ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Іван Потьомкін
2026.07.21 19:22
Останній бій гетьмана Свирговського
Чотирнадцять боїв вигравав гетьман, бо покладався не тільки на свою вдачу, а й на силу та одвагу козаків-запорожців. А цього разу довелося діяти в супрязі з господарем Молдавії Івоном, котрий запросив допомогти проти ненаситних турків. Все складалося так

Роксолана Вірлан
2026.07.21 18:35
Коди
Нічого немає - усе лише функції й коди -
усе лиш тотальне обчислення сотень доріг.
Тому, просто грай, бо воно, взагалі, не зашкодить:
нудьгуй чи твори, чи сурми у золочений ріг.

Усе все одно, бо і є все одним без обмежень -
а тільки тоненька мемб

Артур Сіренко
2026.07.21 17:51
Світанок якого не було
Місто, в якому цвіте енотера,
Нагадує лаковану віолончель:
Граки-музики і коти диригенти
(Добре, хоч не хвостаті директори
Урбаністичної директорії вулиць)
Готують музичну виставу – елегію
Мені – глядачу, читачу й слухачу.
А я то думав, що все ба

Борис Костиря
2026.07.21 12:45
* * *
Стійкий мороз, стійка ворожа тундра
Бере у свій нав'язливий полон,
Мов споконвічна і небесна туга,
Яка не має лику і погон.
Вона повзе, як велетенські тури,
Не знаючи надійних перепон.

Я у морозі загубив надію,

хома дідим
2026.07.21 11:53
* 148 *
перебираючи зневіри
куди податися куди
немов на кінчику рапіри
товчеться рій думок пустих
чиїсь оселі невеселі
ще вітер через них свистить
порожні вранішні мотелі
бензоколонки блокпости

Віктор Кучерук
2026.07.21 10:06
* * *
Принишкли в темряві дороги,
В пітьмі сховалися стежки, -
Лиш пнеться з мороку нічного
Чийсь пес надміру говіркий.
Ляскучий гавкіт серед ночі,
Немов з ясного неба грім, -
Цікаво, що сказати хоче
Собака гавкотом своїм?

Вячеслав Руденко
2026.07.21 10:00
mortis ars patiendi
Хрущі у квітні завжди привітні,
І їхні піддані доречні -
Передавайте ж цей блиск на міді
В сади безпечні.

Час, наче річка-тече в нікуди -
Води ні краплі, ні краплі сенсу ,
На кого ж погляд Дажбог спрямує

Тетяна Левицька
2026.07.21 07:15
Не радує літо
Чим ближче, тим важче, чим далі, тим гірше —
Уже не рятують від сутінок вірші.
Та спогади світлі, герань на терасі,
Гіркий шоколад у крихкому фаянсі.
Альтанка затишна, любисток під плотом
І ті небеса, що плекають двохсотих.
Не радує літо і тиша у

Ірина Вовк
2026.07.21 07:01
Таємниці між лініями. ХРОНІКИ КЛЕОПАТРИ (продовження 10)
Розділ ІІ: Битва біля мису Акцій. Вежа «Тімоніон» Друге вересня тридцять першого року до нашої ери видалося гарячим і штильовим. Море біля мису Акцій виглядало як застигле скло, на якому у загрозливому мовчанні завмерли дві величезні армади. Клеопат

Ірина Вовк
2026.07.21 06:58
Таємниці між лініями. ХРОНІКИ КЛЕОПАТРИ (продовження 9)
ЧАСТИНА ТРЕТЯ: ГАЙ ОКТАВІАН. Химерне плетиво павутини «Зачиняються ворота підземелля, і темрява ковтає світло дня. Ті, що кричали про свою силу, стають тінню на стіні. Тільки Ніл тече вічно, не знаючи імен нових господарів». (З написів на піра

Володимир Бойко
2026.07.21 02:58
Лімерики - 7
На відомий завод у Немирові
Флібустьєри заїхали фірою,
Розвели на бухло
За фальшиве бабло –
Тільки й бачили їх у Немирові..

Подались поступати до Вінниці
Провінційні дівулі-відмінниці.

Паб Лімерик
2026.07.20 22:45
Лімерики наших блогерів (вип. другий)
Розглядались державні вакансії
Під мостами клошарами Франції.
А не в офісах десь.
Ви чого боїтесь
І без розглядів брати вакансії?

Непогане життя у Валенсії –
У народу є пільги та пенсії.

С М
2026.07.20 22:22
Індіанське літо (The Doors)
тебе люблю найкращу
ліпшу зо всіх інакшу
тебе люблю найкращу
ліпшу зо всіх інакшу

зустріч наша у тім літі
індіанським літі

Борис Костиря
2026.07.20 15:43
Приїзд
Брати приїхали на рідну батьківщину,
У вигасле село, якого вже нема.
Багато хто забув їх, ніби днину
Минулого життя, що прожите дарма.

Десь юність відшуміла первозданна
На тихих вулицях, у цих місцях.
Лиш тиша пронесеться, ніби панна,

Артур Курдіновський
2026.07.20 13:43
Життя кінчається (глоса)
Шопена вальс... Шопена вальс (с)
Зарано став скорботним маршем.
Хоча й не був я сином Вашим, -
Мою дорогу на Парнас,
Таку правдиву, без прикрас,
Благословили Ви сонетом...
Від Вас приймаю естафету!
Холодний квітень... В серце - ніж.

Охмуд Песецький
2026.07.20 12:40
Мої лаури
О роздуми, укупі й поодинці,
Розсипані, як сіль, горох чи кеш'ю,
Ловлю я з вами майже в кожній жінці
Печаль мою – сьогоднішню й прийдешню.

Ви зайвими буваєте тимчасом,
Коли я з ними вас позбутись радий,
Щоб не тривожили мене провісним гласом,
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів


Поетичні Майстерні



 Нові автори (Поезія):

Фел Ходак
2026.07.22

Ольга Садкова
2026.07.18

Анна Марчук
2026.07.12

Паб Лімерик
2026.07.12

Тетяна Нєтьосіна
2026.07.04

Інна Момотюк
2026.07.04

Володимир Кириленко
2026.06.20






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія





  Вірші, проза, аналітика, огляди
Автори / Оля Лахоцька / Вірші

 Тиші янтарної
Тиші янтарної впала краплина з намиста,
Вітряне колесо котиться – хто його жде
На анфіладі доріг скам'янілого міста,
Міста дощу, що завжди пам'ятає тебе.

Три порошини тепла і окрайчик жоржини –
Плата камінню за мій розморожений час,
Смуток сідлає, мов коней, останні хвилини,
Кутає плечі у вицвілий лицарський плащ.

Наче рушати у тишу застиглу, неначе
Вперто долати розхристаних днів суховій.
Камінь зітреться сльозою і небу пробачить
Усміх зорі, що до відчаю схожий на твій.




    •   Можлива допомога "Майстерням"


• Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter
• Про оцінювання     • Зв'язок із адміністрацією     • Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)



Про публікацію
Дата публікації 2012-01-02 11:37:15
Переглядів сторінки твору 7629
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 4.884 / 5.5  (5.008 / 5.49)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (4.784 / 5.5)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.747
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Автор востаннє на сайті 2018.06.17 15:46
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Рудокоса Схимниця (Л.П./М.К.) [ 2012-01-02 11:50:24 ]
це про середньовічний Львів?
гарне намисто слів)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оля Лахоцька (Л.П./М.К.) [ 2012-01-02 11:51:58 ]
ні, ти знаєш, бачився мені Київ,
в ньому є багато сходів, таких важких кам'яних бордюрів в парках… :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Рудокоса Схимниця (Л.П./М.К.) [ 2012-01-02 11:53:43 ]
у кожного своє "місто дощів"... і свій Дракон;))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оля Лахоцька (Л.П./М.К.) [ 2012-01-02 11:56:59 ]
а щось я ще не відчуваю того Дракона :)
недавно прочитала "Ритуал" Дяченків - така фантастична розповідь про дракона і принцесу. Дуже гарний був той дракон - більше людяний, ніж іноді люди :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Чорнява Жінка (М.К./М.К.) [ 2012-01-02 12:08:12 ]
а це тому, що за китайським календарем справжній рік Дракона почнеться 23 січня.

мінорний вірш, Олю.
"а це тому, що за китайським календарем справжній рік Дракона почнеться 23 січня." - класний образ. Але я розумію, чому Руді спитала про Львів - до нього лицарські плащі більш рідні, ніж для Києва.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Чорнява Жінка (М.К./М.К.) [ 2012-01-02 12:09:00 ]
:))))) все наплуталось.
"Смуток сідлає, мов коней, останні хвилини" - оце класний образ!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оля Лахоцька (Л.П./М.К.) [ 2012-01-02 12:17:07 ]
мінорний? :)) мені це саме сказала подружка про ще один віршик, який я сама вважала досить оптимістичним :))

може тому, що справжня радість завжди трохи сумна? І десь відчуває себе зайвою в бадьорому і холодному світі?

Дякую, Чорі! Якщо хочете - я зітру коментар, в якому продублювалося не те речення. Віконце для коментаря замале, не все видно :))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Рудокоса Схимниця (Л.П./М.К.) [ 2012-01-02 12:49:04 ]
ненада нічо витирати - в коментах родзинок часом більше, ніж в мюсдях;)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Рудокоса Схимниця (Л.П./М.К.) [ 2012-01-02 12:49:53 ]
блін
в мюслях...))) от бачиш о_О


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оля Лахоцька (Л.П./М.К.) [ 2012-01-02 13:06:33 ]
о, моя улюблена страва :))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Чорнява Жінка (М.К./М.К.) [ 2012-01-02 13:52:32 ]
нє-нє, не треба стирати :))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Іван Гентош (М.К./М.К.) [ 2012-01-02 12:44:01 ]
Файно, Оль! Свіжі гарні Образи, і головне - настрій вірша... Єдина заувага - перший рядок третьої строфи - "наче-неначе". Тут би якось переробити. Анфілада доріг - гарно звучить, але (мені видається)більше підходить до "об’ємних" об’єктів, а не "площинних".
Останні два рядки - супер!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Рудокоса Схимниця (Л.П./М.К.) [ 2012-01-02 12:50:37 ]
то часо-просторові дороги...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оля Лахоцька (Л.П./М.К.) [ 2012-01-02 12:57:21 ]
а я навмисно зробила там це підсилення - наче-неначе - воно (нмсд :) вносить момент чогось такого нетривкого, наче внутрішньої боротьби.

Про анфілади – Схимниця права - тут більше не про справжні дороги, а про те, що наступна дорога відкривається після того, як пройдеш попередню.

Дякую, пане Іване!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Іван Гентош (М.К./М.К.) [ 2012-01-02 13:00:13 ]
Але тепер ти не скажеш, що я лише хвалю твої вірші, нє, Оль?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оля Лахоцька (Л.П./М.К.) [ 2012-01-02 13:04:58 ]
ой, точно :)) тоді цьом :))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Михайло Десна (Л.П./М.К.) [ 2012-01-02 12:53:54 ]
Знахідка, Льоль!(особливо з плащем) І теж - за Київ... (Львів не знаю зовсім: він мені з вікна вагона нагадує скоріше середньоєвропейське населене містечко по горло, а не скам'яніле й у плащі місто!)
А от щодо "свіжих" образів - сумніваюсь... Навпаки! У даному контексті "старі" образи ніби "оновлюються", романтизуються, набувають нових відтінків і...все одно зберігають за собою шлейф свого "середньовіччя".
З Новим!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Іван Гентош (М.К./М.К.) [ 2012-01-02 13:04:12 ]
Тре домовитися з Управлінням залізниці, Полковнику, щоби хоч раз твій поїзд "пустили" по трамвайному маршруту (що через Центр йде - Ратуша, площа Ринок...), або все ж вийшов би у Львові на день-два.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оля Лахоцька (Л.П./М.К.) [ 2012-01-02 13:04:26 ]
це настрій такий був :)) наче відчувався перелом, чи може просто Новий рік так відбився – сірий, похмурий :))
А Львів… місто Антонича і Данила Галицького… взагалі-то міг бути і Львів, але я його теж мало знаю.

Дякую, Михайле! З Новим!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Дмитро Куренівець (Л.П./М.К.) [ 2012-01-02 13:20:57 ]
Гарний вірш, Олю! "Анфілади доріг", як на мене, образ тим і сильний, що поєднує об'ємне і площинне. Не змінюйте нічого у вірші, там усе дуже гармонійно. Мені чомусь нагадався "нічний політ" із останньої глави "Майстра і Маргарити", але то мабуть уже від лукавого...))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оля Лахоцька (Л.П./М.К.) [ 2012-01-02 13:28:23 ]
Дякую, пане Дмитре. нічний політ - це цікаво :))
Мені найсильнішою здається ця фраза - "камінь зітреться сльозою". Написала і подумала - що за абсурд, то мало б бути навпаки… А потім дійшло, що це і є пояснення "міста дощів" - ось звідки дощ в кам'яному місті. :))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Чорнява Жінка (М.К./М.К.) [ 2012-01-02 14:01:50 ]
чому ж абсурд? це відображення відомого латинскького вислову: "Gútta cavát lapidém non ví sed sáepe cadéndo" - "капля точит камень не силой, а частотой падения" :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оля Лахоцька (Л.П./М.К.) [ 2012-01-02 21:14:09 ]
красивий вислів :) я знала лиш приказку, що вода точить камінь, але щось вона мені тут навіть на думку не приходила :) Дякую, Чорі.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Устимко Яна (Л.П./М.К.) [ 2012-01-02 13:40:57 ]
гарно. вірш міг би стати романсом - музику треба дописати :-)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оля Лахоцька (Л.П./М.К.) [ 2012-01-02 21:14:49 ]
в мене є знайомі художники, а композитора - жодного… ехх… :)) Дякую, Яно!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
віарвілгвсим вловмивоапв (Л.П./М.К.) [ 2012-01-02 14:10:27 ]
Олю! КЛАС! і анфілада, і сльоза - все зрозуміло про неї...

Смуток сідлає, мов коней, останні хвилини,
Кутає плечі у вицвілий лицарський плащ - ух ти! :о)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оля Лахоцька (Л.П./М.К.) [ 2012-01-02 21:18:40 ]
дякую дуже, Наталю! За лицарський та ще й облізлий плащ трохи вагалася :)) думала - от Патара зараз як прийде та попідколює… :)) То наша з нею улюблена тема підколів :))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ксенія Озерна (Л.П./М.К.) [ 2012-01-02 14:58:43 ]
З Новим роком, Олю!
Вірш, як вирізьблений на камені, майстерний орнамент. Сподобався.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оля Лахоцька (Л.П./М.К.) [ 2012-01-02 21:20:09 ]
Дякую, Ксеню!
І тебе – з новим! Ласкавого тобі і пухнастого дракончика!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Домінік Арфіст (Л.П./М.К.) [ 2012-01-02 16:15:24 ]
Фреска... Кожен камінчик - на місці! :о)
Магія...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оля Лахоцька (Л.П./М.К.) [ 2012-01-02 21:21:33 ]
о, дякую /червоніє і щось уважно розглядає на підлозі…/
:)))))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оксана Яблонська (М.К./М.К.) [ 2012-01-03 18:01:21 ]
чудова мелодія, навіть не вирізняла собі імені міста, просто читала й насолоджувалася :) до речі, це моя улюблена тема і у нас триває конкурс. Тож ласкаво запрошую :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оля Лахоцька (Л.П./М.К.) [ 2012-01-04 14:21:38 ]
Дякую, пані Оксано! Я іноді заглядаю на Севаму, бо там публікується один з моїх улюблених поетів, Сашко Гриб :)) Але в мене зараз дуже великі проблеми з часом – його часто не вистачає на найважливіше.
Дуже дякую за запрошення, сподіваюся, що з часом зможу бувати у вас частіше. :))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василь Дениско (Л.П./Л.П.) [ 2012-01-04 22:25:25 ]
Олю!
Зізнаюся. Як тільки прочитаю про коника, а ще уявлю, домалюю і відчую отой "смуток" що сідлає... То вже не рівно дихаю... Таке воно мені близьке...
Спасибі, Олю!