Дякую, Тетяно!

Ну, я все одно скажу, а там дивіться :)

1. Перший рядок, крім того, що додає до Буніна ще й Блока, через такий точковий вигляд випадає з плинного бунінського колискового шуму океану.
2. "Вітер, що прилине і стихає" - тут, здається, порушений поетичний час (майбутній і теперешній разом).
3. Третя строфа - вдала.
4. А от з рішенням в останній строфі - не згодна категорично. І не тільки тому, що у вас ЛГ дрімає з відкритими очами (бо інакше як розуміти "і в очаХ), а у Б. ветер дует в глаза, тобто людина дрімає собі, очі закриті, і вітер ласкає їх через повіки.
А головне: "теплий вітер грається і блудить -
Як же не Любов?" - це не бунінське
"Так любовно мягкий ветер дует -
Как же нет Любви?" - у вас блуд прирівнений до любові.

А, і ще дрібниці: бажано зберегти авторське написання - тобто, у нього всі рядки з великих літер. І заголовок якось дивно виглядає: Іван Бунін укр., назва - рос. :)

Дуже прошу не сприймати, як чіпляння, бо воно таким не є.

я б не погодився. чому всі намагаються оцінювати переклад на рівні слова і речення? як на мене, то оцінювати варто лише на рівні образу і емоції.
Слово "блудить" в укр.мові має значення "блукає". - "заблудив у лісі". Отже, блуд тут ні до чого.
"прилине і стихає" - це проста послідовність. - тут маємо щось на зразок складного часу. Однак без цього можна обійтися, вживши "Вітер, що, прилинувши, стихає". Хоча це одне й те ж. Ніякий час тут не порушено.
Щодо рішення фіналу. У Буніна так само - "Вот ты дремлешь, и в глаза твои" - ЛГ дрімає, але в очі йому віє вітер. Отже, ця заувага мені видається незрозумілою.

Дякую, Сергію. )))

На мою скромну думку, якщо "оцінювати варто лише на рівні образу і емоції", то варто казати про переспів, а не про переклад.

""Вот ты дремлешь, и в глаза твои" - в закритые глаза, когда веками ощущаешь дуновение ветра. Ти часто дрімаєш з відкритими очима? :)
Блуд тут до чого, бо друге значення "блудити" - "(вести розпусне життя)". Подібна двозначність, імхо, саме тут, де йдеться про любов, не виправдана.

ясно. в мене питань більше нема. на таке я не маю що сказати.

ось і чудово.

з 2. погоджуюсь.
щодо фіналу залишаюсь при своїй думці :)

проблема, як на мене, у тому, що "в глаза" і "в очах" - це зовсім не те й саме з точки зору участі суб"єкта дії. щодо блудить - я вже сказала свою думку.

можливо, є сенс покрутити такий варіант.
"Те, що є в тобі, воно існує,
Ти дрімаєш, в очі знов і знов
Теплий вітер грається, хвилює,
Як це не Любов?"

а, ні, третій рядок теж тоді змінити, то я скопіювала завчасно :)

Ну, від "любов- знов" Бунін би дуже довго пив валер"янку, як на мене, тому я його одразу відкинула.

Варіанти були різні. Усіх їх тут не аналізуватиму. Крутила я і варант "Те, що є в тобі, воно існує". Спокуса цього варіанта у його зовнішній дослівності, але з граматичного погляду така будова речення далека від ідеальної: То (что есть в тебе), ведь существует (підмет присудок і підсилювальна часка "ведь")і "Те ( що є в тобі), воно існує - два підмети плюс присудок - неоковирно звучить. Тому цей варіант відкинуто одразу.

Натомість у мене був варіант:
Те, що є в тобі – не перебуде
Ти дрімаєш – і чоло немов
теплий вітер лагідно голубить,
Як же не Любов?
Але тут рима не точна і заміна "чоло - очі" не зовсім виправдана.

не знаю, як на мене, заміна очей на чоло не так страшна. але автор - Ви, тому все одно Вам вирішувати :)

Отож бо і воно. ))

Дякую, Марто. Я вважаю, що про авторський "посил" варто говорити хіба тоді, коли йдеться про ключовий образ, кістяк рядка. У Буніна акцент не на вітрі, а на його сприйнятті ЛГ, про що яскраво свідчать епітети: "любовно", "мягкий", тому тут це зауваження дещо штучне.

Дякую)

про любов - знов дивіться вище. "Авжеж" мені тут слух ріже. Штучне воно у цьому тексті, геть штучне.

так можно "воно існує"..
я не смотрю никуда кроме текста оригинала
и то что я вижу - стараюсь передать

ваше право думать и поступать на свое усмотрение,
но я вам повторю - у вас суть изменена!
а о лексике при этом говорить - дело третье

Марто, я в коментарях вище відповідала і про точну зужиту риму "любов- знов", і про неможливість заміни частки "ведь" на займенник "воно".

Суть - поняття суб"єктивне(недаремно герменевтика як наука процвітає). Лексика якраз і є носієм цієї суті. Якщо ж говорити не про лексику, тоді розмова зведеться до обміну оклично-питальними знаками. ))

здесь яркий пример утешения человека Природой, взамен человека..в общении с Ней человек отдыхает, в том числе и от озвученного вами "обміну".. это такой своего рода даосизм, если хотите. Это ОЧЕНЬ важно, ОСНОВОПОЛАГАЮЩЕ здесь. и мне жаль, жаль что не могу я достучаться...и Бунин - не смог достучаться до вас. ваша интерпретация чудесна, но не более чем ваша интерпретация.

Дякую, Марто. Я ціную Вашу думку, як і Ваше розуміння поезії Буніна.

Марто, я б на Вашому місці вибрав би трохи іншу інтонацію для спілкування. Бо Ви то цього не знаєте, але цей текст перекладала людина, у якої є прекрасне відчуття української мови. А отже, говорити про те, чи зміг Бунін достукатися наразі до Світлани, Вам ранувато, мені здається. Бо Ви, на жаль, самі не досить добре відчуваєте українську. А щодо запропонованого Вами варіанту, то він стилістично настільки далекий від самої поезії, що використовувати його не треба і не можна.

а что Бунин на украинском писал?
я здесь о сути оригинала, а она написана по-русски.
что же до вариантов передачи этой самой сути - это уже следующий вопрос, и я это озвучила. не сомневаюсь, что Света могла бы это сделать лучше меня. Потому и хочется очень объяснить тот момент как уход от автора, который сам переводчик таковым не считает. И не надо вынуждать меня оправдываться, и "мордой тыкать" в мои "відчуття". Для меня это лишний пример, оправдывающий мои занятия переводами, потому как здесь важно восприятие обоих языков. Мои языковые и технические ошибки исправить можно и легче, чем вот такое вот "непрочтение", вплоть до того, что говорим о субъективности (!) восприятия.
здесь явно озвученая трактовка. что я не поняла? что ветер в очах играет? да вы послушайте как это звучит по-русски? не смешно?
а он - именно - снаружи прикасается. Тот самый ТОТ, который высшей мерой мерит и сторожит покой - посредством ветра - прикасается!
и мне жаль, да!
может быть я в сердцах чего и не так сказала - да только я им, сердцем, часто восполняю все те пробелы, в каких вы поспешили меня обвинить. чего и вам желаю, потому как никто не идеален.
так что не лишайте меня моей эмоциональности - она "с добром". надеюсь, хозяйка странички - это понимает. мне вообще очень не нравится местный обычай пикитироваться на чужих страницах. вот это не совсем этично. и я прошу прощения у вас, Светлана, за это прощения - за всех неравнодушных. Вот только не за себя, а за поэзию.
с теплом, Таня

суть і Ваше бачення суті - то дві різні речі.

оу, так мы не спим:)
это не мое бачення - это объективный смысл, заложенный в словах, которые и есть задача переводчика максимально без потерь передать. и тогда снимуться все дальнейшие вопросы. верней - трактовать уже будет читатель, но не переводчик

"будь-яке тлумачення тексту є екзистенційною подією в житті тексту" Г.Г. Гадамер.

Людина не може претендувати на об'єктивність тлумачення тексту

це я є екзистенційною подією у житті ПМ
(і Є використовуємо, як жалюгідні емігранти:)
можливо я й не людина

Та ні, я серйозно. Правда, не варто так часто вживати слово "суть", адже вона нікому не доступна

" я суть хлопчина твій світлоголовий - крізь глибину сторіч!":)
спокойной ночи, Серёжа, сладких снов!

Знаєте, у Вас бажати спокойной ночі - добра традиція? Так мені не 8 років і я ще не йду спати)))

вам прощаться не хочется?:)
так и мне не восемь, милый Сереженька
мне ровно через 4 часика на работу уходить
а я и не ложилась ещё, вашими молитвами:)

приъхали)))) та чи я Вас не пускаю спати?)

так вот я тоже так думала
тем более удивительно было вернуться и найти то что я нашла. спокойной ночи, Света. признаюсь - я зашла на вашу страничку по ошибке, приняла вас за другую (оттого и на ТЫ поначалу обратилась - простите)
в жизни не обойтись без вопросительных знаков. но пусть их будет поменьше. а вот восклицательных (позитивных) - можно и с лихвой!
ещё раз простите за вторжение и всего доброго!