ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Артур Сіренко
2024.11.21 23:09
Сторінки засипані осіннім листям
Замість післямови до книги «Холодне Сонце») Мої тексти осінні – я цього не приховую. Приховувати щось від читача непростимий гріх. Я цього ніколи не робив і борони мене Будда таке колись вчинити. Поганої мені тоді карми і злої реінкарнації. Сторінки мо

Ярослав Чорногуз
2024.11.21 22:17
Фантасмагорій дивовижа
Мов скуштував солодкий плід,
Так око смакувало зримо --
Я їхав з заходу на схід,
Ну просто з осені у зиму.

Здалося - світла пелена
Траву зелену геть укрила.
Видіння з потягу вікна,

Ігор Шоха
2024.11.21 20:17
Сонетні строфи
Минуле не багате на сонети.
У пам’яті – далекі вояжі
і нинішні осінні вітражі
задля антивоєнного сюжету.

Немає очевидної межі
між істиною й міфами адепта
поезії, іронії, вендети,

Євген Федчук
2024.11.21 19:59
Заклятий льох
Сидять діди на колоді в Миська попід тином.
Сидять, смалять самокрутки, про щось розмовляють.
Либонь, все обговорили, на шлях поглядають.
Сонечко вже повернулось, вигріва їм спини.
Хто пройде чи то проїде, вітається чемно,
Хоч голосно, а то раптом як

Ігор Деркач
2024.11.21 18:25
Графоманія
                І
До автора немає інтересу,
якщо не інтригує читача
як то, буває, заголовки преси
про деякого горе-діяча.

                ІІ
На поприщі поезії немало

Артур Курдіновський
2024.11.21 18:18
Цінуйте слово!
Ми розучились цінувати слово,
Що знищує нещирість і брехню,
Правдиве, чисте, вільне від полови,
Потужніше за струмені вогню.

Сьогодні зовсім все не так, як вчора!
Всі почуття приховує музей.
Знецінене освідчення прозоре,

Іван Потьомкін
2024.11.21 17:53
Шлях до Мурашки
Якщо не в пекло Господь мене спровадить,
а дасть (бозна за віщо) право обирати,
як маю жити в потойбічнім світі,
не спокушуся ні на рай, змальований Кораном ,
ні на таке принадне для смертних воскресіння
(на подив родині й товариству).
Ні, попрошу

Юлія Щербатюк
2024.11.21 13:44
Присмак гіркоти
Цей дивний присмак гіркоти,
Розчинений у спогляданні
Того, що прагнуло цвісти.
Та чи було воно коханням?

Бо сталося одвічне НЕ.
Не там, не з тими, і не поряд.
Тому і туга огорне

Володимир Каразуб
2024.11.21 09:49
Жінка
Ти вся зі світла, цифрового коду, газетних літер, вицвілих ночей,
У хтивому сплетінні повноводних мінливих рік і дивних геометрій.
Земля паломників в тугих меридіанах, блакитних ліній плетиво стрімке.
Що стугонить в лілейних картах стегон
В м'яких, п

Микола Дудар
2024.11.21 06:40
***
Сім разів по сім підряд
Сповідався грішник…
( Є такий в житті обряд,
Коли туго з грішми )
І те ж саме повторив
Знову й знов гучніше.
( Щоби хто не говорив —
Краще бути грішним… )

Віктор Кучерук
2024.11.21 06:38
* * *
Димиться некошене поле.
В озерці скипає вода.
Вогнями вилизує доли.
Повсюди скажена біда.
Огидні очам краєвиди –
Плоди непомірного зла.
Навіщо нас доля в обиду
Жорстоким злочинцям дала?

Микола Соболь
2024.11.21 04:27
Віщунська черешня
Черешнею бабуся ласувала –
червоний плід, як сонце на зорі.
У сірих стінах сховища-підвалу
чомусь таке згадалося мені.
Вона немов вдивлялась у колишнє
і якось тихо-тихо, без вини,
прошепотіла: «Господи Всевишній,
не допусти онукові війни».

Володимир Каразуб
2024.11.21 01:27
Сновидіння
        Я розіллю л
                            І
                             Т
                              Е
                                Р
                                  И
               Мов ніч, що розливає
                  Морок осінн

Сонце Місяць
2024.11.20 21:31
По Золотій Лихоманці (Neil Young)
Наснив тоді я вершників у латах
Слухав про королеву кпин
В барабани били й співали селяни
Лучник стріли слав крізь ліс
Покрик фанфари линув до сонця аж
Сонце прорізло бриз
Як Природа-Мати в рух ішла
У семидесяті ці

Іван Потьомкін
2024.11.20 13:36
***
Сказала в злості ти: «Іди під три чорти!»
І він пішов, не знаючи у бік який іти.
І байдуже – направо чи наліво...
А ти отямилась, як серце заболіло:
«Ой, лишенько, та що ж я наробила?!..»
Як далі склалось в них – не знати до пуття:
Зійшлись вони чи

Юрій Гундарєв
2024.11.20 09:10
Антоніо, танцюючий тореро
років тому відійшов у засвіти славетний іспанський танцівник Антоніо Гадес.
Мені пощастило бачити його на сцені ще 30-річним, у самому розквіті…


Болеро.
Танцює іспанець.
Ніби рок,
а не танець.
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів


Поетичні Майстерні



 Нові автори (Поезія):

Кай Хробаковськи
2024.11.19

Ля Дмитро Дмитро
2024.11.16

Владислав Аверьян
2024.11.11

Соловейко Чубук
2024.11.02

Незнайка НаМісяці
2024.11.01

Дарина Риженко
2024.10.30

Богдан Фекете
2024.10.17






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія





  Вірші, проза, аналітика, огляди
Автори / Жозефіна де Лілль (1980) / Вірші

 НЮХОВИЙ ЕКСТАЗ
Сливовий цвіт пахне мені чоловіком (себто, мужчиною) –

Його руками – немов гілками, його кремезною спиною,

Дотулитися до такого – прорости, як прищепа, врости у душу і тіло...

Сливовий цвіт опадає на голову білим-біло,

Цвіте все нараз! Вишні та яблуні, сестри-черемхи, такий нюховий екстаз,

Що голову зносить! Хоч носа не потикай із хати!

Ой... Каштани... Аж кров прилинула... Так багатоооо....

Як на ярмарку марнославства – понаставляли сторчма у небо свічки звабливі,

а звідти сюніч метеорна злива та сяйво місяця таке, що аж-аж!

яка ж то я буду, мій цвіте сливовий, щаслива, мій кучерявий каштане,

ти зауваж, я вже не та - лань полохлива, вивірка, що хутко так скаче з сосни на сосну

Хитну своїм станом тобі звабливим і не засну та і тобі не дам спати,

мій цвіте звабливий, моя памороч, мої чари-уроки...

Я цілуватиму кожну твою пелюстку до забуття,

до розчинення у нірвані твого кохання...




    •   Можлива допомога "Майстерням"


• Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter
• Про оцінювання     • Зв'язок із адміністрацією     • Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)



Про публікацію
Дата публікації 2012-05-06 11:51:15
Переглядів сторінки твору 7728
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: Любитель поезії
* Народний рейтинг 0 / --  (5.003 / 5.46)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (3.919 / 5.5)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.780
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Конкурси. Теми Еротична поезія
Автор востаннє на сайті 2013.01.31 16:08
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василь Дениско (Л.П./Л.П.) [ 2012-05-06 12:14:01 ]
Звабливо,
красиво
і цнотливо!!! :)))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Жозефіна де Лілль (М.К./Л.П.) [ 2012-05-06 13:46:02 ]
Дяка, пане Василю! )


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Яфинка Незабудка (М.К./Л.П.) [ 2012-05-06 12:29:00 ]
шикарний цвiтовiрш!!!!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Жозефіна де Лілль (М.К./Л.П.) [ 2012-05-06 13:46:25 ]
Дяка, Маріанно! :-)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Лариса Омельченко (Л.П./М.К.) [ 2012-05-06 12:31:57 ]
"лань полохлива, вивірка, що хутко так скаче з сосни на сосну" - ой, мабуть "з сосни на сосну" - "не лані" скачуть, а хтось інший, дрібніший...
А загалом, настрій кохання - його подих - у кожному рядочку, і це прекрасно! Сподобалось порівняння мужчини з деревами, та ще й так вдало породи підібрані! Браво.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Жозефіна де Лілль (М.К./Л.П.) [ 2012-05-06 13:47:56 ]
Ларисо спочатку лань, а потім вивірка) там же комочка є. Звичайно лань не скакатиме по соснах, а лише вивірка)))
Дякую за відгук, за те, що вподобали мій текст)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Флора Мілєвська (М.К./М.К.) [ 2012-05-06 13:09:12 ]
красиво, душевно


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Жозефіна де Лілль (М.К./Л.П.) [ 2012-05-06 13:48:15 ]
Дякую, Тетяно! :-)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
хороше ім'я (Л.П./Л.П.) [ 2012-05-06 22:15:29 ]
цвіте сливка, цвітнуть вірші :)

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Комаров (Л.П./Л.П.) [ 2012-05-08 09:20:56 ]
Сливи і каштани
Ранок все ж настане...
Вибачаюся, Ліль де Руже, не родича вам буде, мадмуазель?

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Жозефіна де Лілль (М.К./Л.П.) [ 2012-05-12 23:44:44 ]
П. Комаров, він же автор безсмертного шлягера "чого ж ти блядь не любиш Україну", Ви не в курсі, що називати жінку "мадмуазель" як мінімум неполіткорректно? ))) Ну і що? Ну настане ранок... І фсьо?))) Вранці любощі особливо солодкі. Спробуйте, не пошкодуєте ;-)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Сидорів (Л.П./М.К.) [ 2012-05-14 09:39:17 ]
http://maysterni.com/user.php?id=1631&contest_id=0
Олександр Бойчук (якщо вірити його зізнанню) - автор цього вірша.


З повагою,
Г.С.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Жозефіна де Лілль (М.К./Л.П.) [ 2012-05-14 17:43:43 ]
Він же Комаров!))) Ви, Гаррі, не знали? То тепер знайте!) От нафіг мене зачіпати!?)))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Сидорів (Л.П./М.К.) [ 2012-05-14 18:33:17 ]
Я Вас не чіпав, шановна Жозефіно.
Ми з Вами колись звіряли творчі погляди, і вони співпадають. Це для мене як комплімент - "співпадають".
А у цю суперечку я не вставляв своїх 5-ти копійок, бо тут дві сторони. А третя - зайва. І ця третя сторона схиляється до Ваших поглядів на сучукрліт.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Комаров (Л.П./Л.П.) [ 2012-05-14 09:22:53 ]
Пробачте дорога мадам, мадам... не знаю Вашого титула, ще чого доброго скажу віконтеса, а Ви герцогиня, а може і справжня принцеса! Імператриця???
Ми тут зовсім здичавіли, не можем іноді відрізнити білошвейку від справжньої міледі...
А з шлягером про який йде мова вийшла помилочка. Ні, мені було б дуже навіть лестиво, але насправді твір цей належить комусь іншому, мені невідомому.
Шкодую, якщо мимоволі розчарував Вашу світлість, але істина дорожче. Цьму нігтики Ваших прекрасних пальчиків.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Сидорів (Л.П./М.К.) [ 2012-05-14 09:55:06 ]
http://maysterni.com/publication.php?id=17033


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Комаров (Л.П./Л.П.) [ 2012-05-14 10:54:52 ]
Ну ось, слава богу, все стало на свої місця. І автор знайшовся, і правда восторжествувала. Спасибі, Гаррі!

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Жозефіна де Лілль (М.К./Л.П.) [ 2012-05-14 17:42:36 ]
Олександре, от не зачіпали би мене, не палила би Вас!!!))) А тепер хай знають, що Бойчук і Комаров - одна особа!)))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Комаров (Л.П./Л.П.) [ 2012-05-15 10:18:35 ]
Цікаво, цікаво, дуже цікаво!
Не сумніваюся, що чарівливі голівки герцогинь і принцес здатні народжувати ідеї більш ніж сміливі, і переконати їх в хибності власних гіпотез не легше ніж наблизити Марс до Венери, але все ж...
На основі яких саме припущень, не кажу вже фактів Ви зробили такий висновок?
Чого доброго с вітське товариство Майстерень, богема увірує, що якийсь Комаров приписує собі чужі труди. А коли істина встановиться, то як тому безвідомому Комарову спробувати оправдатися? Не заявляти на всю аудиторію, що він став жертвою прикрої помилки милої Жозефіни де Лілль? Засміють і честь Комарова буде знищена назавжди, а він ніколи не стане оправдовуватися через звинувачення жінки, навіть коли вона не принцеса.
Бувають звичайно жінки подібні міледі Вінтер чи Мата Харі, але здається характер Жозефіни більш подібний до Наталі Ростової ніж Єлєн Курагіної.
Так як ми будемо виходити з цього поло... цієї ситуації?

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Жозефіна де Лілль (М.К./Л.П.) [ 2012-05-15 18:48:21 ]
Пане Комаров, якщо помилилася, прошу пардону))) Я - жінка запальна, нетом ходять плітки, тому всяке буває. Не Ви Бойчук, ну то й годі!) Я знову ж таки довірлива, так що звиняйте, якщо не так))) щось там було... Щодо Наташі Ростової, то я цього персонажу не знаю в силу слабкої обізнаності зі світовою класикою Вам видніше)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Комаров (Л.П./Л.П.) [ 2012-05-16 07:50:57 ]
Непорозуміння вичерпано. Тепер можна і ожину разом збирати! Довірлива жінка така рідкість в нашому суспільстві, я є казав, Жозефіна де Лілль, це Наташа Ростова сьогодні!