ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Тетяна Левицька
2026.01.18 23:14
Є ті...
Є ті, які підтримують,
і ті що звинувачують,
і ті, які ховають лють
за вашою удачею.

Емпати хмарний небосхил
схиляють, Богу молячись,
і біля спечених могил

С М
2026.01.18 19:31
Дівчина із цинамону (Neil Young)
Мені би дівчину із цинамону
Жити собі поживати
З дівчиною із цинамону

Я мрію про втечу з тобою в цю ніч
За місячним світлом шукаючи
Дівчино із цинамону

Євген Федчук
2026.01.18 16:15
Облога Глухова 1664 року
Сіли діди під повітку. Сидять, розмовляють.
Згадують своє минуле, про бої, походи.
Жаліються: крутить кості, мабуть на негоду.
Потихеньку то старшину, то москалів лають.
Свирид каже: - Коли б знаття, що так воно буде,
Краще б з ляхами зостались, яко

Іван Потьомкін
2026.01.18 11:39
***
Якже так сталось? Якже так сталось,
Що дідусями друзі враз стали?
Досить залишить було їх мені,
Як забіліли чуприни, мов сніг.
З іменем кожним в’ється стежина,
Де ми сварились, де ми дружили.
Як я вцілів, уторопать незмога?
Здогад-надія серце пече:

Борис Костиря
2026.01.18 10:49
Сон віків
Так хочеться зануритися в сон,
Зануритися в тишу і блаженство,
Щоб клен співав зі мною в унісон,
Утверджуючи культ багатоженства.

Так хочеться зануритися в мить,
Яка страждання й прикрощі зупинить,
Що солов'єм у глушині щемить,

Олександр Сушко
2026.01.18 10:42
Спокій
Тримає цупко час мене за карк,
Підштовхує в соснову халабуду
Сховаюсь там від оплесків, подяк
І ґвалту екзальтованого люду.

Зотліють в ямі грона орденів
У темені і тиші, під надгробком,
Все полишу: бажання, плани, гнів

Світлана Пирогова
2026.01.17 22:04
Сталеві, неначе сваї
Пастки льодові у звичних під'їздах,
Брили, мов у холодних печерах.
Як обігріти будинки-гнізда?
Глузду - жах божевілля перечить.

Це не північ, а страдницький Київ.
Дихання вже є густим туманом.
І не снились у снах навіть Кию,

Микола Дудар
2026.01.17 21:42
***
На тиждень вийшли з колії
І повернулись нишком в мрії
Як справжні мрійні хазяї
Супроти бестій - лиходіїв.

Заруби їхні відповзли
Кудись туди, де мокротеча,
А ми в цей час і підросли,

Володимир Ляшкевич
2026.01.17 18:08
Із 70-тих
З волоссям довшим модних галстуків - були ми
незмінним колоритом дискотек,
нічним звучанням парків, денним - вікон,
гротеском вуличним. І переймались віком,
заюним для тісних єднань статевих – з так
безжалісно присутніми над нами
"Бітлами", "Папл

Кока Черкаський
2026.01.17 12:10
Ти хто?
Ти мені так посміхалась,
Наче ми вже переспали.
Проте навіть як кого звати
Ми тоді ще не знали.

Твоє розкішне волосся
Мене всього огортало,
Й мені не було потрібне

Борис Костиря
2026.01.17 10:45
Дощ
Попасти під дощ серед вільного поля.
Попасти під стріли небесних армад.
Потрапити в сіті, болючу неволю,
Під обстріли грізних ворожих гармат.

Попасти під дощ - це везіння чи кара,
Це поклик небес чи прокляття століть?
Пасеться далеко спокійн

І Ірпінський
2026.01.16 21:52
Віддай таємне самоті
Дорогу бавлять ліхтарі
Тікають тіні вслід за снігом
Ніч розчиняється в вині
Чуття ховаються під кригу

Віддай таємне самоті
На зберігання безстрокове
Гріхів лічильник - в каятті

Олена Побийголод
2026.01.16 17:14
1987. Про любимих тварин
Із Леоніда Сергєєва

Навколо калюжечки спирту сирого
сидять таргани В’ячеслав та Серьога,
і перший, відомий між друзів як Слава,
кумпана по вусиках гладить ласкаво:

– Ну що ти, Серього! Не бачу причини!

Юрій Лазірко
2026.01.16 15:52
Пригрій Мене Боже--- українська рок-балада
пригрій мене
Боже
у серці зболілім
хоч я
твої прикрощі
а ти
мої крила

Борис Костиря
2026.01.16 11:53
* * *
Як я люблю оці простори ночі,
Коли усе навколо затихає,
І сняться сни небачені, пророчі,
І марить поле вільне і безкрає.

Від марноти, від торгу і базару
Ти утечеш у ніч, святі пенати,
У ній зустрінеш звістку чи примару,

Іван Потьомкін
2026.01.15 21:29
***
Стільки народ мій мудрості втілив у прислів’я,
що лишатися в дурнях якось вже й незручно:
«Дозволь собаці лапу покласти на стіл, то вона увесь готова захопити».
«Добре говорить, а зле робить».
Чи, може, ми й справді «мудрі потім»?
«Шукаємо мудрість
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів


Поетичні Майстерні



 Нові автори (Поезія):

Жанна Мартиросян
2026.01.16

Таїсія Кюлас
2026.01.11

Вероніка В
2025.12.24

Максим Семибаламут
2025.12.02

І Ірпінський
2025.12.01

Павло Інкаєв
2025.11.29

Артем Ігнатійчук
2025.11.26






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія





  Вірші, проза, аналітика, огляди
Автори / Оля Лахоцька / Вірші

 Тиші янтарної
Тиші янтарної впала краплина з намиста,
Вітряне колесо котиться – хто його жде
На анфіладі доріг скам'янілого міста,
Міста дощу, що завжди пам'ятає тебе.

Три порошини тепла і окрайчик жоржини –
Плата камінню за мій розморожений час,
Смуток сідлає, мов коней, останні хвилини,
Кутає плечі у вицвілий лицарський плащ.

Наче рушати у тишу застиглу, неначе
Вперто долати розхристаних днів суховій.
Камінь зітреться сльозою і небу пробачить
Усміх зорі, що до відчаю схожий на твій.




    •   Можлива допомога "Майстерням"


• Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter
• Про оцінювання     • Зв'язок із адміністрацією     • Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)



Про публікацію
Дата публікації 2012-01-02 11:37:15
Переглядів сторінки твору 7091
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 4.884 / 5.5  (5.008 / 5.49)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (4.784 / 5.5)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.747
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Автор востаннє на сайті 2018.06.17 15:46
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Рудокоса Схимниця (Л.П./М.К.) [ 2012-01-02 11:50:24 ]
це про середньовічний Львів?
гарне намисто слів)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оля Лахоцька (Л.П./М.К.) [ 2012-01-02 11:51:58 ]
ні, ти знаєш, бачився мені Київ,
в ньому є багато сходів, таких важких кам'яних бордюрів в парках… :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Рудокоса Схимниця (Л.П./М.К.) [ 2012-01-02 11:53:43 ]
у кожного своє "місто дощів"... і свій Дракон;))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оля Лахоцька (Л.П./М.К.) [ 2012-01-02 11:56:59 ]
а щось я ще не відчуваю того Дракона :)
недавно прочитала "Ритуал" Дяченків - така фантастична розповідь про дракона і принцесу. Дуже гарний був той дракон - більше людяний, ніж іноді люди :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Чорнява Жінка (М.К./М.К.) [ 2012-01-02 12:08:12 ]
а це тому, що за китайським календарем справжній рік Дракона почнеться 23 січня.

мінорний вірш, Олю.
"а це тому, що за китайським календарем справжній рік Дракона почнеться 23 січня." - класний образ. Але я розумію, чому Руді спитала про Львів - до нього лицарські плащі більш рідні, ніж для Києва.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Чорнява Жінка (М.К./М.К.) [ 2012-01-02 12:09:00 ]
:))))) все наплуталось.
"Смуток сідлає, мов коней, останні хвилини" - оце класний образ!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оля Лахоцька (Л.П./М.К.) [ 2012-01-02 12:17:07 ]
мінорний? :)) мені це саме сказала подружка про ще один віршик, який я сама вважала досить оптимістичним :))

може тому, що справжня радість завжди трохи сумна? І десь відчуває себе зайвою в бадьорому і холодному світі?

Дякую, Чорі! Якщо хочете - я зітру коментар, в якому продублювалося не те речення. Віконце для коментаря замале, не все видно :))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Рудокоса Схимниця (Л.П./М.К.) [ 2012-01-02 12:49:04 ]
ненада нічо витирати - в коментах родзинок часом більше, ніж в мюсдях;)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Рудокоса Схимниця (Л.П./М.К.) [ 2012-01-02 12:49:53 ]
блін
в мюслях...))) от бачиш о_О


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оля Лахоцька (Л.П./М.К.) [ 2012-01-02 13:06:33 ]
о, моя улюблена страва :))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Чорнява Жінка (М.К./М.К.) [ 2012-01-02 13:52:32 ]
нє-нє, не треба стирати :))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Іван Гентош (М.К./М.К.) [ 2012-01-02 12:44:01 ]
Файно, Оль! Свіжі гарні Образи, і головне - настрій вірша... Єдина заувага - перший рядок третьої строфи - "наче-неначе". Тут би якось переробити. Анфілада доріг - гарно звучить, але (мені видається)більше підходить до "об’ємних" об’єктів, а не "площинних".
Останні два рядки - супер!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Рудокоса Схимниця (Л.П./М.К.) [ 2012-01-02 12:50:37 ]
то часо-просторові дороги...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оля Лахоцька (Л.П./М.К.) [ 2012-01-02 12:57:21 ]
а я навмисно зробила там це підсилення - наче-неначе - воно (нмсд :) вносить момент чогось такого нетривкого, наче внутрішньої боротьби.

Про анфілади – Схимниця права - тут більше не про справжні дороги, а про те, що наступна дорога відкривається після того, як пройдеш попередню.

Дякую, пане Іване!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Іван Гентош (М.К./М.К.) [ 2012-01-02 13:00:13 ]
Але тепер ти не скажеш, що я лише хвалю твої вірші, нє, Оль?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оля Лахоцька (Л.П./М.К.) [ 2012-01-02 13:04:58 ]
ой, точно :)) тоді цьом :))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Михайло Десна (Л.П./М.К.) [ 2012-01-02 12:53:54 ]
Знахідка, Льоль!(особливо з плащем) І теж - за Київ... (Львів не знаю зовсім: він мені з вікна вагона нагадує скоріше середньоєвропейське населене містечко по горло, а не скам'яніле й у плащі місто!)
А от щодо "свіжих" образів - сумніваюсь... Навпаки! У даному контексті "старі" образи ніби "оновлюються", романтизуються, набувають нових відтінків і...все одно зберігають за собою шлейф свого "середньовіччя".
З Новим!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Іван Гентош (М.К./М.К.) [ 2012-01-02 13:04:12 ]
Тре домовитися з Управлінням залізниці, Полковнику, щоби хоч раз твій поїзд "пустили" по трамвайному маршруту (що через Центр йде - Ратуша, площа Ринок...), або все ж вийшов би у Львові на день-два.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оля Лахоцька (Л.П./М.К.) [ 2012-01-02 13:04:26 ]
це настрій такий був :)) наче відчувався перелом, чи може просто Новий рік так відбився – сірий, похмурий :))
А Львів… місто Антонича і Данила Галицького… взагалі-то міг бути і Львів, але я його теж мало знаю.

Дякую, Михайле! З Новим!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Дмитро Куренівець (Л.П./М.К.) [ 2012-01-02 13:20:57 ]
Гарний вірш, Олю! "Анфілади доріг", як на мене, образ тим і сильний, що поєднує об'ємне і площинне. Не змінюйте нічого у вірші, там усе дуже гармонійно. Мені чомусь нагадався "нічний політ" із останньої глави "Майстра і Маргарити", але то мабуть уже від лукавого...))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оля Лахоцька (Л.П./М.К.) [ 2012-01-02 13:28:23 ]
Дякую, пане Дмитре. нічний політ - це цікаво :))
Мені найсильнішою здається ця фраза - "камінь зітреться сльозою". Написала і подумала - що за абсурд, то мало б бути навпаки… А потім дійшло, що це і є пояснення "міста дощів" - ось звідки дощ в кам'яному місті. :))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Чорнява Жінка (М.К./М.К.) [ 2012-01-02 14:01:50 ]
чому ж абсурд? це відображення відомого латинскького вислову: "Gútta cavát lapidém non ví sed sáepe cadéndo" - "капля точит камень не силой, а частотой падения" :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оля Лахоцька (Л.П./М.К.) [ 2012-01-02 21:14:09 ]
красивий вислів :) я знала лиш приказку, що вода точить камінь, але щось вона мені тут навіть на думку не приходила :) Дякую, Чорі.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Устимко Яна (Л.П./М.К.) [ 2012-01-02 13:40:57 ]
гарно. вірш міг би стати романсом - музику треба дописати :-)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оля Лахоцька (Л.П./М.К.) [ 2012-01-02 21:14:49 ]
в мене є знайомі художники, а композитора - жодного… ехх… :)) Дякую, Яно!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
віарвілгвсим вловмивоапв (Л.П./М.К.) [ 2012-01-02 14:10:27 ]
Олю! КЛАС! і анфілада, і сльоза - все зрозуміло про неї...

Смуток сідлає, мов коней, останні хвилини,
Кутає плечі у вицвілий лицарський плащ - ух ти! :о)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оля Лахоцька (Л.П./М.К.) [ 2012-01-02 21:18:40 ]
дякую дуже, Наталю! За лицарський та ще й облізлий плащ трохи вагалася :)) думала - от Патара зараз як прийде та попідколює… :)) То наша з нею улюблена тема підколів :))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ксенія Озерна (Л.П./М.К.) [ 2012-01-02 14:58:43 ]
З Новим роком, Олю!
Вірш, як вирізьблений на камені, майстерний орнамент. Сподобався.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оля Лахоцька (Л.П./М.К.) [ 2012-01-02 21:20:09 ]
Дякую, Ксеню!
І тебе – з новим! Ласкавого тобі і пухнастого дракончика!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Домінік Арфіст (Л.П./М.К.) [ 2012-01-02 16:15:24 ]
Фреска... Кожен камінчик - на місці! :о)
Магія...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оля Лахоцька (Л.П./М.К.) [ 2012-01-02 21:21:33 ]
о, дякую /червоніє і щось уважно розглядає на підлозі…/
:)))))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оксана Яблонська (М.К./М.К.) [ 2012-01-03 18:01:21 ]
чудова мелодія, навіть не вирізняла собі імені міста, просто читала й насолоджувалася :) до речі, це моя улюблена тема і у нас триває конкурс. Тож ласкаво запрошую :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оля Лахоцька (Л.П./М.К.) [ 2012-01-04 14:21:38 ]
Дякую, пані Оксано! Я іноді заглядаю на Севаму, бо там публікується один з моїх улюблених поетів, Сашко Гриб :)) Але в мене зараз дуже великі проблеми з часом – його часто не вистачає на найважливіше.
Дуже дякую за запрошення, сподіваюся, що з часом зможу бувати у вас частіше. :))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василь Дениско (Л.П./Л.П.) [ 2012-01-04 22:25:25 ]
Олю!
Зізнаюся. Як тільки прочитаю про коника, а ще уявлю, домалюю і відчую отой "смуток" що сідлає... То вже не рівно дихаю... Таке воно мені близьке...
Спасибі, Олю!