ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Артур Сіренко
2024.11.21 23:09
Сторінки засипані осіннім листям
Замість післямови до книги «Холодне Сонце») Мої тексти осінні – я цього не приховую. Приховувати щось від читача непростимий гріх. Я цього ніколи не робив і борони мене Будда таке колись вчинити. Поганої мені тоді карми і злої реінкарнації. Сторінки мо

Ярослав Чорногуз
2024.11.21 22:17
Фантасмагорій дивовижа
Мов скуштував солодкий плід,
Так око смакувало зримо --
Я їхав з заходу на схід,
Ну просто з осені у зиму.

Здалося - світла пелена
Траву зелену геть укрила.
Видіння з потягу вікна,

Ігор Шоха
2024.11.21 20:17
Сонетні строфи
Минуле не багате на сонети.
У пам’яті – далекі вояжі
і нинішні осінні вітражі
задля антивоєнного сюжету.

Немає очевидної межі
між істиною й міфами адепта
поезії, іронії, вендети,

Євген Федчук
2024.11.21 19:59
Заклятий льох
Сидять діди на колоді в Миська попід тином.
Сидять, смалять самокрутки, про щось розмовляють.
Либонь, все обговорили, на шлях поглядають.
Сонечко вже повернулось, вигріва їм спини.
Хто пройде чи то проїде, вітається чемно,
Хоч голосно, а то раптом як

Ігор Деркач
2024.11.21 18:25
Графоманія
                І
До автора немає інтересу,
якщо не інтригує читача
як то, буває, заголовки преси
про деякого горе-діяча.

                ІІ
На поприщі поезії немало

Артур Курдіновський
2024.11.21 18:18
Цінуйте слово!
Ми розучились цінувати слово,
Що знищує нещирість і брехню,
Правдиве, чисте, вільне від полови,
Потужніше за струмені вогню.

Сьогодні зовсім все не так, як вчора!
Всі почуття приховує музей.
Знецінене освідчення прозоре,

Іван Потьомкін
2024.11.21 17:53
Шлях до Мурашки
Якщо не в пекло Господь мене спровадить,
а дасть (бозна за віщо) право обирати,
як маю жити в потойбічнім світі,
не спокушуся ні на рай, змальований Кораном ,
ні на таке принадне для смертних воскресіння
(на подив родині й товариству).
Ні, попрошу

Юлія Щербатюк
2024.11.21 13:44
Присмак гіркоти
Цей дивний присмак гіркоти,
Розчинений у спогляданні
Того, що прагнуло цвісти.
Та чи було воно коханням?

Бо сталося одвічне НЕ.
Не там, не з тими, і не поряд.
Тому і туга огорне

Володимир Каразуб
2024.11.21 09:49
Жінка
Ти вся зі світла, цифрового коду, газетних літер, вицвілих ночей,
У хтивому сплетінні повноводних мінливих рік і дивних геометрій.
Земля паломників в тугих меридіанах, блакитних ліній плетиво стрімке.
Що стугонить в лілейних картах стегон
В м'яких, п

Микола Дудар
2024.11.21 06:40
***
Сім разів по сім підряд
Сповідався грішник…
( Є такий в житті обряд,
Коли туго з грішми )
І те ж саме повторив
Знову й знов гучніше.
( Щоби хто не говорив —
Краще бути грішним… )

Віктор Кучерук
2024.11.21 06:38
* * *
Димиться некошене поле.
В озерці скипає вода.
Вогнями вилизує доли.
Повсюди скажена біда.
Огидні очам краєвиди –
Плоди непомірного зла.
Навіщо нас доля в обиду
Жорстоким злочинцям дала?

Микола Соболь
2024.11.21 04:27
Віщунська черешня
Черешнею бабуся ласувала –
червоний плід, як сонце на зорі.
У сірих стінах сховища-підвалу
чомусь таке згадалося мені.
Вона немов вдивлялась у колишнє
і якось тихо-тихо, без вини,
прошепотіла: «Господи Всевишній,
не допусти онукові війни».

Володимир Каразуб
2024.11.21 01:27
Сновидіння
        Я розіллю л
                            І
                             Т
                              Е
                                Р
                                  И
               Мов ніч, що розливає
                  Морок осінн

Сонце Місяць
2024.11.20 21:31
По Золотій Лихоманці (Neil Young)
Наснив тоді я вершників у латах
Слухав про королеву кпин
В барабани били й співали селяни
Лучник стріли слав крізь ліс
Покрик фанфари линув до сонця аж
Сонце прорізло бриз
Як Природа-Мати в рух ішла
У семидесяті ці

Іван Потьомкін
2024.11.20 13:36
***
Сказала в злості ти: «Іди під три чорти!»
І він пішов, не знаючи у бік який іти.
І байдуже – направо чи наліво...
А ти отямилась, як серце заболіло:
«Ой, лишенько, та що ж я наробила?!..»
Як далі склалось в них – не знати до пуття:
Зійшлись вони чи

Юрій Гундарєв
2024.11.20 09:10
Антоніо, танцюючий тореро
років тому відійшов у засвіти славетний іспанський танцівник Антоніо Гадес.
Мені пощастило бачити його на сцені ще 30-річним, у самому розквіті…


Болеро.
Танцює іспанець.
Ніби рок,
а не танець.
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів


Поетичні Майстерні



 Нові автори (Проза):

Богдан Фекете
2024.10.17

Полікарп Смиренник
2024.08.04

Тетяна Стовбур
2024.07.02

Самослав Желіба
2024.05.20

Анатолій Цибульський
2024.04.01

Меланія Дереза
2024.02.08

Ольга Чернетка
2023.12.19






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія





  Вірші, проза, аналітика, огляди
Автори / Олександр Христенко (1958) / Проза

 НА ЗГАДКУ (анекдот)
Сидять кури на сідалі.
Молоденька апетитна хохлушка жаліється: «Старий пердун Петро Петрович мене вже дістав: з нього труха сипеться, а він все туди ж — проходу не дає!»
Вже не молода, потріпана образами і багата втратами зозуляста курка, злегка почервонівши і відчувши, як млосне відчуття охопило низ її живота, кліпнула очима, ховаючи несподівану сльозу і зітхнула: «Петро Петрович свого часу був ще той жеребець — справжній «мачо»! Та що там казати — найкрутіший у світі!..
Невблаганний час забрав усе: красу, силу, потенцію, лишивши на згадку профхворобу - «манію переслідування».




    •   Можлива допомога "Майстерням"


• Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter
• Про оцінювання     • Зв'язок із адміністрацією     • Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)



Про публікацію
Дата публікації 2012-06-21 12:02:54
Переглядів сторінки твору 8565
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 0 / --  (4.950 / 5.51)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (4.851 / 5.42)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.755
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Автор востаннє на сайті 2020.06.25 11:23
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Сидорів (Л.П./М.К.) [ 2012-06-21 12:20:32 ]
Це - як "Жигулі" на автошляхах і вулицях.
Усюди лізуть, щоб якось обійти - на світлофорі або влізти у шпарину між транспортними потоками.
Хочуть обійти іномарку.
Зараз цю роль відпрацьовують "Ланоси".
У анекдоті, яким Ви поділились, НМСДД, тонка нить натяків. Люди похилого віку можуть, якщо вміли і раніше (може, не так майстерно, як з часом), запестити словами. Майстерністю.
Сьогодні, до речі, день народження у Валерія Золотухіна. У нього дві дружини. Від другої у нього маленьке дитятко. А батьку 71. Дитині - якщо не помиляюсь, значно-значно менше. У десяток з половиною разів.
Успішна манія.
Інтересне Ви собі знайшли заняття. Не знаю, наскільки воно поетичне, бо не експерт і не критик.

З повагою,
Г.С.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Христенко (М.К./М.К.) [ 2012-06-21 12:32:50 ]
Дякую, Гаррі!
Писати анекдоти - це творче заняття. В цьому є певна спорідненість з поєзією.
Людей похилого віку - поважаю: у них є свої козирі.
Золотухін талановито зіграв Бумбараша. А ось його син від першого шлюбу, вихований покійним Філатовим, вважає своїм батьком останнього.
Так, що зачати дитину - не таке вже й досягнення. Набагато важче і важливіше виростити і виховати її.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Сидорів (Л.П./М.К.) [ 2012-06-21 12:47:25 ]
А-а-а-а...
То це Ваш анігдот...

Скидаю капелюка. Ото гарно, що я не сказав, що я його (анігдот) десь чув, бо довелось би цим капелюхом давитись :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валерій Хмельницький (М.К./Л.П.) [ 2012-06-21 14:00:45 ]
В мене, до речі, таке було. Я написав російською вірш "Попала!", сюжет якого придумав сам, а хтось з коментаторів сказав, що вже ніби десь чув цю історію.))) І де ж він міг її чути, якщо вона народилась в моїй голові?)))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валерій Хмельницький (М.К./Л.П.) [ 2012-06-21 13:44:29 ]
Забагато русизмів як для такого короткого анекдоту.)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Сидорів (Л.П./М.К.) [ 2012-06-21 13:51:46 ]
ХОХЛУШКА, и, ж., заст., розм. Жін. до хохол. — Жінка моя., хохлушка, полтавська галушка, тому і в хаті у мене чисто, як у самого генерала (Зінаїда Тулуб, В степу.., 1964, 140).


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валерій Хмельницький (М.К./Л.П.) [ 2012-06-21 13:57:58 ]
Ні, Гаррі, я мав на увазі не "хохлушку" (хоча, зауваживши це слово і пам'ятаючи нашу з тобою баталію щодо національності футбольних вболівальників, пращурів яких я переселив в іншу країну та епоху, вже збирався затіяти бучу з Олександром), а оце - "бачивша" та "труха".)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Сидорів (Л.П./М.К.) [ 2012-06-21 14:32:00 ]
Я не став перелічувати усі.
А щодо твоєї творчої проблеми...
Спробуй розмістити свій твір декілька разів.
На декількох літературних порталах.
І на зауваження - мовляв, хтось щось бачив, ти можеш впевнено пояснити, що так. То був твір твого авторства. Хіба що під іншим "псевдо". Можна і під кількома.
Я ще не дозрів до високих поезій і до їхньої величезної кількості, тому віршую під своїм.
Вже забув, коли востаннє був на "севамі". А то гарний сайт.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валерій Хмельницький (М.К./Л.П.) [ 2012-06-22 07:56:22 ]
Та я так і роблю - на кількох порталах, під кількома псевдо... А дехто - на одному під кількома (клонується).
Ех, до "севами" щось ніяк не доберусь. Здається, колись навіть реєструвався, але мене вже не вистачає на стільки сайтів. Це ж після кожної поправки у вірші її треба "репете" стільки ж...)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Христенко (М.К./М.К.) [ 2012-06-21 13:53:01 ]
Є така проблема.
Мені - двомовному харків'янину - нелегко позбавитись русизмів.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Сидорів (Л.П./М.К.) [ 2012-06-21 14:00:35 ]
Гарно, НМСДД, що Ви так кажете.
А дехто каже, що він збагачує мову.

У Княжичах зараз збагачуються ландшафти за рахунок бетоннимих споруд, побудованих за турецькими технологіями. Княжичі, якщо як слід розбудувати, будуть кращі за Анкару. Моря лише ніхто ніяк не вигадає. Немає...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валерій Хмельницький (М.К./Л.П.) [ 2012-06-21 14:02:07 ]
А хіба Київське аж так далеко?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Сидорів (Л.П./М.К.) [ 2012-06-21 14:15:49 ]
До нього скільки їхати - до цієї штучної водойми, майбутньої (як розповідав мені дід) бази підводних човнів Дніпровської флотилії.
І воно зелене. Вода стоїть. Риба, та що вижила після Шуфрича-міністра МНС, гине від солітерів.
Змагання на спортивних регатах з бензиновими та дизельними двигунами додає свого.
Це, НМСДД, - не море.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Патара Бачія (Л.П./Л.П.) [ 2012-06-21 16:38:55 ]
Настільки реалістично, що й я змахнула непрошену сльозу за минульщиною Петра Петровича...;-)))))

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Христенко (М.К./М.К.) [ 2012-06-21 17:04:10 ]
Дякую, Патарочко:)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Лариса Омельченко (Л.П./М.К.) [ 2012-06-22 00:29:02 ]
Анекдот - це коли смішно! А де тут сміятися?..Це - занудно, зі спробою моралізаторства. Хіба там сміятися, де Ви курку називаєте "хохлушкою", і я думаю, що мова йде про якусь мешканку Східної України... чи там, де Ви півня називаєте "жеребцем" (та ще й від імені бідної зозулястої)?.. Це якийсь інший жанр, якому треба знати назву. Це має право бути, і це повчально, але це не анекдот.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валерій Хмельницький (М.К./Л.П.) [ 2012-06-22 08:02:42 ]
А мене сумніви охоплюють, чи кури можуть плакати, червоніти і "відчувати", "як млосне відчуття охопило низ її живота".)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Христенко (М.К./М.К.) [ 2012-06-22 11:28:42 ]
Відчувати - можуть.
А плакати, червоніти і мліти - це, звісно, натяк на людські реакціїї і відчуття.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валерій Хмельницький (М.К./Л.П.) [ 2012-06-22 14:43:57 ]
Тоді і "хохлушка" - теж натяк?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Христенко (М.К./М.К.) [ 2012-06-22 11:24:42 ]
Спочатку це був коротенький анекдот про "манію переслідування" - єдине що залишилось у колишнього Казанови. А потім додались всілякі подробиці з іншими акцентами. То, напевно Ви маєте рацію - це вже не анекдот:)
За занудність - вибачайте - не хотів: так вийшло.
А хохлушка - це така порда курей - з хохолком.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Осока Сергій (Л.П./М.К.) [ 2012-06-22 07:04:03 ]
Згоден з пані Омельченко: анекдот - це коли смішно


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Христенко (М.К./М.К.) [ 2012-06-22 11:42:46 ]
З Вікіпедії:
"Анекдо́т (фр. anecdote — байка, небылица; от греч. τὸ ἀνέκδοτоν — неопубликовано, букв. «не изданное»[1]) — фольклорный жанр, короткая смешная история, обычно передаваемая из уст в уста. Чаще всего анекдоту свойственно неожиданное смысловое разрешение в самом конце, которое и рождает смех. Анекдот может быть несмешным. Это может быть игра слов, разные значения слов, современные ассоциации..."
Звісно, це не класичний,а досить "бордатий" анекдот. Щось середнє між анекдотом і байкою.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валерій Хмельницький (М.К./Л.П.) [ 2012-06-22 14:45:46 ]
Якщо це "бородатий" анекдот, тоді який сенс його публікувати? :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Христенко (М.К./М.К.) [ 2012-06-22 16:18:43 ]
Анекдот цей - авторський, тобто - мій.
Під "Бородатим" я мав на увазі не те, що він вже давно відомий, а те, що я його кілька разів доповнював.