ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Микола Соболь
2024.11.22 05:55
І тільки камінь на душі
та роздуми про неминучість,
така вона – людини сутність –
нашкодив і біжи в кущі.
Ця неміч кожному із нас,
немов хробак, нутро з’їдає.
Куди летять пташині зграї,
коли пробив летіти час?

Віктор Кучерук
2024.11.22 04:59
Одною міркою не міряй
І не порівнюй голос ліри
Своєї з блиском та красою
Гучною творчості чужої.
Як неоднакове звучання
Смеркання, темені, світання, –
Отак і лір несхожі співи,
Сюжети, образи, мотиви.

Артур Сіренко
2024.11.21 23:09
Замість післямови до книги «Холодне Сонце») Мої тексти осінні – я цього не приховую. Приховувати щось від читача непростимий гріх. Я цього ніколи не робив і борони мене Будда таке колись вчинити. Поганої мені тоді карми і злої реінкарнації. Сторінки мо

Ярослав Чорногуз
2024.11.21 22:17
Мов скуштував солодкий плід,
Так око смакувало зримо --
Я їхав з заходу на схід,
Ну просто з осені у зиму.

Здалося - світла пелена
Траву зелену геть укрила.
Видіння з потягу вікна,

Ігор Шоха
2024.11.21 20:17
Минуле не багате на сонети.
У пам’яті – далекі вояжі
і нинішні осінні вітражі
задля антивоєнного сюжету.

Немає очевидної межі
між істиною й міфами адепта
поезії, іронії, вендети,

Євген Федчук
2024.11.21 19:59
Сидять діди на колоді в Миська попід тином.
Сидять, смалять самокрутки, про щось розмовляють.
Либонь, все обговорили, на шлях поглядають.
Сонечко вже повернулось, вигріва їм спини.
Хто пройде чи то проїде, вітається чемно,
Хоч голосно, а то раптом як

Ігор Деркач
2024.11.21 18:25
                І
До автора немає інтересу,
якщо не інтригує читача
як то, буває, заголовки преси
про деякого горе-діяча.

                ІІ
На поприщі поезії немало

Артур Курдіновський
2024.11.21 18:18
Ми розучились цінувати слово,
Що знищує нещирість і брехню,
Правдиве, чисте, вільне від полови,
Потужніше за струмені вогню.

Сьогодні зовсім все не так, як вчора!
Всі почуття приховує музей.
Знецінене освідчення прозоре,

Іван Потьомкін
2024.11.21 17:53
Якщо не в пекло Господь мене спровадить,
а дасть (бозна за віщо) право обирати,
як маю жити в потойбічнім світі,
не спокушуся ні на рай, змальований Кораном ,
ні на таке принадне для смертних воскресіння
(на подив родині й товариству).
Ні, попрошу

Юлія Щербатюк
2024.11.21 13:44
Цей дивний присмак гіркоти,
Розчинений у спогляданні
Того, що прагнуло цвісти.
Та чи було воно коханням?

Бо сталося одвічне НЕ.
Не там, не з тими, і не поряд.
Тому і туга огорне

Володимир Каразуб
2024.11.21 09:49
Ти вся зі світла, цифрового коду, газетних літер, вицвілих ночей,
У хтивому сплетінні повноводних мінливих рік і дивних геометрій.
Земля паломників в тугих меридіанах, блакитних ліній плетиво стрімке.
Що стугонить в лілейних картах стегон
В м'яких, п

Микола Дудар
2024.11.21 06:40
Сім разів по сім підряд
Сповідався грішник…
( Є такий в житті обряд,
Коли туго з грішми )
І те ж саме повторив
Знову й знов гучніше.
( Щоби хто не говорив —
Краще бути грішним… )

Віктор Кучерук
2024.11.21 06:38
Димиться некошене поле.
В озерці скипає вода.
Вогнями вилизує доли.
Повсюди скажена біда.
Огидні очам краєвиди –
Плоди непомірного зла.
Навіщо нас доля в обиду
Жорстоким злочинцям дала?

Микола Соболь
2024.11.21 04:27
Черешнею бабуся ласувала –
червоний плід, як сонце на зорі.
У сірих стінах сховища-підвалу
чомусь таке згадалося мені.
Вона немов вдивлялась у колишнє
і якось тихо-тихо, без вини,
прошепотіла: «Господи Всевишній,
не допусти онукові війни».

Володимир Каразуб
2024.11.21 01:27
        Я розіллю л
                            І
                             Т
                              Е
                                Р
                                  И
               Мов ніч, що розливає
                  Морок осінн

Сонце Місяць
2024.11.20 21:31
Наснив тоді я вершників у латах
Слухав про королеву кпин
В барабани били й співали селяни
Лучник стріли слав крізь ліс
Покрик фанфари линув до сонця аж
Сонце прорізло бриз
Як Природа-Мати в рух ішла
У семидесяті ці
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Кай Хробаковськи
2024.11.19

Ля Дмитро Дмитро
2024.11.16

Владислав Аверьян
2024.11.11

Соловейко Чубук
2024.11.02

Незнайка НаМісяці
2024.11.01

Дарина Риженко
2024.10.30

Богдан Фекете
2024.10.17






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Сергій Татчин / Вірші

 триєдина спроба силаботоніки
Образ твору 1
світ починається там, де кінчаємось ми.
це усвідомлюєш тільки за крок до юрми.
зношене тіло у квітні не важче пір"їни.
тут щовесни хтось байдужий вкладає міста,
повні по вінця жертовного духу Христа,
у заскорузлі долоні моєї країни.

і у долонях пульсує знеболена соль,
нею тужавіє кожен матусин мозоль.
ситі міста переповнені світлом і миром.
еквівалентом міських прогнозованих прощ,
стоншені люди течуть до зариблених площ,
де у повітрі вчуваються ладан і миро.

2
цих молитов не розчути, допоки чужі,
ми переходимо безвість, та ще – на межі,
і у німому чеканні тамуємо подих.
всяка мелодія кінчиться, тільки не ця.
в світі, де краще вдавати із себе сліпця,
кожному другому віршу дорівнює подвиг.

всім не поясниш для чого існує письмо,
не ужиткове, а те, що приходить само,
і не посвятиш до строку у цю літургію.
все, що їм лишиться – байдуже, з нами чи без –
під гарантованим Господом пресом небес,
вчитися кліпати крізь снігову летаргію.

3
силаботоніка привидом ходить довкіл.
не святотатствуй – благаю! – не руш моїх кіл!
бо поза ними мелодику не врозуміти.
ми починаємось там, де кінчаються всі:
кожен поет – одночасно! – хвороба й носій,
нас попід руки ведуть в заримовані міти.

я починаю дивитися вище голів.
бо зазвичай недостатньо римованих слів –
увіковічнити цю віршову анемію.
де і без слів щовесни оживають міста,
повні по вінця жертовного духу Христа,
й благоговійно німію – німію – німію.


Вербна Неділя

Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.



      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2012-04-08 14:07:43
Переглядів сторінки твору 11756
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: R1
* Народний рейтинг 5.093 / 5.5  (5.188 / 5.7)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (5.224 / 5.76)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.785
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Автор востаннє на сайті 2014.10.08 13:41
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
хороше ім'я (Л.П./Л.П.) [ 2012-04-08 14:19:55 ]
ух ти)
таку штукенцію цікаву втнули...
звучить, сприймається та відгукується. одним словом - три_є_ди_но. от
є в цьому багато чого такого, що варто прочитати. варто замислитись. варто навіть просто прочитати та мовчки подивитися на твір. він заслуговує.
а от кінцівку наче ото й передбачили... я теж ото німію-німію-німію...
зі святом Вас!

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сергій Татчин (М.К./М.К.) [ 2012-04-08 14:25:52 ]
навзаєм - зі святом, В'ячеславе!
що далі - більше хочеться сказати,
що далі - менше хочеться писати)
щось таке.

щиро дякую.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Богдан Манюк (М.К./М.К.) [ 2012-04-08 16:03:26 ]
Глибоко. Особливо імпонують фрази, що, без сумніву, стануть колись афоризмами.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сергій Татчин (М.К./М.К.) [ 2012-04-08 17:25:40 ]
Дякую.
Я старався спромогтися хоча би на один.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Іван Зубар (Л.П./Л.П.) [ 2012-04-08 16:10:04 ]
кожен поет – одночасно! – хвороба й носій,
нас попід руки ведуть в заримовані міти.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Іван Зубар (Л.П./Л.П.) [ 2012-04-08 16:11:01 ]
Пане Сергію, твір майстерний. Справжня поезія.
З Вербною Неділею!
З пошаною
Іван

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сергій Татчин (М.К./М.К.) [ 2012-04-08 17:27:35 ]
дякую, пане Іване!
зі святом і вас.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Сидорів (Л.П./М.К.) [ 2012-04-08 16:33:30 ]
Не можу не відгукнутись глибоко позитивним і вдячним відгуком.
З метафор дуже сподобалась "соль". Я пригадав Святе письмо, а не сольфеджіо чи кухарство.

З повагою і подякою,
Г.С.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сергій Татчин (М.К./М.К.) [ 2012-04-08 17:30:11 ]
щиро дякую, пане Гаррі)
зі всіма можливими пошанівками.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Марія Кореновська (Л.П./М.К.) [ 2012-04-08 17:42:32 ]
"стоншені люди течуть до зариблених площ,
де у повітрі вчуваються ладан і миро."

"зариблені площі" - гарно.
Зі святом!

----
"кожен поет – одночасно! – хвороба й носій")


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сергій Татчин (М.К./М.К.) [ 2012-04-08 19:58:36 ]
дякую, Терцино!
зі святом!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Гренуіль де Маре (Л.П./М.К.) [ 2012-04-08 17:47:28 ]
Мабуть, я ще не доросла до розуміння таких текстів. Оце сиджу і тупо дивлюся на оту "соль". Гаррі своїм коментарем ще більше мене заплутав: у Біблії йдеться про "сіль землі"... тобто, грубо кажучи, якщо мова про хлорид натрію - то сІль... а тут автор має на увазі ноту?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Сидорів (Л.П./М.К.) [ 2012-04-08 18:08:16 ]
Автор знайшов цікаву нову риму. "соль - мозоль".
А сіллю (солью, рос. і старослов'янською) землі можна вважати мерців. Вони засолюють своїми тілами землю. І вона стає солоною. До речі, і кров солона на смак.
М'ясо трупів (мерців), щоправда, солодке.
Це я вам спробую допомогти розібратись.

Без фантазій,
Г.С.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Гренуіль де Маре (Л.П./М.К.) [ 2012-04-08 20:09:39 ]
Ну, Гаррі, дай вам, Боже, здоровлячка... Після таких уточнень я днів зо три нічого не їстиму... Може, схудну, нарешті ;))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Чорнява Жінка (М.К./М.К.) [ 2012-04-08 18:33:20 ]
Грені, а ти не дивись на "соль", і вона не заважатиме тобі зрозуміти :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Гренуіль де Маре (Л.П./М.К.) [ 2012-04-08 20:11:12 ]
Ага, "не дивись" - це вже не допоможе, я ж знаю, що воно там є! Тепер або поясніть, або добийте, шоб не мучилася ;))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сергій Татчин (М.К./М.К.) [ 2012-04-08 20:11:05 ]
автор має на увазі ноту.
коли він "каже" мі, фа чи соль, він має на увазі виключно їх.
і коли молитовно скласти долоні разом, то йому вчувається саме соль. і не треба заперечувати, бо це суб"єктивно. і (опятьже) коли привід світлий, то ця соль знеболена. і (опятьже_опятьже) коли у когось стосовно соль виникають якісь інші асоціації, то це теж має право на життя, бо не так і важливо що хотів сказати автор - має значення тільки те, що витлумачив читач.
отже: скільки прочитань - стільки і вражень. світом править суб"єктивізм.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Гренуіль де Маре (Л.П./М.К.) [ 2012-04-08 20:14:52 ]
О, спасибі за роз'яснення :) Хоч один момент просвітлів :))
Читачеві загалом не стало зрозуміліше - зате суб'єктивно стало значно легше, а це головне ;))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сергій Татчин (М.К./М.К.) [ 2012-04-08 20:18:06 ]
будь васка.
вірш, загалом, дуже простий.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Чорнява Жінка (М.К./М.К.) [ 2012-04-08 18:31:39 ]
2 - в саму тютєльку.
які ж мудрі думки приходять до тебе у весняний місяць нісан :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сергій Татчин (М.К./М.К.) [ 2012-04-08 20:12:29 ]
та це один вірш. в останню мить потроїв. щоб легше читалося... чи що. а тепер думаю - чи треба було.
дякую, Любове!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Ілініч (Л.П./М.К.) [ 2012-04-08 18:50:54 ]
А мені "соль" сподобалася. Є в ній і справді щось біблійно-старослов"янське. )

Розважливо-медитативний, тонкий текст. А ось це - особливо:
всім не поясниш для чого існує письмо,
не ужиткове, а те, що приходить само,
і не посвятиш до строку у цю літургію.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сергій Татчин (М.К./М.К.) [ 2012-04-08 20:23:07 ]
дякую, Світлано!
/сьогодні зранку/ для мене саме соль виділяється на фоні решти нот.
)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олена Кіс (Л.П./Л.П.) [ 2012-04-08 18:51:36 ]
Зворушило, заставило задуматися...
Багато образних знахідок, рим,
одним словом - захопило! І вас зі святом, яке так гарно надихнуло!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сергій Татчин (М.К./М.К.) [ 2012-04-08 20:23:47 ]
дякую, Олено!
зі святом і вас.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Євгенія Люба (Л.П./М.К.) [ 2012-04-10 16:40:08 ]
Так, це силаботоніка, яка ходить довкіл. Яку запам'ятовуєш напам'ять, хоча не збирався цього робити; яка потім приходить на згадку раптово і нізвідки. Дякую, Сергію.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сергій Татчин (М.К./М.К.) [ 2012-04-10 18:49:52 ]
дякую, Женю!
загадка - довкіл ходить, в руки не дається.
відгадка - силаботоніка.
)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Устимко Яна (Л.П./М.К.) [ 2012-04-10 21:59:59 ]
гарно.
і настрій такий. неповторний.
незважаючи на силаботоніку :-)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сергій Татчин (М.К./М.К.) [ 2012-04-10 22:22:50 ]
дякую, Яно!
силаботоніка - то не так вже й погано)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Устимко Яна (Л.П./М.К.) [ 2012-04-10 22:36:46 ]
авжеж-авжеж)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сергій Татчин (М.К./М.К.) [ 2012-04-15 11:51:34 ]
друзі_й_колеги/брати_й_сестри!

щиро вітаю всіх з Великоднем!

Христос воскрес!
Христос воскрес!
Христос воскрес!



Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Марія Кореновська (Л.П./М.К.) [ 2012-04-15 19:22:54 ]
Воістину воскрес!

І Вам - злагоди, достатку,
Великодніх благодатей, _брате)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Чорнява Жінка (М.К./М.К.) [ 2012-04-15 19:26:38 ]
І тебе зі святом, друзь!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Устимко Яна (Л.П./М.К.) [ 2012-04-15 19:58:14 ]
Дякую, навзаєм,_ колего! :-)

Воістину воскрес!
Воістину воскрес!
Воістину воскрес!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Анничка Королишин (Л.П./Л.П.) [ 2012-04-15 21:52:08 ]
Воістину воскрес!
Опинилася вмить на узбіччі дороги,де стоншені люди бредуть до зариблених площ.Дуже чітке точне чорно-біле проявлення нерва Свят.