Ммм.. мені імпонуються такі почуття, коли стосунки між людьми схожі на двобій..))

Важкий хрест - кохати ворогиню. Напевно і в Прометея муки були меншого порядку, адже до орла, що викльовував щоденно йому печінку, він симпатій, схоже, не відчував.

Так, особливий пласт стосунків між людьми піднесли у своєму творі, Ярославе.

Кохання аж до самозречення... Є в цьому щось хворобливе. Хай Ваш ЛГ не тратить душевної рівноваги, Ярославе! Сили і мужности йому! Інколи варто відмовитись від кохання, що несе руйнацію себе в собі...

пережила в молодості невзаємне з мого боку глибоке почуття, подумала, як би явідповіла, тільки вже й не знаю, скільки тут мене лишилось, експромт


http://maysterni.com/publication.php?id=81435

Приречено якось, друже... А власну гідність топтати не варто.

О, як пронизливо, Ярославе! Вражена...
Лиш отут я б радила невеличке покращення, нмд:
Може, ти збагнеш, ЯК Я загину,
ЯК смертельно Я тебе люблю! (я тут виділила не надто милозвучні і доцільні повтори).
Може, отак би було краще? -

Може, ти збагнеш, коли загину,
Як СМЕРТЕЛЬНО я тебе люблю!

А взагалі - чудовий вірш. Почуття на грані життя і смерті...

Значить ти людина гострих відчуттів, Лілю. Це додає яскравих барв у життя! Дякую за розуміння!)))

Дякую, пане Василю (Світлий), за цікаві роздуми. Життя зіткане з протиріч і підносить нам дивовижні сюрпризи! Нічого подібного в житті раніше мій ЛГ не відчував!)))

Дякую, Аделе, за співпереживання і за доброзичливу пораду. Але якщо це, доля, хрест, карма і постійне джерело натхнення - куди дінешся?
Є східна легенда - що потрібно справжньому мужчині? Відповідь - гри і небезпеки. І тому Бог послав йому жінку - найнебезпечнішу іграшку!)))

Таню, дуже дякую за експромт і прагнення допомогти. Мій ЛГ Вам дуже вдячний.)))

Інакше не можна, друже! Дякую за пораду щодо гідності, ти маєш рацію! Замінив гідність на гордість - воно і точніше насправді!)))

Любо, безмежно вдячний Вам за завжди слушні зауваження і такі глибокі відгуки-співпереживання!
Якби редакція майстерень не дуже сердилась на мене за мої попередні суперечки з нею, то я б їй рекомендував їй Вас, як нового редактора, (якщо цей інститут взагалі не відмінять!), настільки Ваші поради доброзичливі, чуйні і по ділу.
Спасибі, обнімаю Вас і вклоняюсь Вам!))))

Пристрасно!!!!!!!!!

Навіть Софія не втрималась і прокоментувала! Дякую, подруго Софіє! Поети - як свічки чи вогнища - спалахують і запалюють одне одного!)))

Ну ось, це вже інша розмова, хоча краще не смертельно, може, а "фатально" )))

Справді, це більш об"ємніше і точніше слово. Дякую!)))

о, Ярославе, Вашому ЛГ можна поспiвчувати щиро. хiба на нiй йому свiт клином зiйшовся?) так мучитися.... Кохана ворогиня все одно не оцiнить страждання лг. кажу як жiнка. хiба в столицi нема гарних цiкавих жiнок? "не верю!!!!"

писи: хiба чоловiки вмiють так любити в наш час? теж не вiрю. пробачте!

Шановна Яфинко! Може, Вам не траплялися справжні романтики? Я знаю у Києві одного чоловіка, він мій далекий родич, котрий уже понад 20 років удівець. І ні з ким не хоче одружуватися, а все ходить на могилу дружини і згадує її і каже, що кращої в його житті не було й не буде. Ну чистий тобі Петрарка, тільки віршів не пише. А творець мого ЛГ народився в один день із Петраркою. І боготворить свою Лауру і сонети пише...
А гарні жінки є не тільки в столиці, і у Вашому Ужгороді є, я одну знаю - вродливу блондинку. І по всьому світу є, так що - всіх любити? Любов - це почуття, в баченні мого ЛГ духовне, піднесене. І в ньому не першому місці не стоїть бажання фізіологічної насолоди. Це - духовна спільність насамперед, а потім уже - плотська насолода.
Ще один приклад - соціаліст Олександр Мороз, якби ми до нього не ставились, як до політика, а в особистому житті він викликає повагу тим, що більше двадцяти років доглядає свою дружину-інваліда, яка не може ходити. І він не кинув її - здоровий, вродливий мужчина, а живе з нею і любить її. Просто таких - дуже мало, їх не видно за гуляками, але вони є.
А чи оцінить - якщо людина зробила помилку в своєму житті, то має шанс її виправити, от мій ЛГ і бореться за свій шанс.

Може, ти збагнеш, коли загину,
Як до смерті я тебе люблю!

Пропоную розглянути ще цей варіант. Бо із "фатально" - воно дуже красиво, але щось і втрачено, якийсь нерв вірша "онімів", нмд (ота гра слів, образів тощо). Я так відчуваю... Хоч, може, й помиляюся...
Щодо Вашої рекомендації - дякую, але це зайве і теж, як і РМ, не бачу в цьому ніякого сенсу.
Водночас, Ви навели мене на роздуми, Ярославе, - можливо, справді, для втручань, які я іноді собі дозволяю в чужі тексти, потрібні певні повноваження. Бо ж, иабуть, не всі це сприймають так як ви. Я подумаю... і зроблю відповідні висновки.
Принаймні, до Вас обіцяю заходити й надалі зі своїми нав'язливими сумнівами і пропозиціями. ) Дякую Вам ще раз.

Дякую, Любове! Це добре, коли є постійний сумнів - це своєрідний рушій розвитку майстерності. Ви мене спантеличили своєю заувагою - може, дійсно щось і втратилось, тоді потрібен, певно, первісний варіант, який ближче до Вашого. Просто висить в думці оце кліше - російське - роковая женщина - і вона дуже близько до слова саме "фатально", хоч воно, справді, більше красиве, м"якше, не таке гостре.
Просто, мені Ваші зауваги ідуть на користь і вони доброзичливі і чуйні. Через те я собі і подумав, що не тільки я не ображуся на Ваші часто слушні зауваги. Моя справа тут була висунути ідею,
а Ваша - сприйняти чи ні її. І так само РМ.
Дякую і Вам, заходьте, завжди радий!