ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Юрій Гундарів
2026.05.06 18:30
Сьогодні річниця по смерті видатного українського письменника
Валерія Шевчука.

Магічна проза - справжній діамант,
це не якась дешева біжутерія,
тут майже кожне прізвище - гігант:
від Борхеса до Шевчука Валерія.…

Артур Курдіновський
2026.05.06 16:44
Весна! А я і не помітив...
В повітрі осяйні октави
Наспівує красивий травень,
Народжуються білі квіти.

Двір мій, промінням оповитий,
Костюм примірив золотавий.
Весна! А я і не помітив...

Артур Курдіновський
2026.05.06 16:34
Поету гроші не потрібні!
Достатньо хліба та водиці.
Усі таланти - люди бідні,
Це вже давно не таємниця.

Цей світ краде щоденно сили,
Недосконалий, недолугий.
Поет сидить на хмарці білій

Світлана Пирогова
2026.05.06 14:38
Працює, піднімаючись все вище.
У резиденції його весь світ.
Світило дня, дароване Всевишнім
Живе і житиме мільярди літ.

Несе і світло, і тепло завзято,
Гігантське і всесильне для землі
І для людей. Небес правічне свято,

Юрко Бужанин
2026.05.06 12:22
ТАНКА галицько-пуерто-риканська.

Я - ніби кролик,
З котрого чупакабра
Кров відсмоктала.
Крівці мого кохання
Достатньо тобі на ланч?

Борис Костиря
2026.05.06 12:01
Постійні калюжі, постійна сльота.
Похмурий пейзаж, як сама німота.

У цьому болоті втонула зоря,
Що сяяла нам на далекі моря.

Постійний застій і застиглість думок.
Панує безумства прадавній амок.

Тетяна Левицька
2026.05.06 11:27
Ти не промовляй, так нестерпно живеться,
як матері тій, що утратила сина.
Носила крилату надію під серцем,
але віддала горю в люту годину.
Сорочка своя завше ближче до тіла —
чужої скорботи нам не перейняти,
Не пестила лялю, а просто хотіла,
щоб па

Вячеслав Руденко
2026.05.06 08:49
Шопен меланхолійний ,Рільке серед дня
І лебідь Малларме на дзеркалі води.
Чи в змозі крок важкий гидкого каченя
Завершити рядки щириці й лободи?

В забутому ставку серед самих забрьох,
Що в справжній глушині полють на бабок,
Чи можна в інший сві

Олена Побийголод
2026.05.06 06:55
Наум Лисиця (1932-2013, Україна)

Сонця не буде, не чекай,
вже третій тиждень – дощ, і край,
мокрий ущент маршрут у нас,
неба забута синь.
Ніби з незримих сит мілких,
сіється мжичка, як на гріх...

Віктор Кучерук
2026.05.06 06:10
Удосвіта шибки задеренчали
І злякано розсіялася мла, -
І всі побігли швидко якнайдалі
З охопленого полум'ям села.
Хати горіли шумно і багрово
На склі тремтіли відблиски вогнів,
А я, руками бурими від крові,
Хотів сусіду дати стусанів.

Кока Черкаський
2026.05.06 02:41
О Боже, о Боже, о Боже!
Нарешті настало плюс двадцять!
Повилітали хрущі,
Дівки почали роздягаться!

Повиймали із шафів
Свої коротенькі спідниці!
Як гляну – відразу, о Боже!-

Оксана Алексеєва
2026.05.05 22:17
Коло покинутої хати старий колодязь,
з якого більше не п'ють ні люди, ні звірі.
Інколи птаха сідає на тряхлий рипучий обід,
гойдаючись у вишнім небеснім ефірі.

Вітер крутить зотліле колесо.
Линуть між хмари веселі пташині співи.
Хтось гукає знемо

хома дідим
2026.05.05 22:03
життя картини поллока
але усе мине
розвидніє за мороком
земне таке земне
і хліба житнє золото
і молоко і мед
з-під ніг злітають голуби
дідок травицю жне

С М
2026.05.05 14:08
Питання – що робити з цим
Я і він, чи я і ти?
Ви стоїте, волосся вітер звіює
Очі сяють і душі замріяні
Говорячи
«Тебе ми любимо, як же нам бути?»
І я обох люблю

Борис Костиря
2026.05.05 13:44
Розлився туман велемудрий, тужавий,
Розлився, як ціла аморфна держава.

Які таємниці, які парадокси
Чаїть у собі, ніби сховані оси!

Туман розчиняє депресію люту,
У вічні слова й заповіти закуту.

Ірина Вовк
2026.05.05 12:08
Літа лебедіють, мов кужіль прядуть,
У вир'єчку гублять пір'їни.
Дари мироносні до стіп покладуть
У церкві святої Ірини.

Над мороки ночі, над тугу в очах,
Над біль, що метеликом зрине.
Невпинно співатиме божа свіча
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Андрій Стельмахер
2026.04.29

Дитячої Творчості Центр
2026.04.29

Ян Вікторія А Вікторія
2026.04.23

Макс Катинський
2026.04.22

Лія Ланер
2026.04.18

Оксана Алексеєва
2026.04.14

Костянтин Ватульов
2026.04.02






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Марія Гончаренко (1943) / Вірші

 Пізня осінь (етюд)
***
вже листя можна полічити
небо затягнене хмарами
як театральна завіса
перед наступним актом...
скоро вони розвіються
і ми побачимо сонце
віддалене
охололе
*



Рейтингування для твору не діє ?
  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2011-11-13 17:56:18
Переглядів сторінки твору 9444
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: Любитель поезії
* Народний рейтинг -  ( - )
* Рейтинг "Майстерень" -  ( - )
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.814
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Автор востаннє на сайті 2013.12.02 10:15
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Чорнява Жінка (М.К./М.К.) [ 2011-11-13 18:30:34 ]
яке гарне слово "о х о л о л е" :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Володимир Сірий (М.К./М.К.) [ 2011-11-13 19:00:09 ]
так, якщо його вголос промовити:)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Марія Гончаренко (Л.П./Л.П.) [ 2011-11-13 19:34:34 ]
А якщо уголос - то і зовсім не про холод...
Дякую, Володимире, за цю опосередковану присутність.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Марія Гончаренко (Л.П./Л.П.) [ 2011-11-13 19:30:43 ]
О, так, - є в ньому інший зміст... Ви дуже чутливі.
Дякую, Чорняво Жінко!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Володимир Потебня (Л.П./Л.П.) [ 2011-11-13 18:46:24 ]
Мені сподобалось. Особливо - вже листя можна полічити. Щасти Вам.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Марія Гончаренко (Л.П./Л.П.) [ 2011-11-13 19:40:52 ]
Володимире! Щиро дякую і навзаєм!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Агата Вісті (Л.П./Л.П.) [ 2011-11-13 19:13:01 ]
насичена театральна завіса!
гарно, Маріє)

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Марія Гончаренко (Л.П./Л.П.) [ 2011-11-13 19:52:39 ]
Маріє, Ваш і попередні коментарі одну цікавинку мені висвітлили: смислові акценти при прочитанні на певному рядку ("охололе" за Чорнявою Жінкою, "вже листя можна полічити" за Володимиром Потебнею і Ви - "театральна завіса") - "вигранюють" вірш ...
Щиро дякую!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Зоряна Ель (Л.П./М.К.) [ 2011-11-13 19:15:27 ]
чудово!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Марія Гончаренко (Л.П./Л.П.) [ 2011-11-13 19:55:10 ]
Дякую, Зоряно, - рада Вас чути!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2011-11-13 19:17:07 ]
Гарна картина осені. Мені чогось проситься в кінцівку дописати ще пару слів за принципом зменшення:
і ми побачимо сонце
віддалене
охололе
байдуже
кволе
*


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Марія Гончаренко (Л.П./Л.П.) [ 2011-11-13 20:05:01 ]
Дякую, Ярославе за прихильний відгук!
Але зробити таку кінцівку - о, ні, Ярославе! Тоді зовсім інакше прочитується, -з"являється песимізм... Тут сонце дає землі відпочити, воно знає міру, у природи свій порядок і нема нашого людського квиління за промайнулим...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юхим Семеняко (Л.П./М.К.) [ 2011-11-13 21:33:16 ]
І вже дерево від дерева можна відрізнити, якщо дивитись, скажімо, на Дніпровські схили. Важлива, НМСД, деталь - це листя.
Щоправда, якщо зазирати у затрашнє чи сучасне, то, НМСД, "небо, затягнене хмарами" - це попри їхню непрозорість, може розглядатись як щось учорашнє, якщо мислити категоріями часовими категоріями, вказаними мною вище.
Та картин природи нікуди не діти. Вони є і будуть нас оточувати, аж поки не поліземо закопуватись у бетонні сховища, у яких можна буде на тиждень довше пожити, сховавшись від сонячного випромінювання. А воно набирає сил. І про це свідчить кожна аномальна зима.
Не розцінюйте як флуд мої роздуми біля картини, змальованої Вами. Якщо виникають образи, то є на базі (підставі) чого :) Це - Ваш твір.

З повагою,
Г.С.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Марія Гончаренко (Л.П./Л.П.) [ 2011-11-14 00:03:13 ]
Гаррі, 8 коротких рядків викликали такий розлогий коментар, а швидше - рефлексію. В рефлексії видно вже, власне, її автора, його думки, а не сам вірш. Може, в цьому і є одне з призначень поезії...

Дякую, з повагою .


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Іван Гентош (М.К./М.К.) [ 2011-11-13 22:28:13 ]
Справді - "наступний акт" не за горами. Але у вірші він сприймається не песимістично, ми побачимо сонце, хоч і на певний час охололе. Сподобалося.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Марія Гончаренко (Л.П./Л.П.) [ 2011-11-14 00:06:22 ]
Цікаво, Іване, як така собі коротка пейзажна замальовка сприймається. Дякую за світле сприйняття.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Костянтин Мордатенко (Л.П./Л.П.) [ 2011-11-13 22:44:35 ]
вже листя можна полічити : де: в небі, на деревах?
небо затягнене хмарами
як театральна завіса : може, -ою завісою
перед наступним актом...
скоро вони розвіються : хто? Хмари?
і ми побачимо сонце : може "сонце" тре з великої літери?
віддалене : а влітку хіба Сонце не віддалене
охололе - гарне слово.

Завжди не розумів авторів, які не ставлять розділових знаків - от, що зміниться, якщо розділові знаки в цьому вірші розставити - воно стане гіршим, чи кращим, чи не зміниться? Просто цікаво?
:)

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Марія Гончаренко (Л.П./Л.П.) [ 2011-11-14 00:11:37 ]
Костянтине, і полюбляєте ж Ви "мокре рядно"!
У кожного своє уявлення про поезію...

Бажаю натхнення і в поезії, і в коментуванні.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Костянтин Мордатенко (Л.П./Л.П.) [ 2011-11-14 00:20:52 ]
... ну, не ображайтесь: видаліть мій коментар і скажіть - "ніззя". Не буду, але що є, те є...
З повагою (підкреслюю!)!

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Марія Гончаренко (Л.П./Л.П.) [ 2011-11-14 09:47:46 ]
Видаляти, навіть з Вашого дозволу, комент, Костянтине, не буду. Притримуюсь (і тут я повторюся) того, що в першу чергу коментар розповідає про його автора - систему поглядів та ін., а з тим і стає зрозумілим, чому вірш цим коментатором сприймається чи ні. Отже, ображатися тут нема на що.
Ваша пропозиція поставити "завісою" може і слушна, але тут "небо... як театральна завіса", а не хмари. Думаю, поезія витримує різні зміщення реальності, може не дотримуватися "лінійності"...

З повагою.




Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Максим Холявін (Л.П./Л.П.) [ 2012-10-19 18:35:33 ]
От душа спочатку завжди вловлює подібне собі. Мене захопили хмари й віддалене охололе Сонце. Як афористичний вірш, тут можна знайти далеко не одне тлумачення метафор, але згаданій душі просто приємна ця природна вибуховість зимного повітря, пафосна трагічність ходу пір. І от коли душа має ключик подібності, то можна потім увібрати смак усіх останніх деталей, як от останніх вірних листиків, що відлетять хіба що під холодними променями відчайдушно білого бога.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Марія Гончаренко (Л.П./Л.П.) [ 2012-10-23 20:14:49 ]
Максиме, вибачте зо спізнілу відповідь. Не здивуюсь, якщо Ви і малюєте, бо так цікаво відзеркалилась ця купка слів мого вірша у вашому сприйнятті... Дякую!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Максим Холявін (Л.П./Л.П.) [ 2012-11-01 19:21:59 ]
Малюнок - то був знак дитинства. =) Зараз трошки кропаю, але не більше, все в бік слова і музики схиляє.

А щодо спізнень, то, кажучи словами відомого блокбастера: "Час не має значення, важливе тільки життя". ;)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Марія Гончаренко (Л.П./Л.П.) [ 2012-11-04 11:09:06 ]
... так, час не має значень...