ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Ольга Береза
2026.09.20 21:39
Три жінки, мов три тіні при свічі.
Три таємничі обереги тексту.
Це не легенда — це його ключі.
Його приватні кризи і протести.

Одна була холодна, наче лід.
А друга — надто горда, як для нього.
Третя — лишила свій пекучий слід,

Вячеслав Руденко
2026.09.20 19:41
Водяні, фантастично сумні гостроверхі горіхи,
Чорне хутро у них — мов довершеність світу для всіх.
У шинкарнях степів, там де пізні і втомлені скіфи
Споглядають модерність часу з-під солом’яних стріх.

Запальна і суха чоловіча природа, як завжди.
Ге

Євген Федчук
2026.09.20 17:17
Фашизм здолали і війна скінчилась.
Часи великих надійшли надій.
Здавалося, живи тепер, радій.
Але ж біда нікуди не поділась.
І голод втретє забирати взявсь
Людські життя. Війну хоч пережили
Та звідки було взяти людям сили?
Рік перший повоєнний поч

Борис Костиря
2026.09.20 13:13
Я хочу поїхати, щоби вернутись.
Тікати від себе немає куди.
Порвати могутні кайдани і пута.
Нехай пил віків замітає сліди.
Я буду в тумані, як брахман закутий,
Полишивши всю метушню назавжди.

Куди не поїдь, повертатися знову

Іван Потьомкін
2026.09.20 12:36
«Ти плачеш, Йоно? І за чим?
За цим кущем, який ти не садив?»
«Ні, не за цим, мій Боже».
«А за чим же?»
«Плачу, а варто б скорше вмерти, аніж далі жити...
Іще тоді, коли в китовім череві
Три дні й три безсонні ночі
Я пристрасно моливсь, щоб Ти мен

Ольга Садкова
2026.09.20 12:21
Оце б весні хвалу співати,
квіткову щедрість і тепло.
Та звістка вдарила про хату
розбиту й зранене село.

І забур’янені могили.
І, як цурупалки, сади.
І згарища на житніх схилах.

С М
2026.09.20 12:05
НОВИНИ]
Усім відомий ресторатор щез десь із
Самого ранку
У мишачого кольору пальті
Закамуфльованього
Хтось бачив на вокзалі

[ПЕРЕХОЖИЙ]

Ірина Вовк
2026.09.20 10:43
ІІ. ШЛЮБНИЙ ВІНОК І ПРИСМАК ПОПЕЛУ Кімната була залита м’яким ранковим світлом, яке пробивалося крізь невелике вікно атріуму. На дерев'яному столі ще стояли залишки вчорашнього весільного бенкету: напівпорожні глеки з темно-червоним фалернським ви

Віктор Кучерук
2026.09.20 07:23
Мені щодня дитинство сниться
І пам'ятається завжди
В'юнка стежина до криниці
Та дзюркіт чистої води.
Нікуди з пам'яті не зникли,
Ні поодинці, ні гуртом, -
Верби плакучої пониклі
Гілки над милим джерелом.

хома дідим
2026.09.19 23:34
у вересневому саду
урочий спокій прохолодний
а де стояв джмелиний гуд
між горобиною та глодом
царює тиша лиш павук
снує свої нитки невтомно
як ти бредеш через траву
не садівник і не паломник

Тетяна Левицька
2026.09.19 22:20
Дзвонить донька, плаче: «Мамо,
Лишенько, мені погано!
Мій Василь поїхав зранку
На Десну, десь на рибалку.
Я хвилююсь наперед,
Бо мобілку не бере.
Може, вже завів коханку,
А сам бреше про рибалку?!»

Іван Потьомкін
2026.09.19 21:05
Яви нам, Боже, знов свої дива:
Аби і в спеку повноводим був Кінерет,
Щоб квітом забуяла Арава,
Щоб Дім Твій повнивсь тільки молоком і медом.
Зроби нас, Боже, знов людьми,
А не заложниками долі.
До цноти шлях вкажи – не до сваволі.
Не до ідей, а до

Ольга Садкова
2026.09.19 20:28
У блакитнім просторі безмежнім,
де й за обрієм немає берегів,
плавають хмарини незалежні
від добродіїв, а також ворогів.

Власний шлях, мета своя і вдача,
і бажання перевтілень повсякчас.
Крила розправляв Пегас неначе,

Юрій Лазірко
2026.09.19 16:37
Ого... йой-йой...
Моя бамбіно
Ого... йой-йой...
Ойойойойойой...

1.
Заходилисі дороги,
плакав місячними гріш.

Артур Курдіновський
2026.09.19 15:41
Вечірні вогні над проспектами виклали лінію.
Відлуння міської сонати звучить уві сні.
Приймаю свій шлях. Вже його не кляну та не змінюю,
Лише тиху пісню співаю свою лебедину я...
Нічого не бачу - лише рідні очі сумні!
Пишаються знову натхнення мого Б

Борис Костиря
2026.09.19 15:16
Поет стирався, ніби крейда,
У профанаціях життя.
Талант, поставлений на рейки,
У колію без співчуття.
Талант - не Фауст, а фантомність,
Не Арлекін, а тільки фат,
Втрачає силу і притомність,
Немовби престарілий кат.
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Ольга Береза
2026.09.08

Ярина Діброва
2026.08.07

Анастасія Ехо
2026.08.01

Фел Ходак
2026.07.22

Ольга Садкова
2026.07.18

Анна Марчук
2026.07.12

Паб Лімерик
2026.07.12






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Володимир Сірий (1964) / Вірші

 Стежина
Образ твору Давно зачекалась стежина мала,
Що кроки мої пам’ятає.
Вона із дитинства мене повела
В життя до безтями безкрає.

Цвіте матіола і м’ята пахка,
Осінньо позиркують флокси,
І так пригортає матусі рука,
Що тепло не серці аж досі.
До гаю веде через кладку тропа.
Ліщина, калина і терен.
На небо яскравий горішок упав
І жменька золочених зерен.
У закутнях прілих потрухлий пеньок
Часів незабутнього Оха…
Мені би гайнути туди на деньок,
Де мрій і фантазій епоха.

Та все магістралі, цейтноти, діла.
І світ наче колесо білки.
Давно зачекалась стежина мала.
Про це пам’ятаю.
І тільки…


11.08.12.

Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.



      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2012-08-11 20:53:26
Переглядів сторінки твору 5283
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 5.285 / 5.5  (5.036 / 5.53)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (4.950 / 5.55)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.813
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Конкурси. Теми Поезія Романтизму і Сентименталізму
Автор востаннє на сайті 2024.05.13 09:49
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Людмила Калиновська (М.К./М.К.) [ 2012-08-11 21:03:15 ]
слова достойні музики... може бути пісня, Володю... :) але ось , прикрість - пеньок - деньок... якось не по нашому.... :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Володимир Сірий (М.К./М.К.) [ 2012-08-12 08:34:10 ]
Дякую, Людмило!
Слова, присутні у вірші - словникові.Може трохи й не по - нашому, зате припустимі))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Луцкова (Л.П./М.К.) [ 2012-08-11 22:03:05 ]
"А у мене було із дитинством побачення"? :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Володимир Сірий (М.К./М.К.) [ 2012-08-12 08:37:02 ]
Не зрозумів, Світлано. Це ви мене запитуєте? :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василь Світлий (Л.П./М.К.) [ 2012-08-12 18:13:42 ]
:)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Віта Парфенович Віва ЛаВіта (Л.П./Л.П.) [ 2012-08-12 01:25:36 ]
написано так просто й тепло, що й сама згадала два літечка канікул на Волині, які гарні там були ранки - рибалила із задоволенням, на сніданок часто були карасі))), а дні! на косовиці, чи в лісі по ягоди, чи...вечори особливі, з теплим молоком і цвіркунами, маленьким вогнищем-моєю примхою, із дідусем і бабусею-прекрасними людьми...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Володимир Сірий (М.К./М.К.) [ 2012-08-12 08:38:25 ]
приємно, Віто, що спогади,які ви мали походять від мого вірша. ми всі родом із дитинства:)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Наталія Буняк (Л.П./Л.П.) [ 2012-08-12 02:00:41 ]
Ех, якби то хотілося пірнути в те призабуте дитинство,набрати в пелену отих безжурних днів!

Дякую за спогади, Володю!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Володимир Сірий (М.К./М.К.) [ 2012-08-12 08:38:46 ]
Дяка і вам, Наталю!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Роксолана Вірлан (Л.П./М.К.) [ 2012-08-12 04:13:19 ]
Спогади такі- найтепліші! Так запахли мені оті матіоли та м"ята...
"деньок" дуже м"яке, гарне, широковживане слово- моя бабця точно так говорила...і словникове, зрештою, це слово.
Гарно, Володю!

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Володимир Сірий (М.К./М.К.) [ 2012-08-12 08:41:00 ]
Дяка за підтримку, Роксі!
Правда у вірші є одне важкувате місце "зачекалаСЬ СТежина", але його можна усунути. Трохи згодом це зроблю.
З повагою.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Леся Геник (Л.П./М.К.) [ 2012-08-12 15:43:19 ]
Штрих з дитинства...)

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Володимир Сірий (М.К./М.К.) [ 2012-08-12 17:32:43 ]
Так, Лесю...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Бенедишин (М.К./М.К.) [ 2012-08-12 15:48:13 ]
Легким порухом руки пеньок-деньок можна перетворити на пень-день...)))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Володимир Сірий (М.К./М.К.) [ 2012-08-12 17:33:49 ]
А в пісні -ок та -ок краще звучатиме, аніж -ень і -ень))))
Дякую.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василь Світлий (Л.П./М.К.) [ 2012-08-12 18:15:39 ]
І мені, і мені ... "би гайнути туди на деньок", якби не ті "магістралі, цейтноти, діла і світ наче колесо білки".


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василь Світлий (Л.П./М.К.) [ 2012-08-12 18:17:37 ]
Забув: твір - супер.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Володимир Сірий (М.К./М.К.) [ 2012-08-12 21:00:58 ]
Дякую, друже.
Сірому підтримка Світлого не завадить!))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Володимир Потебня (Л.П./Л.П.) [ 2012-08-12 18:42:12 ]
Достойний твір, Володю. Не відпускай Музу...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Володимир Сірий (М.К./М.К.) [ 2012-08-12 21:01:42 ]
Звичайно, що так, тезко...)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Лілія Ніколаєнко (М.К./М.К.) [ 2012-08-12 19:16:41 ]
А у моїх світлих спогадах про дитинство найбільше закарбувався ясний сонячний день, ганок старої прабабусиної хати, біля нього квітник, а там - якісь рожеві дзвіночки... Не знаю навіть, як ті квіти називаються...І завжди, як згадую їх, то плакати хочеться.......


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Володимир Сірий (М.К./М.К.) [ 2012-08-12 21:03:04 ]
сентименталізм, Лілю; логічне слово і думка роблять свою справу з нами...
дякую.