ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Тетяна Левицька
2026.01.29 11:43
То він мене ніколи не кохав.
Чи згадує мелодію минулу?
Бо я ще й досі вальсу не забула,
як лопотіли в полисках заграв.
Ніяк наговоритись не могли,
всотати ніжність в почуття незриме
і дієслів не висказаних рими
під небесами бурштинових слив.

Борис Костиря
2026.01.29 11:26
Порожній стадіон - як виклик порожнечі,
Як виклик непроявленому злу.
Гуляє дух свободи і предтечі,
Як виклик небуттю і злому королю.

На стадіоні грає Марадона.
Всі матчі вирішальні у цей час
Розіграні на полі стадіону,

Сергій Губерначук
2026.01.29 11:12
Поліфонія – лебедине звучання
рук погладливих,
синя синь,
кіт манюній з тонюнім сюрчанням,
що з-під боку мого смокче тінь,
мов комарик, який у комору
у тепло, у неволю, з простору…

Олена Побийголод
2026.01.29 10:42
ЯК ПРО НАС

Із Іллі Еренбурга (1891-1967)

Вони напали, сказом пройняті,
з азартом вбивць та упиряк;
але таке є слово: «встояти»,
коли й не встояти ніяк,

Ярослав Чорногуз
2026.01.29 05:37
То в жар мене, то в холод кине,
Рояться думоньки сумні --
Так заболіла Україна...
І душать сльози навісні.

Вкраїнці -- у боях титани,
І творять чудеса в борні,
А між собою - отамани,

Ірина Вірна
2026.01.28 23:03
У цьому будинку зникають душі....
Ти хочеш ступити на його поріг?
Спочатку прислухайся до звуків
(а раптом десь стогін ... крізь тишу століть)

У цьому будинку зникають душі...
Поріг переступлено...
Страшно? Не йди!

Тетяна Левицька
2026.01.28 20:52
Не вгамую серця стук...
Січень, змилуйся над нами.
Божевільний хуги гук
між розлогими ярами.

Милий в чаті пропаде,
згубиться і не знайдеться.
Припаде ж бо де-не-де.

Микола Дудар
2026.01.28 20:24
…ось вона, ось… старенька верба
Потрісканий стовбур все той же…
Що, не впізнала? пам’ять не та?
Ти зачекай… Вербонько-боже

Спомини лиш… встрічала весну
А в жовтні покірно жовтіла
Листя і віття з рос і в росу

Іван Потьомкін
2026.01.28 18:46
Усе сторчма на цім святковім світі.
Лиш догори ходить єврей дає ногам.
Чи ж перший я, хто запримітив,
Що полотно мудріш, аніж художник сам?

Портрет мій був би рабину впору.
Затіснуватий, може, але ж пасує так.
Вічно і в’ їдливо вивча він Тору,

Ірина Білінська
2026.01.28 13:37
Які красиві ці сніги!
Які нестерпні!
Під ними тліє світ нагий,
як скрипка серпня…
Його чутлива нагота —
ламка і ніжна,
укрита попелом, як та
жона невтішна.

Борис Костиря
2026.01.28 11:13
Таємне слово проросте крізь листя,
Крізь глицю і знебарвлену траву.
Це слово, ніби істина столиця,
Увірветься в історію живу.

Таємне слово буде лікувати
Від викривлень шаленої доби.
Воно прорветься крізь сталеві ґрати,

Юрко Бужанин
2026.01.28 09:49
Це так просто —
не шукати істини у вині,
коли вона прозоро стікає
стінками келишка з «Чачею».
Входиш туди критиком,
а виходиш —
чистим аркушем.
Перша чарка — за герменевтику,

Олександр Буй
2026.01.27 20:27
Підвіконня високе і ковані ґрати.
Не побачити сонця за брудом на склі.
Номер шостий на дверях моєї палати –
Аж до сьомого неба портал від землі.

Стіни, білі колись, посіріли від часу,
Сіру стелю вінчає щербатий плафон,
Світло в ньому бліде – та ні

С М
2026.01.27 18:04
січневий день і вітер зимний
ось я закоханий чом би і ні
вітер пройма така причина
гріємося доторки рук твоїх

нумо станцюймо одні
в холоді цеї зими
твоє тепло &

Пиріжкарня Асорті
2026.01.27 13:35
якщо безладно наглядати
за техпроцесами всіма
то виробництво встати може
стійма

коли відкинувши убогість
побути мультиглитаєм
чому б не вкласти капітали

Вероніка В
2026.01.27 11:23
знаєш що там похитується
на гойдалці гілок
його не видно
тільки цей скрип
тільки він бачить напнуті на крони голоси

коли я вдягаю на плечі рюкзак
я хочу хотіти не слухати
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Стефан Наздоганяйко
2026.01.28

Кіра Лялько
2026.01.22

Аліна Гурин
2026.01.19

Лесь Коваль
2026.01.19

Жанна Мартиросян
2026.01.16

Таїсія Кюлас
2026.01.11

Вероніка В
2025.12.24






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Сергій Татчин / Вірші

 триєдина спроба силаботоніки
Образ твору 1
світ починається там, де кінчаємось ми.
це усвідомлюєш тільки за крок до юрми.
зношене тіло у квітні не важче пір"їни.
тут щовесни хтось байдужий вкладає міста,
повні по вінця жертовного духу Христа,
у заскорузлі долоні моєї країни.

і у долонях пульсує знеболена соль,
нею тужавіє кожен матусин мозоль.
ситі міста переповнені світлом і миром.
еквівалентом міських прогнозованих прощ,
стоншені люди течуть до зариблених площ,
де у повітрі вчуваються ладан і миро.

2
цих молитов не розчути, допоки чужі,
ми переходимо безвість, та ще – на межі,
і у німому чеканні тамуємо подих.
всяка мелодія кінчиться, тільки не ця.
в світі, де краще вдавати із себе сліпця,
кожному другому віршу дорівнює подвиг.

всім не поясниш для чого існує письмо,
не ужиткове, а те, що приходить само,
і не посвятиш до строку у цю літургію.
все, що їм лишиться – байдуже, з нами чи без –
під гарантованим Господом пресом небес,
вчитися кліпати крізь снігову летаргію.

3
силаботоніка привидом ходить довкіл.
не святотатствуй – благаю! – не руш моїх кіл!
бо поза ними мелодику не врозуміти.
ми починаємось там, де кінчаються всі:
кожен поет – одночасно! – хвороба й носій,
нас попід руки ведуть в заримовані міти.

я починаю дивитися вище голів.
бо зазвичай недостатньо римованих слів –
увіковічнити цю віршову анемію.
де і без слів щовесни оживають міста,
повні по вінця жертовного духу Христа,
й благоговійно німію – німію – німію.


Вербна Неділя

Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.



      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2012-04-08 14:07:43
Переглядів сторінки твору 12889
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: R1
* Народний рейтинг 5.094 / 5.5  (5.194 / 5.71)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (5.236 / 5.78)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.785
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Автор востаннє на сайті 2014.10.08 13:41
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
хороше ім'я (Л.П./Л.П.) [ 2012-04-08 14:19:55 ]
ух ти)
таку штукенцію цікаву втнули...
звучить, сприймається та відгукується. одним словом - три_є_ди_но. от
є в цьому багато чого такого, що варто прочитати. варто замислитись. варто навіть просто прочитати та мовчки подивитися на твір. він заслуговує.
а от кінцівку наче ото й передбачили... я теж ото німію-німію-німію...
зі святом Вас!

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сергій Татчин (М.К./М.К.) [ 2012-04-08 14:25:52 ]
навзаєм - зі святом, В'ячеславе!
що далі - більше хочеться сказати,
що далі - менше хочеться писати)
щось таке.

щиро дякую.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Богдан Манюк (М.К./М.К.) [ 2012-04-08 16:03:26 ]
Глибоко. Особливо імпонують фрази, що, без сумніву, стануть колись афоризмами.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сергій Татчин (М.К./М.К.) [ 2012-04-08 17:25:40 ]
Дякую.
Я старався спромогтися хоча би на один.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Іван Зубар (Л.П./Л.П.) [ 2012-04-08 16:10:04 ]
кожен поет – одночасно! – хвороба й носій,
нас попід руки ведуть в заримовані міти.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Іван Зубар (Л.П./Л.П.) [ 2012-04-08 16:11:01 ]
Пане Сергію, твір майстерний. Справжня поезія.
З Вербною Неділею!
З пошаною
Іван

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сергій Татчин (М.К./М.К.) [ 2012-04-08 17:27:35 ]
дякую, пане Іване!
зі святом і вас.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юхим Семеняко (Л.П./М.К.) [ 2012-04-08 16:33:30 ]
Не можу не відгукнутись глибоко позитивним і вдячним відгуком.
З метафор дуже сподобалась "соль". Я пригадав Святе письмо, а не сольфеджіо чи кухарство.

З повагою і подякою,
Г.С.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сергій Татчин (М.К./М.К.) [ 2012-04-08 17:30:11 ]
щиро дякую, пане Гаррі)
зі всіма можливими пошанівками.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Марія Кореновська (Л.П./М.К.) [ 2012-04-08 17:42:32 ]
"стоншені люди течуть до зариблених площ,
де у повітрі вчуваються ладан і миро."

"зариблені площі" - гарно.
Зі святом!

----
"кожен поет – одночасно! – хвороба й носій")


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сергій Татчин (М.К./М.К.) [ 2012-04-08 19:58:36 ]
дякую, Терцино!
зі святом!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Гренуіль де Маре (Л.П./М.К.) [ 2012-04-08 17:47:28 ]
Мабуть, я ще не доросла до розуміння таких текстів. Оце сиджу і тупо дивлюся на оту "соль". Гаррі своїм коментарем ще більше мене заплутав: у Біблії йдеться про "сіль землі"... тобто, грубо кажучи, якщо мова про хлорид натрію - то сІль... а тут автор має на увазі ноту?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юхим Семеняко (Л.П./М.К.) [ 2012-04-08 18:08:16 ]
Автор знайшов цікаву нову риму. "соль - мозоль".
А сіллю (солью, рос. і старослов'янською) землі можна вважати мерців. Вони засолюють своїми тілами землю. І вона стає солоною. До речі, і кров солона на смак.
М'ясо трупів (мерців), щоправда, солодке.
Це я вам спробую допомогти розібратись.

Без фантазій,
Г.С.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Гренуіль де Маре (Л.П./М.К.) [ 2012-04-08 20:09:39 ]
Ну, Гаррі, дай вам, Боже, здоровлячка... Після таких уточнень я днів зо три нічого не їстиму... Може, схудну, нарешті ;))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Чорнява Жінка (М.К./М.К.) [ 2012-04-08 18:33:20 ]
Грені, а ти не дивись на "соль", і вона не заважатиме тобі зрозуміти :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Гренуіль де Маре (Л.П./М.К.) [ 2012-04-08 20:11:12 ]
Ага, "не дивись" - це вже не допоможе, я ж знаю, що воно там є! Тепер або поясніть, або добийте, шоб не мучилася ;))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сергій Татчин (М.К./М.К.) [ 2012-04-08 20:11:05 ]
автор має на увазі ноту.
коли він "каже" мі, фа чи соль, він має на увазі виключно їх.
і коли молитовно скласти долоні разом, то йому вчувається саме соль. і не треба заперечувати, бо це суб"єктивно. і (опятьже) коли привід світлий, то ця соль знеболена. і (опятьже_опятьже) коли у когось стосовно соль виникають якісь інші асоціації, то це теж має право на життя, бо не так і важливо що хотів сказати автор - має значення тільки те, що витлумачив читач.
отже: скільки прочитань - стільки і вражень. світом править суб"єктивізм.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Гренуіль де Маре (Л.П./М.К.) [ 2012-04-08 20:14:52 ]
О, спасибі за роз'яснення :) Хоч один момент просвітлів :))
Читачеві загалом не стало зрозуміліше - зате суб'єктивно стало значно легше, а це головне ;))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сергій Татчин (М.К./М.К.) [ 2012-04-08 20:18:06 ]
будь васка.
вірш, загалом, дуже простий.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Чорнява Жінка (М.К./М.К.) [ 2012-04-08 18:31:39 ]
2 - в саму тютєльку.
які ж мудрі думки приходять до тебе у весняний місяць нісан :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сергій Татчин (М.К./М.К.) [ 2012-04-08 20:12:29 ]
та це один вірш. в останню мить потроїв. щоб легше читалося... чи що. а тепер думаю - чи треба було.
дякую, Любове!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Ілініч (Л.П./М.К.) [ 2012-04-08 18:50:54 ]
А мені "соль" сподобалася. Є в ній і справді щось біблійно-старослов"янське. )

Розважливо-медитативний, тонкий текст. А ось це - особливо:
всім не поясниш для чого існує письмо,
не ужиткове, а те, що приходить само,
і не посвятиш до строку у цю літургію.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сергій Татчин (М.К./М.К.) [ 2012-04-08 20:23:07 ]
дякую, Світлано!
/сьогодні зранку/ для мене саме соль виділяється на фоні решти нот.
)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олена Кіс (Л.П./Л.П.) [ 2012-04-08 18:51:36 ]
Зворушило, заставило задуматися...
Багато образних знахідок, рим,
одним словом - захопило! І вас зі святом, яке так гарно надихнуло!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сергій Татчин (М.К./М.К.) [ 2012-04-08 20:23:47 ]
дякую, Олено!
зі святом і вас.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Євгенія Люба (Л.П./М.К.) [ 2012-04-10 16:40:08 ]
Так, це силаботоніка, яка ходить довкіл. Яку запам'ятовуєш напам'ять, хоча не збирався цього робити; яка потім приходить на згадку раптово і нізвідки. Дякую, Сергію.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сергій Татчин (М.К./М.К.) [ 2012-04-10 18:49:52 ]
дякую, Женю!
загадка - довкіл ходить, в руки не дається.
відгадка - силаботоніка.
)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Устимко Яна (Л.П./М.К.) [ 2012-04-10 21:59:59 ]
гарно.
і настрій такий. неповторний.
незважаючи на силаботоніку :-)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сергій Татчин (М.К./М.К.) [ 2012-04-10 22:22:50 ]
дякую, Яно!
силаботоніка - то не так вже й погано)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Устимко Яна (Л.П./М.К.) [ 2012-04-10 22:36:46 ]
авжеж-авжеж)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сергій Татчин (М.К./М.К.) [ 2012-04-15 11:51:34 ]
друзі_й_колеги/брати_й_сестри!

щиро вітаю всіх з Великоднем!

Христос воскрес!
Христос воскрес!
Христос воскрес!



Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Марія Кореновська (Л.П./М.К.) [ 2012-04-15 19:22:54 ]
Воістину воскрес!

І Вам - злагоди, достатку,
Великодніх благодатей, _брате)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Чорнява Жінка (М.К./М.К.) [ 2012-04-15 19:26:38 ]
І тебе зі святом, друзь!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Устимко Яна (Л.П./М.К.) [ 2012-04-15 19:58:14 ]
Дякую, навзаєм,_ колего! :-)

Воістину воскрес!
Воістину воскрес!
Воістину воскрес!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Анничка Королишин (Л.П./Л.П.) [ 2012-04-15 21:52:08 ]
Воістину воскрес!
Опинилася вмить на узбіччі дороги,де стоншені люди бредуть до зариблених площ.Дуже чітке точне чорно-біле проявлення нерва Свят.