ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Микола Дудар
2026.02.03 19:19
Шум далекий, шлях не близький.
Заморозилося… слизько.
Йдеш. Не хочеш, а йти треба.
Ти звертаєшся до себе
Повернутися б, забути…
Відпочити би, роззутись
І пірнуть під одіяло.
Майже… майже ідеально.

Іван Потьомкін
2026.02.03 19:03
Немає поки що незамінимих на той світ,
Та все ж Всевишнього благаю:
Щоб зберігати справедливість на Землі,
Тільки злочинців слід по-справжньому карати:
Брать поза чергою на той світ, а не саджать за грати.
Зрештою як і тих, хто не знає, що робить,

Артур Курдіновський
2026.02.03 16:59
Наснилася осінь посеред зими
І наш стадіон, той, що родом з дитинства.
Кружляє пожовкле і втомлене листя...
Далеко від мене скорботні шторми.

Ворота відчинені. Треба зайти,
Бо як же давно не було туди входу!
Повільно заходжу. Вдихаю свободу,

Ірина Білінська
2026.02.03 13:48
Сполохані ліси
вслухаються у тишу,
а безгомінь не та —
не ніжна,
як колись…
День під пахвою сну
журу свою колише,
а ніч поміж сирен

Борис Костиря
2026.02.03 10:48
Співає птах, руйнує темінь
У гущині, у дивних снах.
Співає птах крізь ночі терем.
Співають і любов, і крах.

Ледь чутно долинає стогін,
Любовний шепіт, шал палкий.
А в когось залишився спомин

С М
2026.02.03 05:30
Їхав би до станції
На поїзд би успів
Немає сподівань щодо
Повтору чуттів о цих

Був багатієм я
Нині я жебрак
Й ніколи в лагіднім житті

Марія Дем'янюк
2026.02.02 14:09
Щічки, наче бурячки,
Оченята - сонечка,
Усміхається мені
Моя люба донечка.

Зупинилася й сміється,
Втішене серденько,
Бо вітає її зранку

Борис Костиря
2026.02.02 10:35
Пустельний стадіон. Лиш ти стоїш на ньому,
А глядачів нема. Самотній арлекін
Знімає із плечей хронічну втому.
Історія поставлена на кін.

Пустельний стадіон пустельно обіймає
І в душу входить, ніби лицедій.
Мелодія відлюдника-трамваю

Олександр Сушко
2026.02.02 08:56
НедоІсус кремлівський на чолі
Своєї зграї. " Честь йому та шана!"
Недоапостоли Росії топлять лій
З дурної пастви внуків Чингісхана.

Країна ефесбешних кріпаків!
Потворна челядь упира старого!
Їм платить чорт із крові п'ятаки

Лесь Коваль
2026.02.02 08:43
Час випускати на волю синиць -
я вдосталь їх грів у долонях,
лину в траву до небес - горілиць,
мріям шепочу: "По конях!":
/рій блискавиць,
хор громовиць
тихне умить
у скронях/.

Тетяна Левицька
2026.02.02 08:07
Далеке минуле не сниться щоночі:
крохмалем волосся, полудою очі,
морозивом день у вікні.
Застуджену душу не гріє кофтина...
На ліжку холоднім старенька дитина —
кирпатим грибочком на пні.

Всміхається мило, кому — невідомо?

Ігор Шоха
2026.02.01 21:27
Очікувано розділяє час
минуле і грядуще, а сьогодні
щомиті живемо напередодні
усього, що очікує на нас.
Усяке житіє – відкрита книга,
якою утішатися не слід,
бо сковує усе гарячий лід
війни, хоча скресає крига

Іван Потьомкін
2026.02.01 21:08
Ще поміж шубою й плащем,
А дерева свою справляють весну:
Націлилась тополя в піднебесся,
Береза чеше косу під дощем...
Ну, як їх всіх звеличити мені,
Їх, побратимів многоруких,
За їхню долю многотрудну
І за одвічну відданість Весні?

Світлана Пирогова
2026.02.01 16:33
Не в кожного, мабуть, гуманне серце.
Байдужі є без співчуття й емоцій.
Їх не хвилює, як кому живеться.
Черстві, бездушні у людськім потоці.

Коли утратили уважність люди?
Куди і як пропала чуйність їхня?
Іде війна, тепер лиш Бог розсудить.

С М
2026.02.01 13:31
біла спальня, чорні штори, пристанційне
пішоходи без позлоти, темні крівлі
срібні коні місяцеві, у зіницях
досвіт марить, у розлуці, о блаженство

немає в куті оцім сонця і сяйва
поки чекаю, поки тіні мчать відусіль

Євген Федчук
2026.02.01 12:19
Старий козак Степан, нарешті помирав.
Смерть вже давно до нього, видно, придивлялась,
Життя козацьке обірвати сподівалась.
Та його ангел-охоронець рятував.
Але тоді було у нього вдосталь сил
Аби від Смерті тої клятої відбитись.
Тепер же тільки залиш
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Акко Акко
2026.02.03

Стефан Наздоганяйко
2026.01.28

Кіра Лялько
2026.01.22

Аліна Гурин
2026.01.19

Лесь Коваль
2026.01.19

Жанна Мартиросян
2026.01.16

Таїсія Кюлас
2026.01.11






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Богдан Манюк (1965) / Вірші

 *****
ДорОгу олюднену, вирвану з лоску,
без тіней, вуалі фарбованих вій
вернути б у краплю бджолиного воску,
допоки натхнення - і Бог, і сувій.
Хай м’якне, теплом почастована зранку,
і твердне від холоду лютих очей,
а потім у першу зорю без останку,
а нині, дорого, сакрально мовчи.

2012


Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.



      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2012-06-23 15:06:21
Переглядів сторінки твору 5830
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 0 / --  (4.996 / 5.63)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (5.032 / 5.77)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.748
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні оцінювати
Конкурси. Теми Поезія Модернізму і Неомодернізму
Поезія Необароко, Неокласицизму, Неореалізму
Автор востаннє на сайті 2026.01.26 20:57
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
(Л.П./Л.П.) [ 2012-06-23 17:27:58 ]
"очей"

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
(Л.П./Л.П.) [ 2012-06-23 21:27:45 ]
І ще "краплю". А двох наступних коментаторів можете ігнорувати, вони пожартували.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юхим Семеняко (Л.П./М.К.) [ 2012-06-23 22:02:36 ]
Можна, бо я вже пригадав. А воно ось таке (надаю правило і приклад):
"Пасивні дієприкметники виражають ознаку предмета, на який спрямована дія, закладена в самому дієприкметнику:
«На лісовій галявині стояла КРИТА ОЧЕРЕТОМ хата. Біля хатини прихилився ЗРОБЛЕНИЙ ІЗ ХВОРОСТУ І ОБМАЗАНИЙ ГЛИНОЮ сарайчик» (О. Довженко).
Творяться пасивні дієприкметники тільки від перехідних дієслів.
Пасивні дієприкметники в сучасній українській мові мають форму тільки минулого часу. Творяться вони від основи неозначеної форми."
(надаю за матеріалами чийогось реферата на цю тему).
-----
У даному випадку ми маємо що?
Дорогу, яка олюднена і вирвана з лоску.
А ким це було зроблено, можна здогадатись.
І ці здогадки - особиста справа будь-кого з нас.

З повагою і подякою за нагоду дізнатись і освіжити пам'ять,
Г.С.



Коментарі видаляються власником авторської сторінки
(Л.П./Л.П.) [ 2012-06-23 22:40:55 ]
Та ніби простіше. Дорога, яку чи котру було олюднено та вирвано з лоску, слід було б вернути у краплю бджолиного воску. Ось для чого це все потрібно, мав би знати автор, або зробити зрозумілішим. Але може то все такий "ну дуже поетичний" образ чогось більш справжнього?

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
(Л.П./Л.П.) [ 2012-06-23 22:55:41 ]
Дякуймо всі наперед авторові, котрому ще треба буде пояснювати зміст концепції, а також причини тих всіх інверсій.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юхим Семеняко (Л.П./М.К.) [ 2012-06-23 23:15:51 ]
Іноді автори - наприклад, худойжники вимальовують (випрацьовують до останньої краплі) фарби, щоб придбати нові. І створюють з залишків що вийде, але не без фантазії та задуму.
Приблизно так, як домашня господиня ліпить-парить-пече "пундики" з залишків сиркової маси, сметани, жмені борошна etc.
Інколи виходять смачні речі футуристичної властивості.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юхим Семеняко (Л.П./М.К.) [ 2012-06-23 23:25:13 ]
Дякую :)
Залишається дочекатись і не напроситись на "Нашу відповідь Чемберлену".

З повагою,
Г.С.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
(Л.П./Л.П.) [ 2012-06-23 23:31:30 ]
Добраніч :)

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юхим Семеняко (Л.П./М.К.) [ 2012-06-23 18:23:36 ]
Мені цікаво, пане Богдане. Поясніть, будь-ласка.
"дорОгу олюднену вирвану з лоску
без тіней вуалі фарбованих вій".
Це я цитую два рядки.
"олю́днений" – це дієприкметник.
І "ви́рваний" - так само.
Розділових знаків немає. Виходить так, що оці рядки залишились наче на якомусь перехресті.
Бо якщо (це я ділюсь своїми думками)
Дорога олюднена і вирвана з воску, то ким вона олюднена і вирвана?

Але у мене буйна фантазія, і тому про ніякі зайві питання і читацькі запити не може бути мови.

З повагою,
Г.С.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Флора Мілєвська (М.К./М.К.) [ 2012-06-23 19:10:42 ]
Як на мене, це описка, тут швидше теж дієслівна форма на - но, -то: дорогу олюднену вирвано з лоску)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Богдан Манюк (М.К./М.К.) [ 2012-06-24 10:44:45 ]
Еді, Гаррі та Тетяно, вдячний за візит. Живу тепер у цейтноті, тому рідко у неті. У вірші дійсно використав дієприкметники. Ким "олюднену" і "вирвану"? Хотілося б, щоб кожен побачив щось своє. Чому у віск? Він для мене благородний, бо згорає без останку і без диму, при плавленні витискає із себе брудні домішки, близький до божественного... Щодо іншого - не хочеться все розкладати на "молекули та атоми". За "краплю" окреме дякую.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Бенедишин (М.К./М.К.) [ 2012-06-24 14:42:13 ]
нмсд, з розділовими знаками - було б ще краще. Вірш зазвучав би ще потужніше.
Не розумію, чому вони тут відсутні. У цьому випадку, як на мене, відмова від розділовиїх знаків не виправдана. Тут нема неважливого: як казав класик "ніже тої коми, ніже тої титли".
Проте, Вам вирішувати.
П.С. Якщо не будете попри все розставляти розділові знаки, то хоч поставте потрібний наголос у слові ДОРОГО.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Богдан Манюк (М.К./М.К.) [ 2012-06-24 14:57:58 ]
А шо, хай будуть знаки! Вдячний, Любове, за візит і сприйняття.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Устимко Яна (Л.П./М.К.) [ 2012-06-24 15:23:34 ]
перед "і сувій", здається пропущена кома.

настрій є.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Богдан Манюк (М.К./М.К.) [ 2012-06-24 15:33:28 ]
Яно, дяка! Звичайно, перед другим "і" кома. Проспав.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юхим Семеняко (Л.П./М.К.) [ 2012-06-24 15:58:19 ]
І тут...
"Хай м’якне, тепло обіймаючи зранку,"
"тепло́ " чи "те́пло"?
Я не цікавився розділовими знаками - є вони чи ні.
Та оце довелось :)) Бо вони виникли...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Богдан Манюк (М.К./М.К.) [ 2012-06-24 16:09:56 ]
Гаррі, звичайно, теплО. Не виділив наголосу, бо мав би свою справу зробити ритм. Вдячний Вам.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юхим Семеняко (Л.П./М.К.) [ 2012-06-24 16:13:16 ]
А де повинна бути кома?
Я мав на увазі її :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Богдан Манюк (М.К./М.К.) [ 2012-06-24 16:12:57 ]
Ох, не люблю числа 113 - нещасливе для мене. Виручайте 114-тим!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Богдан Манюк (М.К./М.К.) [ 2012-06-24 16:29:25 ]
Гаррі, мова про дорОгу. Хай м'якне(дорога), тепло обіймаюси зранку.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юхим Семеняко (Л.П./М.К.) [ 2012-06-24 16:36:40 ]
Дорога обіймає тепло́ .
Он воно (по-Вашому) як.
Це стереотипи, пане Богдане.
Я звик, що це робить тепло́ або холод. Вони мене обіймають (охоплюють). Мене - якусь незначну одиницю живої істоти.
А у Вас дорога обіймає тепло́ .
Міцний сюжет :))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юхим Семеняко (Л.П./М.К.) [ 2012-06-24 16:50:36 ]
І вони обіймають те́пло. Або холодно (з прохолодою).
Або з тепло́м.
От як.
Можливо, я повинен був докладніше розпитати і пояснити напрямок свого пошуку - і все стало б на свої місця :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юхим Семеняко (Л.П./М.К.) [ 2012-06-24 16:51:33 ]
Чи вона. Бо я вже зрозумів, що ЛГ - це дорога.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Богдан Манюк (М.К./М.К.) [ 2012-06-25 09:35:14 ]
Гаррі, ще раз дякую за вимогливість і бажання встановити істину. Колись мою ногу в лісі обійняла змія. Чомусь, коли дорога втомлює, вона завжди в моїй уяві мене обіймає, як та змія. Розмах у дороги - огого! Може обійняти, що захоче, особливо, якщо петляє. Отакі у мене асоціації.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юхим Семеняко (Л.П./М.К.) [ 2012-06-25 09:43:01 ]
У творі з тим "теплом" залишилась плутанина.
Та вона мене вже не цікавить.
"Слідство закінчено. Забудьте" :)
В мене інша асоціація.
Це старий-старий фільм.
Батьки дивились, а я нудьгував.

Зичу Вам уважності і усіляких гараздів.
Прощавайте. Мінус один читач.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юхим Семеняко (Л.П./М.К.) [ 2012-06-25 12:10:48 ]
І я збирався у дорогу.
Ото і прочитав, не удаючись у тонкощі смислу.
Заключну частину коментаря про "мунус" відкликаю назад :)
Щасливих доріг.
Мабуть, їздите заробляти.
А у Києві гроші платять практично задарма.
Та на такі роботи не всіх беруть :)
Мене взяли як сумісника.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ксенія Озерна (Л.П./М.К.) [ 2012-06-25 15:41:10 ]
Привіт - бачу зміни і вони на краще)))
читала перший варіант)