тобто?

Інфекційно-заразним виявився приклад передостаннього з утікачів, якщо Ваш літературний герой не жартує.
Я не встиг запам'ятать прізвище. Він віршував коротенькими віршами. Ага. Ось - Потебня.
Усіх можна зрозуміть - осінній сплін, зневіра та суїцидальні настрої та вірші Юхниці у метро з римою "респект - проспект".

Таємно закохавшись в Орбакайте,
Кажу своїм коханкам - прощавайте!
Бо справжня жінка - жінка недоступна!
До вас не повернусь - і не вмовляйте.

жартуєте?

Рано, Володь! Так і передай ЛГ. А що йому так допекло?

???
Все одно знайдемо :))

Поезія - це ще й ревнива жінка. А ви не звертайте уваги. Перемелеться... :))

Поезія - така богемна шлюха,
І зраджує, як правило, своїх.
На ранок сутенерів вже не слуха,
Та, мабуть, й не впізнає ЇХ...)))!

Удачі! З пов. В.

Куди це ти зібрався?
Чого так швидко здався?
Я в музиці був чорний сперш, не сірий,
Але у себе завжди, ЗАВЖДИ вірив.
Повір і ти у себе вже натомість,
А де ж твоя уперта ТВЕРДОЛОБІСТЬ?

А ми у тебе віримо, Володю, у твою перспективність і спроможність. Он скільки людей! Успіх приходить не одразу, але коли він прийде, який ти будеш щасливий! Подумай!)))))))))

Легко радить не втрачать надію на краще та радіть життю, коли у самих усе в порядку.
Рейтинг є. На черзі - R1.
А у Володимира нема, крім аматора-любителя, ніякого більшого.
Вам легко радить, коли у самих sehr gut.
А Володимир творчо, як мені здається, зростає.
Багатожанровий поет.

І в мене нема рейтингу, і я не можу сказать, що він зайвий, водночас не надаючи цьому факту ніякого значення.
В мене є вчителі. Я вчусь. Усьому свій час.
А Володимир вивчивсь.
Але який інтерес віршувать, якщо твори Редакція обмина своєю увагою?
Статус R2 - це водночас і аванс, який треба відроблять розвитком себе як поета і новими віршами, гідними найвищих балів.
Статус R2 - це і орієнтир.
Якщо автор такої думки, то я з ним погоджуюсь.
Нема йому тут ніякого інтересу віршувать.

Володю, я би ніколи не прийняла ніякого підвищення рейтинга, поки би його не було у Вас.
Ви сильний поет! Не зважайте ні на що - пишіть і радуйте нас на сайті.
Тим більше не зважайте маму Орбакайте:)...:) хай собі ходить туди-сюди :)

Санніков, Ви читали уважно мій коментар? Я про себе говорив у музиці, а не в поезії, де Ви мені пророкуєте якесь підвищення ступеня. Може, я навпаки, зазнаюсь, і впаду нижче любителя поезії?! Одному Богу відомо, щО з нами буде! У музиці у мене здібності нижче середнього рівня були дані від Бога. І тому довелося дуже тяжко працювати, щоб досягти рівня соліста Національної капели бандуристів - 23 РОКИ ЖИТТЯ на це пішло! Я почав у 25 грати на бандурі. Скільки професіоналів мені казало, це - дуже пізно, треба з дитинства, нічого не буде. В дитинстві - пальці гнучкі і т.д. Дурниця це все! Як є бажання - ВЕЛИКЕ БАЖАННЯ - здібності РОЗВИВАЮТЬСЯ, як у музиці, так і в поезії. Тільки на це треба класти життя, бути фанатом своєї справи, раз мало здібностей дано! А у тебе, Володю, є здібності і є перспектива, тільки треба більш критично ставитися до власних творів, не лінуватися переробляти, робити бодай по кілька варіантів.
Наведу приклад з музики, з життя Чайковського. Йому Рубінштейн, його педагог, давав завдання зробити 10-20 варіацій на тему народної пісні. Чайковський робив не 10-20, а 100-200!!! Як Вам циферка? Нічого? Зате його музика - в усіх на слуху, чи не єдиний із слов"ян, а був він, як відомо, на чверть українцем, сягнув рівня найкращих композиторів світу - Бетховена і Моцарта. Я маю на увазі першу трійку світових композиторів, бо хтось мені може згадати Дворжака, СмЕтану і т.д. Подивись в багатотомнику Пушкіна, Володю, на чорновики його творів. Щоб досягти отієї колосальної легкості, прозорості і доступного змісту віршів, він багато разів переписував вірш, чорновики в буквальному розумінні були чорними. Без праці - нема таланту!
Істина проста, ален поки не відчуєш це на своїй "шкурі" - нічого не буде!
Гадаю цей настрій пройде. Він теж потрібен. Навіть найталановитіші зазнають творчих мук і настрою, коли приходять думки: "А навіщо це все? І хто це оцінить?" ЦЕ називається російською мовою "познать тщету усилий". Ти її пізнав. Тепер - переступи - і йди далі.
З вірою у твій талант!

Що це за настрої?
Поезія - це жінка недоступна!
Але хіба мужчині-поету личить так швидко відступати?

"Поете, вмій шукати і чекати!
Найкращий вірш ще ходить на свободі"
(Ліна Костенко)