ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Віктор Кучерук
2026.03.22 05:55
Хоч ще приморозки зрана
Срібло сіють на вали, -
Жебонять струмки весняні
Й первоцвіти зацвіли.
Соком вже поналивало
Стовбури, гілки, бруньки
І оспівують помалу
Час пробудження пташки.

С М
2026.03.22 05:50
Глянь о сюди – Китайський Кіт Соняшний
гордий звуковилиск у нічному сонці
Мідний купол Бодхі і кімоно срібне
що зоряне убрання
у вітрах ночемрій

Крейзі Кет зирить із мережива бандани
то Чеширець одноокий

Артур Сіренко
2026.03.22 01:23
Йшов Час – невблаганний як сама Галактика (а може ще більш невблаганніший). Асистент Морока Анатолій продовжував працювати на кафедрі фітопатології – у його свідомості ця кафедра була єдиним можливим світом буття. Думки в нього роїлися навколо жуків-скрип

Ігор Терен
2026.03.21 22:05
                  І
Вертаюся в часи нічні
у нереальні сни,
коли були щасливі дні
і не було війни,
аби забутися на час
або відволіктись
від потойбічного колись

Юхим Семеняко
2026.03.21 16:58
Підтримуючи аналітичну практику "пиріжкарень", напишу про "сирітський" вірш на своїй сторінці. На ній і забезпечу свій допис відповідними гіперпосиланнями, технологія створення яких відома нашим штатним співробітникам. Природно, що видалити її зможу

Борис Костиря
2026.03.21 13:12
Продираюсь крізь сон, мов крізь ліс несходимий і вічний,
Крізь шторми, і буран, і прозрінь запізніле вино.
Між дерев прокидаються зрілості вигаслі свічі,
Як біблійні волхви, як зупинене давнє кіно.

Продираюсь крізь ліс із його чагарями й кущами

Охмуд Песецький
2026.03.21 09:24
Загасли зірки за холодним вікном,
Зажевріла обрію смужка рум'яна.
Будильник ось-ось – і озвучить підйом,
Сьогоднішній день зачинається зрана.

Панує пронизливий ранішній бриз,
Упорали небо пошарпані хмари.
Святкує сімейство моє Науриз,

Тетяна Левицька
2026.03.21 08:31
Про щастя: арії, пісні,
тремкі балади,
та вітер виє у мені
гучним торнадо.
Йду по стерні до забуття
дороговказом.
Навіщо вірні почуття,
коли не разом?

Віктор Кучерук
2026.03.21 07:06
Співучими струмочками
Тече поміж горбочками
До пінистої річечки вода, -
Під сонцем і під зорями
Наспівує прискорено,
Щоб у путі не мучила нуда.
Про весняне піднесення
Співає гучно й весело

Ольга Олеандра
2026.03.20 21:02
Вечір палко вдивляється в очі весні,
до зими обернувши затінену спину.
Зорі сяють в його пелехатій чуприні,
як далекі й досяжні вітальні вогні.

Вони звуть її, – Весно, і вказують шлях
крізь пошерхлі брудними торос

Олена Побийголод
2026.03.20 19:41
Михайло Голодний (1903-1949)

В степу під Херсоном
попасище коням,
в степу під Херсоном курган.
Лежить під курганом,
повитим туманом,
матрос Железняк, партизан.

Іван Потьомкін
2026.03.20 18:36
Ти поспішаєш...
Ну, скажи на милість,
Куди летиш, що гнуться закаблуки?
Забула праску вимкнуть?
Вередували діти?
По пиятиці чоловік ні кує-ні меле?..
...Просто мусиш поспішать...
Бо ти - Жінка...

Юрко Бужанин
2026.03.20 16:16
Земле предків, Правіри, ти свята є по праву.
Як витримуєш, рідна, цю злочинну державу,
Цей цинічний, жорстокий механізм геноциду,
Цей ерзац-суверенний анахтемський гармидер?

Хмарочоси, котеджі, полігони військові -
Нема доброг

Сергій Губерначук
2026.03.20 15:21
То – двері з очком,
зле старе призволяще,
яке мертві гноми зіжруть.
То хворе на все!
Не простиме ні за що –
крадіжками суще! Хай мруть
його осоружні думки небувалі
і стогони після розлук.

Борис Костиря
2026.03.20 11:47
Зазирни в мої сни, ти побачиш простори безкраї,
Де цвітуть анемони і родить калина густа.
Зазирни в мої сни, ніби в очі самого розмаю,
Де відкриється совість та істина зовні проста.

Зазирни в мої сни, у буремні, бурунні століття,
Де зіткнулись

Юхим Семеняко
2026.03.20 10:16
Подвійне, а з назвою – і потрійне "кохаю і люблю" виглядає таким, ніби автор у бажанні бути почутим виконав повтор, який переданий майже сигналом бідства на той випадок, якщо раптом хтось погано ловить. Далі – "ніколи не порівняну ні з ким" – і в цьом
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Охмуд Песецький
2026.03.19

П'ятниця Тринадцяте
2026.03.13

Людмила Пуюл
2026.03.06

Ноктюрн Ноктюрн
2026.02.26

Богдан Райковський Райко
2026.02.25

Мілана Попова
2026.02.24

Стейсі Стейсі
2026.02.14






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Марія Гончаренко (1943) / Вірші

 Пізня осінь (етюд)
***
вже листя можна полічити
небо затягнене хмарами
як театральна завіса
перед наступним актом...
скоро вони розвіються
і ми побачимо сонце
віддалене
охололе
*



Рейтингування для твору не діє ?
  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2011-11-13 17:56:18
Переглядів сторінки твору 9278
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: Любитель поезії
* Народний рейтинг -  ( - )
* Рейтинг "Майстерень" -  ( - )
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.814
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Автор востаннє на сайті 2013.12.02 10:15
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Чорнява Жінка (М.К./М.К.) [ 2011-11-13 18:30:34 ]
яке гарне слово "о х о л о л е" :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Володимир Сірий (М.К./М.К.) [ 2011-11-13 19:00:09 ]
так, якщо його вголос промовити:)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Марія Гончаренко (Л.П./Л.П.) [ 2011-11-13 19:34:34 ]
А якщо уголос - то і зовсім не про холод...
Дякую, Володимире, за цю опосередковану присутність.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Марія Гончаренко (Л.П./Л.П.) [ 2011-11-13 19:30:43 ]
О, так, - є в ньому інший зміст... Ви дуже чутливі.
Дякую, Чорняво Жінко!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Володимир Потебня (Л.П./Л.П.) [ 2011-11-13 18:46:24 ]
Мені сподобалось. Особливо - вже листя можна полічити. Щасти Вам.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Марія Гончаренко (Л.П./Л.П.) [ 2011-11-13 19:40:52 ]
Володимире! Щиро дякую і навзаєм!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Агата Вісті (Л.П./Л.П.) [ 2011-11-13 19:13:01 ]
насичена театральна завіса!
гарно, Маріє)

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Марія Гончаренко (Л.П./Л.П.) [ 2011-11-13 19:52:39 ]
Маріє, Ваш і попередні коментарі одну цікавинку мені висвітлили: смислові акценти при прочитанні на певному рядку ("охололе" за Чорнявою Жінкою, "вже листя можна полічити" за Володимиром Потебнею і Ви - "театральна завіса") - "вигранюють" вірш ...
Щиро дякую!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Зоряна Ель (Л.П./М.К.) [ 2011-11-13 19:15:27 ]
чудово!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Марія Гончаренко (Л.П./Л.П.) [ 2011-11-13 19:55:10 ]
Дякую, Зоряно, - рада Вас чути!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2011-11-13 19:17:07 ]
Гарна картина осені. Мені чогось проситься в кінцівку дописати ще пару слів за принципом зменшення:
і ми побачимо сонце
віддалене
охололе
байдуже
кволе
*


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Марія Гончаренко (Л.П./Л.П.) [ 2011-11-13 20:05:01 ]
Дякую, Ярославе за прихильний відгук!
Але зробити таку кінцівку - о, ні, Ярославе! Тоді зовсім інакше прочитується, -з"являється песимізм... Тут сонце дає землі відпочити, воно знає міру, у природи свій порядок і нема нашого людського квиління за промайнулим...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юхим Семеняко (Л.П./М.К.) [ 2011-11-13 21:33:16 ]
І вже дерево від дерева можна відрізнити, якщо дивитись, скажімо, на Дніпровські схили. Важлива, НМСД, деталь - це листя.
Щоправда, якщо зазирати у затрашнє чи сучасне, то, НМСД, "небо, затягнене хмарами" - це попри їхню непрозорість, може розглядатись як щось учорашнє, якщо мислити категоріями часовими категоріями, вказаними мною вище.
Та картин природи нікуди не діти. Вони є і будуть нас оточувати, аж поки не поліземо закопуватись у бетонні сховища, у яких можна буде на тиждень довше пожити, сховавшись від сонячного випромінювання. А воно набирає сил. І про це свідчить кожна аномальна зима.
Не розцінюйте як флуд мої роздуми біля картини, змальованої Вами. Якщо виникають образи, то є на базі (підставі) чого :) Це - Ваш твір.

З повагою,
Г.С.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Марія Гончаренко (Л.П./Л.П.) [ 2011-11-14 00:03:13 ]
Гаррі, 8 коротких рядків викликали такий розлогий коментар, а швидше - рефлексію. В рефлексії видно вже, власне, її автора, його думки, а не сам вірш. Може, в цьому і є одне з призначень поезії...

Дякую, з повагою .


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Іван Гентош (М.К./М.К.) [ 2011-11-13 22:28:13 ]
Справді - "наступний акт" не за горами. Але у вірші він сприймається не песимістично, ми побачимо сонце, хоч і на певний час охололе. Сподобалося.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Марія Гончаренко (Л.П./Л.П.) [ 2011-11-14 00:06:22 ]
Цікаво, Іване, як така собі коротка пейзажна замальовка сприймається. Дякую за світле сприйняття.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Костянтин Мордатенко (Л.П./Л.П.) [ 2011-11-13 22:44:35 ]
вже листя можна полічити : де: в небі, на деревах?
небо затягнене хмарами
як театральна завіса : може, -ою завісою
перед наступним актом...
скоро вони розвіються : хто? Хмари?
і ми побачимо сонце : може "сонце" тре з великої літери?
віддалене : а влітку хіба Сонце не віддалене
охололе - гарне слово.

Завжди не розумів авторів, які не ставлять розділових знаків - от, що зміниться, якщо розділові знаки в цьому вірші розставити - воно стане гіршим, чи кращим, чи не зміниться? Просто цікаво?
:)

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Марія Гончаренко (Л.П./Л.П.) [ 2011-11-14 00:11:37 ]
Костянтине, і полюбляєте ж Ви "мокре рядно"!
У кожного своє уявлення про поезію...

Бажаю натхнення і в поезії, і в коментуванні.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Костянтин Мордатенко (Л.П./Л.П.) [ 2011-11-14 00:20:52 ]
... ну, не ображайтесь: видаліть мій коментар і скажіть - "ніззя". Не буду, але що є, те є...
З повагою (підкреслюю!)!

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Марія Гончаренко (Л.П./Л.П.) [ 2011-11-14 09:47:46 ]
Видаляти, навіть з Вашого дозволу, комент, Костянтине, не буду. Притримуюсь (і тут я повторюся) того, що в першу чергу коментар розповідає про його автора - систему поглядів та ін., а з тим і стає зрозумілим, чому вірш цим коментатором сприймається чи ні. Отже, ображатися тут нема на що.
Ваша пропозиція поставити "завісою" може і слушна, але тут "небо... як театральна завіса", а не хмари. Думаю, поезія витримує різні зміщення реальності, може не дотримуватися "лінійності"...

З повагою.




Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Максим Холявін (Л.П./Л.П.) [ 2012-10-19 18:35:33 ]
От душа спочатку завжди вловлює подібне собі. Мене захопили хмари й віддалене охололе Сонце. Як афористичний вірш, тут можна знайти далеко не одне тлумачення метафор, але згаданій душі просто приємна ця природна вибуховість зимного повітря, пафосна трагічність ходу пір. І от коли душа має ключик подібності, то можна потім увібрати смак усіх останніх деталей, як от останніх вірних листиків, що відлетять хіба що під холодними променями відчайдушно білого бога.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Марія Гончаренко (Л.П./Л.П.) [ 2012-10-23 20:14:49 ]
Максиме, вибачте зо спізнілу відповідь. Не здивуюсь, якщо Ви і малюєте, бо так цікаво відзеркалилась ця купка слів мого вірша у вашому сприйнятті... Дякую!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Максим Холявін (Л.П./Л.П.) [ 2012-11-01 19:21:59 ]
Малюнок - то був знак дитинства. =) Зараз трошки кропаю, але не більше, все в бік слова і музики схиляє.

А щодо спізнень, то, кажучи словами відомого блокбастера: "Час не має значення, важливе тільки життя". ;)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Марія Гончаренко (Л.П./Л.П.) [ 2012-11-04 11:09:06 ]
... так, час не має значень...