ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Юрко Бужанин
2026.02.07 23:49
***
У напівтемряві п'ємо холодну каву,
клянем московію і владу, заодно, -
накрались, аж провалюється дно
здобутої не у борні держави.

І надрив

В Горова Леся
2026.02.07 21:10
За хмарою
Крапка сонця утоплена в сіре лютневе марево.
Перебулий мороз ще уперто тримає скованість,
Та майбутня відлига таки насуває хмарою,
За якою проміння, що прагне зігріти, сховане.

Відганяє циклоном тріскучі морози згубливі
Спорадична зима, що у холод

Іван Потьомкін
2026.02.07 20:39
***
Про що ти хочеш розказати, скрипко?
Чом смутком пронизуєш до дна?
Чому веселістю прохоплюєшся зрідка?
Чи, може, скрипалева в тім вина?
Чи справжня музика і в радощах сумна?

Олександр Буй
2026.02.07 20:21
Ренесанс
Я спалю на багатті книжки
У вечірній туманній журбі –
Хай вогонь поглинає рядки
Тих віршів, що писав не тобі,

Хай у полум’ї згинуть слова –
Відтепер їм не вірю і сам.
Я минуле життя обірвав –

Світлана Пирогова
2026.02.07 13:53
Доля
У кожного вона своя. А чи прозора?
Немов туман над ранньою рікою.
То лагідна, сіяє, як вечірні зорі,
То б'є у груди хвилею стрімкою.
І не напишеш буквами її - лиш ритмом.
Ми чуємо : "Так доля забажала".
Не істина вона, не вирок і не міфи,
А інко

Борис Костиря
2026.02.07 10:26
Заморозки
Укрили заморозки ніжні квіти,
Немов тирани чи лиха орда.
Слова звучать беззахисно, як віти,
А гасла застигають, мов слюда.

Укрили заморозки сподівання
На світло, на відлигу, на прогрес.
І опадають квіти розставання,

Лесь Коваль
2026.02.07 09:00
Глибінь
Туманом розлилося небо в море,
розмивши своїм паром горизонт,
бентежне, феросплавне, неозоре.
Окріп вальсує з кригою разом
на цім окрайці часу і галактик
за межами людських думок глоти.
А ми, наївні смертні аргонавти
даремні робим спроби осягти

Артур Курдіновський
2026.02.07 05:08
Годинник з синім циферблатом (квартон)
Годинник з синім циферблатом,
Зі штучним і простим камінням
Не коштував грошей багато,
Та був для мене незамінним.

І проводжав моє дитинство
Годинник з синім циферблатом,
І юність зустрічав барвисту,

Марія Дем'янюк
2026.02.06 21:40
Дякую Тобі
Мій Боже, дякую Тобі, що Ти є,
За те, що ведеш Ти мене за руку,
За те, що так сяє ім'я Твоє,
За те, що витримує серце розлуку.
За віру : добро переможе завжди,
За шепіт: тримайся, дитино, зажди,
За дотик вві сні: ти не бійся, я тут,
Малюю любов'ю

Лесь Коваль
2026.02.06 21:07
Паросток
Наосліп, через кипінь і не в такт,
в хитке незнане майбуття сире
ми тчем свої маршрути до Ітак
під моторошний переспів сирен.

Наповнені живим теплом осердь,
заховані з народження у глині,
бють пагони собою темну твердь,

С М
2026.02.06 18:04
Чиста конкретика (Procol Harum)
О ти (чий зір усе одвертий, а мій все пропустив)
До болю прагну я спасіння. Дай гумору мені
Що в морі я у цій пшениці
йде гомін, а ні з ким не стрітись
І горе й сміх, правдиво дивні
Та умирають і без ридань

Всі оди, названі інакше, звучать, мабуть

Артур Курдіновський
2026.02.06 17:31
Кинуті тюльпани (сонет)
Німе повітря. Королівство тиші.
Дорога в безпросвітну далечінь.
Любов мені листа сумного пише...
Невже від почуттів лишилась тінь?

Стою на долі сірому узбіччі.
Життя проходить повз. Лише зітхне:
"Дивися, як змінилося обличчя!"

Борис Костиря
2026.02.06 10:58
Розвал
Розвал душі і тіла неодмінно
Настане, ніби вибух нищівний.
Зненацька прийде, як неждана міна
Чи як лайдак скорботний і сумний.

Розвал - це наслідок усіх ударів,
Всіх потрясінь, депресій і гризот,
Немов стискання судей і удавів,

Артур Курдіновський
2026.02.05 22:14
Зрікаюся (сонет)
Зрікаюся тебе, моя наївна мріє!
Я припиняю це чекання назавжди.
Уявним променем зігрівся в холоди -
І досить. Лютий снігом падає на вії.

Хтось оголошує протести веремії,
Зникає марево у плескоті води.
Немає жодного шляху мені туди -

Микола Дудар
2026.02.05 21:57
***
Сімнадцять замало?… Чекайте за тридцять.
Це вам не жарти коли звучить мінус…
Добавочка хитра… вам арктика сниться?
Значить вдихнули і ви кокаїну…

Морози із січня всі виповзли в лютий.
Мінус розмножить їх, не сумнівайтесь.
Щоб не робили ви — тепло

Євген Федчук
2026.02.05 21:10
Звідки взялися черепахи
Прибіг Петрик до бабусі, видно, повний вражень:
- А ми з хлопцями сьогодні до річки ходили.
Хлопці з дому вудки взяли та рибу ловили.
А я…А я черепаху, навіть бачив справжню.
Повзла собі по березі до річки неспішно.
Вся така якась химерна в панцирі с
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів


Поетичні Майстерні



 Нові автори (Поезія):

Дарій Стрілецький
2026.02.05

Акко Акко
2026.02.03

Стефан Наздоганяйко
2026.01.28

Кіра Лялько
2026.01.22

Аліна Гурин
2026.01.19

Лесь Коваль
2026.01.19

Жанна Мартиросян
2026.01.16






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія





  Вірші, проза, аналітика, огляди
Автори / Олена Кіс / Вірші

  * * *
Образ твору Ось прийшла Зима. Як доля,
Що дійшла поволі на межу,
А літа летять, іще в погоні
До зірок ясних, до міражу,

До примар літеплих, до утіхи
Літа зеленбуйних трав…
Кришталеве небо креше кригу,
Стелить біло сіллю по очах.

А по долах й долі ляже крижмо –
Первісно пречистий білий птах
Привітає всіх, хто щойно вийшов,
Попрощає тих, хто скІнчив шлях.

Січень, 2012

• Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.



Найвища оцінка Оля Лахоцька 5.5 Любитель поезії / Майстер-клас
Найнижча оцінка Олексій Кириченко 5.25 Любитель поезії / Любитель поезії

    •   Можлива допомога "Майстерням"


• Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter
• Про оцінювання     • Зв'язок із адміністрацією     • Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)



Про публікацію
Дата публікації 2012-02-03 19:14:53
Переглядів сторінки твору 6557
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: Любитель поезії
* Народний рейтинг 4.583 / 5.44  (4.797 / 5.48)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (4.614 / 5.45)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.704
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Автор востаннє на сайті 2025.10.24 21:01
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Наталія Крісман (Л.П./М.К.) [ 2012-02-03 19:32:05 ]
Вітає птах усіх, хто щойно вийшов,
А ще і тих вітає, хто спізнивсь,
Хто в небо шле свої журливі вірші...
А раптом, всі зустрінуться колись?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олена Кіс (Л.П./Л.П.) [ 2012-02-04 10:08:25 ]
Обов'язково зустрінимося Наталочко)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Наталія Крісман (Л.П./М.К.) [ 2012-02-04 11:38:22 ]
Справді, випадковостей на світі
Важко відшукати і з вогнем,
Не знайти людині всі одвіти,
Хтось з*єднав у світі все в одне.
Все просякло сплетенням енергій,
Все пульсує з Космосом у ритм,
Не збагнути нам людський егрегор,
Не розкодувати алгоритм...
Вже були розп*яття і Голгофи,
Хтось за нас воскеснув вже колись...
Дивно так поєднані ці строфи,
Як і наші долі, що сплелись...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Лазірко (Л.П./М.К.) [ 2012-02-03 21:42:38 ]
"Привітає всіх, хто щойно вийшов,
Попрощає тих, хто скінчив шлях." - файно - колообіг у житті...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олена Кіс (Л.П./Л.П.) [ 2012-02-04 10:11:32 ]
Дякую, дуже приємно тут бачити! Так воно вже ведеться ..


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Іван Добруцький (Л.П./Л.П.) [ 2012-02-03 22:27:34 ]
досить гарний вірш!!:)

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олена Кіс (Л.П./Л.П.) [ 2012-02-04 10:12:10 ]
Дякую!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Іван Гентош (М.К./М.К.) [ 2012-02-03 22:51:27 ]
Глибокий вірш і слушні думки! Насправді - ми всі в "погоні", хай і до міражу. А два останні рядки - супер!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олена Кіс (Л.П./Л.П.) [ 2012-02-04 10:13:47 ]
Щиро дякую за розуміння )))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василь Світлий (Л.П./М.К.) [ 2012-02-03 23:55:04 ]
"Привітає всіх, хто щойно вийшов,
Попрощає тих, хто скінчив шлях"

Гарно !!!
Радий знову бачите Вас, пані Олено, на сторінка ПМ.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олена Кіс (Л.П./Л.П.) [ 2012-02-04 10:15:23 ]
Дякую!!! Я теж дуже рада нашій зустрічі тут! )


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ірина ШушнякФедоришин (М.К./М.К.) [ 2012-02-04 00:05:01 ]
Не буду оригінальною - гарно! :)

Стелить біло сіллю по очах - боляче, але правдиво...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олена Кіс (Л.П./Л.П.) [ 2012-02-04 10:17:28 ]
Приємно Ірино, що Вам сподобалося, значить десь близько відчуваємо цей світ. Дякую за відгук!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оля Лахоцька (Л.П./М.К.) [ 2012-02-04 11:24:23 ]
а "скІнчив шлях" - може, поставити авторський наголос? бо звичайно кажуть "скінчИв" (словник зі мною згоден)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олена Кіс (Л.П./Л.П.) [ 2012-02-04 11:33:13 ]
Справді, Олю я так і прочитувала, зараз поставлю, дякую за оцінку! )


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ксенія Озерна (Л.П./М.К.) [ 2012-02-04 11:44:41 ]
зима - доля, а небо - літо

гарно

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олена Кіс (Л.П./Л.П.) [ 2012-02-05 10:17:18 ]
Красно дякую Ксеніє )


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Роксолана Вірлан (Л.П./М.К.) [ 2012-02-04 16:14:37 ]
Радію, що натрапила на цей, Ваш, пречудовий вірш. Просто зачарована образами- гарненно!!!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олена Кіс (Л.П./Л.П.) [ 2012-02-05 10:19:34 ]
Мені дуже приємно Роксолано, що Вам сподобаласю :) Значить ми тут не даремно!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2012-02-04 16:52:52 ]
Знову ж таки, суто по-чоловічому торкаюся вашої чудової, Оленко, замальовки, пробуючи перенести її на дещо строгіше полотно...

Ось і ти Зима - земна як доля
Що дійшла поволі рубежу
А літа летять ще у погоні
До зірок ясних до міражу
До примари літепла утіхи
Мого Літа зеленбуйних трав
Кришталеве небо креше крихи
з білосільних крижаних отав
І по долах й долі ляже крижмо –
Первісно пречистий білий птах
Привітає всіх хто щойно вийшов
Попрощає тих, хто скІнчив шлях...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олена Кіс (Л.П./Л.П.) [ 2012-02-05 10:29:22 ]
Ваш чоловічий варіант дуже гарний! Я вдячна за можливість поспілкуватися таким чином, саме через поетичну інтерпритацію форми, значить сама ідея чи зміст заімпонували. Мені стали зрозумілішими Ваші вподобання). Стилістику цього вірша міняти вже не буду (вона дуже моя), але в подальшому експерементуватиму (зараз відкрита до цього) і, надіюсь, зростатиму.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олена Кіс (Л.П./Л.П.) [ 2012-02-05 10:31:10 ]
Наталі Крісман! Кожен твій вірш наче одкровення. Дякую тобі дуже за такий поетичний "коментар"! )