ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Іван Потьомкін
2026.07.17 21:38
***
У жодну віру не вкладається життя.
Усі вони – лиш скалки мудрості Всевишнього.
Усі вони – одне лиш каяття
За скоєні й нескоєні гріхи супроти Істини.

***
Як поєднать здоровий глузд із вірою,
Аби лишилася ще й шпарка на дива,

Марія Дем'янюк
2026.07.17 18:48
Нічний Гейдельберг
Місяць золотою щукою
Упірнув в Неккар,
Бризки розлетілись зорями —
Дивоночі дар.

Замок — синьоокий велетень —
Задививсь на міст,
Вітер награє мелодію:

В Горова Леся
2026.07.17 16:19
Відмінність
Червона макова пелюстка. Де взялася?
Злетіла, як метелик до руки.
Цей літній вітер - до легкого ласий,
Таку тендітність, бавлячись, образив:
Зірвав і кинув порухом хвиським
В подвійний спін повітряного вальсу.

А може піддалася на поталу

С М
2026.07.17 16:15
До Вечері (Genesis)
Частина I: Стрибок Закоханого

Рухаючись вітальнею
Я вимикаю телевізор
Дивлюсь на тебе
Усівшися напроти
Поки звук автомоторів
Щеза в нічну мить

Борис Костиря
2026.07.17 13:36
* * *
Він тікав у далеку місцевість,
Кігті рвав, ніби загнаний звір.
І жадана мета, ніби церква,
Все манила кудись від зневір.

Сподівався в далекому місті
Збудувати кар'єру і дім.
Та не виліпиш генія з тіста

хома дідим
2026.07.17 11:40
* 144 *
богемний сплін любов і ницість
протанцювали й шо тепер
вікно відбите у зіницях
вечірні сутінки
четвер
заводитись немає смислу
писати тексти ні про що
не надихають стіл ні крісло

Віктор Кучерук
2026.07.17 07:28
* * *
Пітьма густіла і зростала тиша,
І прохолода ширилась навкруг, -
Десь у стіжку попискували миші
Та запах косовиці повнив луг.
Снопами іскор бризкало багаття,
Потріскував ледь-чутно й слізно хмиз,
А я сидів, як вартовий на чаті
І цю красу любити кращ

Ірина Вовк
2026.07.17 06:14
Таємниці між лініями. ХРОНІКИ КЛЕОПАТРИ (продовження 2)
Розділ ІІІ: Царський пурпур над Субурою Коли над Нілом зійшов Сиріус, палац затих. Навіть римські вартові біля воріт пересувалися навшпиньки. У глибокій внутрішній кімнаті, де стіни були викладені холодним зеленкуватим порфіром, Клеопатра народила син

Ірина Вовк
2026.07.17 05:59
Таємниці між лініями. ХРОНІКИ КЛЕОПАТРИ (продовження 1)
Розділ ІІ: Цей круглий світ в Александрії Вона не готувала для нього ложа зі спартанського пурпуру чи шовків, які привозили купці з Серики. Вона знала, що чоловік, який провів тридцять років у шкіряних наметах серед вогких лісів Галлії, втомився від н

Євген Федчук
2026.07.16 17:58
Яких героїв кому шанувати?
Бурлить Польща, шипить Польща, Польща вимагає,
Що робити Україна має – що не має.
Чиє їм’я прославляти, а чиє ганьбити,
Щоб дозволили поляки з собою дружити.
Піднімають на знамена події минулі,
Мовляв, злочини ми ваші й досі не забули.
Про Волинську

Артур Сіренко
2026.07.16 16:43
Шукаю фарби
Шукаю фарби:
Цей сірий світ сумний розмалювати
Наче б то він розмальовка дитяча,
а не вигадка божевільного деміурга.
Шукаю фарби:
Жовті кульбаби у мій старий сад
Прийшли дивувати волохатих
Марногудів крилатого травня,

Охмуд Песецький
2026.07.16 15:58
Майже самотній
Мене могла спасти віра, і вона це зробила. Така, як моя, напевно, відома багатьом — тим, які йдуть (о, цей вічний образ руху до безсмертя) і знаходять себе. Це легше зробити, коли перебуваєш наодинці із собою, інколи переходячи від самоти зовнішньої

Борис Костиря
2026.07.16 13:43
Мелодія снігу
Сповільнений тихий сніжок,
Мов друг призабутий, далекий.
Вкривається снігом порок.
Пророк у снігу, мов лелека.

Так тихий засніжений вальс
В гаю прозвучить непомітно.
Це ніжне послання до вас,

М Менянин
2026.07.16 13:05
Четвер такий
Таємно, щоб ніхто не знав,
Ісус вечеряти зібрав,
Четвер цей день на небесах,
а жертва в Храмі, бо Песах.

Піднесений панує стан,
бо відповідний мають сан,
відсутні поспіх, суєта –

хома дідим
2026.07.16 12:36
* 143 *
що хотів сказати
не згадаю вже
звабили без ради
випадкові жести
сонцесхід на трасі
чобітки дівчат
шини від камазів
згар пекельний чад

Ірина Вовк
2026.07.16 10:27
Таємниці між лініями. ХРОНІКИ КЛЕОПАТРИ.
ЧАСТИНА ПЕРША: ЮЛІЙ «Я знайшов її в пісках, де час не має влади. Вона була маленькою, але її очі вже вміли рахувати чужі страхи». (З неофіційних записів ветерана Х ЛЕГІОНУ) Розділ І: Вага золотого жука
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів


Поетичні Майстерні



 Нові автори (Поезія):

Анна Марчук
2026.07.12

Паб Лімерик
2026.07.12

Тетяна Нєтьосіна
2026.07.04

Інна Момотюк
2026.07.04

Володимир Кириленко
2026.06.20

Боговик Владислав Боговик Владислав
2026.06.18

Іван Веселий
2026.06.15






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія





  Вірші, проза, аналітика, огляди
Автори / Адель Станіславська (1976) / Вірші

 Щастя
Образ твору Пів світу плаче, а пів світу скаче…
Кожному доля власна, одначе -
зирить на зорі хтось, гублячи втому,
в блюдці калюжі, на стежці додому,
інший, у небо піднявши зіниці,
снить журавлем – не цінує синиці…
Ходить по світу і щастя глядає –
буде – не буде, а хто теє знає?..

Всім у дитинстві сонця десниця
пестить-голубить усміхнені лиця.
Всім усміхаються трави і роси,
кличуть поніжити ніженьки босі.
Кожному щедро і щиро по вінця
сипле дитинство казкові гостинці.
Де ж воно потім щезає і тане
щастя безхмарне,солодке, рум’яне…




    •   Можлива допомога "Майстерням"


• Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter
• Про оцінювання     • Зв'язок із адміністрацією     • Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)



Про публікацію
Дата публікації 2012-02-18 00:44:02
Переглядів сторінки твору 6025
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 0 / --  (4.930 / 5.51)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (5.035 / 5.68)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.767
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Автор востаннє на сайті 2026.03.13 19:45
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ластівка Осіння (Л.П./Л.П.) [ 2012-02-18 01:11:30 ]
А й справді, де ж воно? Губимо те неповторне щодня, як троянда пелюстки(
Дякую Вам, Адель! Дуже гарний вірш. Рада знайомству)

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Адель Станіславська (М.К./М.К.) [ 2012-02-18 10:31:10 ]
І я Вам рада, Ластівко! Приємно чути гарний відгук.:)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олена Кіс (Л.П./Л.П.) [ 2012-02-18 08:49:40 ]
І задумалася собі, і дитинство згадалося...
Дуже сподобалося!!!:)
Але от слово "зирить", якесь трохи сленгове, як на мене, може краще "зріє", але то як Вам довподоби)
З повагою :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Адель Станіславська (М.К./М.К.) [ 2012-02-18 10:35:11 ]
Дякую, Оленочко!:)
Слово "зирить" скоріше розмовне. Перевірила по словнику - каже, що все гаразд.:)
З теплом!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Петро Овчар (Л.П./Л.П.) [ 2012-02-18 09:59:13 ]

Мила, Адель, так спдобався вірш,
що не втримався покопатись, пожити в ньому:

Пів світу плаче і пів світу скаче…
Кожному доля єдина, одначе -
зирить на зорі хтось, гублячи втому
в блюдці калюжі, на стежці додому,
інший, у небо піднявши зіниці,
снить журавлем – не цінує синиці…
Ходить по світу і щастя глядає –
буде – не буде,а хто теє знає?..

Вибач, якщо...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Адель Станіславська (М.К./М.К.) [ 2012-02-18 10:42:25 ]
Дякую, Петре, за те що виявили бажання "покопатись"!
Виставляючи вірша, знала, що має недоліки, і тому тільки рада, що Ви мені допомогли.:)
Приймаю усі зауваги з вдячністю, лише одне залишаю наразі без змін - "кожному доля власна". Мені здається, слово "єдина" має дещо інший відтінок аніж "власна"... Я розумію, що тут бракує складу і утруднюється прочитання... Я ще подумаю над варіантами.
Ще раз дякую Вам! І буду рада Вашим візитам.:)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Володимир Сірий (М.К./М.К.) [ 2012-02-18 10:29:09 ]
А я все думаю, що потрібно людині для щастя?
Мабуть коли голодний - поїсти, коли спрагнений - попити, коли змерз - зігрітися, коли невиспаний - поспати... і т. д.
І ще наше щастя, Адель, творити гарну поезію. Так, як оця.
:)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Адель Станіславська (М.К./М.К.) [ 2012-02-18 10:56:29 ]
Я теж часто задумуюсь про це... І дійшла висновку, що щастя, мабуть, у тому, аби сприймати світ і себе у ньому так, як робляць це діти. Вони люблять себе і щиро радіють усьому, що довкола них. Не вміють тримати образи, швидко і щиро прощаючи іншим кривду. Цікавляться і захоплюються кожною дрібничкою... Шкода, що ми потім все те втрачаємо.
Дякую, Володю. Рада, що ти проникся моїми думками.:)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Володимир Сірий (М.К./М.К.) [ 2012-02-18 11:18:47 ]
"Будьте, як діти!" (І.Христос)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Адель Станіславська (М.К./М.К.) [ 2012-02-18 19:05:39 ]
Саме так.:)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Володимир Потебня (Л.П./Л.П.) [ 2012-02-18 10:57:23 ]
Легкий, гарний вірш, як та булька на аватарці. Дякую, Адель.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Адель Станіславська (М.К./М.К.) [ 2012-02-18 11:08:01 ]
Образ твору довго не шукала - булька відразу запала в око і серце.:)))
Вам дякую щиро!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олег Завадський (Л.П./М.К.) [ 2012-02-18 12:08:01 ]
Гарний вірш, Адель, сподобався.
Тільки оте "глядає", як на мене, не на своєму місці.
Можливо, краще "шукає"?
Щиро - Олег.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Адель Станіславська (М.К./М.К.) [ 2012-02-18 16:02:29 ]
Щиро дякую Вам, Олеже!
Глядати, то і є шукати. Тому, гадаю, можна залишити так, як попросилось. Не порахуйте мене впертою, бо зазвичай я дослухаюсь до порад, однак інколи є бажання зробити по своєму.:)))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олег Завадський (Л.П./М.К.) [ 2012-02-18 16:32:29 ]
Це для мене нове слово (не зазирнув до словника), тому думав, що Ви маєте на увазі "виглядаю". Отож, дякую за знахідку. Щасти!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Адель Станіславська (М.К./М.К.) [ 2012-02-18 19:06:17 ]
Хай щастить навзаєм!:)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василь Дениско (Л.П./Л.П.) [ 2012-02-18 14:23:45 ]
Останні рядочки і образ твору гармонійно поєднані. Дуже! В дитинстві у банку наливалась кислота. Вкидався кусочок срібного контакту із електроприладу і надималась куля воднем. А згодом, коли куля вже невидима у хмарах, а замість срібла - тьмяний шлам, - стає печально...
Зворушує Ваш вірш, Адель! :))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Адель Станіславська (М.К./М.К.) [ 2012-02-18 16:03:27 ]
Цікава забавка.:))) Я такого не знала.
Спасибі за теплий відгук, пане Василю!:)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Віктор Кучерук (Л.П./М.К.) [ 2012-02-18 16:17:26 ]
З теплою щирістю і так задушевно змальовувати щастя наважиться мало хто з нас...
Гарний вірш.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Адель Станіславська (М.К./М.К.) [ 2012-02-18 18:45:08 ]
Хочеться бодай пригадати ті давні відчуття безмежного щастя, коли весь світ здавався казкою.:)
Дякую за теплий відгук, пане Вікторе!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Богдан Манюк (М.К./М.К.) [ 2012-02-18 22:03:39 ]
І в мене після прочитання Вашого вірша давнє відчуття безмежного щастя. Вірш - як глибока криниця, яка не висихає.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Адель Станіславська (М.К./М.К.) [ 2012-02-19 16:50:30 ]
Дякую, пане Богдане. Мені дуже приємно, що вірш торкнувся Вашої душі!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Віктор Насипаний (Л.П./Л.П.) [ 2012-02-19 21:29:02 ]
маємо те, що маємо. і кожен є творцем свого щастя.
сподобалось...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Адель Станіславська (М.К./М.К.) [ 2012-02-19 21:33:50 ]
Ваша правда.:)
Дякую щиро!