ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Тетяна Левицька
2024.11.23 20:48
Мчав потяг на семи вітрилах
із осені в зимову казку.
Натхненна Муза білокрила
з сонливих віч знімала маску.

А за вікном купейним бігли
засніжених картин пейзажі.
Зима минуле вкрила білим,

Іван Потьомкін
2024.11.23 17:20
З такої хмари в Україні
Такий би дощ зненацька ринув,
Що спраглі од чекання ринви
Діжки і відра перекинули б...
...Натомість із Єрусалиму
Хмара в Єгипет чомсь полинула.
Дощу благають синагоги,
Здіймають голоси до Бога,

Ігор Шоха
2024.11.23 16:51
                        І
Минуле на віки не радує нікого,
але у той же час на фініші доріг
вертаємо роки, які вартують того,
аби на схилі літ не забувати їх.

                        ІІ
Ганяли і мене як у окропі муху.

Олександр Сушко
2024.11.23 16:11
У світі нема справедливості,
Ні правди, ні ґлузду, ні рівності,
Зневажені мамині цінності,
Поламане правді крило.

Торгуємо тілом і гідністю,
У бога випрошуєм милості,
А в пазусі - пригорща підлості,

Світлана Пирогова
2024.11.23 15:55
А пізня осінь пахне особливо,
Лоскоче листям тротуари і дороги.
Хоч небо сизе кліпає мінливо,
Вдивляється: чиїсь рахує кроки.
Такі бажані, тихі, неповторні,
Як сонця довгожданого танок проміння
В кущах шипшини, у кленових кронах.
В оголеній душі ле

Володимир Каразуб
2024.11.23 10:26
Щодо вічності. Там де сходяться
Вітер в пару сплітаючись з хмарою,
Безконечність лихою подобою,
Звіром кинеться до очей.
Щодо погляду. Погляд втоплений,
І нажаханий часоплинністтю,
Завмирає і далі без префіксу
Розчиняється в крові твоїй.

Микола Дудар
2024.11.23 09:17
Надмірним днем, умовним днем
Приблизно по обіді
Зійшлись з тобою з різних тем —
Віват — у цьому світі
Такі красиві, молоді
Аж надто моложаві
Серед мовчань, поміж подій
В своїй недодержаві…

Віктор Кучерук
2024.11.23 05:40
Зарано смеркає і швидко ночіє
Відтоді, як осінь прискорила хід, –
Відтоді, як гаснути стали надії,
Що Бог допоможе уникнути бід.
Все ближче і ближче лихі сніговії
Та лютих морозів до нас ненасить, –
Від страху загинути кров холодіє
І серце схвиль

Микола Соболь
2024.11.23 05:08
Сьогодні осінь вбралась у сніги,
тепер красуню зовсім не впізнати,
ріка причепурила береги,
напнула шапку посіріла хата,
калина у намисті та фаті,
похорошіли геть безлисті клени,
а кущ якийсь на побілілім тлі
іще гойдає листячко зелене.

Іван Потьомкін
2024.11.22 19:35
«…Liberte, Fraternite, Egalite …»-
На істини прості тебе, Європо, Я наупомив нарешті,
Щоб ти жила , як споконвіку Тора Моя велить.
І що ж? Цього тобі видалось замало?
Як у пастви Мойсея м’ясо, демократія із носа лізе?
І ти силкуєшся прищепить її

Володимир Каразуб
2024.11.22 12:01
Я без тебе не стану кращим,
І вічність з тобою безмірно в цім світі мала,
Холодком по душі суне хмарами безконечність,
І сміється над часом, якого постійно нема.


08.02.2019

Володимир Каразуб
2024.11.22 09:46
Ось тут диригент зупинився і змовкли литаври,
Оркестр продовжував далі без грому литавр,
Диригент зупинився і арфи, і туби пропали,
І далі для скрипки та альтів диригував.
А потім замовкли і альти, і стишились скрипки,
Пропали гобої, кларнети, валто

Микола Дудар
2024.11.22 09:04
Нещодавно йшли дощі
Славно, строєм, жваві
І зайшли чомусь в кущі,
Кажуть, що по справі
Що за справа? хто довів? —
Я вже не дізнаюсь…
Краще бігти від дощів —
А про це подбаю…

Козак Дума
2024.11.22 08:12
Аби вернути зір сліпим,
горбатим випрямити спини,
з омани змити правди грим
і зняти з підлості личини.
Ще – оминути влади бруд,
не лицемірити без міри,
не красти, спекатись іуд,
у чесність повернути віру!

Микола Соболь
2024.11.22 05:55
І тільки камінь на душі
та роздуми про неминучість,
така вона – людини сутність –
нашкодив і біжи в кущі.
Ця неміч кожному із нас,
немов хробак, нутро з’їдає.
Куди летять пташині зграї,
коли пробив летіти час?

Віктор Кучерук
2024.11.22 04:59
Одною міркою не міряй
І не порівнюй голос ліри
Своєї з блиском та красою
Гучною творчості чужої.
Як неоднакове звучання
Смеркання, темені, світання, –
Отак і лір несхожі співи,
Сюжети, образи, мотиви.
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Кай Хробаковськи
2024.11.19

Ля Дмитро Дмитро
2024.11.16

Владислав Аверьян
2024.11.11

Соловейко Чубук
2024.11.02

Незнайка НаМісяці
2024.11.01

Дарина Риженко
2024.10.30

Богдан Фекете
2024.10.17






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Ксенія Озерна / Вірші

 Не ті слова, не та молитва...
Образ твору І знову слововитвір, знову ти, у кожній гілочці_рядочку невід’ємний,
в анфас і профіль схожість «на лице» - мені тебе таким намалювала
художниця_самітниця_зима, а потім через весни у літа, не цвітом білим,
не плодами, до осені, до рваного листка усе вела чомусь лише снігами.

Сьогодні знову літо і зима, і плач тополі - за білим пухом, як за пеленою,
окреслю коло, в колі – ти і я, а сніг летить, летить, летить. Оо...саааннна...
Вслухаюся – молитва поруч з нами, і грішне відкидаю враз... Наш обідочок
сипким пісочком сиплеться крізь нас, і ми такі леткі за мить до щастя.

Думки пожухли, світ причастям вмитий, так біло на душі, так білосніжно,
несу тобі назустріч у долоні шматочок хліба й білий пух від херувима,
вся у замрії, у тобі, у цій завії , тополя тішиться, слова не викинеш із вірша -
так мало надихають ті, хто поряд і так багато ті, хто ще не з нами...
2012

Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.



  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Без фото
Дата публікації 2012-05-29 16:19:32
Переглядів сторінки твору 5048
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 0 / --  (5.045 / 5.51)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (4.772 / 5.47)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.783
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не оцінювати
Автор востаннє на сайті 2020.06.16 02:00
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ірина ШушнякФедоришин (М.К./М.К.) [ 2012-05-29 16:23:53 ]
"кришинку хліба й білий пух від херувима", - дар, від якого віє справжністю...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ксенія Озерна (Л.П./М.К.) [ 2012-05-29 16:26:59 ]
У нас тополі біля церкви, а літом люди більше стоять надворі, от і навіялось...

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ксенія Озерна (Л.П./М.К.) [ 2012-05-29 16:30:28 ]
і не завжди думається про те, про що слід...
грішна, каюсь)

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Михайло Десна (Л.П./М.К.) [ 2012-05-29 16:49:39 ]
Навчилася молитви,
і тополині битви
на "нього" надиха...
Привіт (в анфас і профіль)!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ксенія Озерна (Л.П./М.К.) [ 2012-05-29 16:54:51 ]
Привіт, рада,
що ти знову в ефірі)
............
ще тільки вчуся:)

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Михайло Десна (Л.П./М.К.) [ 2012-05-29 16:57:36 ]
Де, де я? :))) (озираюсь по сторонам: застудився )
А про кого "замовила слово"? Молитвотворнице! :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ксенія Озерна (Л.П./М.К.) [ 2012-05-29 17:02:14 ]
нічого, голос не підвів, все ок)
................
"за кого" - таємниця, ВЕЛИКА)

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василь Дениско (Л.П./Л.П.) [ 2012-05-29 17:14:30 ]
Дуже глибоко, Оксанко! :)))
Читаю - начебто опускаю цеберко у глибочезний колодязь...
І все уважніше прислухаюся, коли ж торкнеться дно та цокне ланцюжок...
Завмираю...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ксенія Озерна (Л.П./М.К.) [ 2012-05-29 19:42:19 ]
Умієш ти, Василику, підсолодити))))
цікаво, чи дістався дна...
теперішні криниці часто бувають безводними, як і слова)

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василь Дениско (Л.П./Л.П.) [ 2012-05-29 20:16:32 ]
"Чи дістався дна?.."
Мабуть ні, Оксанко!
Проте втаємниченість манить і заворожує! :))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Роксолана Вірлан (Л.П./М.К.) [ 2012-05-29 17:37:33 ]
"несу тобі назустріч у долоні кришинку хліба й білий пух від херувима" - оце, мабуть, те, що дає сили для кроку, для руху, для життя...(так видалося менеi)
Глибокі і сильні емоції за пеленою білого пуху- стримано і вирозуміло. Подобається цей мелодикоплавний витвір душі.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ксенія Озерна (Л.П./М.К.) [ 2012-05-29 19:34:39 ]
...кришинку я, мабуть, зміню на шматочок,
після відправи роздають саме шматочки святого хліба (антидору) для тих, хто не був у церкві, або не причащався з якихось причин)
дякую)

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Патара Бачія (Л.П./Л.П.) [ 2012-05-29 18:33:22 ]
Ооооооого які почуття вирують!!!;-))))) Гарно.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ксенія Озерна (Л.П./М.К.) [ 2012-05-29 19:24:58 ]
дякую, оооооооооо))))))))))))))

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оля Лахоцька (Л.П./М.К.) [ 2012-05-29 19:06:51 ]
файно і білосніжно. Ксеню, і в третьому рядку наголос проситься на "плОдами" - бо в попередніх рядках він так чітко іде на другий склад.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ксенія Озерна (Л.П./М.К.) [ 2012-05-29 19:24:05 ]
як радить у таких випадках Ярослав Анонім,
"треба запастися повітрям і спробувати прочитати з правильним наголосом":)
дякую, Олю
там у кількох місцях збій ритму,
так задумано, для підсилення виразності, інтонаційності))))
іншими словами - так вийшло:

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Лариса Омельченко (Л.П./М.К.) [ 2012-05-29 21:39:42 ]
... А вийшло, Ксеню, дуже гарно й виразно, і ніжно-світло! Бач, як точно можна сказати - про стан душі, коли тривожні думки - не потрібні, коли душа відпочиває:
"Думки пожухли, світ причастям вмитий, так біло на душі, так білосніжно..."


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ксенія Озерна (Л.П./М.К.) [ 2012-05-29 21:54:45 ]
Дякую за зрозуміння стану душі, саме так
занову народжуєшся...

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Наталія Буняк (Л.П./Л.П.) [ 2012-05-29 22:26:54 ]
Гарно, Ксенечко! Особливо входить у душу ось ці слова-

так мало надихають ті, хто поряд і так багато ті, хто ще не з нами...
,
А може б краще- хто ВЖЕ не з нами. Бо як ми знаємо- чим ті "хто ще колись пийдуть" надихати будуть.



Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ксенія Озерна (Л.П./М.К.) [ 2012-05-29 22:34:53 ]
ті хто ще не з нами, це ті про кого мріємо,
такий собі уявний ідеал,
як-от у молодих - до весілля все чудово,
а починають жити разом - і романтики, як не бувало

але ще подумаю над цим рядочком, дякую)

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Флора Мілєвська (М.К./М.К.) [ 2012-05-29 22:29:01 ]
вже все сказали)від кожного б взяла слова)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ксенія Озерна (Л.П./М.К.) [ 2012-05-29 22:41:09 ]
ой, ти так кажеш, як я на семінарі,
коли урок аналізують, а ти уже 25-та і все сказано
дякую, Таню)

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Флора Мілєвська (М.К./М.К.) [ 2012-05-30 18:47:26 ]
)))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Іван Гентош (М.К./М.К.) [ 2012-05-29 22:35:12 ]
"Слова не викинеш із вірша..."
Справді, напевно, найголовніше - вслухатися в себе, і ще й почути... Дуже молитовно і душевно.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ксенія Озерна (Л.П./М.К.) [ 2012-05-29 22:44:51 ]
вслухатися, почути і зрозуміти)
щире дякую)

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Уляна Дудок (М.К./М.К.) [ 2012-05-30 10:31:28 ]
Як красиво і вдумливо написано, останні рядки змушують замислитись...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ксенія Озерна (Л.П./М.К.) [ 2012-05-30 14:33:42 ]
дякую (замислено)...

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Рудокоса Схимниця (Л.П./М.К.) [ 2012-05-31 18:41:24 ]
заворожує-заколисує...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ксенія Озерна (Л.П./М.К.) [ 2012-05-31 19:48:09 ]
засипає тополинно_мрійно...
дякую)