Поетичні майстерні

Голосування | Теми | Школа | Конкурс | УкрАрт

Фотогалерея| Новини | Уніан | Чат | Історія
Угрупування | до 33 | до 55 | до 85 | Вічність

ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

2025.04.11 09:34

Маргарита Половінко, воїн Світла

Сьогодні, 11 квітня, об 11:00 у Кривому Розі проводжають в останню путь Маргариту Половінко. Поховають нашу героїню на Алеї Слави на центральному кладовищі міста.

На фронті загинула 31-річна криворізька художниця Маргарита Половінко.
Від 2024 року вон

Віктор Кучерук

2025.04.11 08:07

* * *

Квітень. Ранок. Вітер. Сніг.
Холодно до дрожі.
Показати на поріг
Лютому не можу.
Білосніжна бахрома
Позбавляє зору, –
Видалятися зима
Не бажає з двору.

Микола Соболь

2025.04.11 05:21

Неупередженість адміністрації

До адміністрації. Хочу нагадати, як адміни сварили мене за публікацію двох творів підряд і видаляли на свій розсуд, бо тема торкалася одного недоторканого автора порталу, який пописував російською. А тут заходжу і бум авторів по два твори підряд і око ад

Микола Соболь

2025.04.11 05:15

Квітнева сквира

Це вже було і місто це, і сніг,
і квітень, що пече мені у грудях,
бо замітає все, неначе грудень,
і слід кота кудись через поріг
у невідомість, у тернисту млу,
синичка попід вікнами заплаче,
вона весни чекала нетерпляче,
а небо їй вернуло зиму злу,

Олена Малєєва

2025.04.10 23:03

Стукає серце шпарко

Стукає серце шпарко:
Спогади - товарняк.
Тягнуться гулко, різко...
З втомою позаяк.

Позаминулоріччя
Все ще у груди б'є
Важко-тугий наплічник.

Олена Малєєва

2025.04.10 22:08

Медитація

Я сховаюся в своє світло
Най осяє мене цей промінь
Най тече і тече невпинно
Переповнює павідь, повінь.

Повінь повна яскраво-сяйва,
Річка тепла зірчасто-свіжа.
Я скупаюся в ній осяйна,

Олександр Сушко

2025.04.10 21:40

ЖАЙВІР

Вірш покладено на музику Сергія Степаненка.

https://youtu.be/VGCdBAGKmn4

Борис Костиря

2025.04.10 21:27

Ідеї

Чи можуть ідеї вивітритися
із голови?
Чи можна їх розхлюпати,
як воду у відрі?
Вони невідомо як з'являються
і невідомо куди зникають.
Ідеї невловимі, як нейтрино.
Щойно вони були

Борис Костиря

2025.04.10 21:23

Спалах

Куди я поспішаю?
Цей спалах слова
мовби перед майбутньою
неможлмвістю писати.
Попереду безодня невідомого.
Ні, це не поспіх.
Це самозаглиблення.
Надолужування минулого

С М

2025.04.10 20:00

Безумець (Van Morrison)

Було люду на явленні Безумця
Казав, на місці старому стрічаємося
Убравсь у мережива і сатин у ремінцях
Чоло в небеса, усміх на півлиця

Казав оце:
”Леді й джентльмени, принцеві зле“
Стоячи на брамі, отам де склеп

Євген Федчук

2025.04.10 19:19

Як Мстислав Удатний з уграми за Галич воював (1217-1221 роки)

Орбан, дідько б його взяв, витріщивши очі
Українське Закарпаття захопити хоче.
Грає в нім москальська кров, бо всі ж добре знають,
Що угри із москалями спільних предків мають.
Тож і тужиться аби світу доказати,
Що на землі українські може право мати.

Іван Потьомкін

2025.04.10 19:05

***

Людиною буть можна тільки за життя,
Опісля тільки образом.
Істина, здавалося б, проста,
Та ой як часто ми її обходимо
І наділяємо живих оцінками високими:
Геній, пророк.., навіть Месія…
Забуваємо, що правом цим наділений
Тільки Всевишній.

Адель Станіславська

2025.04.10 18:52

***

канони ікони іконостаси
поклони богу чи свинопасу
нема різниці нема границі
не б'ють поклонів лиш одиниці
не горблять спини не йдуть за тлумом
не товаришать з вселенським глумом
за те від віку і аж до скону живих не люблять... такі закони...

Адель Станіславська

2025.04.10 18:51

***

За гаслами гасла...
За ними - глуха пустота.
Два боки медалі:
дорога в одвічне нікуди,
що завше широка, розлого-простора й не та;
і ниточка-стежка
до сонця між терня облуди...
Крізь біль межи глуму...

Ольга Олеандра

2025.04.10 13:13

На вишневий цвіт

На вишневий цвіт – снігом.
Це не може буть збігом.
Тож, можливо, це випадковість?
Перебіжна пуста гоноровість?
Але ж цвіт в холодінні страждає –
опадає, дрижить й опадає.
Поріділі розхристані віти
вже не вкриті привітливим цвітом.

Віктор Кучерук

2025.04.10 05:46

* * *

Світ кричущо різномастий
Поблизу і вдалині, –
Чи розгледжу справжнє щастя,
Чи узнаю кращі дні?
Це лише здаюсь щасливим
Я на подив всім навкруг,
Бо лунає сміх фальшивий
І неправди видно рух.

Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні коментарі: сьогодні | 7 днів

Нові автори (Поезія):

2025.04.08

2025.04.03

2025.03.20

2025.03.18

2025.03.03

2025.02.28

2025.02.20

• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники


Молоде вино
Homo scribendi peritus
Класики
Вічноживі

Вірші, проза, аналітика, огляди

Автори / Іван Гентош (1957) / Вірші

Пародія « Натура »

Василь Кузан
поезія “Нескромне”

"Коли митець малює тіло
Твоє на білім-білім тлі,
Ти дивишся на плинність ліній
І бачиш, що вони твої:
Зображені і тіло, й очі,
Неначе в дзеркалі. А ти
Нестерпно, вистраждано хочеш
Ні, не художника – мети:
Лишитись юною, хмільною,
Кохання випивши шалене
І цілувати, цілувати
Ні, не митця у пензель божий,
А у надихнений – мене!"

Пародія

Знімаю одяг по порядку…
А капці де? Земля – як лід.
Близький Маестро до припадку –
Захрип раптово і поблід.
Колготки ці – така обнова!
(Повідганяй з мольберта мух)
Не бачиш? Ти осліп… частково?
А може, ти іще й оглух?
Як тіло? Багатьом завидно –
А язики хай плещуть злі…
Метиску було б ліпше видно
На білім-білім-білім тлі?
Ти подивись, на кого схожий –
Ледь дишеш… мо’ води попий?
О, надихнувсь! Бо пензель божий…
Такий живий… Ура! Живий!

…То що ти голову морочиш –
Пророк не піде до гори?
Нестерпно-вистраждано хочеш?
Хіба ж я проти? Ти… твори…

17.12.2011

• Можлива допомога "Майстерням"

_{Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)}

"пародія « Піддалась... »"
• Перейти на сторінку •
"пародія « Хто заникав Діда? »"

Про публікацію

Дата публікації	2011-12-17 13:23:29
Переглядів сторінки твору	5993
* Творчий вибір автора:	Майстер-клас
* Статус від Майстерень:	R2
* Народний рейтинг	0 / -- (5.018 / 5.58)
* Рейтинг "Майстерень"	0 / -- (5.163 / 5.79)
Оцінка твору автором	-
* Коефіцієнт прозорості:	0.740
Потреба в критиці	щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні	не обов'язково
Автор востаннє на сайті	2014.12.12 13:24
Автор у цю хвилину	відсутній

Коментарі

Іван Гентош (М.К./М.К.) [ 2011-12-17 13:27:19 ]

Вітаю, Василю! Сприйми з гумором це творіння - справжній митець знає, що , коли і як малювати...
На те ж він і Маестро!
Щасти, Друже!

Софія Кримовська (М.К./М.К.) [ 2011-12-17 14:12:53 ]

:)))))))))))))))

Іван Гентош (М.К./М.К.) [ 2011-12-17 15:17:16 ]

Дяка, Софійко!

Жозефіна де Лілль (М.К./Л.П.) [ 2011-12-17 14:53:47 ]

Дуже дотепно! Браво!!!

Іван Гентош (М.К./М.К.) [ 2011-12-17 15:18:09 ]

Уклін, Жозефін! Тішуся.

Оксана Яблонська (М.К./М.К.) [ 2011-12-17 15:06:25 ]

сорі. а де пародія?

Іван Гентош (М.К./М.К.) [ 2011-12-17 15:20:38 ]

Вітаю, Оксанко! "А слона то..."(?) Жартую - то "творіння..." Дяка за візит, давненько не заходила. Велкам, пліз!

Оксана Яблонська (М.К./М.К.) [ 2011-12-17 16:21:45 ]

я до того, Іванку, шо твій вірш навіяний поезією Василя Кузана, але не схожий на пародію)
тож звиняйте, куме)

Іван Гентош (М.К./М.К.) [ 2011-12-17 19:19:57 ]

Звиняю, Оксан! Жанр пародії в даний час бурно розвивається, якраз зараз "узгоджуються" деякі питання по термінології з Міністерством Освіти, так що будуть зміни

Лариса Омельченко (Л.П./М.К.) [ 2011-12-17 16:25:04 ]

Дааа... "цілувати митця у пензель божий" - то вам не жарти!!! То й, справді, "харчі" для пародиста!Іван, звичайно ж, не зміг пройти повз таку можливість - пародію написати.

Іван Гентош (М.К./М.К.) [ 2011-12-17 19:23:11 ]

Вітаю, Лариско! Істину глаголиш - які там жарти!
Малювання - серйозна справа, і відповідальна. Дяка!

Віктор Насипаний (Л.П./Л.П.) [ 2011-12-17 22:44:34 ]

КЛАСНО!!!!Досить дотепно!

Іван Гентош (М.К./М.К.) [ 2011-12-17 23:16:34 ]

Вітаю, Вікторе! Дяка за "класно"! (і дотепно)

Патара Бачія (Л.П./Л.П.) [ 2011-12-18 14:33:09 ]

Допоки пензель Божий не упав,
Допоки він, як птах, злетів угору,
Берися, мій Художнику, до справ,
Отих, що ти до них завжди був скорий!!!
Живопис почекає - не до фарб,
Коли таке, прання я полишаю!!!
Стискаю у руці сильніш цей скарб,
До біса фарби, в Рай я відлітаю!!!;-))))

Іван Гентош (М.К./М.К.) [ 2011-12-18 22:22:17 ]

Художник бідний малював, як міг -
Натурщиця, видать, попала знатна.
А в свято прати, Хризантемна, гріх...
І з пензлем також треба... акуратно.

Дяка щира за суперовий експромт! Уклін!

Адель Станіславська (М.К./М.К.) [ 2011-12-18 22:41:31 ]

Ну дуже, файно, пане Іваночку!:))) Просто чудово!)

Іван Гентош (М.К./М.К.) [ 2011-12-18 23:01:27 ]

Вітаю, Адель! Радий тобі, дякую!

Віктор Насипаний (Л.П./Л.П.) [ 2011-12-18 22:46:23 ]

Дякую,Іване! І Вам натхнення і класних творів!

Іван Гентош (М.К./М.К.) [ 2011-12-18 23:03:00 ]

НавзАїм, Вікторе!

Юрій Сидорів (Л.П./М.К.) [ 2011-12-19 11:16:02 ]

Моє ставлення до пародій давно як відомо. Я ж не маскуюсь і не намагаюсь бути хорошим і лагідним, якщо я поганий і злий. Мені не хочеться ще з часів дитинства на "каку" казати "цяця" і навпаки.
Отак і з будь-якими і будь-чиїми віршами чи іншими товарами широкого вжитку.
Що мені подобається у пародії так само як і у житті? Це розвиток сюжету і несподіванки. У житті ж так буває. Наприклад, приїхав провідати дівчину часів свого юнацтва. Пиїхав, почаювали, погомоніли - та й лягли спочивати. І до ранку очі не відпочивали так само, як і усе інше.
Буває.
Або виїхав на машині у новому костюмі - та ще й у білому. Машина, яка не ламається практично ніколи, взяла і зупинилась. Ти поліз під капот, бо не викликати ж евакуатор для солідної машини, наполірованої краще, ніж манікюр у твоєї супутниці? За хвилину машина поїхала б, бо ти забув імобілайзер вдома. А ти вимастив лікоть рукава. Пішки повернувся додому, бо тобі пощастило. За 30 секунд далеко не від'їдеш. І ти одягнув інший костюм - учорашній. А в ньому лежали використані квитки на учорашній концерт в палаці "Україна". Ти був у ньому учора, але вдома сказав, що був на мийці, де чотири години над твоєю машиною працювали чи не всі співробітники цього важливого закладу. І пішло-поїхало... І вже ніхто нікуди не поїхав, бо квитки - це дуже серйозно. Це ж не тільки квитки.
Ось на таких засадах (я їх не рекомендую і не раджу, бо я усього-навсього читач) я завжди з радістю сприймаю пародії.
Їм би ще трішки тієї краси, за якою художники бігають з мольбертами, а фотокори зі своїми камерами. І було б насправді, на всі 100% суперово. І щоб тієї краси було не надто багато. Та мені відомо про Ваше відчуття міри. Тому не розповідатиму про поетичні образи, які "не налазять" на голову. Ваші - "налазять" :)
З повагою,
Г.С.

Чорнява Жінка (М.К./М.К.) [ 2011-12-19 13:17:56 ]

Ваню, пародія сподобалась більше, ніж оригінал :)

Іван Гентош (М.К./М.К.) [ 2011-12-19 15:14:09 ]

Вітаю, Гаррі! Та в Вас дрімає моцний пародист - якби всі Ваші рекомендації вдало завіршувати, то була би насправді суперова пародія.І, звичайно, краси в міру додати.Дякую за розлогий комент. Знаючи Ваше ставлення до пародій - уклін!

Іван Гентош (М.К./М.К.) [ 2011-12-19 15:15:43 ]

Дякую, Чорі! ("Я тримав себе в руках...")

Михайло Десна (Л.П./М.К.) [ 2011-12-20 02:04:48 ]

Генерале! Перевершив ти цього разу самого Гентоша
(правда "колготки", часом, не "панчохи"? колоритніше наче б...)... Обережніше! Знаєш, який він управний? Віртуоз... Гаразд, хай Миколай час від часу посміхається, читаючи твої пародії. І надалі!
:)))

Іван Гентош (М.К./М.К.) [ 2011-12-20 14:02:05 ]

Вітаю, Полковнику! Дяка-дяка - з Гентошом я якось вже домовлюся, може "пронесе" якось. На рахунок колготок - Вікі вчить, що то складніший витвір жіночої нижньої білизни, ніж панчохи. Якраз останні і входять в цю композицію як складовий елемент. Ну, в армї (навіть РЕПівській), вони не передбачені (як форма одягу), то звідки ж нам знати? За побажання - дяка, і тобі усмішок веселого настрою навзАїм!

Василь Кузан (М.К./М.К.) [ 2011-12-20 15:36:39 ]

Посміхнувся, ІФване. Дякую.
Класно вийшло.

Іван Гентош (М.К./М.К.) [ 2011-12-20 20:30:12 ]

Радий тобі, Василю! Дуже тішуся, що сподобалося творіння - оцінка автора оригіналу ой як важлива (сам знаєш!). Дяка!

Михайло Десна (Л.П./М.К.) [ 2011-12-20 19:29:46 ]

... тоді "колготи", Генерале! Я ж їх у Вас вчора за столом у верхній шухлядці знайшов... Перепрошую...

Іван Гентош (М.К./М.К.) [ 2011-12-20 20:33:29 ]

Ой не дочитав ти Вікі, Полковнику! Там ще написано, що за розголошення службової таємниці...
(Дяка за жарт - радий, що в тебе файний настрій. Ти нам таким "и нужен")

Василь Дениско (Л.П./Л.П.) [ 2011-12-21 17:32:54 ]

Ох цей "пензлик"...
Тремтячий, штормовий, не підвладний стихіям на мольберті...
Ну як тут, Генерале, не усміхнутися! :))
Трішечки стривожив Полковник...
Це ж треба: за столом у верхній шухлядці і що?..
Там має бути табельна зброя!..
Розвеселили хлопці-молодці. Дякую.

Іван Гентош (М.К./М.К.) [ 2011-12-21 22:39:45 ]

Вітаю, Капітане! Не переймайся - Полковник не в ту шухлядку заглянув, табельна зброя в нижній (для зручності). Дякую за веселий комент!

Ксенія Озерна (Л.П./М.К.) [ 2011-12-25 07:46:08 ]

Знімає одяг, до колготок
натури так, відсотків п'ять,
але митцеві все ж стачає
і на шедевр, і для сум'ять...

Іван Гентош (М.К./М.К.) [ 2011-12-25 12:36:20 ]

"...І для сум’ять..." - то влучно, Ксеню! Дяка за веселий комент!

	Логін		Пароль

	Зареєструватися?
	Забули пароль?