Дуже приємно В’ячеславе, що завітали і залишили відгук!
Слово смирення = покора, фактично синоніми, тому його не вжила, а ще йдеться мені тут не про сліпу покору офірної овечки.
Роптати, ропот – несе інший зміст, який я тут вкладала.
Щодо вживання мала на увазі не літургію, а насамперед Святе письмо, яке читається на проповідях. Ось кілька прикладів як воно там вживається (в інтернеті можете глянути більше), саме такий смисл цього слова я намагалася вкласти в вірш.
10. И сказал Господь Моисею: положи опять жезл Ааронов пред ковчегом откровения на сохранение, в знамение для непокорных, чтобы прекратился ропот их на Меня, и они не умирали. (Четвертая книга Моисеева. Числа.)
10. Язык мой и уста мои одень словами правды, гнев и ярость безрассудную далекими сделай от меня, 11. ропот и малодушие в скорби удали от меня; если согрешу, вразуми меня, дабы я обратился... (Псалмы Соломона)
…потому что ухо ревности слышит все, и ропот не скроется. Исх 20:5; 34:14; Втор 5:9 11 Итак, хранитесь от бесполезного ропота и.. (Книга Премудрости Соломона)
26. Чадо, не ропщи, поскольку ропот ведет к богохульству. Не будь строптив и зломыслен, ибо от всего этого происходят богохульства. (Церковные правила святых апостолов)

Бог створив Людину по своєму образу, наділив живою душею, в якій сам перебуває, дав їй можливість вибору у вирішенні своєї долі, наділив їй здатністю творити своє середовище, фактично бути співтворцем. У цьому, головним чином, і є наша Богоподібність!
Роптати – нарікати, ремствувати на долю, обставини, інших людей – значить противитися Божому задуму щодо Світу і Людини. Ми усі були викуплені Христовою жертвою, Творець ще раз показав, що ми усі його діти і усіх нас він хоче бачити воз’єднаними з Ним, як Син був воз’єднаним з Творцем після свого Воскресіння. Але за нами все ж залишається право вибору – піти дорогою вказаною Сином, чи іти іншими, на свій розсуд порушуючи його заповіді. Від нашого вибору тут, на Землі і залежить остаточне – будемо ми в Ньому вічно чи ні.
Ось так розлого про суть маленького вірша. Ваші і інших відгуки спонукали мене до цього, за що щиро вдячна!

Зрозуміло - чому не смиренно...
Але все одно незрозуміло - чим російське "роптать" краще і глибше за українське "ремствувати"...

Без претензій і нарікань)

Пані Любо, оте роптати не так російське як старослов'янське. Не відмовляймося від таких слів, вони збагачують мову відтінками, тим більше, що є це слово й у словнику Грінченка, 1909, і сл. Української мови, 1970 і в сучасних, я ще раз провірила :)
З повагою і вдячністю за коментарі!
З Світлим Великоднем!

Дякую Терцинко за такий просвітлений відгук! І за емоції, особлива дяка!
Ви, безперечно права, кожен з нас уже відкуплений і потенційно є у Його світлі. Та тільки і кожен має вибір, залишатися там, йдучи за Його стопами чи ступити в сторону, нарікаючи на важкість вказаного шляху.
Завдяки вам винесла одну і з цитат із Біблії, які мене надихнули на ці роздуми в епіграф. І ось ще кілька для підтвердження «канонічності» мого розуміння :)

6. Коли говоримо, що спільність маємо з Ним, а в темряві ходимо,
то не говоримо по правді і не творимо правди;
7. Коли ж у світлі ходимо, якож Він сам у світлі, то маємо спільність
один з одним, і кров Ісуса Христа, сина Його, очищає нас од усякого гріха.
8. Коли говоримо, що гріха не маємо, то самі себе обманюємо,
і нема правди в нас.
(Перше соборне послання св. Перше соборне послання св. апостола Йоана Богослова; гл. 1.)
Завжди рада нашому спілкуванню )

Щире дякую Ірино! Саме так.

І вам Тетянко щире дякую!

Приємно! Дякую!

Дякую Василю!:) Щось таки навіялося після церкви... страстний тиждень...

І вам сердечне дякую!:)

Ви потрапили на мою струну...
Дякую красно Ксеніє за ці рядки!

Дякую Маріє за роздуми і відгук!
Бачте як кожне слово може викликати у різних людей різні емоції). Дуже цікаве бачення нюансів між цими словами, але всюди у словниках вони йдуть як синоніми і в мене вони не викликають таких відтінків. Тим паче слово "покора" я вжила та й в релігійних текстах перекладених українською вони мають однаковий смисл.
Але поезія є поезія і вона може і має право сприйматися суб'єктивно)
Щиро вдячна за привітання!
Христос Воскрес!

Воістину Воскрес!
Приємно продовжити з Вами розмову. Слово - це наші фарби. Як фарби мають безліч відтінків одного якогось кольору, так і слова мають оте нюансування почуття і змісту відповідно до контексту. Згодна з Вами - сприйняття є суб'єктивним...

Воістину Воскрес! Дякую Богдане! :)