ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Ірина Вовк
2026.03.17 09:33
«Ой, під горою, під Сучавою, Там козак Тиміш лежить із славою. Там не били в дзвони, там не грали сурми, Тільки лиш Розанда мовить так над мурами... – Ой, мій соколе, ясний муженьку, чом не кличеш мене, мій под

Віктор Кучерук
2026.03.17 06:18
Весна навколо - і в душі весна
Відразу та охоче відродилась, -
Вона жива, як світу таїна,
І невблаганна, наче Божа милість.
То ледве чутна, ніби шелест крил,
То гомінка й весела, як цимбали, -
Від неї знову набираюсь сил,
Щоб старості пручатися над

Ярослав Чорногуз
2026.03.17 01:48
Хилитає вітер тую
Сонце зникло, не сія.
Так сумую, так сумую
За тобою, мила я.

З-під вечірньої вуалі
І гіркої самоти --
Від печалі, від печалі

Володимир Бойко
2026.03.17 00:30
Російсько українська війна – війна за виживання. Українців – як нації, московитів – як імперії. Мало повернути державність, треба повернути ще й історію. Моральні авторитети черпають своє натхнення із кримінального минулого. Найліпше захищати інт

Ірина Вовк
2026.03.16 23:37
– Ти знову дивишся на захід, Тимоше, – її голос був тихим, як шелест шовкової завіси. – Там, де небо стає червоним, наче розлите вино твого батька. Там Молдова... чи там війна? Він не обернувся, але вона відчула, як напружилися його плечі під жупаном. Йо

Ірина Вовк
2026.03.16 19:53
«…Їх щастя тривало – як літня гроза, На білеє личенько впала сльоза. Лишилась вдовиця у Рашківській тиші, Де вітер холодний легенди колише. Ні перли коштовні, ні княжий поріг Від лиха і згуби її не вберіг. Розтанули мрії, мов замок з піску, Лишивши

Артур Курдіновський
2026.03.16 18:13
МАГІСТРАЛ

Давно покрився пилом чорний фрак,
І потьмяніли камінці корони.
Пронизує мовчання телефона,
Вразливий спогад назавжди закляк.

Так важко волю стиснути в кулак,

Борис Костиря
2026.03.16 10:59
Шалені дикі ґедзі не кусають.
Приходить час примирення й добра.
Як зло збиреться у потужні зграї,
Тоді розчахнемо цей світ до дна.

Нас лагідно й покірно сонце пестить.
Минула спека, ніби пекла крик.
Із глибини ті спогади воскреснуть,

Віктор Кучерук
2026.03.16 05:47
То вітер грається волоссям,
То ясне сонце сліпить зір, -
То дощ іде і скрізь розносить
Шум крапелин, як поговір.
Усе навкруг, як сни, мінливе,
Щедротне надмір і скупе, -
Лише завжди минуле сиве
За мною гониться й сопе...

Євген Федчук
2026.03.15 17:20
В Московії завжди таке бувало:
Коли за владу билися «царі»,
То гинули і ті, хто при дворі,
І ті, що право на престола мали.
А вже, коли на трон хтось усідавсь,
Завжди важлива знайдеться причина,
Чому була убита та людина.
То й «переможець», звісно

С М
2026.03.15 16:33
Я розповів за Поле Суниць
Де не було реального ніц
Альтернативний плейс я найшов
Де плине будь-ш
Глянь розгорнені тюльпани
Те, чим жиє різне панство
Глянь у віко цибулинне
Я розповів, що морж і я сам – те ж

Ігор Шоха
2026.03.15 16:17
                    І
Ми пасажири. Нас несе Земля
чи то у рай, чи у космічне пекло,
де не буває холодно чи тепло
і де уже була душа моя,
коли перегоріла і воскресла
як его мого первісного я.

Борис Костиря
2026.03.15 11:56
У сні побачу болісні пророцтва,
Які хотів спалити у вогні,
Тривог і болів, дива і юродства
В мінливій і безмежній глибині.

У сні приходить те, що неможливо,
Химерне, дивне, неземне, із дна
Морів і океанів. Пустотливо

М Менянин
2026.03.15 02:02
Насичено ядом життя України,
хто поруч чи рядом бере від людини?
хто має підступне бажання очолить
народ цей і далі продовжить неволить?

Кому завдяки не закінчена битва
за щастя в житті і за промені світла?
кому до вподоби подвійні стандарти

Нічия Муза
2026.03.14 21:40
Життя минає, та ніколи
мене ніде не омине
моє оточення земне –
гаї, луги, поля і доли.

І поки люди є навколо,
а в небі сонечко ясне,
природа слухає мене,

Ігор Терен
2026.03.14 21:36
Минають ночі, і за днями дні,
і сонечко до літа покотило,
і мало що напам’ять залишило
до осені останньої мені.

А далі, як буває уві сні –
багряні увижаються вітрила.
Ассоль чекає! Напинаю крила
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

П'ятниця Тринадцяте
2026.03.13

Людмила Пуюл
2026.03.06

Ноктюрн Ноктюрн
2026.02.26

Богдан Райковський Райко
2026.02.25

Мілана Попова
2026.02.24

Стейсі Стейсі
2026.02.14

хома дідим
2026.02.11






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Олена Ткачук (1987) / Вірші

 Щире
Відкраяна від раю, стою у черзі крайня,
Де всі – по милосердя й нікому – відкоша.
Ось хатка дерев’яна, що зветься сповідальня,
Шукає в ній притулку збентежена душа.

Як тій душі велося? Бо я таки згрішила
(Хоч я побіля Єви в саду і не була):
А я ішла до храму й на квітку наступила,
А квітка ця, напевно, цвіла б іще й цвіла.

Я зорепад проґавила, зашторила сузір’я
І спала всеньку ніченьку і не пручалась сну.
А я не тільки в Бога, а й у людей – повірила,
У тлінному божественну шукала глибину.

І як вустами – пошепки, коли душа голосить?
Як високо літалося, а падати – униз!
Я винна в тім, що мучилась і мучилась не досить,
Що правда, обпікаючи, не пропекла наскрізь.

Ця квіточка, ця зірка, ця віра у знищенне –
Аж так мене виболюють, що стачить на сімох!..
Коли людині прОстій прощає гріх священик,
З Поетами квитається Сам Бог.

2011

Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.



      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2011-12-30 12:59:43
Переглядів сторінки твору 8940
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 5.658 / 6  (5.013 / 5.52)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (4.881 / 5.45)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.805
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Автор востаннє на сайті 2012.10.20 17:49
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Володимир Потебня (Л.П./Л.П.) [ 2011-12-30 14:47:27 ]
Дуже гарний вірш, Олено. У мене є такий вірш:
Вірші виношує поет,
Як своєрідну сповідь.
Байдуже, що якийсь естет
Образливе промовить.

Бог прийме їх, а може ні-
Це таїнство між ними.
І за вірші комусь смішні,
Пробачить всі провини.

З Новим роком Вас. Удачі.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олена Ткачук (М.К./М.К.) [ 2011-12-30 15:27:22 ]
Дякую!
Вірші - це дійсно якесь незбагненне таїнство.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Володимир Сірий (М.К./М.К.) [ 2011-12-30 14:56:06 ]
Воістину щире!)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олена Ткачук (М.К./М.К.) [ 2011-12-30 15:28:21 ]
А поету нещирим бути не можна.
З Новим роком!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Патара Бачія (Л.П./Л.П.) [ 2011-12-30 15:18:48 ]
Після другої строфи просльозилася... Гарно написано, щиро...

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олена Ткачук (М.К./М.К.) [ 2011-12-30 15:28:57 ]
Дякую, Патаро!
А квіточку дійсно шкода! )


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Іван Редчиць (М.К./М.К.) [ 2011-12-30 15:47:15 ]
А я не тільки в Бога, а й у людей – повірила,
У тлінному божественну шукала глибину.
З НОВИМ РОКОМ! З НОВИМ ЩАСТЯМ! :)))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олена Ткачук (М.К./М.К.) [ 2011-12-30 16:31:35 ]
І Вас із Новорічям!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Роксолана Вірлан (Л.П./М.К.) [ 2011-12-30 16:08:03 ]
ОЛЕНОЧКО, ВІРШЕМ -- ВРАЖЕНА!!! Я ЩЕ ДОВГО БУДУ НИМ ЖИТИ. ДЯКУЮ ВАМ З ВАШУ МАЙСТЕРНІСТь!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олена Ткачук (М.К./М.К.) [ 2011-12-30 16:31:18 ]
Дякую!
Щодо цього вірша мала багато сумнівів і не сподівалась на позитивні відгуки.
А щодо майстерності... Інколи відчуваю себе такою бездарністю!
Треба вчитися...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оля Лахоцька (Л.П./М.К.) [ 2011-12-30 16:19:03 ]
якось мені пояснювали, що у черзі крайніх не буває, а тільки останні… ))) як же правильно?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олена Ткачук (М.К./М.К.) [ 2011-12-30 16:29:59 ]
Ось і я щойно запитала у філолога - таки так: крайній у черзі не буває.
Тоді треба подумати.
Я робила акцент на грі звуків: відКРАяна від РАю...КРАйня
Дякую, що зауважили


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олена Ткачук (М.К./М.К.) [ 2011-12-30 16:52:36 ]
Не знаю, хто поставив мені 6, але ДЯКУЮ. )


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Козаченко (М.К./М.К.) [ 2011-12-30 17:48:33 ]
Благаю: не міняйте того, що ви крайня в черзі. Це неправильно з точки зору черги за черевиками, але крайнім бути - означає з якогось боку стояти, першим або останнім. І як би не було правильно (а це пише вчитель-мовник із 23-річним стажем), існує вже фразеологічний вислів: хто крайній? Цього з мови живої не викинеш.
Зміните - втратиться чудовий образ.
А вірш неймовірний.
Із Новим роком! Хай пишеться!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Чорнява Жінка (М.К./М.К.) [ 2011-12-30 18:22:49 ]
Оленко, вірш непоганий, думки всі хороші. Але... всі вони на передньому плані. І ще мені здалося, занадто гучно. Є речі, про які чим тихіше кажеш, тим їх краще чути. Не знаю, чи правильно ви мене зрозумієте, але сподіваюсь :)

З прийдешніми святами! :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Михайло Десна (Л.П./М.К.) [ 2011-12-30 18:56:26 ]
І мені сподобалося. Погоджуюся зі Світланою Козаченко.

Однак дозволь "похуліганити..." (вибач, якщо на ногу незграбно стану!)

"Людині пересічній відпустить гріх священик...
Поетів же на сповідь спитать виходить Бог..."

З Новим роком!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Бенедишин (М.К./М.К.) [ 2011-12-30 21:09:00 ]
Дуже сподобався вірш, Оленко! Про ту квіточку - особливо...
І все ж...

Ця хатка дерев’яна ЩЕ зветься сповідальня,
Цей ЗГОРТОЧОК зіщулений зоветься ЩЕ – душа.

- над виділеними мною словами я засумнівалась (чому "ще"? І коли саме сповідальня перестає бути чи називатися сповідальнею, а душа - душею? І, певно, замість "згорточок" біля "зіщулений" має бути більш точне слово, не таке "магазинно-товарне".) Так мені відчувається.

Ну, і останні два рядки - справді, надто пафосні, чи що...

А попри те, вірш хочеться перечитувати і перечитувати, осмислювати і переосмислювати.
З грядущим Новоріччям!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олена Ткачук (М.К./М.К.) [ 2012-01-01 13:40:45 ]
Пані Світлано! Слово "крайня" таки не мінятиму, бо образ втратиться безповоротно, я пробувала замінити його чимось еквівалентним, але не змогла...
Дякую за підказку.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олена Ткачук (М.К./М.К.) [ 2012-01-01 13:45:01 ]
Чорі! Але насправді мені і хотілося зробити його пафосним, гучним і все ніби (!) виставити напоказ!
Але, повірте мені, є такі речі, про які я взагалі мовчу і про які ніхто ніколи не почує.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олена Ткачук (М.К./М.К.) [ 2012-01-01 13:49:43 ]
Михайле, Ваш варіант "відпускати гріх" мені подобається більше, аніж моє "давати розгрішення", але не подобається слово "пересічний", бо, на відміну від "простий", видається мені якимсь образливим.
Але передостанній рядок мене таки трохи муляє, я над ним думаю.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олена Ткачук (М.К./М.К.) [ 2012-01-01 13:56:04 ]
Пані Любове!
Стосовно ЩЕ. У першому і другому випадку воно має значення "інакше, іншими словами, також". Навіть не думала (до Вашого коментаря), що можна сприйняти якось інакше.
В третьому випадку ЩЕ має значеня "поки що, все ще". Хотіла погратися словами. але, либонь, не вийшло.
І над "згорточкуом" подумаю.
Як там було в одному фільмі, "я не волшебник, я только учусь". От і я тільки вчуся.
І Вас з Новоріччям!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Віктор Ох (Л.П./Л.П.) [ 2012-01-18 23:18:25 ]
"У тлінному божественну шукала глибину"- вся сила вірша в цьому рядку.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олена Ткачук (М.К./М.К.) [ 2012-05-04 10:29:58 ]
В цьому - суть моїх життєвих пошуків.