ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

хома дідим
2026.05.22 20:47
ковінька твоїй матері
і трясця теж авжеж
нам весело в цій матриці
веселощі без меж
у дишло пропаганду їх
слідкуймо за руками
бо мусора пов’язані
навіки з бандюками

Оксана Алексеєва
2026.05.22 19:38
А що лишиться? — Хмари плоть химерна,
у жмені стуленій добірні ярі зерна,
солодкий мед дбайливої бджоли,
загуслий час непевної вечірньої пори.

Коли підводять янголи тебе до краю,
і золотий Дніпро за обрієм зникає,
і тихій шурхіт від самотнього вес

Володимир Невесенко
2026.05.22 18:12
Самотній столик. З кавою горня.
Самотнє сонце смішно мружить око.
Милуюсь неба звітреним бароко,
де літака сріблястість, мов блешня,
у височіні блиска одиноко...

Здійнявся вітер, завихрив окіл,
зриває листя, віє в очі пилом.

Юрій Лазірко
2026.05.22 16:44
до чого йшлося
той іній
на моїм волоссі
і коло
обігу води
вона
оте
не приведи

Світлана Пирогова
2026.05.22 15:56
Півонії диво розквітло в саду,
Рожеве вмивається вранці в росі,
У ніжній, солодкій, пречистій красі,
Натхнення - душі, і гармонії - дух.

Відкинувши геть і тривогу й біду,
Я пещу пелюстки тендітні усі.
Півонії диво розквітло в саду,.

Борис Костиря
2026.05.22 12:13
Прийду востаннє я у рідний гай
Перед від'їздом у краї далекі.
І заспіває пісню водограй,
Тополь і осокорів звучний клекіт.

Прийду востаннє я на цей моріг,
Босоніж стану на зів'ялі трави,
Відчувши гостро, що таке поріг

Вячеслав Руденко
2026.05.22 10:14
Ми без успіху вилазим
На зелене на весні -
Наші крила, ніби клешні
Наше довге, наче сни!

Наші підсумки і поле
Надсилають смертним- Геть! -
Як розчинники для солі ,

Віктор Кучерук
2026.05.22 06:14
Шастає, як вітер,
Всюдисущий Вітя
Закутками рідного села, -
Начебто заблуда,
Нишпорить повсюди
І розповідає опісля:
Де чималі вишні,
А де нікудишні

Іван Потьомкін
2026.05.21 22:06
В хвилини музики печальної
Я уявляю плесо скрізь
І голос дівчини прощальний,
І шум поривчастих беріз.
І перший сніг під небом сірим
Серед дрімаючих полів,
І шлях без сонця, шлях без віри
Снігами гнаних журавлів.

хома дідим
2026.05.21 21:10
із ранку визирнеш надвір
шахед затійливо тусує
а інтернет попсує всує
іще якийсь вже майже мир
колони із афін пальмір
палестри пейслі та пачулі
туристів зазивають чуйно
і розливають їм altbier

Кока Черкаський
2026.05.21 20:19
Може то ворони,
А може то граки?
Та точно не сороки,
І точно не круки!

Хоч може то й круки?
Та точно не лелеки!
Я б їх роздивився,

Костянтин Ватульов
2026.05.21 18:45
У розпечену ніч наче дідько останній вселився,
Грім зривається криком надривно у небі знайомім.
Ти вдивляєшся в очі та кажеш про силу безсилля.
Я вдихаю твій запах, торкаючись чорних пачосів.

Дощ накрапує, блискавки простір намічено крають.
Тінь

Євген Федчук
2026.05.21 18:04
Всяк прагне в небі журавля зловити,
Аби не дарма на цім світі жити.
І от вже, наче у руках він б’ється,
Чому ж синиця з дерева сміється?
Бо журавель той вирвався на волю
І над невдалим посміялась доля.
Синицю треба було полювати
Й життєву мудрість

Артур Курдіновський
2026.05.21 13:39
Пісня моєї душі -
Щирі мінорні ронделі.
Ранок відтінків пастелі
Тихо шепоче: "Пиши!"

Січень мене залишив
Жити у вічній дуелі.
Пісня моєї душі -

Сергій Губерначук
2026.05.21 12:48
Замов мені,
що побажаєш.
Я
виконаю те.

На – серце це,
котреє краєш,
бо знаєш –

Борис Костиря
2026.05.21 12:45
Все той же самий одинокий шлях
І та стежина у пригаслім полі,
Як музика, забута у полях,
На маргінесі пам'яті й недолі.

Самотній інок стрінеться тобі,
Як відповідь на болісні питання,
Немов стрибок у мисленній плавбі,
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Аліса Бєздєтна
2026.05.14

Сак Юлия Сак Юлия
2026.05.13

Андрій Стельмахер
2026.04.29

Дитячої Творчості Центр
2026.04.29

Ян Вікторія А Вікторія
2026.04.23

Макс Катинський
2026.04.22

Лія Ланер
2026.04.18






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Марія Гончаренко (1943) / Вірші

 дощі
фото з інтернету ***
надворі свято
йдуть дощі
небесні зерна ляжуть в землю
і розіллються навесні
зелених вод моря озерні

у мене свято
рік одцвів
і дні в минуле одлетіли
немов у вирій
а мені
зерно лишили –
мужню силу
*

Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.


Рейтингування для твору не діє ?
  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2012-10-09 12:28:41
Переглядів сторінки твору 20518
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: Любитель поезії
* Народний рейтинг -  ( - )
* Рейтинг "Майстерень" -  ( - )
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.782
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Автор востаннє на сайті 2013.12.02 10:15
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Вітер (Л.П./Л.П.) [ 2012-10-09 12:47:43 ]
мужня сила - це добре. але інколи хочеться бути слабкою )


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Марія Гончаренко (Л.П./Л.П.) [ 2012-10-09 13:09:28 ]
пожартую, Юліє Вітер: сила жінки у слабкості (затерта вже думка), але ж треба мати достатньо мужності, щоби зоставатися "слабкою"...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Вітер (Л.П./Л.П.) [ 2012-10-09 13:11:59 ]
буває, що для того достатньо просто розуму. розумна жінка апріорі сильна, але вишукано це приховує )


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2012-10-09 13:06:38 ]
О так, вже краще щось на кшталт - цвіту силу... Сила, в будь-якому випадку - не має бути в залишку...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Марія Гончаренко (Л.П./Л.П.) [ 2012-10-09 13:13:53 ]
О, мій рідкісний гостю! - дякую, таки впевнююсь, що повз ваш лінгвістичний слух ніхто не проскочить...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2012-10-09 13:18:40 ]
О, Маріє, ви вже пробачте, коли що...
"зелених вод моря озерні" - можна і так, щоби відходити від переднього плану, тобто , трішки ускладнюючи в напрямку краси... Але тоді і останній рядок довелося би суттєво змінити. Щоби поетична "схема" була однаковою. Та це так, роздуми над можливим і не дуже можливим..


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Марія Гончаренко (Л.П./Л.П.) [ 2012-10-09 13:24:42 ]
не додумалась! - класна правка, дякую і редагую.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Марія Гончаренко (Л.П./Л.П.) [ 2012-10-09 13:46:26 ]
... я розумію (майже), але чи завжди треба дотримуватися заданої "схеми", а може її "збій" - це як емоційна несподівана затримка дихання, втрата мови?..


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2012-10-09 13:49:20 ]
Все можливо, але найкраще ставити найоптимальніші цілі в кожній композиції. Які ці цілі - визначає вже сам автор, а читачі - за ними - визначають автора...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Марія Гончаренко (Л.П./Л.П.) [ 2012-10-09 13:53:54 ]
...так, - Ваша правда. Дякую.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Марія Гончаренко (Л.П./Л.П.) [ 2012-10-09 15:37:28 ]
здається, я зробила спробу дотриматися логічної "схеми" в останніх рядках...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Бенедишин (М.К./М.К.) [ 2012-10-09 13:56:46 ]
Оптимістично!
Святкові такі дощі... )

але читається "дощОві зерна", хочеться все ж "дощовІ"...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Марія Гончаренко (Л.П./Л.П.) [ 2012-10-09 14:17:41 ]
Так, читається як "дощОві" - така собі "інверсія" в наголосах, а може цей наголос і допустимий (нпр, "святкОві"), й тут "дощі" мисляться суб'єктом...
Дякую, Любове!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Семен Санніков (Л.П./Л.П.) [ 2012-10-09 21:15:31 ]
"І їхні краплі змочать землі"...
Або:
"І їхні краплі ляжуть в землі"
Може, і так.

Все земне і космічне раніше чи пізніше приймає земля.
А дощі можуть буть глобальними, бо гряде всепланетне потепління, і вживання множини може буть виправданим.

Вірш цікавий :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Марія Гончаренко (Л.П./Л.П.) [ 2012-10-10 13:52:10 ]
Дякую, Семене!
Мені здається, що Ви вже "виношуєте" вірша наступного про "земне і космічне"... чекатиму


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Семен Санніков (Л.П./Л.П.) [ 2012-10-09 21:21:21 ]
Або "їхні ноги топчуть землі".
Лише уявіть:
- дощ;
- він йде;
- у нього є ноги.

Та виникають питання - стилю і подання матеріалу.
Але питання - це не проблема :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Семен Санніков (Л.П./Л.П.) [ 2012-10-09 21:24:08 ]
Навіть якщо він пада чи ляга, то все одно з ніг.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Марія Гончаренко (Л.П./Л.П.) [ 2012-10-10 13:53:17 ]
...таки я правду кажу - у Вас визріває новий образ Дощу...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тамара Ганенко (М.К./М.К.) [ 2012-10-15 17:33:45 ]
Гарний вірш, оптимістичний.
і у мені - обдруківка? (і в мені, за ритмом?)
А зерно і мужню силу - в мене була асоціація більш із зачаттям, чим із сильною жінкою..?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Марія Гончаренко (Л.П./Л.П.) [ 2012-10-15 17:56:06 ]
"і у мені" - не одруківка, але Ви праві. У першій редакції останні рядки звучали:"а мені // лишили згадку - // мужню силу" - можливо, це звучить краще...
Дякую, Тамаро, за уважне читання! Слушний коментар.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Дяченко (Л.П./М.К.) [ 2012-10-16 20:00:57 ]
Тонке майстерне римування - зерна/землю/озерні. Я його вловив, і сподіваюсь, що це авторським винаходом.
Одлетіли/лишили - це вже правдиве римування :-)
Я не можу сказати, що мене цікавить саме римування. Воно - це один з аспектів мого зацікавленого погляду.

Творчих успіхів, гарного настрою.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Марія Гончаренко (Л.П./Л.П.) [ 2012-10-16 20:59:29 ]
Інколи хочу підсилити ритмічність (чи звуковий живопис) того, що думаю сказати, за допомогою рим і, якщо виходить, вдаюся до внутрішньої рими... Ви ж знаєте, рима не моє покликання, тим цінніше для мене, що ви це помітили...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Максим Холявін (Л.П./Л.П.) [ 2012-10-19 18:25:48 ]
Однак, ми з Вами навіть більше схожі в техніці, ніж спочатку здається. =) Інколи думка сама римується в ключі зовсім білого, ледь не верлібрного вірша. То навіщо опиратися - береш і пишеш. =) А інколи взагалі так виходить, що цілий твір усередині виявляється сповненим прихованих рим...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Марія Гончаренко (Л.П./Л.П.) [ 2012-10-23 19:49:10 ]
... ніколи над технікою написання не задумувалась, але тут спрацьовують, мабуть, певні внутрішні ритми, почуття, а вони для кожної людини як той візерунок ліній на пальці - унікальний у кожного, але ж є близькі...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василь Світлий (Л.П./М.К.) [ 2012-10-16 21:55:33 ]
дощі ранні і дощі пізні - благодатні дощі, від них користь душі незміряна...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Марія Гончаренко (Л.П./Л.П.) [ 2012-10-17 10:52:38 ]
Згодна, Василю Світлий, так...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Максим Холявін (Л.П./Л.П.) [ 2012-10-19 18:28:12 ]
...а щодо самого вірша, то, як - у кращому сенсі - завжди, крізь ніппонічну лаконічність сяє зоря спокійного просвітленого сенсу, Сонце під час сліпого дощику.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Марія Гончаренко (Л.П./Л.П.) [ 2012-10-23 19:58:44 ]
... поезія, думаю, не у словах, а у тому, що між ними - колись я це сформулювала так: "мої вірші мовчазні як я // їх треба не слухати а відчувати // і тоді з'явиться зміст // просторів між словами"...
Дякую, Максиме, що заглянули на мою сторінку. Наснаги!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Максим Холявін (Л.П./Л.П.) [ 2012-11-01 19:24:18 ]
Коли хочеться спокійного просвітленого сенсу - ходжу до Вас. =)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Марія Гончаренко (Л.П./Л.П.) [ 2012-11-04 14:38:14 ]
Це наснажує... дякую.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Шон Маклех (Л.П./М.К.) [ 2012-10-23 19:54:18 ]
Дуже цікавий твір! Є в ньому щось таємниче і незбагненне.... Сподобалось.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Марія Гончаренко (Л.П./Л.П.) [ 2012-10-23 20:07:55 ]
О, Шоне, гостю незвичайний! Дякую, що завітали. Ваша поезія свіжа, неузвичаєна і тому мені так цінні Ваші слова про моє віршування...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Марія Гончаренко (Л.П./Л.П.) [ 2012-10-24 22:45:32 ]
Шановна Редакціє Майстерень! З великим здивуванням побачила, що Ви зняли обидва мої рейтинги... невже моя незгода з Вашою оцінкою вірша Шона Маклеха "Танець гризунів", висловлена в абсолютно ввічливій формі, спричинилася до Вашого Гніву? Я розумію, що давно мій "народний" рейтинг був "заморожений" і не рухався, не зважаючи на те, що ставилися мені більші оцінки... прикро, бо однодумці не ті, що думають однаково, але ж ті, що шукають (працюють)в одному напрямку.
З нерушною повагою до Вас...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Володя Криловець (Л.П./Л.П.) [ 2013-02-16 22:45:36 ]
Гарний, світлий, весняний вірш. Натхнення Вам і чистоти в душі!
А може,
"і в мені
зерно лишили"?
Так буде ритмічніше.
Вибачте, що з Володиної сторінки.
З повагою, Анатолій Криловець.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Марія Гончаренко (Л.П./Л.П.) [ 2013-02-20 18:29:57 ]
... а може і взагалі без "у", без "в"?..
Дякую за наснажуючий коментар.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Христенко (М.К./М.К.) [ 2013-03-05 11:52:00 ]
Цікавий вірш.
для посилення акценту на фінал вірша пропоную невеличкі зміни:
"у мене свято:
рік одцвів
і дні в минуле одлетіли,
немов у вирій,
а в мені
зерном лишили
мужню силу"


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Марія Гончаренко (Л.П./Л.П.) [ 2013-03-07 09:25:00 ]
Дякую, Олександре, за уважне прочитання вірша. Цікава пропозиція замінити "зерно" на "зерном". Подумаю, тут є ледь помітна різниця: якщо "зерно" - однозначно є одниною, то "зерном" - читається вже у множині...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Вікторія Стукаленко (Л.П./Л.П.) [ 2013-03-25 09:09:14 ]
Такий гарний вірш, пані Маріє! І життєстверджуючий позитив у тому "зерно лишили у мені", Це так прекрасно!
?Ви маєте рацію:
"а може і взагалі без "у", без "в"?",
бо "у", "в" - і читається із запинкою, без нього, на мою думку, буде глибше.
"мужню силу" - сприймається приземленіше, ніж весь попередній зміст. А якщо щось на кшталт: думки силу?
Наснаги!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Марія Гончаренко (Л.П./Л.П.) [ 2013-03-26 20:48:03 ]
Дякую, Вікторіє, за коментар і уважне прочитання. Дослухаюсь до Вас, адже в першому варіанті було "а мені // зерно лишили – // мужню силу"; а "думки силу" - може, дещо пафосно... подумаю.
Щиро.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Гора (Л.П./Л.П.) [ 2013-07-14 10:37:32 ]
надворі свято
дощі
небесні зерна
в землю
розіллються навесні
зелених вод моря озерні...

у мене свято
рік одцвів
дні в минуле одлетіли
немов у вирій
а мені
зерно лишили –
мужню силу
шануймо
красу шат любові


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Марія Гончаренко (Л.П./Л.П.) [ 2013-09-10 17:39:13 ]
...так, шануймо і шануймося... натхнення Вам, Олександре!..