ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Борис Костиря
2025.10.17 21:50
Із тиші комори,
набитій різним мотлохом,
лунає голос віків.
Він губиться в шумі,
як у брудних водах.
Його так легко заглушити.
Голос віків тендітний,
як шелест листя,

Віктор Насипаний
2025.10.17 21:49
Так буває, вір не вір,
Я від щастя сам не свій.
Бо мені таки щастить:
Моя вдача – то є ти.

Приспів:
Круглий світ, як не крути,
Мов клубочок непростий.

Віктор Кучерук
2025.10.17 16:29
Щоб не пускати дим у очі
Заради зниклої краси,
Які слова почути хочеш
У найсуворіші часи?
Куди нестерпну правду діти,
Аби від сліз уберегти, -
І як я маю говорити,
Щоб усміхалась звично ти?

Марія Дем'янюк
2025.10.17 15:14
Коли тобі сняться рожеві сни,
Чи неймовірно яскрава картина,
Це мами молитва летить в небесах,
Бо ти завжди її люба дитина.

Коли на ранок усміхаєшся дню,
В душі плекаєш передчуття свята,
То це кружляє в височині

Ірина Білінська
2025.10.17 13:56
І велелюдно,
і пустельно -
у плетиві людських орбіт.

Шматує сни
гудок пекельний,
мов апокаліптичний біт, -
ламається у хату, душу:

С М
2025.10.17 12:29
На порозі волоцюга
Їсить без турбот
Метильований сендвіч
Сам – ходячий гардероб
Ось іде дочка єпископа
Із іншого кута
Йому так ніби заздрить
Її гнали все життя

Ігор Терен
2025.10.17 11:13
А косо-око-лапих не приймає
деінде неугноєна земля,
та удобряє
де-не-де, буває,
війна тілами їхніми поля.

***
А балом правлять люди-тріпачі

Світлана Майя Залізняк
2025.10.17 10:44
Вийшов друком альманах сучасної жіночої поезії "Розсипані зорі", 50 поетес.
Примірники альманаху отримала. Зміст подаю на фейсбуці, дехто цікавився.
Видавництво "Терен", м. Луцьк. Вдячна видавцям та упоряднику за запрошення.
Ціна 300, для інформ

Борис Костиря
2025.10.16 22:36
Зникнути в невідомості,
розчинитися у просторі,
розпастися на частинки,
перетворитися на пил.
Пил стає господарем доріг,
найбільшим повелителем,
німим оракулом,
який віщує істини.

Татьяна Квашенко
2025.10.16 20:33
Її хода здавалася легкою.
Під стукіт крапель, наче каблучків,
Між скелями стежиною вузькою
Свою руду коханку жовтень вів.

Від чар її немає порятнку.
Смарагди-очі, серце-діамант,
А на вустах мелодія цілунку

Євген Федчук
2025.10.16 20:04
Які лиш не проживали з тих часів далеких
У Криму народи: таври, скіфи, поряд греки,
І сармати, й печеніги, половці, хозари,
Візантійці, готи й турки, накінець, татари.
Генуезці і вірмени торгували крамом.
Москалі, якщо і були, то лише рабами.
Та і

Тетяна Левицька
2025.10.16 16:30
На відліку дванадцять час спинився —
прочитана сторінка ще одного дня.
Осіння мла, порожня годівниця
не нагодує з рук замерзле цуценя.

Хтось викинув дружка... Іди до мене,
зігрію серцем, хоч сама тепер, як ти
тремчу від холоду листком червленим

Артур Сіренко
2025.10.16 10:43
Шпак з довгим хвостом,
За який зачепилась веселка,
Лишивши на ньому фіолетову пляму,
Прилетів до міста кам’яних провулків
В якому нічого не відбувається.
По радіо так і сказали:
«У цьому місті нічого не відбувається…»
А Бог дивиться

Ірина Білінська
2025.10.16 10:30
Дівчинко,
пірнай в мої обійми!
Притулись міцніше і пливи
у любов мою,
як в інший вимір,
молитовним шепотом трави…

Я тобі в цій вічності побуду

Віктор Кучерук
2025.10.16 06:41
Чому вслухаюся уважно
У співи птиць і шум комах, -
Чому стає гуляти страшно
Уздовж річок та по гаях?
Чому бажаного спокою
В душі утомленій нема, -
Чому за світлістю тонкою
Надій лежить зневіри тьма?

М Менянин
2025.10.15 23:15
Не знають що творять потвори,
несуть хоч на шиях хрести,
цікавлять їх наші комори
та з наших країв нас знести.

Ми діти еліти,
настав вже наш час.
Нам жити й радіти,
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Федір Александрович
2025.10.01

Ірина Єфремова
2025.09.04

Сергій СергійКо
2025.08.31

Анастасія Волошина
2025.08.13

Василь Пастернак
2025.08.04

Олександра Філь
2025.07.17

Сергій Святковський
2025.06.27






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Мирослав Артимович (1949) / Вірші

 ЛЬВІВ
Місто цвіте розкішними жінками. —
Як не впиватися цим дивом з усіх див?
В житті не був я, друзі, донжуаном,
Та й у ченцях ніколи не ходив.

Спокусі не піддатись неможливо
І в сторону не відвести очей,
Коли пливе перед тобою диво
З фігурою, немов віолончель.

І віриться — природа має рацію,
Бо ти живеш не у полоні снів, —
А в заповіднику чарівності і грації
Із назвою, що серцю мила, — Львів!

2006






      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2012-07-30 12:15:29
Переглядів сторінки твору 7213
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 5.211 / 5.5  (5.207 / 5.63)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (5.176 / 5.7)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.800
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Автор востаннє на сайті 2019.03.27 06:50
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Патара Бачія (Л.П./Л.П.) [ 2012-07-30 12:34:58 ]
Орієнтація у мене та що треба
Та від краси жіночої вмліваю теж,
Хоч я і не живу під львівським небом,
Ця категорія жінок не має меж!;-)))))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Наталія Крісман (Л.П./М.К.) [ 2012-07-30 13:05:35 ]
Так, справжнє диво - львівські панянки,
З ними й на кави піти філіжанку
Завжди приємно й радість велика
Навіть жінкам, а не лиш чоловіку)))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мирослав Артимович (Л.П./М.К.) [ 2012-07-30 17:37:37 ]
Дякую, Патаро і Наталю за увагу!

Зашкалює жіноча солідарність:
не «Бий своїх, щоби чужі боялись»,
а від краси жіночої вмлівають теж
й без хлОпів каву п’ють у стінах львівських веж…


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Наталія Крісман (Л.П./М.К.) [ 2012-07-30 18:23:10 ]
А що ж нам ще бідненьким залишається робити, коли чоловіки про нас забувають? мусимо якось рятуватися і тому... йдемо на каву жіночим товариством)))
Все у Ваших руках!)

Р.s. ну майже все...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Іван Редчиць (М.К./М.К.) [ 2012-07-30 13:47:20 ]
Вітаю! І з радістю стаю на коліна в заповіднику чарівності і грації перед небесним дивом...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мирослав Артимович (Л.П./М.К.) [ 2012-07-30 17:40:40 ]
Галантно...
Вітаю навзаєм!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Христенко (М.К./М.К.) [ 2012-07-30 14:58:44 ]
Чудовий вірш і такий зрозумілий, ніби я сам його написав:)
Перший рядок дає збивку ритму, вимагаючи наголос на другому складі:
"МістО цвітЕ ..."


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мирослав Артимович (Л.П./М.К.) [ 2012-07-30 17:41:54 ]
Є такий гріх, Олександре… Але нема на то ради.:) Думав над цим не раз: не міг написати «А Львів цвіте…», бо тоді втрачається сенс останнього рядка. Так і залишив…


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валерій Хмельницький (М.К./Л.П.) [ 2012-07-30 15:14:34 ]
Перші дві строфи - чергування жіночих та чоловічих рим, а в останній чомусь з'явилась дактилічна...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Семен Санніков (Л.П./Л.П.) [ 2012-07-30 15:30:52 ]
Головне - це емоційна тональність вірша.
І цей рядок гарний:
"І в сторону не відвести очей".
Нагадує раннього Вашого тезку Валєрія Ободзінського:
("только не отведи, только не отведи, толька не атведи ґлаз").
І цей:
"Як не впиватися цим дивом з усіх див?"
І сама географія - це теж важлива деталь.
Завдяки таким віршам, так само як і деяким іншим, я починаю з кожним днем глибше і глибше відрізняти
головне (це - поезія серця і душі) від вторинного (техніка, граматика, синтаксис та все таке інше).


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мирослав Артимович (Л.П./М.К.) [ 2012-07-30 17:46:47 ]
Гарна була пісня... Але я не Валерій, а Ободзінський не Мирослав :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Семен Санніков (Л.П./Л.П.) [ 2012-07-30 18:37:53 ]
Я відповідав на критичні закиди пана Хмельницького.
Раніше і я помилявся, гадаючи, що хтось біля моїх віршів обкладає матюками мене. А все відбувалось інакше...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валерій Хмельницький (М.К./Л.П.) [ 2012-07-31 08:14:32 ]
Погоджусь, Семене.) Головне, аби було написано від душі (душею), а техніка - то вже таке... :)))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Семен Санніков (Л.П./Л.П.) [ 2012-07-31 08:58:34 ]
І щоб у вірші розкривались принади чи негативи злободенної тематики, або навпаки. І щоб воно тривожило читацьку душу.
Я ще не бачив віршів пана Мирослава про пренатальну і перинатальну психлогію. Зараз палять цигарки і споживають усілякі енергетичні напої мало не всі майбутні матері, так само як майбутні батьки "зависають" ще й на пиві, футболі та горілці.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Семен Санніков (Л.П./Л.П.) [ 2012-07-30 15:35:00 ]
Механічній поезії, у якій бездоанно римується написане, правильно розставлні знаки пунктуації, але вона не дихає новизною, як, наприклад, цей вірш, треба давать рішучий бій.
Повинна буть справжня, душевна поезія наших гарячих сердець, душ і голів.
Так говоре моє серце.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мирослав Артимович (Л.П./М.К.) [ 2012-07-30 17:47:56 ]
Якщо воно так говоре, значить, так має буть!:)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валерій Хмельницький (М.К./Л.П.) [ 2012-07-31 08:11:56 ]
Маєте визначення справжньої поезії, Семене? А то мене запитали, а я не знаю, що відповісти.))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мирослав Артимович (Л.П./М.К.) [ 2012-07-30 17:43:38 ]
Не заперечую. І...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Богдан Манюк (М.К./М.К.) [ 2012-07-30 19:04:31 ]
У Єсеніна зустрічається анархія у побудові віршів, але як будять емоції такі вірші. Теорія літератури не заперечує, а узаконює, коли автор оригінально "бере вершину". А щодо львівських панянок...Взагалі, українки найкрасивіші!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мирослав Артимович (Л.П./М.К.) [ 2012-07-30 21:36:20 ]
Та й не тільки в Єсеніна. Зрештою, автор сам визначає структуру свого витвору, це - його дитя.
Звичайно, не завжди це дитя - вундеркінд, проте усі діти - милі...
А львівські панянки, як кажуть в нас на Галичині, - "то є шось!"


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Леся Геник (Л.П./М.К.) [ 2012-07-30 20:17:06 ]
Гарно... Львів - і справді повен грації в усьому!)

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мирослав Артимович (Л.П./М.К.) [ 2012-07-30 21:43:17 ]
...і львів'янки! Дякую!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Іван Гентош (М.К./М.К.) [ 2012-07-30 21:00:45 ]
"Найкращий спосіб перебороти спокусу - то піддатися їй"? Сподобалось.
Може краще "Але й в ченцях" - "та й у ченцях"?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мирослав Артимович (Л.П./М.К.) [ 2012-07-30 21:39:28 ]
Так, Іване, дякую. Є резон.