ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Ігор Шоха
2024.11.21 20:17
Минуле не багате на сонети.
У пам’яті – далекі вояжі
і нинішні осінні вітражі
задля антивоєнного сюжету.

Немає очевидної межі
між істиною й міфами адепта
поезії, іронії, вендети,

Євген Федчук
2024.11.21 19:59
Сидять діди на колоді в Миська попід тином.
Сидять, смалять самокрутки, про щось розмовляють.
Либонь, все обговорили, на шлях поглядають.
Сонечко вже повернулось, вигріва їм спини.
Хто пройде чи то проїде, вітається чемно,
Хоч голосно, а то раптом як

Ігор Деркач
2024.11.21 18:25
                І
До автора немає інтересу,
якщо не інтригує читача
як то, буває, заголовки преси
про деякого горе-діяча.

                ІІ
На поприщі поезії немало

Артур Курдіновський
2024.11.21 18:18
Ми розучились цінувати слово,
Що знищує нещирість і брехню,
Правдиве, чисте, вільне від полови,
Потужніше за струмені вогню.

Сьогодні зовсім все не так, як вчора!
Всі почуття приховує музей.
Знецінене освідчення прозоре,

Іван Потьомкін
2024.11.21 17:53
Якщо не в пекло Господь мене спровадить,
а дасть (бозна за віщо) право обирати,
як маю жити в потойбічнім світі,
не спокушуся ні на рай, змальований Кораном ,
ні на таке принадне для смертних воскресіння
(на подив родині й товариству).
Ні, попрошу

Юлія Щербатюк
2024.11.21 13:44
Цей дивний присмак гіркоти,
Розчинений у спогляданні
Того, що прагнуло цвісти.
Та чи було воно коханням?

Бо сталося одвічне НЕ.
Не там, не з тими, і не поряд.
Тому і туга огорне

Володимир Каразуб
2024.11.21 09:49
Ти вся зі світла, цифрового коду, газетних літер, вицвілих ночей,
У хтивому сплетінні повноводних мінливих рік і дивних геометрій.
Земля паломників в тугих меридіанах, блакитних ліній плетиво стрімке.
Що стугонить в лілейних картах стегон
В м'яких, п

Микола Дудар
2024.11.21 06:40
Сім разів по сім підряд
Сповідався грішник…
( Є такий в житті обряд,
Коли туго з грішми )
І те ж саме повторив
Знову й знов гучніше.
( Щоби хто не говорив —
Краще бути грішним… )

Віктор Кучерук
2024.11.21 06:38
Димиться некошене поле.
В озерці скипає вода.
Вогнями вилизує доли.
Повсюди скажена біда.
Огидні очам краєвиди –
Плоди непомірного зла.
Навіщо нас доля в обиду
Жорстоким злочинцям дала?

Микола Соболь
2024.11.21 04:27
Черешнею бабуся ласувала –
червоний плід, як сонце на зорі.
У сірих стінах сховища-підвалу
чомусь таке згадалося мені.
Вона немов вдивлялась у колишнє
і якось тихо-тихо, без вини,
прошепотіла: «Господи Всевишній,
не допусти онукові війни».

Володимир Каразуб
2024.11.21 01:27
        Я розіллю л
                            І
                             Т
                              Е
                                Р
                                  И
               Мов ніч, що розливає
                  Морок осінн

Сонце Місяць
2024.11.20 21:31
Наснив тоді я вершників у латах
Слухав про королеву кпин
В барабани били й співали селяни
Лучник стріли слав крізь ліс
Покрик фанфари линув до сонця аж
Сонце прорізло бриз
Як Природа-Мати в рух ішла
У семидесяті ці

Іван Потьомкін
2024.11.20 13:36
Сказала в злості ти: «Іди під три чорти!»
І він пішов, не знаючи у бік який іти.
І байдуже – направо чи наліво...
А ти отямилась, як серце заболіло:
«Ой, лишенько, та що ж я наробила?!..»
Як далі склалось в них – не знати до пуття:
Зійшлись вони чи

Юрій Гундарєв
2024.11.20 09:10
років тому відійшов у засвіти славетний іспанський танцівник Антоніо Гадес.
Мені пощастило бачити його на сцені ще 30-річним, у самому розквіті…


Болеро.
Танцює іспанець.
Ніби рок,
а не танець.

Світлана Пирогова
2024.11.20 07:07
три яблука
холодні
осінь не гріє
гілля тримає
шкірка ще блискуча гладенька
життя таке тендітне
сіро і сумно
три яблука висять

Микола Дудар
2024.11.20 07:04
Батько, донечка, і песик
Всілись якось на траві
Не було там тільки весел
Але поруч солов'ї…
Щебетали і манили…
Сонце липало в очах
І набравшись тої сили
Попросили знімача
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Кай Хробаковськи
2024.11.19

Ля Дмитро Дмитро
2024.11.16

Владислав Аверьян
2024.11.11

Соловейко Чубук
2024.11.02

Незнайка НаМісяці
2024.11.01

Дарина Риженко
2024.10.30

Богдан Фекете
2024.10.17






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Устимко Яна / Вірші

 колискова негаснучих свіч
Образ твору дуже тонко скрипка грає
пурхає смичок
мерехтить на небокраї
тисяча свічок

коливається у світлі
їхньому жура
там учора мальви квітли
але сон зорав

надрімалися наснились
спалені хати
дідько землю брав на вила
із вогнем ходив

малювали вуглем німби
янголи в людей
і просили крихту хліба -
не було ніде

забувалося наймення
рідного села
коли Матінка у жмені
до небес несла




Рейтингування для твору не діє ?
  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2012-03-13 21:37:03
Переглядів сторінки твору 4963
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг -  ( - )
* Рейтинг "Майстерень" -  ( - )
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.765
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Автор востаннє на сайті 2024.09.30 22:43
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Марія Кореновська (Л.П./М.К.) [ 2012-03-13 21:52:52 ]
"малювали вуглем німби
янголи в людей
і просили крихту хліба -
не було ніде" ...



Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Устимко Яна (Л.П./М.К.) [ 2012-03-13 21:56:14 ]
...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олена Кіс (Л.П./Л.П.) [ 2012-03-13 22:01:36 ]
Болюча тема, не можливо сприймати текст без емоцій, дякую, що до цього повертаєтеся...
Вірш як молитва


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Устимко Яна (Л.П./М.К.) [ 2012-03-13 22:02:51 ]
Навіть не знаю, чому мені написалося саме зараз.
Дякую, Олено!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Петришин (Л.П./М.К.) [ 2012-03-13 22:04:29 ]
Сумно, але гарно...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Устимко Яна (Л.П./М.К.) [ 2012-03-13 22:16:39 ]
Дякую


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оля Лахоцька (Л.П./М.К.) [ 2012-03-13 22:31:34 ]
ну ось ще одна містика :)
і як тобі так легко пишеться? прочитала - як по сходах пробігла. А тут стільки всього! Особливо сподобалося про дідька, що землю брав на вила, - і правда, але не страшно :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Устимко Яна (Л.П./М.К.) [ 2012-03-13 22:33:13 ]
це сумна містика...
мені пишеться так, як і тобі - не важче, і не легше :-))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василь Кузан (М.К./М.К.) [ 2012-03-13 22:41:37 ]
Не знаю чому, але подумав про голодомор...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Бенедишин (М.К./М.К.) [ 2012-03-14 08:47:55 ]
І я теж...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Устимко Яна (Л.П./М.К.) [ 2012-03-16 21:40:37 ]
так і є


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Устимко Яна (Л.П./М.К.) [ 2012-03-16 21:39:51 ]
все правильно


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Богдан Манюк (М.К./М.К.) [ 2012-03-13 23:15:18 ]
Хай би вже у нашому житті миналися "дідьки", що беруть "на вила".


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Устимко Яна (Л.П./М.К.) [ 2012-03-16 21:41:00 ]
і вони теж


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Чорнява Жінка (М.К./М.К.) [ 2012-03-14 01:48:11 ]
не дай Боже такі колискові дітям нашим чути :(
без надриву, а пробирає.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Устимко Яна (Л.П./М.К.) [ 2012-03-16 21:41:19 ]
так, не дай Боже.
дякую


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Анничка Королишин (Л.П./Л.П.) [ 2012-03-14 06:21:46 ]
Шарпнуло болем..так якось проймаюче-тихо заквиліло в грудях..

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Устимко Яна (Л.П./М.К.) [ 2012-03-16 21:41:45 ]
дякую, Анничко.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Бенедишин (М.К./М.К.) [ 2012-03-14 08:49:29 ]
Серце так беззахисно стиснулось, а душа - сахнулась... наче щось пригадала...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Устимко Яна (Л.П./М.К.) [ 2012-03-16 21:42:53 ]
кажу ж, написалося якось несподівано. а, може, і сподівано - чомусь часто про це думаю.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
віарвілгвсим вловмивоапв (Л.П./М.К.) [ 2012-03-14 12:17:36 ]
така оманлива легкість форми, а зміст - глибокий!
чудовий вірш, Яно! особливо сподобалось про німби...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Устимко Яна (Л.П./М.К.) [ 2012-03-16 21:43:29 ]
дякую, Наталю!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Устимко Яна (Л.П./М.К.) [ 2012-03-16 21:45:44 ]
дякую, Наталю!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Хуан Марі (Л.П./Л.П.) [ 2012-03-16 08:24:25 ]
Складна тема.
Добре написано.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Устимко Яна (Л.П./М.К.) [ 2012-03-16 21:45:04 ]
так, тема важка.
не вистачить слів, щоб передати це страхіття.