкманКременецький
2024.07.25






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія





  Вірші, проза, аналітика, огляди
Автори / Марія Гончаренко (1943) / Вірші

 ...осені
Образ твору ***
Повільно згасає осінь
поступово вивільнюється суть
рухливої кори
застиглого часу опадаючого листя
нерухомості пульсуючого гілля

Розуміння життя дерев
є першою ознакою
людської осені
*

• Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.


Рейтингування для твору не діє ?
  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)



Про публікацію
Дата публікації 2011-11-07 20:13:29
Переглядів сторінки твору 5643
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: Любитель поезії
* Народний рейтинг -  ( - )
* Рейтинг "Майстерень" -  ( - )
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.900
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Автор востаннє на сайті 2013.12.02 10:15
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ганна Осадко (М.К./М.К.) [ 2011-11-07 20:54:32 ]
Розуміння життя дерев
є першою ознакою
людської осені
!!!!!!!!!!!!!!!
Дуже, Маріє!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Марія Гончаренко (Л.П./Л.П.) [ 2011-11-08 09:56:24 ]
Дякую, Ганно, - дуже і дуже втішена!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василь Кузан (М.К./М.К.) [ 2011-11-07 21:08:18 ]
Надзвичайно!

Ганна Осадко мене випередила. Але саме заради цих рядків і варто було писати. Чудово!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Марія Гончаренко (Л.П./Л.П.) [ 2011-11-08 09:58:05 ]
Дякую, Василю, за такі гарні слова...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Чорнява Жінка (М.К./М.К.) [ 2011-11-07 21:21:58 ]
Красиво і медитативно. Але я б не вживала слова "дерев" до самого фінішу (тобто, рухливої кори - і все).


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Марія Гончаренко (Л.П./Л.П.) [ 2011-11-08 10:01:11 ]
Згодна і абсолютно, Чорняво Жінко, з цим - виправляю. Дякую!!!!!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василь Світлий (Л.П./М.К.) [ 2011-11-07 21:22:19 ]
Людська осінь - сильно !!!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Марія Гончаренко (Л.П./Л.П.) [ 2011-11-08 09:59:20 ]
Світлий Ви, Василю!!!!!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Агата Вісті (Л.П./Л.П.) [ 2011-11-07 22:28:03 ]
Марійко, "рухлива кора" - саме те!)

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Марія Гончаренко (Л.П./Л.П.) [ 2011-11-08 10:02:39 ]
Так приємно, Маріє, відчувати співрезонансність... Дякую!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Гренуіль де Маре (Л.П./М.К.) [ 2011-11-07 22:35:49 ]
Прочитала - і зажурилася, бо з самого дитинства дерева мені були ближчими і зрозумілішими, ніж люди. То що це ж виходить: моє життя прямо з осені й почалося?! :))
Гарно - дуже-дуже. Але щодо "дерев" солідарна з Чорі :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Марія Гончаренко (Л.П./Л.П.) [ 2011-11-08 10:07:43 ]
О,так, Гренуїль де Маре, виходить, що народилися Ви одразу вже змудрілою... спостерігаю цих маленьких за віком і мудрих людей - це дуже цікаво!
А "дерева" зараз зніму - цілком згодна.
Дякую!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Богдан Манюк (М.К./М.К.) [ 2011-11-07 22:45:58 ]
І я підтримую думку щодо "дерев".


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Марія Гончаренко (Л.П./Л.П.) [ 2011-11-08 10:09:23 ]
Дякую, Богдане, за увагу, - вже виправила.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Іван Редчиць (М.К./М.К.) [ 2011-11-08 04:39:40 ]
Славний вірш... Дерева - наші вірні друзі...
Це добре, що ми прагнемо зрозуміти їхнє життя... А чого ми забуваємо про їхні душі?..


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Марія Гончаренко (Л.П./Л.П.) [ 2011-11-08 10:24:11 ]
Дякую за знайдені приємні слова, Іване!
"Це добре, що ми прагнемо зрозуміти їхнє життя... А чого ми забуваємо про їхні душі?.." - я думаю, що Життя це і є життям душі в усіх її вимірах,- т.зв. "матеріальних " і "нематеріальних", адже люба наша дія в першу чергу являє нашу душу, її вдосконаленість... шось так.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Григоренко (Л.П./Л.П.) [ 2011-11-08 08:56:35 ]
приємне відчутя
пульсу життя
із щирою подякою
щасти Вам
пані Марія!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Марія Гончаренко (Л.П./Л.П.) [ 2011-11-08 10:37:09 ]
Олександре, щиро дякую за ці слова!
Нагадали вони мені чотири рядка про те, що є життя, і які скидаються просто на виведену для себе формулу, але ж виставлю їх зараз.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Бенедишин (М.К./М.К.) [ 2011-11-08 19:16:29 ]
"застигаючого часу падаючого листя" - дуже "ріжучий" рядок, Маріє. Він усе, ні, не все, але таки - псує. Шкода, бо вірш - вартісний, чудовий.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Марія Гончаренко (Л.П./Л.П.) [ 2011-11-09 14:51:14 ]
Так, Любове,- уважний Ви критик. Дякую. Цей рядок маю у кількох варіантах, але ж поставила так... може ліпше - "застиглого часу падаючого листя"?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Марія Гончаренко (Л.П./Л.П.) [ 2011-11-09 14:56:36 ]
чи "застиглого часу опадаючого листу"?