ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Ольга Садкова
2026.09.15 23:58
Знайомі скрипалі —
квартет —
мелодію заграли:
була глибінь, а потім — злет,
сум з радістю в спіралі,
лелечий голос з-під небес,
русалчин тихий з моря.
В любові вмер хтось і воскрес,

хома дідим
2026.09.15 22:44
твої стосунки із пеклом
нічим вони не інакші
ніж у віршарів типових
нехай собі гумористів
якщо не хочеться кави
нормально попити чаю
простої води лигнути
чому би не з водогону

Володимир Бойко
2026.09.15 17:57
Чоловік пішов до лісу
Грибів позбирати,
Аж на нього стриб – гадюка
Й ну його кусати.

Душу й тіло змордувала,
До серця дістала,
Нижче пояса вкусила

Борис Костиря
2026.09.15 17:53
Новітній сніг пішов для нас неждано,
Укривши сподівання на весну.
Новітній сніг, як істина жадана,
Яка покрила душу вогняну.

Літопис тиші пише ця негода,
Хорали душ, поеми небуття.
Романи вічності здобули гордість

Віктор Кучерук
2026.09.15 09:45
Прохолода вечорова,
Шурхіт підошов, -
То спалахує розмова,
То тьмяніє знов.
Мов троянда червонієш
Поруч юна ти, -
Радість, смуток і надію -
Все пізнати встиг.

Вячеслав Руденко
2026.09.15 08:33
Від брам солоних і строкатих
І Ромоданівського тракту
Тікаю, ніби справжній Гудвін*, —
Раптово серцем ставши в п’ятах.

Корній тримається коріння,
Місцина місячна — вологи,
Щур — гарбузового насіння,

хома дідим
2026.09.14 23:49
комусь цікаві теми
глобальні
та космічні
логічні піруети
на фоні чорних дір
хтось
обирає розпач
межуючий із відчаєм

Борис Костиря
2026.09.14 13:54
Безсоння випалює розум.
Пустеля, якою йде Ромул.
Побачимо розуму розмах.
Небачена сила і розмір.
Пізнаю глибокі закони
Свідомості без перепони.
Не знають шляхи заборони,
Долаючи всі забобони.

Вячеслав Руденко
2026.09.14 12:13
Сірий дощик кропить — буде бабі клопіт:
Осінь через тиждень знов зайде в село.
Дід на дворі босий смалить папіросу,
Мокра чорна кішка моститься в відро.

А сусідка Мотря варить юшку вкотре,
І не тільки юшку — ще й густий куліш.
До вдовиці Мотрі в т

Олена Побийголод
2026.09.14 09:55
Василь Лебедєв-Кумач (1898-1949)

Каска сяє у сонячній ласці,
на всі боки проміння ллючи;
у тій мідній начищеній касці
ходить милий мій на каланчі.

Він пожежник украй діловитий,

Віктор Кучерук
2026.09.14 07:16
З-під вій - блакить небесна,
З-під вій - волошок синь, -
З-під вій принада весен
І магія краси.
З-під вій - жаги ознаки
І поклики з-під вій
Роздмухують всілякі
Жариночки надій.

Ольга Садкова
2026.09.13 23:01
Погожа розкрилена днина
(хоч завтра вже дощик, либонь).
Листок, що струсила калина,
упав до розкритих долонь.

Тихенько потріскують дрова,
і тіні повзуть на намет...
Де мудрість життя і основа,

хома дідим
2026.09.13 22:17
при цім гармидері сучаснім
у марші цім іноваційнім
котрийсь-іще шукає щастя
і сенс чуттів
і власну цінність
чого би ні
усім дозвільно
є інтернет

Віктор Насипаний
2026.09.13 19:43
Вже вечір жде, як бузьок, на одній нозі.
На берег місяця втікають хвилі зір.
В багатті листя клен палає молодий.
Вдягає швидко сутінь все у холоди.

Удвох, як в давнеч, ловкі, смілі дітлахи,
Зриваєм враз , як стиглі яблука, зірки.
Ростем, як трави,

Мирон Шагало
2026.09.13 19:22
Між вікон холодних людиномашин,
де від сірості день зачах,
мене зігріває той погляд один —
з бурштиновим теплом в очах.

Як прагнеться сильно такого тепла,
щоб воно все було й було,
щоб світлою барвою осінь текла

Вячеслав Руденко
2026.09.13 19:01
У час луни й штукарства,
У літа півфінал,
У надлишку півцарства
Хиткого назагал.
Шпарини мармурові,
Стежки біля води —
Аморфні, амфотерні
Минулого сліди.
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Ольга Береза
2026.09.08

Ярина Діброва
2026.08.07

Анастасія Ехо
2026.08.01

Фел Ходак
2026.07.22

Ольга Садкова
2026.07.18

Анна Марчук
2026.07.12

Паб Лімерик
2026.07.12






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Олена Ткачук (1987) / Вірші

 Щире
Відкраяна від раю, стою у черзі крайня,
Де всі – по милосердя й нікому – відкоша.
Ось хатка дерев’яна, що зветься сповідальня,
Шукає в ній притулку збентежена душа.

Як тій душі велося? Бо я таки згрішила
(Хоч я побіля Єви в саду і не була):
А я ішла до храму й на квітку наступила,
А квітка ця, напевно, цвіла б іще й цвіла.

Я зорепад проґавила, зашторила сузір’я
І спала всеньку ніченьку і не пручалась сну.
А я не тільки в Бога, а й у людей – повірила,
У тлінному божественну шукала глибину.

І як вустами – пошепки, коли душа голосить?
Як високо літалося, а падати – униз!
Я винна в тім, що мучилась і мучилась не досить,
Що правда, обпікаючи, не пропекла наскрізь.

Ця квіточка, ця зірка, ця віра у знищенне –
Аж так мене виболюють, що стачить на сімох!..
Коли людині прОстій прощає гріх священик,
З Поетами квитається Сам Бог.

2011

Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.



      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2011-12-30 12:59:43
Переглядів сторінки твору 9778
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 5.658 / 6  (5.013 / 5.52)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (4.881 / 5.45)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.805
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Автор востаннє на сайті 2012.10.20 17:49
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Володимир Потебня (Л.П./Л.П.) [ 2011-12-30 14:47:27 ]
Дуже гарний вірш, Олено. У мене є такий вірш:
Вірші виношує поет,
Як своєрідну сповідь.
Байдуже, що якийсь естет
Образливе промовить.

Бог прийме їх, а може ні-
Це таїнство між ними.
І за вірші комусь смішні,
Пробачить всі провини.

З Новим роком Вас. Удачі.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олена Ткачук (М.К./М.К.) [ 2011-12-30 15:27:22 ]
Дякую!
Вірші - це дійсно якесь незбагненне таїнство.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Володимир Сірий (М.К./М.К.) [ 2011-12-30 14:56:06 ]
Воістину щире!)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олена Ткачук (М.К./М.К.) [ 2011-12-30 15:28:21 ]
А поету нещирим бути не можна.
З Новим роком!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Патара Бачія (Л.П./Л.П.) [ 2011-12-30 15:18:48 ]
Після другої строфи просльозилася... Гарно написано, щиро...

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олена Ткачук (М.К./М.К.) [ 2011-12-30 15:28:57 ]
Дякую, Патаро!
А квіточку дійсно шкода! )


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Іван Редчиць (М.К./М.К.) [ 2011-12-30 15:47:15 ]
А я не тільки в Бога, а й у людей – повірила,
У тлінному божественну шукала глибину.
З НОВИМ РОКОМ! З НОВИМ ЩАСТЯМ! :)))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олена Ткачук (М.К./М.К.) [ 2011-12-30 16:31:35 ]
І Вас із Новорічям!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Роксолана Вірлан (Л.П./М.К.) [ 2011-12-30 16:08:03 ]
ОЛЕНОЧКО, ВІРШЕМ -- ВРАЖЕНА!!! Я ЩЕ ДОВГО БУДУ НИМ ЖИТИ. ДЯКУЮ ВАМ З ВАШУ МАЙСТЕРНІСТь!

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олена Ткачук (М.К./М.К.) [ 2011-12-30 16:31:18 ]
Дякую!
Щодо цього вірша мала багато сумнівів і не сподівалась на позитивні відгуки.
А щодо майстерності... Інколи відчуваю себе такою бездарністю!
Треба вчитися...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оля Лахоцька (Л.П./М.К.) [ 2011-12-30 16:19:03 ]
якось мені пояснювали, що у черзі крайніх не буває, а тільки останні… ))) як же правильно?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олена Ткачук (М.К./М.К.) [ 2011-12-30 16:29:59 ]
Ось і я щойно запитала у філолога - таки так: крайній у черзі не буває.
Тоді треба подумати.
Я робила акцент на грі звуків: відКРАяна від РАю...КРАйня
Дякую, що зауважили


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олена Ткачук (М.К./М.К.) [ 2011-12-30 16:52:36 ]
Не знаю, хто поставив мені 6, але ДЯКУЮ. )


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Козаченко (М.К./М.К.) [ 2011-12-30 17:48:33 ]
Благаю: не міняйте того, що ви крайня в черзі. Це неправильно з точки зору черги за черевиками, але крайнім бути - означає з якогось боку стояти, першим або останнім. І як би не було правильно (а це пише вчитель-мовник із 23-річним стажем), існує вже фразеологічний вислів: хто крайній? Цього з мови живої не викинеш.
Зміните - втратиться чудовий образ.
А вірш неймовірний.
Із Новим роком! Хай пишеться!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Чорнява Жінка (М.К./М.К.) [ 2011-12-30 18:22:49 ]
Оленко, вірш непоганий, думки всі хороші. Але... всі вони на передньому плані. І ще мені здалося, занадто гучно. Є речі, про які чим тихіше кажеш, тим їх краще чути. Не знаю, чи правильно ви мене зрозумієте, але сподіваюсь :)

З прийдешніми святами! :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Михайло Десна (Л.П./М.К.) [ 2011-12-30 18:56:26 ]
І мені сподобалося. Погоджуюся зі Світланою Козаченко.

Однак дозволь "похуліганити..." (вибач, якщо на ногу незграбно стану!)

"Людині пересічній відпустить гріх священик...
Поетів же на сповідь спитать виходить Бог..."

З Новим роком!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Бенедишин (М.К./М.К.) [ 2011-12-30 21:09:00 ]
Дуже сподобався вірш, Оленко! Про ту квіточку - особливо...
І все ж...

Ця хатка дерев’яна ЩЕ зветься сповідальня,
Цей ЗГОРТОЧОК зіщулений зоветься ЩЕ – душа.

- над виділеними мною словами я засумнівалась (чому "ще"? І коли саме сповідальня перестає бути чи називатися сповідальнею, а душа - душею? І, певно, замість "згорточок" біля "зіщулений" має бути більш точне слово, не таке "магазинно-товарне".) Так мені відчувається.

Ну, і останні два рядки - справді, надто пафосні, чи що...

А попри те, вірш хочеться перечитувати і перечитувати, осмислювати і переосмислювати.
З грядущим Новоріччям!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олена Ткачук (М.К./М.К.) [ 2012-01-01 13:40:45 ]
Пані Світлано! Слово "крайня" таки не мінятиму, бо образ втратиться безповоротно, я пробувала замінити його чимось еквівалентним, але не змогла...
Дякую за підказку.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олена Ткачук (М.К./М.К.) [ 2012-01-01 13:45:01 ]
Чорі! Але насправді мені і хотілося зробити його пафосним, гучним і все ніби (!) виставити напоказ!
Але, повірте мені, є такі речі, про які я взагалі мовчу і про які ніхто ніколи не почує.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олена Ткачук (М.К./М.К.) [ 2012-01-01 13:49:43 ]
Михайле, Ваш варіант "відпускати гріх" мені подобається більше, аніж моє "давати розгрішення", але не подобається слово "пересічний", бо, на відміну від "простий", видається мені якимсь образливим.
Але передостанній рядок мене таки трохи муляє, я над ним думаю.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олена Ткачук (М.К./М.К.) [ 2012-01-01 13:56:04 ]
Пані Любове!
Стосовно ЩЕ. У першому і другому випадку воно має значення "інакше, іншими словами, також". Навіть не думала (до Вашого коментаря), що можна сприйняти якось інакше.
В третьому випадку ЩЕ має значеня "поки що, все ще". Хотіла погратися словами. але, либонь, не вийшло.
І над "згорточкуом" подумаю.
Як там було в одному фільмі, "я не волшебник, я только учусь". От і я тільки вчуся.
І Вас з Новоріччям!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Віктор Ох (Л.П./Л.П.) [ 2012-01-18 23:18:25 ]
"У тлінному божественну шукала глибину"- вся сила вірша в цьому рядку.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олена Ткачук (М.К./М.К.) [ 2012-05-04 10:29:58 ]
В цьому - суть моїх життєвих пошуків.