ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Євген Федчук
2026.01.29 16:03
* * *
Цікаво, як же вміють москалі
Все дригом догори перевернути,
Вину свою на іншого спихнути.
І совість їх не мучить взагалі.
На нас напали, на весь світ кричать,
Що лише ми у тому всьому винні.
На їх умовах здатися повинні,
Інакше вони будуть нас вбив

Тетяна Левицька
2026.01.29 11:43
Мелодія минулого
То він мене ніколи не кохав.
Чи згадує мелодію минулу?
Бо я ще й досі вальсу не забула,
як лопотіли в полисках заграв.
Ніяк наговоритись не могли,
всотати ніжність в почуття незриме
і дієслів не висказаних рими
під небесами бурштинових слив.

Борис Костиря
2026.01.29 11:26
Стадіон
Порожній стадіон - як виклик порожнечі,
Як виклик непроявленому злу.
Гуляє дух свободи і предтечі,
Як виклик небуттю і злому королю.

На стадіоні грає Марадона.
Всі матчі вирішальні у цей час
Розіграні на полі стадіону,

Сергій Губерначук
2026.01.29 11:12
Поліфонія
Поліфонія – лебедине звучання
рук погладливих,
синя синь,
кіт манюній з тонюнім сюрчанням,
що з-під боку мого смокче тінь,
мов комарик, який у комору
у тепло, у неволю, з простору…

Олена Побийголод
2026.01.29 10:42
1942. Нашестя
ЯК ПРО НАС

Із Іллі Еренбурга (1891-1967)

Вони напали, сказом пройняті,
з азартом вбивць та упиряк;
але таке є слово: «встояти»,
коли й не встояти ніяк,

Ярослав Чорногуз
2026.01.29 05:37
То хто ми?
То в жар мене, то в холод кине,
Рояться думоньки сумні --
Так заболіла Україна...
І душать сльози навісні.

Вкраїнці -- у боях титани,
І творять чудеса в борні,
А між собою - отамани,

Ірина Вірна
2026.01.28 23:03
у цьому будинку зникають душі...
У цьому будинку зникають душі....
Ти хочеш ступити на його поріг?
Спочатку прислухайся до звуків
(а раптом десь стогін ... крізь тишу століть)

У цьому будинку зникають душі...
Поріг переступлено...
Страшно? Не йди!

Тетяна Левицька
2026.01.28 20:52
Я без нього
Не вгамую серця стук...
Січень, змилуйся над нами.
Божевільний хуги гук
між розлогими ярами.

Милий в чаті пропаде,
згубиться і не знайдеться.
Припаде ж бо де-не-де.

Микола Дудар
2026.01.28 20:24
Хто його знає
…ось вона, ось… старенька верба
Потрісканий стовбур все той же…
Що, не впізнала? пам’ять не та?
Ти зачекай… Вербонько-боже

Спомини лиш… встрічала весну
А в жовтні покірно жовтіла
Листя і віття з рос і в росу

Іван Потьомкін
2026.01.28 18:46
Трестман Григорій "Марк Шагал в Меа-Шеарім"
Усе сторчма на цім святковім світі.
Лиш догори ходить єврей дає ногам.
Чи ж перший я, хто запримітив,
Що полотно мудріш, аніж художник сам?

Портрет мій був би рабину впору.
Затіснуватий, може, але ж пасує так.
Вічно і в’ їдливо вивча він Тору,

Ірина Білінська
2026.01.28 13:37
***
Які красиві ці сніги!
Які нестерпні!
Під ними тліє світ нагий,
як скрипка серпня…
Його чутлива нагота —
ламка і ніжна,
укрита попелом, як та
жона невтішна.

Борис Костиря
2026.01.28 11:13
Таємне слово
Таємне слово проросте крізь листя,
Крізь глицю і знебарвлену траву.
Це слово, ніби істина столиця,
Увірветься в історію живу.

Таємне слово буде лікувати
Від викривлень шаленої доби.
Воно прорветься крізь сталеві ґрати,

Юрко Бужанин
2026.01.28 09:49
У пошуку істини.
Це так просто —
не шукати істини у вині,
коли вона прозоро стікає
стінками келишка з «Чачею».
Входиш туди критиком,
а виходиш —
чистим аркушем.
Перша чарка — за герменевтику,

Олександр Буй
2026.01.27 20:27
Смиренний псих
Підвіконня високе і ковані ґрати.
Не побачити сонця за брудом на склі.
Номер шостий на дверях моєї палати –
Аж до сьомого неба портал від землі.

Стіни, білі колись, посіріли від часу,
Сіру стелю вінчає щербатий плафон,
Світло в ньому бліде – та ні

С М
2026.01.27 18:04
Кохання зимові дні (The Doors)
січневий день і вітер зимний
ось я закоханий чом би і ні
вітер пройма така причина
гріємося доторки рук твоїх

нумо станцюймо одні
в холоді цеї зими
твоє тепло &

Пиріжкарня Асорті
2026.01.27 13:35
Якщо і коли
якщо безладно наглядати
за техпроцесами всіма
то виробництво встати може
стійма

коли відкинувши убогість
побути мультиглитаєм
чому б не вкласти капітали
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів


Поетичні Майстерні



 Нові автори (Поезія):

Стефан Наздоганяйко
2026.01.28

Кіра Лялько
2026.01.22

Аліна Гурин
2026.01.19

Лесь Коваль
2026.01.19

Жанна Мартиросян
2026.01.16

Таїсія Кюлас
2026.01.11

Вероніка В
2025.12.24






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія





  Вірші, проза, аналітика, огляди
Автори / Леся Геник (1982) / Вірші

 ***
Осипано надії кришталеві
У по́січ листопадної пори...
Кричала я своєму журавлеві:
Мене ув ірій теплий забери!

Де сонце не мізериться під вечір,
Де зорі як не в небі, то в душі,
І шаль зо світла трепетно на плечі
Щораз ляга, коли дійдеш межі.

Та не почув... І в далечі зміліли
Жадані крила, наче сивий дим.
На аркуші юдольні заметілі
Штрихує доля олівцем простим.

А я дивлюсь на лінії безтонні,
Немовби колір багну віднайти...
З чужинної холодної безодні
Пожухлий день запалює листи

І ті золою стеляться на руни,
Де в листопади вкутана печаль.
Дрижать у серці безнадійні струни
Так, ніби розбивається кришталь...
(16.11.12)




    •   Можлива допомога "Майстерням"


• Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter
• Про оцінювання     • Зв'язок із адміністрацією     • Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)



Про публікацію
Без фото
Дата публікації 2013-01-21 15:20:46
Переглядів сторінки твору 5768
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 5.169 / 5.5  (5.032 / 5.49)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (5.068 / 5.62)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.795
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Автор востаннє на сайті 2024.12.06 12:45
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Володимир Сірий (М.К./М.К.) [ 2013-01-21 15:40:36 ]
Поезія...)))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Леся Геник (Л.П./М.К.) [ 2013-01-22 10:39:16 ]
Дякую, Володю...)

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Микола Дудар (Л.П./М.К.) [ 2013-01-21 16:09:51 ]
так


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Леся Геник (Л.П./М.К.) [ 2013-01-22 10:39:26 ]
Дякую...)

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Леся Низова (Л.П./Л.П.) [ 2013-01-21 16:57:54 ]
Мені дуже мелодійно прочиталося, Лесю!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Леся Геник (Л.П./М.К.) [ 2013-01-22 10:39:50 ]
Щиро вдячна,п. Лесю)

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Галина Гнатюк (М.К./М.К.) [ 2013-01-21 17:44:55 ]
Доброго дня, Лесю! І знову я в абсолютному захопленні Вашими віршами! Яка вражаюча образність і небагатослівність... Підтримую УСІ ПОПЕРЕДНІ КОМЕНТАРІ - щиро, Ведмежатко - Галина Варава


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Леся Геник (Л.П./М.К.) [ 2013-01-22 10:41:05 ]
О, нарешті розтаємничилось мені Ваше ім"я)))
Дякую, п. Галю, за кожну позитивну емоцію, що залишаєте в серці)

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Уляна Дудок (М.К./М.К.) [ 2013-01-21 17:47:22 ]
Тонко_кришталево і прощально_журавлино...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Леся Геник (Л.П./М.К.) [ 2013-01-22 10:42:09 ]
Дякую, Уляно,за розуміння...)

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мирослав Артимович (Л.П./М.К.) [ 2013-01-21 18:01:38 ]
Ліричне повернення у передзим'я... Таке прозоре...
(багнУ)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Леся Геник (Л.П./М.К.) [ 2013-01-22 10:43:15 ]
Дякую, п. Мирославе...
Таки ні і боронь Боже...
Хоча цілком імовірно-передбачуване явище для такої пори))))
Дякую ще раз!)

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василь Шляхтич (Л.П./Л.П.) [ 2013-01-21 18:11:33 ]
Гарний вірш. В ньому те, що минуло. Але в ньому й те, що буде. Сподобався. Дякую.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Леся Геник (Л.П./М.К.) [ 2013-01-22 10:44:06 ]
Крихточки минулості і прийдешності, мабуть, у кожному з наших слів...
Вдячна за коментар, п. Василю)

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Костянтин Мордатенко (Л.П./Л.П.) [ 2013-01-21 18:35:40 ]
слово "пОсіч" - сподобалось :)
НМСД - простенько якось:
Кричала я своєму журавлеві: - (хто такий "свій журавель", а хто "чужий" ?)
Мене ув ірій теплий забери - якби, напр. "Біду мою у вирій забери" (ну, щось більш конкретне і міцне)
"мізериться" - НМСД невдале слово
"Де зорі як не в небі, то в душі," - невдалий рядок:
а) утворюється нове слово "якнути" : як-не
б) що таке і як це "зорі в душі" :
в) сама конструкція "як не , то" - у вірші програшна через немилозвучність, невизначеність, розмітістю

"І шаль зо світла" - знову зливається "ішАльзо",

Не зрозумів, чому шаль (а не плащ) зо світла (а не щось інше) ляга на плечі - абсолютно незрозумілий рядок:)

"зміліли крила, як сивий дим" - ? як це? і чому крила жадані: для людини крила - це неприродньо (образ крил такий зачовганий, як рима "гаї-соловї")

"олівець прОстий" - наголос на першому складі "прОстий"

римування "безтонні-бездонні" - відверта хиба

образ "лінія безтонна": тобто кілограмова чи як це зрозуміти?

слово "бАгну" - краще вже на прАгну, а то багнюка виходить...

"листопади вкутана печаль" - НМСД точніше "в листопад закутана печаль" чи "в листопадзакуталась печаль": бо ваш варіант неточний "що у що вкутано"
:)
З повагою, Костя.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Леся Геник (Л.П./М.К.) [ 2013-01-22 10:52:57 ]
Насамперед, п. Костянтине, вдячна, що завітали і приділили моєму скромному творінню скільки уваги...
Та щодо Ваших зауважень - маю багато сумнівів...
Адже, деякі моменти, мабуть в силу мого недостатнього рівня, мені абсолютно незрозумілі, а тому й не можуть бути сприйняті, деякі нюанси Ви витлумачили трішки помилково, хоча знову ж таки, це тільки на мою скромну гадку, а інші закиди й зовсім дивні...
Тому дозволю собі просто уклінно подякувати Вам за достеменний аналіз. Та, як то кажуть, вище голови не скочиш)
І все таки щиро рада Вам на своїй сторіночці!
З навзаємною повагою Л.Г.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Іван Гентош (М.К./М.К.) [ 2013-01-21 23:21:51 ]
Мені сподобалося, файно. Завершальні рядки особливо.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Леся Геник (Л.П./М.К.) [ 2013-01-22 10:44:28 ]
Дякую, п. Іване...
Рада Вам!)

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Людмила Калиновська (М.К./М.К.) [ 2013-01-22 07:40:54 ]
мелодійно.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Леся Геник (Л.П./М.К.) [ 2013-01-22 10:44:50 ]
Дякую, п. Людмило...)

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Адель Станіславська (М.К./М.К.) [ 2013-01-22 09:04:00 ]
І шаль зо світла трепетно на плечі...

Твоя поезія, Лесюню, така ж щемлива і трепетна, як цей зворушливо-ніжний рядочок!
Але чого дивуватися - це ж Леся Геник, теплий промінчик світла у найтемнішому куточку!:)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Леся Геник (Л.П./М.К.) [ 2013-01-22 10:45:49 ]
Ой, та де ж там...
Розрум"янила Ти мене, Аделечко)
Дякую й Тобі щиро за кожен благодатний промінчик)

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Наталка Ліщинська (Л.П./Л.П.) [ 2013-01-22 11:08:10 ]
Гарно! І дякую! Ви знайшли дуже красиві слова: посіч і мізериться.
Мене лише трохи збиває нерівність вірша. Є рядки - шедеври, витончені, сповнені вигадливої, тонкої краси, та поряд зустрічаються якісь чи аж ледь не банальні. Мене це збивало і дивувало, наче писало почергово дві різних людини, тому, НМД, подекуди тканина поезії рветься, Лесю.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Леся Геник (Л.П./М.К.) [ 2013-01-22 11:11:41 ]
Дякую, п. Наталю...
Та, мабуть, усьому свій час)

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Наталя Мазур (М.К./М.К.) [ 2013-01-24 21:09:20 ]
"На аркуші юдольні заметілі
Штрихує доля олівцем простим." -
добре сказано!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Леся Геник (Л.П./М.К.) [ 2013-01-26 20:33:19 ]
Дякую, Наталю...
Рада Вам!)