ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Юрко Бужанин
2026.09.04 11:54
***
Лиш зустрілися і розійшлися –
Мимовільною вийшла стріча.
Та твій образ зі серцем зрісся –
Із розсудливістю протиріччя…

Глузд здоровий давно в ігнорі,
Він забути тебе шепоче.
Та мій розум тобою хворий,

Ірина Вовк
2026.09.04 08:29
Мавка: "Минає літо, дядечку..."
собі у вересневій порі. В день уродин)

Рожевим небо розцвіло… Зоря займається…
Десь мріє човник… і весло… А серце – крається…
Ну от… вже знову на порі осіннє марево,
І на руках… і на пері – рахманне зарево…
Твій біль на кінчику пера жаріє-леститься

Віктор Кучерук
2026.09.04 07:00
* * *
Спи, люба донечко, - спи, -
Сплять вже ліси та степи,
Спати слухняно лягла
Поміж сестричок бджола,
І в зоопарку бізон
Також поринув у сон.
Спи, люба донечко, - спи.

хома дідим
2026.09.03 21:40
* 192 *
війна воює із війною
заради миру
й хтось поширив
хай нелогічно хоч непросто
дожити не згубивши віри
коли дощить і ллє за комір
і знову пролетіло літо
коли не пишеться у розмір

Ольга Садкова
2026.09.03 21:30
Покаталися
Забажали хлопчаки
вусаня катати.
Поскидали рюкзаки,
узяли санчата.
Повсідалися обоє,
а між ними — кіт.
Полетіли вниз стрілою,
аж іскриться слід.

Євген Федчук
2026.09.03 18:52
Чортківська офензива 1919 року
В кав’ярні на Монмартрі сивий дід
Із хлопчиком за столиком сиділи,
З маленьких філіжанок каву пили,
Дивились на розбурханий цей світ,
Який кудись постійно поспішав,
Чогось шукав, десь мчав в автомобілях.
Вони ж удвох відпочивати сіли,
Полишити до ч

Борис Костиря
2026.09.03 16:35
* * *
Калюжі розлилися, як моря.
Виходить божевілля із порогів.
Ідей могутніх первісна зоря
Укаже шлях для магів і пророків.
Виходить з берегів прадавній світ,
Давно забутий, згаяний, завмерлий.
Він проривається, немовби квіт
На цвинтарі, де відпочили ме

С М
2026.09.03 14:38
Вітрильники (Jefferson Airplane vs. CSN)
Я зрозумію тебе
Коли ти усміхнешся
Це те, що кожен робить, скрізь, так само
Наче на мові спільній

За твоїм одягом, бачу, друже
Що ти із іншого табору
Єдина річ, яку я знати хочу

Тетяна Левицька
2026.09.03 11:20
Вересневий сум
Зачепилося сонце за гілочку глоду,
зашарілися згарди на стомлених вітах.
День вкладає пшеничні снопи на підводу,
стиглі фрукти та ягоди спілого літа.
Шурхотить у амброзії сум вересневий,
і вагітніють хмари нудними дощами.
Ралом зорані, зранені

Світлана Пирогова
2026.09.03 08:39
Вересневий вечір
Осінній вечір...Пнеться прохолода,
Торкається гарячої долоні.
Вже лист жовтіє. Яблука червоні...
Стихає світ, здається, і ні слова.

Збігає швидко час...Стежки забуті
Покрила павутина вечорова.
І кожна мить, згасаючи, готова

Ірина Вовк
2026.09.03 07:57
"Іскри з погаслих багать. Антологія драми Стародавнього Світу" (продовження 8)
ЦИКЛ IV: РИМ

«СПАРТАК: ОСТАННІЙ СВІТАНОК ВОЛІ»

(Драматичний ескіз у ритмізованій прозі, у трьох сценах)

ДІЙОВІ ОСОБИ:
Спартак – фракієць, вождь нескорених, лев у залізних тенетах.

Вячеслав Руденко
2026.09.03 07:36
Тим, хто кращі ніж нівроку
Ні! — уява не злослива,
Бо регоче — не збиткує,
Ніби вітер вздовж калюжі
Небесам артикулює
Кращим адресним чорнилом
Берегам і заповітам,
І річкам, яким мов свято
В Новий місяць сонцем світить

Віктор Кучерук
2026.09.03 06:19
* * *
Хвилі пристрастей гарячих
Не вгамуються ніяк, -
Вже від болю серце плаче
І в душі вирує ляк.
Укладаю щільно речі
У валізу шкіряну, -
Клопочуся цілий вечір
Через жінку гамірну.

Кока Черкаський
2026.09.03 01:32
Протополю
Тополя - високе дерево
І достобіса товсте.
Вона по всій Україні
Неначе бур'ян росте.

Тополя багато бачила
І чула багато теж,
Тому про багато що знає,

Кока Черкаський
2026.09.02 23:39
Я нікуди не хочу йти
Я нікуди не хочу йти,
Я побуду сьогодні удома,
Бо маю настрій такий, немов
Замість кохве я випив брому.

Я нікуди не хочу йти,
І ти теж не ходи нікуди,
Бо якщо ти кудись підеш-

хома дідим
2026.09.02 22:01
* 191 *
деякий текст на початку
пропущено
оскільки він претендує
для чого мені претензія
що у ній
за морем словесним
є острів майже безлюдний
мені би туди
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів


Поетичні Майстерні



 Нові автори (Поезія):

Ярина Діброва
2026.08.07

Анастасія Ехо
2026.08.01

Фел Ходак
2026.07.22

Ольга Садкова
2026.07.18

Анна Марчук
2026.07.12

Паб Лімерик
2026.07.12

Тетяна Нєтьосіна
2026.07.04






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія





  Вірші, проза, аналітика, огляди
Автори / Олена Кіс / Вірші

 А ти готовий?

(Хто говорить, що в Ньому пробуває, повинен, яко ж Той ходив, і він так ходити)
Перше соборне послання св. апостола Йоана Богослова. Гол. 2, вірш 6.)

Образ твору Те сяйво, що Христос –
Любов!
В Нім велич усього
І ти міг бути в Нім.
Готовий? –
Розіп’яте життя
Своє пройти в юрбі
Без нарікань
В покорі.

• Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.



  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)



Про публікацію
Дата публікації 2012-04-10 09:17:50
Переглядів сторінки твору 8979
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: Любитель поезії
* Народний рейтинг 0 / --  (4.797 / 5.48)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (4.614 / 5.45)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.712
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не оцінювати
Конкурси. Теми Духовна поезія
Автор востаннє на сайті 2025.10.24 21:01
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оля Лахоцька (Л.П./М.К.) [ 2012-04-10 09:45:44 ]
якби ж ми знали, що таке покора…
Оленко, щось мені це "безропотно" муляє,
може, "без скарги у покорі"? або якийсь синонім...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олена Кіс (Л.П./Л.П.) [ 2012-04-10 10:00:12 ]
Олю, дякую за відгук!
Ця покора - вічний роздум... не просте це питання-завдання...
Безропотно - старослов'янське, часте в церковних книгах, яке в тім є в українській мові, вжила свідомо, щоб підкреслити оту покору...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Бенедишин (М.К./М.К.) [ 2012-04-10 10:25:17 ]
А мені видається, що "смиренно у покорі" - більш підкреслює...
І не хочете почати так: "Те сяйво..."?
І після "в Нім" - не треба крапки? так само і вкінці згубили крапку.
Навряд чи до Такого хтось готовий... Та "усі ми прагнемо любові"...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олена Кіс (Л.П./Л.П.) [ 2012-04-10 10:45:57 ]
Дякую пані Любо за візит і відгук-роздум!
Що не догледіла, виправила, дякую :)
"Сумирно" - гарно, але "роптати", несе для мене більше смислове навантаження, тут сильніші можливості для смислової інтерпретації.
Питання це повстає найчастіше перед Великоднем,
коли, власне, і починаєш розмірковувати більше на цю тему. Ото й вилилося..


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
хороше ім'я (Л.П./Л.П.) [ 2012-04-10 11:00:52 ]
Такі думки перед Великоднем - навіть знакові...
Цікаве те слово "Безропотно" - не скажу, що подобається, але принаймні задумався і почав згадувати, чи чув колись його під час церковних богослужінь... - здається, що вперше, - в основному і справді "Смирення", "Сумирний". Але слово цікаве, воно вносить певну родзинку :) Світлої Вам Пасхи!

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олена Кіс (Л.П./Л.П.) [ 2012-04-12 09:03:31 ]
Дуже приємно В’ячеславе, що завітали і залишили відгук!
Слово смирення = покора, фактично синоніми, тому його не вжила, а ще йдеться мені тут не про сліпу покору офірної овечки.
Роптати, ропот – несе інший зміст, який я тут вкладала.
Щодо вживання мала на увазі не літургію, а насамперед Святе письмо, яке читається на проповідях. Ось кілька прикладів як воно там вживається (в інтернеті можете глянути більше), саме такий смисл цього слова я намагалася вкласти в вірш.
10. И сказал Господь Моисею: положи опять жезл Ааронов пред ковчегом откровения на сохранение, в знамение для непокорных, чтобы прекратился ропот их на Меня, и они не умирали. (Четвертая книга Моисеева. Числа.)
10. Язык мой и уста мои одень словами правды, гнев и ярость безрассудную далекими сделай от меня, 11. ропот и малодушие в скорби удали от меня; если согрешу, вразуми меня, дабы я обратился... (Псалмы Соломона)
…потому что ухо ревности слышит все, и ропот не скроется. Исх 20:5; 34:14; Втор 5:9 11 Итак, хранитесь от бесполезного ропота и.. (Книга Премудрости Соломона)
26. Чадо, не ропщи, поскольку ропот ведет к богохульству. Не будь строптив и зломыслен, ибо от всего этого происходят богохульства. (Церковные правила святых апостолов)

Бог створив Людину по своєму образу, наділив живою душею, в якій сам перебуває, дав їй можливість вибору у вирішенні своєї долі, наділив їй здатністю творити своє середовище, фактично бути співтворцем. У цьому, головним чином, і є наша Богоподібність!
Роптати – нарікати, ремствувати на долю, обставини, інших людей – значить противитися Божому задуму щодо Світу і Людини. Ми усі були викуплені Христовою жертвою, Творець ще раз показав, що ми усі його діти і усіх нас він хоче бачити воз’єднаними з Ним, як Син був воз’єднаним з Творцем після свого Воскресіння. Але за нами все ж залишається право вибору – піти дорогою вказаною Сином, чи іти іншими, на свій розсуд порушуючи його заповіді. Від нашого вибору тут, на Землі і залежить остаточне – будемо ми в Ньому вічно чи ні.
Ось так розлого про суть маленького вірша. Ваші і інших відгуки спонукали мене до цього, за що щиро вдячна!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
хороше ім'я (Л.П./Л.П.) [ 2012-04-12 09:50:40 ]
От тепер точно немає ніяких непорозумінь і неясностей. Тепер сповна розумію це слово і причину його використання :) За що вам і дуже вдячний, Оленко. Мудрий вірш

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Бенедишин (М.К./М.К.) [ 2012-04-12 10:00:16 ]
Зрозуміло - чому не смиренно...
Але все одно незрозуміло - чим російське "роптать" краще і глибше за українське "ремствувати"...

Без претензій і нарікань)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олена Кіс (Л.П./Л.П.) [ 2012-04-17 00:32:50 ]
Пані Любо, оте роптати не так російське як старослов'янське. Не відмовляймося від таких слів, вони збагачують мову відтінками, тим більше, що є це слово й у словнику Грінченка, 1909, і сл. Української мови, 1970 і в сучасних, я ще раз провірила :)
З повагою і вдячністю за коментарі!
З Світлим Великоднем!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Марія Кореновська (Л.П./М.К.) [ 2012-04-10 11:15:47 ]
Оленко, доброго дня!
Ваш вірш викликав сильні емоції.

"І ти міг бути в Нім" - І ти є в Нім!
Ми вже відкуплені і ми є у Тому сяйві.

Навіть останній нерозкаяний грішник -
то і він ходить у Світлі Христа/Хреста/.

От бачите, скільки розмаїтих думок!)
Один священник повідав під час реколекцій,
що віра повинна бути такою, як того хоче Господь, а не така, як ми собі бачимо. Любов до Господа - такою, як він заповідав, а не така, як ми собі надумали.

Дякую за вірш!)



Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олена Кіс (Л.П./Л.П.) [ 2012-04-12 09:04:58 ]
Дякую Терцинко за такий просвітлений відгук! І за емоції, особлива дяка!
Ви, безперечно права, кожен з нас уже відкуплений і потенційно є у Його світлі. Та тільки і кожен має вибір, залишатися там, йдучи за Його стопами чи ступити в сторону, нарікаючи на важкість вказаного шляху.
Завдяки вам винесла одну і з цитат із Біблії, які мене надихнули на ці роздуми в епіграф. І ось ще кілька для підтвердження «канонічності» мого розуміння :)

6. Коли говоримо, що спільність маємо з Ним, а в темряві ходимо,
то не говоримо по правді і не творимо правди;
7. Коли ж у світлі ходимо, якож Він сам у світлі, то маємо спільність
один з одним, і кров Ісуса Христа, сина Його, очищає нас од усякого гріха.
8. Коли говоримо, що гріха не маємо, то самі себе обманюємо,
і нема правди в нас.
(Перше соборне послання св. Перше соборне послання св. апостола Йоана Богослова; гл. 1.)
Завжди рада нашому спілкуванню )


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ірина ШушнякФедоришин (М.К./М.К.) [ 2012-04-10 11:31:45 ]
Ой, непросте Ви питання підняли, Оленко...
Але у Страсний тиждень і не має бути легко...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олена Кіс (Л.П./Л.П.) [ 2012-04-12 09:05:46 ]
Щире дякую Ірино! Саме так.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Осіння (Л.П./Л.П.) [ 2012-04-10 12:00:15 ]
ой, це так просто і водночас дуже тяжко...
сильні рядки. дякую Вам, Олено!

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олена Кіс (Л.П./Л.П.) [ 2012-04-12 09:06:28 ]
І вам Тетянко щире дякую!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Люба Світанок (Л.П./Л.П.) [ 2012-04-10 12:20:00 ]
Сподобалось...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олена Кіс (Л.П./Л.П.) [ 2012-04-12 09:06:58 ]
Приємно! Дякую!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василь Дениско (Л.П./Л.П.) [ 2012-04-10 16:50:01 ]
Свіжий погляд-роздум на вічну тему. :))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олена Кіс (Л.П./Л.П.) [ 2012-04-12 09:08:46 ]
Дякую Василю!:) Щось таки навіялося після церкви... страстний тиждень...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Флора Мілєвська (М.К./М.К.) [ 2012-04-10 17:32:55 ]
Вічні питання,та постійні відкриття) Дякую)))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олена Кіс (Л.П./Л.П.) [ 2012-04-12 09:09:39 ]
І вам сердечне дякую!:)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ксенія Озерна (Л.П./М.К.) [ 2012-04-10 19:17:19 ]
в покорі...
хресною дорогою
у юрбі і самотою)

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олена Кіс (Л.П./Л.П.) [ 2012-04-12 09:11:17 ]
Ви потрапили на мою струну...
Дякую красно Ксеніє за ці рядки!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Марія Гончаренко (Л.П./Л.П.) [ 2012-04-15 11:52:37 ]
Вірш провокує до роздумів... не можу сказати , що "смирення = покора", бо, як на мене, ці поняття мають суттєвий нюанс: смирення можна прийняти із піднятою головою, а покора - це опущена голова...
Світлих Пасхальних Свят, Олено!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олена Кіс (Л.П./Л.П.) [ 2012-04-17 00:23:02 ]
Дякую Маріє за роздуми і відгук!
Бачте як кожне слово може викликати у різних людей різні емоції). Дуже цікаве бачення нюансів між цими словами, але всюди у словниках вони йдуть як синоніми і в мене вони не викликають таких відтінків. Тим паче слово "покора" я вжила та й в релігійних текстах перекладених українською вони мають однаковий смисл.
Але поезія є поезія і вона може і має право сприйматися суб'єктивно)
Щиро вдячна за привітання!
Христос Воскрес!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Марія Гончаренко (Л.П./Л.П.) [ 2012-04-19 10:53:40 ]
Воістину Воскрес!
Приємно продовжити з Вами розмову. Слово - це наші фарби. Як фарби мають безліч відтінків одного якогось кольору, так і слова мають оте нюансування почуття і змісту відповідно до контексту. Згодна з Вами - сприйняття є суб'єктивним...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Богдан Манюк (М.К./М.К.) [ 2012-04-18 22:28:38 ]
Христос воскрес! Актуальні акценти у Вашому вірші. Значущі.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олена Кіс (Л.П./Л.П.) [ 2012-04-20 09:35:35 ]
Воістину Воскрес! Дякую Богдане! :)