ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Євген Федчук
2026.03.15 17:20
В Московії завжди таке бувало:
Коли за владу билися «царі»,
То гинули і ті, хто при дворі,
І ті, що право на престола мали.
А вже, коли на трон хтось усідавсь,
Завжди важлива знайдеться причина,
Чому була убита та людина.
То й «переможець», звісно

С М
2026.03.15 16:33
Я розповів за Поле Суниць
Де не було реального ніц
Альтернативний плейс я найшов
Де плине будь-ш
Глянь розгорнені тюльпани
Те, чим жиє різне панство
Глянь у віко цибулинне
Я розповів, що морж і я сам – те ж

Ігор Шоха
2026.03.15 16:17
                    І
Ми пасажири. Нас несе Земля
чи то у рай, чи у космічне пекло,
де не буває холодно чи тепло
і де уже була душа моя,
коли перегоріла і воскресла
як его мого первісного я.

Борис Костиря
2026.03.15 11:56
У сні побачу болісні пророцтва,
Які хотів спалити у вогні,
Тривог і болів, дива і юродства
В мінливій і безмежній глибині.

У сні приходить те, що неможливо,
Химерне, дивне, неземне, із дна
Морів і океанів. Пустотливо

М Менянин
2026.03.15 02:02
Насичено ядом життя України,
хто поруч чи рядом бере від людини?
хто має підступне бажання очолить
народ цей і далі продовжить неволить?

Кому завдяки не закінчена битва
за щастя в житті і за промені світла?
кому до вподоби подвійні стандарти

Нічия Муза
2026.03.14 21:40
Життя минає, та ніколи
мене ніде не омине
моє оточення земне –
гаї, луги, поля і доли.

І поки люди є навколо,
а в небі сонечко ясне,
природа слухає мене,

Ігор Терен
2026.03.14 21:36
Минають ночі, і за днями дні,
і сонечко до літа покотило,
і мало що напам’ять залишило
до осені останньої мені.

А далі, як буває уві сні –
багряні увижаються вітрила.
Ассоль чекає! Напинаю крила

Артур Курдіновський
2026.03.14 16:16
Це просто сон. Не менше і не більше.
Невиліковний надважкий склероз.
Тобі ганебна смерть, якщо ти інший!
Народжуються з порожнечі вірші -
Чи захист від світанку, чи наркоз.

Здаля усі - біленькі та пухнасті,
Колючому шепочуть: "Не кричи..."

Іван Потьомкін
2026.03.14 13:57
Співала самотність про зграйну дружбу. Співала, аж серце злітало з словами І в звуках тремтіло. Здіймалося вище і вище. Як жайворон, висло Та й впало, мов грудка... Нараз обірвалася пісня. На серце людина поклала руку.

Юрій Гундарів
2026.03.14 13:32
Мавпочка Зіна — улюблениця і талісман підрозділу бойових медиків. Вона обожнює борщ і чай із молоком «по-англійськи».
Її господар — 50-річний колишній вчитель історії, який завів Зіну після того, як втратив на війні родину та дім. Мавпочка стала його від

Борис Костиря
2026.03.14 11:31
Так можна геть усе проспати:
І суд Страшний, й зорю Полин,
Доживши в камері до страти,
Яку здійснить нестримний плин.

Так можна геть усе проспати,
Проживши в сні нове життя
І продираючись крізь ґрати,

Ярослав Чорногуз
2026.03.14 02:38
Не розказуй мені про любов,
Лиш кохай мене палко, без тями!
Ти повернешся ще в мій альков,
І торкнешся волосся вустами!
.
Ніжноковзанням віллєш снаги,
Біострумів сяйнуть блискавиці,
Вдарить спалах миттєвий жаги,

Олена Побийголод
2026.03.14 00:59
Олександр Жаров (1904—1984)

Сяйте багаттями, синії ночі!
Ми – піонери, діти робочих.
В радісну еру
мчим стрімголов,
клич піонера –
«Завжди будь готов!»

Юрко Бужанин
2026.03.13 22:31
Професор дрімав
під час
засідання кафедри
але всередині нього
вирувала запекла дискусія
між виноградною силою Кавказу
та галицькою стриманістю
та чача була не просто рідиною

Світлана Пирогова
2026.03.13 21:53
Гуаш весни чарує спраглі очі,
Мов перший дотик лагідних долонь.
В твоїй душі займається вогонь.
Прибравши холод, йде тепло уроче.

Блакить небес, прозора та пророча
Впадає в плеса синіх ручаїв.
Проміння, наче золотий курсив

Ігор Шоха
2026.03.13 20:00
                    І
Немає з ким у спокої дожити
свої три літа на своїй землі...
ну як вас уму-розуму навчити,
помітні українські москалі
і не помітні інде посполиті?
Уперся рогом за своє корито
чужий по духу рід мій у селі.
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

П'ятниця Тринадцяте
2026.03.13

Людмила Пуюл
2026.03.06

Ноктюрн Ноктюрн
2026.02.26

Богдан Райковський Райко
2026.02.25

Мілана Попова
2026.02.24

Стейсі Стейсі
2026.02.14

хома дідим
2026.02.11






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Леся Геник (1982) / Вірші

 ***
Осипано надії кришталеві
У по́січ листопадної пори...
Кричала я своєму журавлеві:
Мене ув ірій теплий забери!

Де сонце не мізериться під вечір,
Де зорі як не в небі, то в душі,
І шаль зо світла трепетно на плечі
Щораз ляга, коли дійдеш межі.

Та не почув... І в далечі зміліли
Жадані крила, наче сивий дим.
На аркуші юдольні заметілі
Штрихує доля олівцем простим.

А я дивлюсь на лінії безтонні,
Немовби колір багну віднайти...
З чужинної холодної безодні
Пожухлий день запалює листи

І ті золою стеляться на руни,
Де в листопади вкутана печаль.
Дрижать у серці безнадійні струни
Так, ніби розбивається кришталь...
(16.11.12)




      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Без фото
Дата публікації 2013-01-21 15:20:46
Переглядів сторінки твору 5844
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 5.169 / 5.5  (5.032 / 5.49)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (5.068 / 5.62)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.795
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Автор востаннє на сайті 2024.12.06 12:45
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Володимир Сірий (М.К./М.К.) [ 2013-01-21 15:40:36 ]
Поезія...)))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Леся Геник (Л.П./М.К.) [ 2013-01-22 10:39:16 ]
Дякую, Володю...)

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Микола Дудар (Л.П./М.К.) [ 2013-01-21 16:09:51 ]
так


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Леся Геник (Л.П./М.К.) [ 2013-01-22 10:39:26 ]
Дякую...)

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Леся Низова (Л.П./Л.П.) [ 2013-01-21 16:57:54 ]
Мені дуже мелодійно прочиталося, Лесю!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Леся Геник (Л.П./М.К.) [ 2013-01-22 10:39:50 ]
Щиро вдячна,п. Лесю)

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Галина Гнатюк (М.К./М.К.) [ 2013-01-21 17:44:55 ]
Доброго дня, Лесю! І знову я в абсолютному захопленні Вашими віршами! Яка вражаюча образність і небагатослівність... Підтримую УСІ ПОПЕРЕДНІ КОМЕНТАРІ - щиро, Ведмежатко - Галина Варава


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Леся Геник (Л.П./М.К.) [ 2013-01-22 10:41:05 ]
О, нарешті розтаємничилось мені Ваше ім"я)))
Дякую, п. Галю, за кожну позитивну емоцію, що залишаєте в серці)

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Уляна Дудок (М.К./М.К.) [ 2013-01-21 17:47:22 ]
Тонко_кришталево і прощально_журавлино...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Леся Геник (Л.П./М.К.) [ 2013-01-22 10:42:09 ]
Дякую, Уляно,за розуміння...)

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мирослав Артимович (Л.П./М.К.) [ 2013-01-21 18:01:38 ]
Ліричне повернення у передзим'я... Таке прозоре...
(багнУ)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Леся Геник (Л.П./М.К.) [ 2013-01-22 10:43:15 ]
Дякую, п. Мирославе...
Таки ні і боронь Боже...
Хоча цілком імовірно-передбачуване явище для такої пори))))
Дякую ще раз!)

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василь Шляхтич (Л.П./Л.П.) [ 2013-01-21 18:11:33 ]
Гарний вірш. В ньому те, що минуло. Але в ньому й те, що буде. Сподобався. Дякую.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Леся Геник (Л.П./М.К.) [ 2013-01-22 10:44:06 ]
Крихточки минулості і прийдешності, мабуть, у кожному з наших слів...
Вдячна за коментар, п. Василю)

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Костянтин Мордатенко (Л.П./Л.П.) [ 2013-01-21 18:35:40 ]
слово "пОсіч" - сподобалось :)
НМСД - простенько якось:
Кричала я своєму журавлеві: - (хто такий "свій журавель", а хто "чужий" ?)
Мене ув ірій теплий забери - якби, напр. "Біду мою у вирій забери" (ну, щось більш конкретне і міцне)
"мізериться" - НМСД невдале слово
"Де зорі як не в небі, то в душі," - невдалий рядок:
а) утворюється нове слово "якнути" : як-не
б) що таке і як це "зорі в душі" :
в) сама конструкція "як не , то" - у вірші програшна через немилозвучність, невизначеність, розмітістю

"І шаль зо світла" - знову зливається "ішАльзо",

Не зрозумів, чому шаль (а не плащ) зо світла (а не щось інше) ляга на плечі - абсолютно незрозумілий рядок:)

"зміліли крила, як сивий дим" - ? як це? і чому крила жадані: для людини крила - це неприродньо (образ крил такий зачовганий, як рима "гаї-соловї")

"олівець прОстий" - наголос на першому складі "прОстий"

римування "безтонні-бездонні" - відверта хиба

образ "лінія безтонна": тобто кілограмова чи як це зрозуміти?

слово "бАгну" - краще вже на прАгну, а то багнюка виходить...

"листопади вкутана печаль" - НМСД точніше "в листопад закутана печаль" чи "в листопадзакуталась печаль": бо ваш варіант неточний "що у що вкутано"
:)
З повагою, Костя.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Леся Геник (Л.П./М.К.) [ 2013-01-22 10:52:57 ]
Насамперед, п. Костянтине, вдячна, що завітали і приділили моєму скромному творінню скільки уваги...
Та щодо Ваших зауважень - маю багато сумнівів...
Адже, деякі моменти, мабуть в силу мого недостатнього рівня, мені абсолютно незрозумілі, а тому й не можуть бути сприйняті, деякі нюанси Ви витлумачили трішки помилково, хоча знову ж таки, це тільки на мою скромну гадку, а інші закиди й зовсім дивні...
Тому дозволю собі просто уклінно подякувати Вам за достеменний аналіз. Та, як то кажуть, вище голови не скочиш)
І все таки щиро рада Вам на своїй сторіночці!
З навзаємною повагою Л.Г.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Іван Гентош (М.К./М.К.) [ 2013-01-21 23:21:51 ]
Мені сподобалося, файно. Завершальні рядки особливо.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Леся Геник (Л.П./М.К.) [ 2013-01-22 10:44:28 ]
Дякую, п. Іване...
Рада Вам!)

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Людмила Калиновська (М.К./М.К.) [ 2013-01-22 07:40:54 ]
мелодійно.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Леся Геник (Л.П./М.К.) [ 2013-01-22 10:44:50 ]
Дякую, п. Людмило...)

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Адель Станіславська (М.К./М.К.) [ 2013-01-22 09:04:00 ]
І шаль зо світла трепетно на плечі...

Твоя поезія, Лесюню, така ж щемлива і трепетна, як цей зворушливо-ніжний рядочок!
Але чого дивуватися - це ж Леся Геник, теплий промінчик світла у найтемнішому куточку!:)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Леся Геник (Л.П./М.К.) [ 2013-01-22 10:45:49 ]
Ой, та де ж там...
Розрум"янила Ти мене, Аделечко)
Дякую й Тобі щиро за кожен благодатний промінчик)

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Наталка Ліщинська (Л.П./Л.П.) [ 2013-01-22 11:08:10 ]
Гарно! І дякую! Ви знайшли дуже красиві слова: посіч і мізериться.
Мене лише трохи збиває нерівність вірша. Є рядки - шедеври, витончені, сповнені вигадливої, тонкої краси, та поряд зустрічаються якісь чи аж ледь не банальні. Мене це збивало і дивувало, наче писало почергово дві різних людини, тому, НМД, подекуди тканина поезії рветься, Лесю.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Леся Геник (Л.П./М.К.) [ 2013-01-22 11:11:41 ]
Дякую, п. Наталю...
Та, мабуть, усьому свій час)

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Наталя Мазур (М.К./М.К.) [ 2013-01-24 21:09:20 ]
"На аркуші юдольні заметілі
Штрихує доля олівцем простим." -
добре сказано!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Леся Геник (Л.П./М.К.) [ 2013-01-26 20:33:19 ]
Дякую, Наталю...
Рада Вам!)