ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Олександр Сушко
2025.07.06 10:12
Кармічні завитки бувають різні,
В одних любов'ю світяться, добром.
А в інших, наче зло у парадизі,
Води мутної на столі цебро.

Тотеми, знаки - у квітках, клечанні
Та щебеті травневім солов'їв.
Душа моя - після дощу світанок,

Віктор Кучерук
2025.07.06 05:16
Серед знайомих є така,
Що на співучу пташку схожа, –
Весела, жвава, гомінка
В негожий час і пору гожу.
Вона іскриться, мов ріка
У надвечірньому промінні, –
Її хода дрібна й легка,
А стан тонкий – прямий незмінно.

Борис Костиря
2025.07.05 21:59
Подзвонити самому собі -
що це означає?
Подзвонити в невідомість,
достукатися до власного Я,
якщо воно ще залишилося
і не стерлося
нашаруваннями цивілізації,
умовностями, законами,

Юрій Лазірко
2025.07.05 19:45
стало сонце в росах на коліна
птахою молилося за нас
там за полем виросла в руїнах
недослухана померлими луна

підіймає вітер попелини
розбиває небо сни воді
то заходить в серце Батьківщина

С М
2025.07.05 10:14
дім червоний ген за пагорбом
бейбі мешкає у нім
о, дім червоний ген за пагорбом
і моя бейбі живе у нім
а я не бачив мою бейбі
дев’яносто дев’ять із чимось днів

зажди хвилину бо не теє щось

Віктор Кучерук
2025.07.05 06:36
На світанні стало видно
Подобрілому мені,
Що за ніч не зникли злидні,
Як це бачилося в сні.
Знову лізуть звідусюди
І шикуються в ряди,
Поки видно недоїдок
Сухаря в руці нужди.

Борис Костиря
2025.07.04 17:34
Ти закинутий від усього світу,
ніби на безлюдному острові.
Без Інтернету і зв'язку,
тобі ніхто не може
додзвонитися, до тебе
не долетить птах відчаю чи надії,
не долетить голос
волаючого в пустелі,

Віктор Кучерук
2025.07.04 16:53
До побачення, до завтра,
До повернення cюди,
Де уже згасає ватра
Біля бистрої води.
Де опівночі надію
Залишаю неспроста
На оте, що знов зігрію
Поцілунками уста.

Віктор Насипаний
2025.07.04 12:09
Сторожать небо зір одвічні світляки,
Де ночі мур і строгі велети-зірки.
У жорнах світу стерті в пил життя чиїсь.
Рахують нас вони, візьмуть у стрій колись.
Свої ховаєм тайни в них уже віки.
Вони ж як здобич ждуть, неначе хижаки.
І кличе Бог іти у м

Ярослав Чорногуз
2025.07.04 06:37
Шаліє вітрове гліссандо
На струнах віт жага бринить,
І усміхаються троянди,
І золотава сонця нить

Нас пестить ніжністю, кохана,
У твій ясний, чудовий день.
І літо звечора й до рана

Євген Федчук
2025.07.03 21:54
Як не стало Мономаха і Русі не стало.
Нема кому князів руських у руках тримати.
Знов взялися між собою вони воювати,
Знов часи лихі, непевні на Русі настали.
За шмат землі брат на брата руку піднімає,
Син на батька веде військо, щоб «своє» забрати.

Іван Потьомкін
2025.07.03 21:10
По білому – чорне. По жовтому – синь.
Та він же у мене однісінький син".
Муарова туга схиля прапори.
А в танку Василько, мов свічка, горить.
Клубочаться з димом слова-заповіт:
«Прощайте, матусю...Не плачте...Живіть!..»
По білому – чорне. По жовтому

С М
2025.07.03 10:35
поки ти сковзаєш за браму снів
іще цілунка би мені
осяйний шанс в екстазові
цілунок твій цілунок твій

у дні ясні та болю повні
твій ніжний дощ мене огорне
це безум утікати годі

Юрій Гундарєв
2025.07.03 08:50
У ніч на 29 червня під час відбиття масованої повітряної атаки рф на літаку F-16 загинув
український льотчик Максим Устименко.
Герою було 32 роки. Без батька залишився чотирирічний син…

Вдалося збити сім повітряних цілей,
відвести від населених пу

Віктор Кучерук
2025.07.03 05:38
Ще мліє ніч перед відходом
І місяць замітає слід,
А вже в досвітній прохолоді
Забагровів утішно схід.
І небосхил узявся жаром,
І трохи ширшим обрій став, –
І роси вкрили, ніби чаром,
Безшумне листя сонних трав.

Борис Костиря
2025.07.02 21:58
Чоловік ховався у хащах мороку,
у глибинній воді ненависті,
він поринав без батискафа
у водорості підсвідомості,
у зарості алогічних питань,
у зіткнення, контрапункт
нерозв'язних проблем буття,
у війну світу й антисвіту,
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Сергій Святковський
2025.06.27

Рембрі Мон
2025.06.07

Чорний Кугуар
2025.05.27

Анет Лі
2025.05.16

Федір Паламар
2025.05.15

Валерія Коновал
2025.05.04

Ольга Незламна
2025.04.30






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Сергій Татчин / Вірші

 триєдина спроба силаботоніки
Образ твору 1
світ починається там, де кінчаємось ми.
це усвідомлюєш тільки за крок до юрми.
зношене тіло у квітні не важче пір"їни.
тут щовесни хтось байдужий вкладає міста,
повні по вінця жертовного духу Христа,
у заскорузлі долоні моєї країни.

і у долонях пульсує знеболена соль,
нею тужавіє кожен матусин мозоль.
ситі міста переповнені світлом і миром.
еквівалентом міських прогнозованих прощ,
стоншені люди течуть до зариблених площ,
де у повітрі вчуваються ладан і миро.

2
цих молитов не розчути, допоки чужі,
ми переходимо безвість, та ще – на межі,
і у німому чеканні тамуємо подих.
всяка мелодія кінчиться, тільки не ця.
в світі, де краще вдавати із себе сліпця,
кожному другому віршу дорівнює подвиг.

всім не поясниш для чого існує письмо,
не ужиткове, а те, що приходить само,
і не посвятиш до строку у цю літургію.
все, що їм лишиться – байдуже, з нами чи без –
під гарантованим Господом пресом небес,
вчитися кліпати крізь снігову летаргію.

3
силаботоніка привидом ходить довкіл.
не святотатствуй – благаю! – не руш моїх кіл!
бо поза ними мелодику не врозуміти.
ми починаємось там, де кінчаються всі:
кожен поет – одночасно! – хвороба й носій,
нас попід руки ведуть в заримовані міти.

я починаю дивитися вище голів.
бо зазвичай недостатньо римованих слів –
увіковічнити цю віршову анемію.
де і без слів щовесни оживають міста,
повні по вінця жертовного духу Христа,
й благоговійно німію – німію – німію.


Вербна Неділя

Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.



      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2012-04-08 14:07:43
Переглядів сторінки твору 12143
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: R1
* Народний рейтинг 5.093 / 5.5  (5.197 / 5.71)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (5.236 / 5.78)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.785
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Автор востаннє на сайті 2014.10.08 13:41
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
хороше ім'я (Л.П./Л.П.) [ 2012-04-08 14:19:55 ]
ух ти)
таку штукенцію цікаву втнули...
звучить, сприймається та відгукується. одним словом - три_є_ди_но. от
є в цьому багато чого такого, що варто прочитати. варто замислитись. варто навіть просто прочитати та мовчки подивитися на твір. він заслуговує.
а от кінцівку наче ото й передбачили... я теж ото німію-німію-німію...
зі святом Вас!

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сергій Татчин (М.К./М.К.) [ 2012-04-08 14:25:52 ]
навзаєм - зі святом, В'ячеславе!
що далі - більше хочеться сказати,
що далі - менше хочеться писати)
щось таке.

щиро дякую.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Богдан Манюк (М.К./М.К.) [ 2012-04-08 16:03:26 ]
Глибоко. Особливо імпонують фрази, що, без сумніву, стануть колись афоризмами.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сергій Татчин (М.К./М.К.) [ 2012-04-08 17:25:40 ]
Дякую.
Я старався спромогтися хоча би на один.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Іван Зубар (Л.П./Л.П.) [ 2012-04-08 16:10:04 ]
кожен поет – одночасно! – хвороба й носій,
нас попід руки ведуть в заримовані міти.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Іван Зубар (Л.П./Л.П.) [ 2012-04-08 16:11:01 ]
Пане Сергію, твір майстерний. Справжня поезія.
З Вербною Неділею!
З пошаною
Іван

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сергій Татчин (М.К./М.К.) [ 2012-04-08 17:27:35 ]
дякую, пане Іване!
зі святом і вас.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юхим Семеняко (Л.П./М.К.) [ 2012-04-08 16:33:30 ]
Не можу не відгукнутись глибоко позитивним і вдячним відгуком.
З метафор дуже сподобалась "соль". Я пригадав Святе письмо, а не сольфеджіо чи кухарство.

З повагою і подякою,
Г.С.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сергій Татчин (М.К./М.К.) [ 2012-04-08 17:30:11 ]
щиро дякую, пане Гаррі)
зі всіма можливими пошанівками.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Марія Кореновська (Л.П./М.К.) [ 2012-04-08 17:42:32 ]
"стоншені люди течуть до зариблених площ,
де у повітрі вчуваються ладан і миро."

"зариблені площі" - гарно.
Зі святом!

----
"кожен поет – одночасно! – хвороба й носій")


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сергій Татчин (М.К./М.К.) [ 2012-04-08 19:58:36 ]
дякую, Терцино!
зі святом!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Гренуіль де Маре (Л.П./М.К.) [ 2012-04-08 17:47:28 ]
Мабуть, я ще не доросла до розуміння таких текстів. Оце сиджу і тупо дивлюся на оту "соль". Гаррі своїм коментарем ще більше мене заплутав: у Біблії йдеться про "сіль землі"... тобто, грубо кажучи, якщо мова про хлорид натрію - то сІль... а тут автор має на увазі ноту?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юхим Семеняко (Л.П./М.К.) [ 2012-04-08 18:08:16 ]
Автор знайшов цікаву нову риму. "соль - мозоль".
А сіллю (солью, рос. і старослов'янською) землі можна вважати мерців. Вони засолюють своїми тілами землю. І вона стає солоною. До речі, і кров солона на смак.
М'ясо трупів (мерців), щоправда, солодке.
Це я вам спробую допомогти розібратись.

Без фантазій,
Г.С.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Гренуіль де Маре (Л.П./М.К.) [ 2012-04-08 20:09:39 ]
Ну, Гаррі, дай вам, Боже, здоровлячка... Після таких уточнень я днів зо три нічого не їстиму... Може, схудну, нарешті ;))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Чорнява Жінка (М.К./М.К.) [ 2012-04-08 18:33:20 ]
Грені, а ти не дивись на "соль", і вона не заважатиме тобі зрозуміти :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Гренуіль де Маре (Л.П./М.К.) [ 2012-04-08 20:11:12 ]
Ага, "не дивись" - це вже не допоможе, я ж знаю, що воно там є! Тепер або поясніть, або добийте, шоб не мучилася ;))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сергій Татчин (М.К./М.К.) [ 2012-04-08 20:11:05 ]
автор має на увазі ноту.
коли він "каже" мі, фа чи соль, він має на увазі виключно їх.
і коли молитовно скласти долоні разом, то йому вчувається саме соль. і не треба заперечувати, бо це суб"єктивно. і (опятьже) коли привід світлий, то ця соль знеболена. і (опятьже_опятьже) коли у когось стосовно соль виникають якісь інші асоціації, то це теж має право на життя, бо не так і важливо що хотів сказати автор - має значення тільки те, що витлумачив читач.
отже: скільки прочитань - стільки і вражень. світом править суб"єктивізм.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Гренуіль де Маре (Л.П./М.К.) [ 2012-04-08 20:14:52 ]
О, спасибі за роз'яснення :) Хоч один момент просвітлів :))
Читачеві загалом не стало зрозуміліше - зате суб'єктивно стало значно легше, а це головне ;))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сергій Татчин (М.К./М.К.) [ 2012-04-08 20:18:06 ]
будь васка.
вірш, загалом, дуже простий.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Чорнява Жінка (М.К./М.К.) [ 2012-04-08 18:31:39 ]
2 - в саму тютєльку.
які ж мудрі думки приходять до тебе у весняний місяць нісан :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сергій Татчин (М.К./М.К.) [ 2012-04-08 20:12:29 ]
та це один вірш. в останню мить потроїв. щоб легше читалося... чи що. а тепер думаю - чи треба було.
дякую, Любове!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Ілініч (Л.П./М.К.) [ 2012-04-08 18:50:54 ]
А мені "соль" сподобалася. Є в ній і справді щось біблійно-старослов"янське. )

Розважливо-медитативний, тонкий текст. А ось це - особливо:
всім не поясниш для чого існує письмо,
не ужиткове, а те, що приходить само,
і не посвятиш до строку у цю літургію.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сергій Татчин (М.К./М.К.) [ 2012-04-08 20:23:07 ]
дякую, Світлано!
/сьогодні зранку/ для мене саме соль виділяється на фоні решти нот.
)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олена Кіс (Л.П./Л.П.) [ 2012-04-08 18:51:36 ]
Зворушило, заставило задуматися...
Багато образних знахідок, рим,
одним словом - захопило! І вас зі святом, яке так гарно надихнуло!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сергій Татчин (М.К./М.К.) [ 2012-04-08 20:23:47 ]
дякую, Олено!
зі святом і вас.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Євгенія Люба (Л.П./М.К.) [ 2012-04-10 16:40:08 ]
Так, це силаботоніка, яка ходить довкіл. Яку запам'ятовуєш напам'ять, хоча не збирався цього робити; яка потім приходить на згадку раптово і нізвідки. Дякую, Сергію.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сергій Татчин (М.К./М.К.) [ 2012-04-10 18:49:52 ]
дякую, Женю!
загадка - довкіл ходить, в руки не дається.
відгадка - силаботоніка.
)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Устимко Яна (Л.П./М.К.) [ 2012-04-10 21:59:59 ]
гарно.
і настрій такий. неповторний.
незважаючи на силаботоніку :-)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сергій Татчин (М.К./М.К.) [ 2012-04-10 22:22:50 ]
дякую, Яно!
силаботоніка - то не так вже й погано)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Устимко Яна (Л.П./М.К.) [ 2012-04-10 22:36:46 ]
авжеж-авжеж)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сергій Татчин (М.К./М.К.) [ 2012-04-15 11:51:34 ]
друзі_й_колеги/брати_й_сестри!

щиро вітаю всіх з Великоднем!

Христос воскрес!
Христос воскрес!
Христос воскрес!



Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Марія Кореновська (Л.П./М.К.) [ 2012-04-15 19:22:54 ]
Воістину воскрес!

І Вам - злагоди, достатку,
Великодніх благодатей, _брате)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Чорнява Жінка (М.К./М.К.) [ 2012-04-15 19:26:38 ]
І тебе зі святом, друзь!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Устимко Яна (Л.П./М.К.) [ 2012-04-15 19:58:14 ]
Дякую, навзаєм,_ колего! :-)

Воістину воскрес!
Воістину воскрес!
Воістину воскрес!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Анничка Королишин (Л.П./Л.П.) [ 2012-04-15 21:52:08 ]
Воістину воскрес!
Опинилася вмить на узбіччі дороги,де стоншені люди бредуть до зариблених площ.Дуже чітке точне чорно-біле проявлення нерва Свят.