ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

хома дідим
2026.09.20 23:24
* 208 *
колись давно
хай це не точно
святкуючи бажання слів
щоразу
як розплющив очі
від снив за правило німих
сінематограф чи артхаус
у підземеллях

Ольга Береза
2026.09.20 21:39
Франко. Три жінки
Три жінки, мов три тіні при свічі.
Три таємничі обереги тексту.
Це не легенда — це його ключі.
Його приватні кризи і протести.

Одна була холодна, наче лід.
А друга — надто горда, як для нього.
Третя — лишила свій пекучий слід,

Вячеслав Руденко
2026.09.20 19:41
Гексакварки іще не відкриті
Водяні, фантастично сумні гостроверхі горіхи,
Чорне хутро у них — мов довершеність світу для всіх.
У шинкарнях степів, там де пізні і втомлені скіфи
Споглядають модерність часу з-під солом’яних стріх.

Запальна і суха чоловіча природа, як завжди.
Ге

Євген Федчук
2026.09.20 17:17
Третій радянський голод 1946-1947 років
Фашизм здолали і війна скінчилась.
Часи великих надійшли надій.
Здавалося, живи тепер, радій.
Але ж біда нікуди не поділась.
І голод втретє забирати взявсь
Людські життя. Війну хоч пережили
Та звідки було взяти людям сили?
Рік перший повоєнний поч

Борис Костиря
2026.09.20 13:13
* * *
Я хочу поїхати, щоби вернутись.
Тікати від себе немає куди.
Порвати могутні кайдани і пута.
Нехай пил віків замітає сліди.
Я буду в тумані, як брахман закутий,
Полишивши всю метушню назавжди.

Куди не поїдь, повертатися знову

Іван Потьомкін
2026.09.20 12:36
ЙОНА
«Ти плачеш, Йоно? І за чим?
За цим кущем, який ти не садив?»
«Ні, не за цим, мій Боже».
«А за чим же?»
«Плачу, а варто б скорше вмерти, аніж далі жити...
Іще тоді, коли в китовім череві
Три дні й три безсонні ночі
Я пристрасно моливсь, щоб Ти мен

Ольга Садкова
2026.09.20 12:21
"Оце б весні хвалу співати..."
Оце б весні хвалу співати,
квіткову щедрість і тепло.
Та звістка вдарила про хату
розбиту й зранене село.

І забур’янені могили.
І, як цурупалки, сади.
І згарища на житніх схилах.

С М
2026.09.20 12:05
Гарольд Барило (Genesis)
НОВИНИ]
Усім відомий ресторатор щез десь із
Самого ранку
У мишачого кольору пальті
Закамуфльованього
Хтось бачив на вокзалі

[ПЕРЕХОЖИЙ]

Ірина Вовк
2026.09.20 10:43
"Помпеї: За мить до Вічності" (продовження 2)
ІІ. ШЛЮБНИЙ ВІНОК І ПРИСМАК ПОПЕЛУ Кімната була залита м’яким ранковим світлом, яке пробивалося крізь невелике вікно атріуму. На дерев'яному столі ще стояли залишки вчорашнього весільного бенкету: напівпорожні глеки з темно-червоним фалернським ви

Віктор Кучерук
2026.09.20 07:23
* * *
Мені щодня дитинство сниться
І пам'ятається завжди
В'юнка стежина до криниці
Та дзюркіт чистої води.
Нікуди з пам'яті не зникли,
Ні поодинці, ні гуртом, -
Верби плакучої пониклі
Гілки над милим джерелом.

хома дідим
2026.09.19 23:34
* 207 *
у вересневому саду
урочий спокій прохолодний
а де стояв джмелиний гуд
між горобиною та глодом
царює тиша лиш павук
снує свої нитки невтомно
як ти бредеш через траву
не садівник і не паломник

Тетяна Левицька
2026.09.19 22:20
Трагедія
Дзвонить донька, плаче: «Мамо,
Лишенько, мені погано!
Мій Василь поїхав зранку
На Десну, десь на рибалку.
Я хвилююсь наперед,
Бо мобілку не бере.
Може, вже завів коханку,
А сам бреше про рибалку?!»

Іван Потьомкін
2026.09.19 21:05
***
Яви нам, Боже, знов свої дива:
Аби і в спеку повноводим був Кінерет,
Щоб квітом забуяла Арава,
Щоб Дім Твій повнивсь тільки молоком і медом.
Зроби нас, Боже, знов людьми,
А не заложниками долі.
До цноти шлях вкажи – не до сваволі.
Не до ідей, а до

Ольга Садкова
2026.09.19 20:28
"У блакитнім просторі безмежнім..."
У блакитнім просторі безмежнім,
де й за обрієм немає берегів,
плавають хмарини незалежні
від добродіїв, а також ворогів.

Власний шлях, мета своя і вдача,
і бажання перевтілень повсякчас.
Крила розправляв Пегас неначе,

Юрій Лазірко
2026.09.19 16:37
Моя Бамбіна -- Альбом Теревені від Зеня -- батярські пісні
Ого... йой-йой...
Моя бамбіно
Ого... йой-йой...
Ойойойойойой...

1.
Заходилисі дороги,
плакав місячними гріш.

Артур Курдіновський
2026.09.19 15:41
Вечірні вогні (рондо)
Вечірні вогні над проспектами виклали лінію.
Відлуння міської сонати звучить уві сні.
Приймаю свій шлях. Вже його не кляну та не змінюю,
Лише тиху пісню співаю свою лебедину я...
Нічого не бачу - лише рідні очі сумні!
Пишаються знову натхнення мого Б
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів


Поетичні Майстерні



 Нові автори (Поезія):

Ольга Береза
2026.09.08

Ярина Діброва
2026.08.07

Анастасія Ехо
2026.08.01

Фел Ходак
2026.07.22

Ольга Садкова
2026.07.18

Анна Марчук
2026.07.12

Паб Лімерик
2026.07.12






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія





  Вірші, проза, аналітика, огляди
Автори / Іван Низовий (1942 - 2011) / Вірші

 * * *
ЗанудИлася в кіоску Валентина:
Ні тобі слівця, ні покупця…
Валентина розчудесна, мов картина
Диво-пензля нетутешнього митця.
Краму – вдосталь.
Та довкола – безгрошів’я.
Зазирають до кіоску мужики.
Задивляються –
На власне безголів’я! –
На картину-Валентину залюбки.
Язики базік немов дерев’яніють,
Звуки в горлі
Без горілки деренчать –
Мужики не розуміють
І не вміють
Розумітись на мистецтві,
Тож – мовчать.
Я беру під руку Валю-кіоскершу,
Мільйонершу без копійки в гамані –
Вчинок цей (вершинний для тутешніх)
Дозволяється приїжджому мені.
Адже Валя – донька вчителя і друга
І сестра мого товариша-дружка…
Хай позаздрить мені марківська округа,
Позітхає хай, поремствує стишка!
Я куплю в кіоску Валі пачку "Прими",
Пляшку "Фанти", замість пива, пригублю,
Приголублю Валю словом,
І для рими
Прошепчу на вушко Валі,
Що – люблю.
Засміється білозубо Валентина,
Черешнево зарум’яниться щока…

Жарти жартами,
Але оця хвилина
Не забудеться –
Лірична ж бо така!


1998




  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)



Про публікацію
Дата публікації 2013-02-10 12:29:06
Переглядів сторінки твору 5603
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: R
* Народний рейтинг 5.866 / 6.5  (6.055 / 6.53)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (5.253 / 5.79)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.754
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не оцінювати
Конкурси. Теми Сатира. Чорний гумор. Та інші дошкульності.
Автор востаннє на сайті 2025.05.04 08:24
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Менський (Л.П./Л.П.) [ 2013-02-10 12:56:23 ]
Дуже сподобався рядок:"Мільйонершу без копійки в гамані". Дякую, Лесю.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Леся Низова (Л.П./Л.П.) [ 2013-02-10 13:03:16 ]
Спасибі, Сашко, що сьогодні завітали після свята :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Уляна Дубініна (Л.П./Л.П.) [ 2013-02-10 13:04:41 ]
Посміхнулась... Гарний вірш!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Леся Низова (Л.П./Л.П.) [ 2013-02-10 13:06:41 ]
Улянко, я рада!!!
Дякую!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олена Балера (М.К./М.К.) [ 2013-02-10 13:06:59 ]
Не перестаю дивуватися різноманітності творчості Івана Низового! Така вражаюча щирість!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Богдан Манюк (М.К./М.К.) [ 2013-02-10 13:19:52 ]
Розмай душі поета: відчувається і висвітлюється її краса і щирість. Образ Валентини - барвистий і сповнений життєвого.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Леся Низова (Л.П./Л.П.) [ 2013-02-10 13:32:28 ]
Дякую, Оленко, за відгук та емоції!!!

Батькова щирість і чесність могли викликати різну реакцію в різних людей, але байдужим нікого не залишали. Особистість!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Леся Низова (Л.П./Л.П.) [ 2013-02-10 13:37:28 ]
Богданчику, щиро вдячна !!!

Поважав тато жінок, розумів, жалів...і любив...
І казав мені: "Лесю, усі жінки красиві!".


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Людмила Калиновська (М.К./М.К.) [ 2013-02-10 14:51:02 ]
Гарнооооо!!!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Леся Низова (Л.П./Л.П.) [ 2013-02-10 16:24:30 ]
Людочко, дякуюююююю!!!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мирослав Артимович (Л.П./М.К.) [ 2013-02-10 18:05:17 ]
Як уміло, просто і легко, з легкою іронією зображено одну з миттєвостей поета...
"Жарти жартами,
Але оця хвилина
Не забудеться –
Лірична ж бо така!" -!!!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Володимир Сірий (М.К./М.К.) [ 2013-02-10 18:21:34 ]
Зайшов на ліричну хвилину!)
Дякую.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Леся Низова (Л.П./Л.П.) [ 2013-02-10 18:57:29 ]
Так, Мирославчику, тато ні до чого не залишався байдужим: від буденної дрібнички до, зрозуміло, важливих подій :)

Навіть таке:


Я – молодець: купив стілець!
Старе німецьке крісло
звелося, бідне, нанівець
і безнадійно трісло.

А цей стілець, що я купив
за безцінь на базарі,
монументальний, мов стовпи
на гиблім Гібралтарі.

О, не один іще поет
і не одна поетка
новий похвалять табурет:
– Чудова табуретка!

І це резонно на загал:
не табуретка – п’єдестал!


Дякую, Мирославе!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Леся Низова (Л.П./Л.П.) [ 2013-02-10 19:04:30 ]
Спасибі, Володю! Заходьте завжди :)

На продовження лірично-іронічної хвилини:

... І от я підстригся. І не надивлюсь
На себе в люстерці. І жду номінацій
На кращого з кращих. І геть не боюсь
Ніяких фіаско, ні жодних люстрацій.
І вірю, що успіху знову доб’юсь
В бадьорих бабусь всіх об’єднаних націй!



Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валерій Хмельницький (М.К./Л.П.) [ 2013-02-12 14:49:05 ]
:)))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олена Герасименко (Л.П./М.К.) [ 2013-02-10 19:47:27 ]
Дякую за ліричну розрядку! Моя усмішка нехай буде до подяці на додачу

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Леся Низова (Л.П./Л.П.) [ 2013-02-10 20:13:19 ]
Приємно, Олено :) Дякую!

Іще для розрядки:

Жив я скромно й небагато,
Більше спав і менше їв…

От-те-пер влаштую свято:
Накуплю собі чаїв,
Сигарет, хусток, шкарпеток,
Для гоління путніх лез –
Шокуватиму поеток
Симпатичних в дні імпрез
Своїм виглядом шикарним
І безхмарним, як колись…
А колись же був я гарним –
На ось фотку, подивись!

От-те-пер я погуляю,
Мов якийся древній цар:
В гаманці сто гривень маю –
Випадковий гонорар!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Галина Михайлик (М.К./М.К.) [ 2013-02-11 01:23:00 ]
Який молодець Поет Низовий!
І лірична мить з розкішною Валентиною, і тонка іронія щодо поетів і табуретів... А "бадьорі бабусі всіх об"єднаних націй" - так живо!
Дякую!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Люба Світанок (Л.П./Л.П.) [ 2013-02-11 19:01:51 ]
життєво і лірично!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Леся Низова (Л.П./Л.П.) [ 2013-02-11 22:02:01 ]
Галю, моя Галю! Дякую за реакцію і презентую віршика тата:

Базар вирує. З вирію сюди
злетілися кавказькі пелікани,
купюрами наповнені дзьоби,
мов гамаки, провисли над лотками.

Вродливий ара п’є гарячий чай
з бакинською халвою!.. Араратом
горбатяться Казбек і Карачай,
змагаються із єреванським братом.

“Вам спінджачок? Осьосьдечко такий,
як вам потрібно: чорний, аж лиснючий,
у ньому буде ювіляр сумський
в Луганську найпомітніший, найлуччий!”.

“Беремо, доню, – Лесі я кажу, –
бо завтра вже не буде ні копійки
на придбання обнови – не кожух,
та захистить від сорому й від цівки
шампанського салюту”...

Беремо!
До нього ще б хорошу вишиванку!
Поживемо й красиво помремо
в неділю вранці...
... Гарний ти, Іванку!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Леся Низова (Л.П./Л.П.) [ 2013-02-11 22:04:43 ]
Любо, приємно, що завітали :) Спасибі!

ЩОДЕННИЙ РАНКОВИЙ ВІРШ

Кнопка знає дисципліну:
Тихо, щоб не розбудити
Господиню – маму Ліну,
Починає говорити
Так, щоб я лиш чув,
На вушко:
«Вже світає, прокидайся
І під заспану подушку
Від собачки не ховайся!»
Мій обов’язок – собачку
До схід сонця прогуляти,
Так що ніколи у сплячку
По-ведмежому впадати.
Тож приковуюсь до столу,
Мов галерник.
Гусне дим…
Хто пройшов «собачу школу»,
Буде вічно молодим!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валерій Хмельницький (М.К./Л.П.) [ 2013-02-12 14:51:43 ]
Лірично-іронічно. :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Леся Низова (Л.П./Л.П.) [ 2013-02-12 22:41:06 ]
Точно, Валерію :) Дякую Вам, що не забуваєте!
Скоро опублікую ще одну пародію :) І чекатиму на Вашу думку!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Леся Низова (Л.П./Л.П.) [ 2013-02-12 22:46:25 ]
Я мала на увазі ще одну пародію на додачу до тих двох: "Камінці - в город" і "По сонячному колові".


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Людмила Калиновська (М.К./М.К.) [ 2013-02-17 19:04:10 ]
...дійсно, гарно! ...а що потрібно людині для щастя, аби заграла посмішка і стрепенулося серце??? ...звичайне добре слово, мовлене щиро!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Леся Низова (Л.П./Л.П.) [ 2013-02-17 22:33:03 ]
Точно, сонце моє! І Низовий завжди був уважний, особливо до жінок і літніх людей.