ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Ольга Садкова
2026.08.08 21:48
Бобер
Серед річки — ну й дива! —
хата виросла нова.
Збудував її бобер
той, що сам собі і мер,
і земельний упорядник,
депутат, а чи «колядник»*…

Не чекав з бюджету гроші,

Іван Потьомкін
2026.08.08 20:10
Невибутнім романтиком був він
Як на мене, він народився не в ту епоху. Було б це 17-18 століття, і ми б знали не Івана Сірка чи Костя Гордієнка, а Толю Григоренка. Так і бачу його на коні, з шаблюкою поперед таких, як і він сам, козарлюг. Щоправда, набагато грамотнішим , вільної хв

Юрій Лазірко
2026.08.08 19:31
Земля на Рибинах -- з присмаком блюзу
на двох старих китах
і третьому
кочівнику-дельфіні
на спаленій зорі
загаданім бажанні
і порі осінній
тримається
моя земля

Юхим Семеняко
2026.08.08 17:13
La mia alba
Не піду під щитом я "на ви",
Сеньйорит не ділитиму з кимось.
Не зносити мені голови –
І в амбіції більше не кинусь.

Перейшов до когорти дідів,
Дідусем величають онуки.
Тож куфайку стареньку надів,

Ігор Терен
2026.08.08 16:11
Химерики курйозного безголов’я
А бики не зарили сокири
в епопеї кориди за мир.
Проти миру
і пу зі сортиру,
і зеленої швалі кумир.

***
А ботаніки люльку курили

Артур Курдіновський
2026.08.08 15:10
Два поети
Весна барвиста, лагідно-казкова,
Лишала слід у кожному сонеті.
Зустрілися колись невипадково
На поетичнім сайті два поети.

Перегляд. Прочитання. Їх багато!
Я відповів. Та хто мене примусив?
Не всім життя спроможне дарувати

Борис Костиря
2026.08.08 13:44
Монолог безпритульного
Я ночую в пустельнім вокзалі,
Попідтинню самотньо іду.
У якій же далекій Валгаллі
Я притулок знайду, ніби дух?

Мене дощ так безжально періщить.
Я ночую у вогких церквах.
Мене істина б'є у обличчя,

Ольга Олеандра
2026.08.08 11:56
Задощило
Задощило.
Заспівало.
Досить спеки! Літа мало!
Прохолода між краплинок.
Міжспекотний відпочинок.
По душі біжать доріжки.
Вздовж калюж стрибають ніжки.
Зустріч пальців і повітря.

хома дідим
2026.08.08 11:56
* 166 *
коли розвиднюється
але хмарам тісно
і цей розклад
небесний цей ландшафт
гармоніює із душевним
надто звісним
із люстром де усі
шляхи навспак назад

М Менянин
2026.08.08 09:52
Четвер – есей
P.S. Четвер – есей 0 Друзям. Песах. Смеркалось. 1 От і Четвер. З Петром приготували Пасху, запекли ягня, щоб Учитель спожив зі Своїми учнями. 2 Знайомий воду приніс*. В цей час і учні зайшли. 3 Накритий стіл в світлиці. З’явивсь Ісус і почали. Ще

Віктор Кучерук
2026.08.08 07:33
* * *
За хмарою хмара - і кожна мрячить
Набридливо і безкінечно, -
Похмурі хмарини укрили блакить
І вітер подув недоречно.
Оця надокучлива мжичка дрібна, -
Як мухи серпневі в кімнаті, -
Як пам'ятна змалечку пісня сумна
Про наші родинні утрати.

С М
2026.08.08 04:44
Стерво (The Rolling Stones)
постійна втома, не розумію
спав три, чи більше, діб
мене змолов хтось, поспіль розсіяв
не годний до трудів
наче хтось соки із мене вичавив
пить не у змозі я
голодним чуюся, у чім тут причина
їв же кінський біляш

Ольга Садкова
2026.08.07 21:51
Чекання
А без тебе і небо несинє —
наче осінь дочасна спива
з неба синяву всмак по краплині.
Вигасає в осмуті трава.
Замовкають поволі цикади —
найказковіший супровід снів, —
а натомість нема кому грати.
Кожен вечір тепер онімів.

Ірина Вовк
2026.08.07 15:27
"Чорний сніг Александрії" (продовження 2)
Чорний сніг і попелястий світанок Контраст цієї ночі розколов місто навпіл. На римських барикадах легіонери, втомлені, брудні від сажі та кіптяви, дивилися на заграву з полегшенням. Вони витирали піт з чола і міцніше стискали руків'я своїх гладіусів.

хома дідим
2026.08.07 12:05
* 165 *
оса влітає
лупиться у скло
минають спаси
вицвітають квіти
не спиться
радше умирається
в це літо
усе для того

Борис Костиря
2026.08.07 11:54
Холодний вітер
Холодний вітер люто свище
Із потойбіччя, з царства снів,
Роздмухуючи попелище
Старих ідей, старих вождів.
Ніхто цей епос не напише.
Перо - у реготі вогнів.

Холодний вітер продиктує
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів


Поетичні Майстерні



 Нові автори (Поезія):

Ярина Діброва
2026.08.07

Анастасія Ехо
2026.08.01

Фел Ходак
2026.07.22

Ольга Садкова
2026.07.18

Анна Марчук
2026.07.12

Паб Лімерик
2026.07.12

Тетяна Нєтьосіна
2026.07.04






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія





  Вірші, проза, аналітика, огляди
Автори / Марія Гончаренко (1943) / Вірші

 ...осені
Образ твору ***
Повільно згасає осінь
поступово вивільнюється суть
рухливої кори
застиглого часу опадаючого листя
нерухомості пульсуючого гілля

Розуміння життя дерев
є першою ознакою
людської осені
*

• Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.


Рейтингування для твору не діє ?
  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)



Про публікацію
Дата публікації 2011-11-07 20:13:29
Переглядів сторінки твору 6754
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: Любитель поезії
* Народний рейтинг -  ( - )
* Рейтинг "Майстерень" -  ( - )
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.900
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Автор востаннє на сайті 2013.12.02 10:15
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ганна Осадко (М.К./М.К.) [ 2011-11-07 20:54:32 ]
Розуміння життя дерев
є першою ознакою
людської осені
!!!!!!!!!!!!!!!
Дуже, Маріє!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Марія Гончаренко (Л.П./Л.П.) [ 2011-11-08 09:56:24 ]
Дякую, Ганно, - дуже і дуже втішена!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василь Кузан (М.К./М.К.) [ 2011-11-07 21:08:18 ]
Надзвичайно!

Ганна Осадко мене випередила. Але саме заради цих рядків і варто було писати. Чудово!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Марія Гончаренко (Л.П./Л.П.) [ 2011-11-08 09:58:05 ]
Дякую, Василю, за такі гарні слова...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Чорнява Жінка (М.К./М.К.) [ 2011-11-07 21:21:58 ]
Красиво і медитативно. Але я б не вживала слова "дерев" до самого фінішу (тобто, рухливої кори - і все).


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Марія Гончаренко (Л.П./Л.П.) [ 2011-11-08 10:01:11 ]
Згодна і абсолютно, Чорняво Жінко, з цим - виправляю. Дякую!!!!!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василь Світлий (Л.П./М.К.) [ 2011-11-07 21:22:19 ]
Людська осінь - сильно !!!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Марія Гончаренко (Л.П./Л.П.) [ 2011-11-08 09:59:20 ]
Світлий Ви, Василю!!!!!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Агата Вісті (Л.П./Л.П.) [ 2011-11-07 22:28:03 ]
Марійко, "рухлива кора" - саме те!)

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Марія Гончаренко (Л.П./Л.П.) [ 2011-11-08 10:02:39 ]
Так приємно, Маріє, відчувати співрезонансність... Дякую!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Гренуіль де Маре (Л.П./М.К.) [ 2011-11-07 22:35:49 ]
Прочитала - і зажурилася, бо з самого дитинства дерева мені були ближчими і зрозумілішими, ніж люди. То що це ж виходить: моє життя прямо з осені й почалося?! :))
Гарно - дуже-дуже. Але щодо "дерев" солідарна з Чорі :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Марія Гончаренко (Л.П./Л.П.) [ 2011-11-08 10:07:43 ]
О,так, Гренуїль де Маре, виходить, що народилися Ви одразу вже змудрілою... спостерігаю цих маленьких за віком і мудрих людей - це дуже цікаво!
А "дерева" зараз зніму - цілком згодна.
Дякую!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Богдан Манюк (М.К./М.К.) [ 2011-11-07 22:45:58 ]
І я підтримую думку щодо "дерев".


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Марія Гончаренко (Л.П./Л.П.) [ 2011-11-08 10:09:23 ]
Дякую, Богдане, за увагу, - вже виправила.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Іван Редчиць (М.К./М.К.) [ 2011-11-08 04:39:40 ]
Славний вірш... Дерева - наші вірні друзі...
Це добре, що ми прагнемо зрозуміти їхнє життя... А чого ми забуваємо про їхні душі?..


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Марія Гончаренко (Л.П./Л.П.) [ 2011-11-08 10:24:11 ]
Дякую за знайдені приємні слова, Іване!
"Це добре, що ми прагнемо зрозуміти їхнє життя... А чого ми забуваємо про їхні душі?.." - я думаю, що Життя це і є життям душі в усіх її вимірах,- т.зв. "матеріальних " і "нематеріальних", адже люба наша дія в першу чергу являє нашу душу, її вдосконаленість... шось так.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Григоренко (Л.П./Л.П.) [ 2011-11-08 08:56:35 ]
приємне відчутя
пульсу життя
із щирою подякою
щасти Вам
пані Марія!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Марія Гончаренко (Л.П./Л.П.) [ 2011-11-08 10:37:09 ]
Олександре, щиро дякую за ці слова!
Нагадали вони мені чотири рядка про те, що є життя, і які скидаються просто на виведену для себе формулу, але ж виставлю їх зараз.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Бенедишин (М.К./М.К.) [ 2011-11-08 19:16:29 ]
"застигаючого часу падаючого листя" - дуже "ріжучий" рядок, Маріє. Він усе, ні, не все, але таки - псує. Шкода, бо вірш - вартісний, чудовий.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Марія Гончаренко (Л.П./Л.П.) [ 2011-11-09 14:51:14 ]
Так, Любове,- уважний Ви критик. Дякую. Цей рядок маю у кількох варіантах, але ж поставила так... може ліпше - "застиглого часу падаючого листя"?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Марія Гончаренко (Л.П./Л.П.) [ 2011-11-09 14:56:36 ]
чи "застиглого часу опадаючого листу"?