ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Віктор Кучерук
2024.11.24 06:22
Як розповів, то пожурила,
Іще й очам вказала шлях
Повз чорториї повносилі
До очеретяних дівах.
Я сотні раз до них приходив
У снах сполоханих своїх
І зі снопами хороводи
Водив щоразу їй на сміх.

Тетяна Левицька
2024.11.23 20:48
Мчав потяг на семи вітрилах
із осені в зимову казку.
Натхненна Муза білокрила
з сонливих віч знімала маску.

А за вікном купейним бігли
засніжених картин пейзажі.
Зима минуле вкрила білим,

Іван Потьомкін
2024.11.23 17:20
З такої хмари в Україні
Такий би дощ зненацька ринув,
Що спраглі од чекання ринви
Діжки і відра перекинули б...
...Натомість із Єрусалиму
Хмара в Єгипет чомсь полинула.
Дощу благають синагоги,
Здіймають голоси до Бога,

Ігор Шоха
2024.11.23 16:51
                        І
Минуле на віки не радує нікого,
але у той же час на фініші доріг
вертаємо роки, які вартують того,
аби на схилі літ не забувати їх.

                        ІІ
Ганяли і мене як у окропі муху.

Олександр Сушко
2024.11.23 16:11
У світі нема справедливості,
Ні правди, ні ґлузду, ні рівності,
Зневажені мамині цінності,
Поламане правді крило.

Торгуємо тілом і гідністю,
У бога випрошуєм милості,
А в пазусі - пригорща підлості,

Світлана Пирогова
2024.11.23 15:55
А пізня осінь пахне особливо,
Лоскоче листям тротуари і дороги.
Хоч небо сизе кліпає мінливо,
Вдивляється: чиїсь рахує кроки.
Такі бажані, тихі, неповторні,
Як сонця довгожданого танок проміння
В кущах шипшини, у кленових кронах.
В оголеній душі ле

Володимир Каразуб
2024.11.23 10:26
Щодо вічності. Там де сходяться
Вітер в пару сплітаючись з хмарою,
Безконечність лихою подобою,
Звіром кинеться до очей.
Щодо погляду. Погляд втоплений,
І нажаханий часоплинністтю,
Завмирає і далі без префіксу
Розчиняється в крові твоїй.

Микола Дудар
2024.11.23 09:17
Надмірним днем, умовним днем
Приблизно по обіді
Зійшлись з тобою з різних тем —
Віват — у цьому світі
Такі красиві, молоді
Аж надто моложаві
Серед мовчань, поміж подій
В своїй недодержаві…

Віктор Кучерук
2024.11.23 05:40
Зарано смеркає і швидко ночіє
Відтоді, як осінь прискорила хід, –
Відтоді, як гаснути стали надії,
Що Бог допоможе уникнути бід.
Все ближче і ближче лихі сніговії
Та лютих морозів до нас ненасить, –
Від страху загинути кров холодіє
І серце схвиль

Микола Соболь
2024.11.23 05:08
Сьогодні осінь вбралась у сніги,
тепер красуню зовсім не впізнати,
ріка причепурила береги,
напнула шапку посіріла хата,
калина у намисті та фаті,
похорошіли геть безлисті клени,
а кущ якийсь на побілілім тлі
іще гойдає листячко зелене.

Іван Потьомкін
2024.11.22 19:35
«…Liberte, Fraternite, Egalite …»-
На істини прості тебе, Європо, Я наупомив нарешті,
Щоб ти жила , як споконвіку Тора Моя велить.
І що ж? Цього тобі видалось замало?
Як у пастви Мойсея м’ясо, демократія із носа лізе?
І ти силкуєшся прищепить її

Володимир Каразуб
2024.11.22 12:01
Я без тебе не стану кращим,
І вічність з тобою безмірно в цім світі мала,
Холодком по душі суне хмарами безконечність,
І сміється над часом, якого постійно нема.


08.02.2019

Володимир Каразуб
2024.11.22 09:46
Ось тут диригент зупинився і змовкли литаври,
Оркестр продовжував далі без грому литавр,
Диригент зупинився і арфи, і туби пропали,
І далі для скрипки та альтів диригував.
А потім замовкли і альти, і стишились скрипки,
Пропали гобої, кларнети, валто

Микола Дудар
2024.11.22 09:04
Нещодавно йшли дощі
Славно, строєм, жваві
І зайшли чомусь в кущі,
Кажуть, що по справі
Що за справа? хто довів? —
Я вже не дізнаюсь…
Краще бігти від дощів —
А про це подбаю…

Козак Дума
2024.11.22 08:12
Аби вернути зір сліпим,
горбатим випрямити спини,
з омани змити правди грим
і зняти з підлості личини.
Ще – оминути влади бруд,
не лицемірити без міри,
не красти, спекатись іуд,
у чесність повернути віру!

Микола Соболь
2024.11.22 05:55
І тільки камінь на душі
та роздуми про неминучість,
така вона – людини сутність –
нашкодив і біжи в кущі.
Ця неміч кожному із нас,
немов хробак, нутро з’їдає.
Куди летять пташині зграї,
коли пробив летіти час?
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Кай Хробаковськи
2024.11.19

Ля Дмитро Дмитро
2024.11.16

Владислав Аверьян
2024.11.11

Соловейко Чубук
2024.11.02

Незнайка НаМісяці
2024.11.01

Дарина Риженко
2024.10.30

Богдан Фекете
2024.10.17






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Ліна Масляна (1981) / Вірші

 Коли?
Тебе - в клітинці кожній у мені!
Та до хвороби мало біля мене:
У мозко-плинно-сірій метушні
Бажання все не губиться шалене!

Тебе – хвилинка, от і все… І все!
Та й вічністю її не охопити
Твій вимір - гонки швидкісних шосе.
"Show must go on!". І це не зупинити.

Отак у невідкладностях минеш,
Хоч ніби вчасно, все незмінно вчасно.
А я коли? Почуй! Коли мене?
Коли вже я - твоя, належна, власна?..

2004

Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.



      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2012-05-23 02:06:52
Переглядів сторінки твору 9522
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: Любитель поезії
* Народний рейтинг 4.935 / 5.5  (4.985 / 5.45)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (4.741 / 5.39)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.759
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні оцінювати
Автор востаннє на сайті 2018.06.04 17:14
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тамара Ганенко (М.К./М.К.) [ 2012-05-23 05:16:53 ]
все ніколи...
оце ж так
коли мене - й життя мине...
:)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ліна Масляна (Л.П./Л.П.) [ 2012-05-23 09:09:53 ]
Дякую, пані Тамаро, за гостини та відгук!


Ось буквально вчора у розмові на іншу тему мій друг сказав:"Это жизнь 21 века"
Мабуть, це і є відповіддю на моє запитання.



Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Григоренко (Л.П./Л.П.) [ 2012-05-23 06:08:25 ]
«Когда?»
О этот мед !..
Праздничным огнем!
Он так бы не был сладок,
Ведь цвет и вкус усилий в нем!..
/блеск и радость.:))))))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ліна Масляна (Л.П./Л.П.) [ 2012-05-23 09:11:35 ]
Так, Олександре, по-іншому, мабуть, і не цікаво!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Григоренко (Л.П./Л.П.) [ 2012-05-23 06:12:35 ]
Сподобалось дуже
дякую Велике...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ліна Масляна (Л.П./Л.П.) [ 2012-05-23 09:11:55 ]
І Вам дякую дуже!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Наталя Чепурко (Л.П./Л.П.) [ 2012-05-23 08:40:35 ]
Вот мужской взгляд : мужчинам- праздник, а женщинам- будни...Хотя, Лина, помните старую приговорку:"...пусть он и царь, и бог, но он всегда у наших ног",- однако, в этом нет утешенья: страждущая душа просит простора и глубины. Мужчинам, видимо, не понять...
Стих хорош! И мыслите Вы, Лина, верно. Ведь не даром говорится:"Не проси у Бога мало". Сколько попросишь, столько и получишь.
С уважением!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ліна Масляна (Л.П./Л.П.) [ 2012-05-23 09:23:23 ]
Вдячна, Наталю, за увагу до вірша!

Та я б не хотіла зараз впадати у полеміку на тему "Все мужики сво...". Тим більше, що ЛГероїня прагне належати, бути у його владі. Не всі жінки навіть зараз хочуть незалежності, чи хоча б рівності. У кожного своє призначення!

А щодо "Сколько попросишь, столько и получишь" - цілком з вами погоджуюся!

Ще раз дякую! Із повагою...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Наталя Чепурко (Л.П./Л.П.) [ 2012-05-23 09:51:37 ]
Я ніколи не стверждувала, що "всі мужики сво..."
Це не в наших інтересах. Я за ІНЬ та ЯНЬ, які доповнюють одне одного. Але ствердити себе треба!
Бажаю натхнення!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ліна Масляна (Л.П./Л.П.) [ 2012-05-23 10:54:50 ]
І я особисто за взаємодоповнення! І за самоствердження також!
Думаю, ми порозумілися...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Григоренко (Л.П./Л.П.) [ 2012-05-23 09:51:52 ]
Радости любищим в дуэте свершений!..
Спасибо, солнечное, Вам Лина!
Если женщина любит и верит, то,
Ее мудрое сердечко знает,когда,
кому и во имя чего...
Ну вот и все...
Спасибо!



Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ліна Масляна (Л.П./Л.П.) [ 2012-05-23 10:55:57 ]
:)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Яфинка Незабудка (М.К./Л.П.) [ 2012-05-23 10:54:30 ]
вiрш якийсь медичний....


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ліна Масляна (Л.П./Л.П.) [ 2012-05-23 10:58:23 ]
Ви, Маріанно, мабуть лише першу строфу прочитали?
Та у будь-якому разі вдячна, що залишили коментар...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Яфинка Незабудка (М.К./Л.П.) [ 2012-05-23 13:01:28 ]
Шановна Лiно, я уважно читаю вiршi. I Вашi - теж.))) вiд початку до кiнця. я висловила свою думку. чи Вам потрiбно, аби Вас лише хвалити? перша строфа псуе весь вiрш. ще раз повторюю: це моя думка. друга й третя - лiричнi.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ліна Масляна (Л.П./Л.П.) [ 2012-05-23 14:15:44 ]
Я вдячна за Вашу думку та увагу, Маріанно!
І завжди дякую за критику своїм гостям!
Щоб мене лише хвалили? Ні разу! Я приблизно уявляю рівень своїх віршів, тому рада будь-яким відгукам.
З повагою...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Григоренко (Л.П./Л.П.) [ 2012-05-23 14:45:58 ]
Маріанно, сонечко,
Все, у творі, по порядку...
/це,- мое видіння/
Коли відчую
Тебе - в клітинці кожній, у мені! /собі/
Це, - є основа твору,
Волання серця до рідної душі,
Котре жадає єдиного миру...
/многії літа порізно були...
без першої строфи -
ні туди ні сюди,
як не крути.
Посміхніться!
Вельми дякую, шановні!..


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валерій Хмельницький (М.К./Л.П.) [ 2012-05-23 15:31:13 ]
А я відгукнувся пародією на одне з волань:

http://maysterni.com/publication.php?id=78044

Прошу прийняти з гумором, Ліно! :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ліна Масляна (Л.П./Л.П.) [ 2012-05-23 15:41:49 ]
Уже прочитала!

Інколи сам факт створення пародії - то комплімент автору...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валерій Хмельницький (М.К./Л.П.) [ 2012-05-23 15:45:33 ]
Дякую!
Чому ж інколи? Завжди! Просто інколи той комплімент з жартівливим підтекстом. :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мирон Шагало (Л.П./Л.П.) [ 2012-05-23 21:29:31 ]
Глибоко і правдиво, мені сподобалось. Молодчинка!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ліна Масляна (Л.П./Л.П.) [ 2012-05-24 08:33:00 ]
Дякую, Мироне!!!
Рада, що вгодила.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ігор Калиниченко (Л.П./М.К.) [ 2012-05-25 09:56:07 ]
Гарна жіноча лірика...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ліна Масляна (Л.П./Л.П.) [ 2012-05-25 10:11:06 ]
Вдячна за приємний чоловічий відгук!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Зотова (Л.П./М.К.) [ 2012-06-14 17:12:22 ]
"Залишилось плекати відстанні, неможливості, неспроможності"
Відлунювало чи то з погрібка чи то з дна пляшки ))