ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Євген Федчук
2026.08.06 15:33
Дід у вицвілій мазепинці на клас подивився.
Йому раптом щемно стало, що аж просльозився.
Це ж уперше, як героя його запросили
До дітей. Бо з того часу, як проголосили
Їх запроданцями, навіть і мислі не мали
Про таке розповідати, у собі тримали.
А те

Артур Курдіновський
2026.08.06 15:09
У липневому номері "Української Літературної Газети" надруковано магістральний вінок із моєї корони сонетів "Смарагдова тиша". Це для мене, дійсно, подія. Пригадуються слова та погрози деяких авторів Поетичних Майстерень, наших провідних новаторів-про

Борис Костиря
2026.08.06 14:28
Острів Епштейна в далекому морі.
Острів розпусти. Розкладений Рим
Так розвалився у плотській покорі.
Посох історії буде твердим.

Дика еліта вже геть занепала,
У дебілізмі не відає меж.
І словеса, як фальшиві опали,

В Горова Леся
2026.08.06 14:27
Лускаті хмари - окуні рожеві.
Заграви блиск на кожному зажеврів.
Їх неба невід викине на берег,
Де млою стануть кольорові пера

Тих дивних риб, що хмарами здалися.
А променю блесна над краєм блисне,
Над пляжем, де із оніксами гравій,

Ірина Вовк
2026.08.06 12:01
Суд історії на балконі палацу Клеопатра увірвалася на відкриту терасу палацу, де Цезар спостерігав за пожежею. Її сукня з найтоншого китайського шовку тріпотіла на вітрі, а важке золоте намисто-пектораль із зображенням крилатої Ісіди тремтіло від част

хома дідим
2026.08.06 11:52
для чого епатаж
зарафаель собі
життєве щось
знайоме всім тутешнє
із музикою
хай комусь верлібр
ще інший видить
ярлики аптечні

Вячеслав Руденко
2026.08.06 07:59
Коли ми розумом своїм
Досягнемо зразків
І кобзи наші кам’яні
Зігріють світ батьків,

Де телепати-ковалі
Лежать в основах рун,
І плем’я юних гендлярів

Віктор Кучерук
2026.08.06 07:21
Вітер розвіяв туман над покосами,
Небо безкрає укрила блакить, -
Серпень старанно вмивається росами,
Запахом яблук приємно п'янить.
Ранок серпневий свіжить прохолодою
Та звеселяє піснями птахів, -
Тішуся знову ясною погодою
І позолотою щедрих полі

М Менянин
2026.08.05 23:07
І був народ близьким до краху –
від рабства «несолона сіль»,
не стало в нім до Бога страху –
так корабель сіда на міль.

Серед Своїх народів в світі
Господь обрав послами їх,
в своїй землі були щоб ситі –

С М
2026.08.05 22:02
Сіре місто це
Залізних рук сплеск
І вечірка для клоунів, хай
Падає дощ недалеко
Прошу ласки, лимонадна бейбі

Як увечері сонце сідає
І земля розливається, вранці

Ольга Садкова
2026.08.05 21:37
Ешелон довжелезний. «Телячі» вагони.
По півсотні у кожнім невинних людей.
Чи із розуму це, чи з якихось агоній,
чи від вбивчих якихось примарних ідей?!

Виселенцями стали вкраїнські селяни,
що одвіку трудились на рідній землі.
А тепер конвоїри зухв

В Горова Леся
2026.08.05 16:32
Притулюся тобі до плеча, у смиренні притихну,
І бажання незмінності впреться кутом у висок.
Загустілим повітрям ухватиться порція вдиху,
Та у шелесті ранку відчується часу пісок.

Дай не знати коли і куди розійдуться дороги.
І не відати де і кому об

Борис Костиря
2026.08.05 13:59
Так цілий світ для тебе замалий.
Нікуди не подінешся від себе.
Проб'ється вірш крізь серце запальний,
Тікаючи від ницого вертепу.
Усі маршрути поведуть не в Рим,
А в точку відбуття, у точку пустки.
Втомився без надії херувим.
Немає в болю жодної в

Ірина Вовк
2026.08.05 12:51
Ця оповідь – спроба зазирнути за завісу сухої історичної хроніки. Мені хотілося показати стародавню Александрію 48 року до н.е. періоду цариці Клеопатри та римського імператора Юлія Цезаря як живий організм: з її шумом порту, запахами нільського мулу, роз

Тетяна Левицька
2026.08.05 11:36
Тобі написала б я, милий, листа,
та знаю, що він до Едему не дійде.
Від кірки до кірки мене прочитав,
а я нашвидку пролистала деінде.

Залишив на спомин багато чого,
ще більше забрав у мутне потойбіччя —
пів світу і ластівку серця мого,

хома дідим
2026.08.05 09:49
мене тримали і тримають
наївні ревнощі твої
мов декадентські ледь
міщанські втім
тендітні фрукти
ледь зіпсовані із краю
не зовсім навіть
мазохізм чи фемінізм
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Анастасія Ехо
2026.08.01

Фел Ходак
2026.07.22

Ольга Садкова
2026.07.18

Анна Марчук
2026.07.12

Паб Лімерик
2026.07.12

Тетяна Нєтьосіна
2026.07.04

Інна Момотюк
2026.07.04






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Іван Низовий (1942 - 2011) / Вірші / "Горобина ніч" (1992)

 Про тих, самовдоволених
Живуть, упевнені в собі
І задоволені собою,
Не виснажені в боротьбі
І не відзначені добою.
Я так позаздрити хотів
«Хрещеникам легкої долі»,
Бо сам собі осточортів,
Чужі присвоюючи болі.
І не позаздрив...
По світах
Десь ходить щастя і сміється –
Воно прихильне до невдах
І загребущим – не дається.

1986

(с) Низовий Іван Данилович
«Горобина ніч» (поезії)
Луганськ. – 1992. – 64 с. – С. 21


Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.



  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2013-05-10 22:58:11
Переглядів сторінки твору 4491
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: R
* Народний рейтинг 0 / --  (6.055 / 6.53)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (5.253 / 5.79)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.816
Потреба в критиці толерантній
Потреба в оцінюванні не оцінювати
Конкурси. Теми Метафізична поезія
Автор востаннє на сайті 2025.05.04 08:24
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Галина Михайлик (М.К./М.К.) [ 2013-05-11 02:09:33 ]
Щастя, як здоров'я - відчуваєш тільки тоді, коли його нема, а коли є - здається, що це звичайний стан справ...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Леся Низова (Л.П./Л.П.) [ 2013-05-11 09:26:07 ]
Галю, я Вам уклінно дякую за постійну щиру й трепетну увагу до батькових творів. Навіть коли я зовсім перестану афішувати його вірші, я знаю, що Ви їх завжди читатимете...
Спасибі. Я це ціную.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Олехо (Л.П./М.К.) [ 2013-05-11 12:03:47 ]
Якщо щастя у віршах, у правді життя, у хороших друзях, то так "Воно прихильне до невдах", але якщо у грошах, у посадах, у самовдоволенні, то ні, таке щастя невдахам не дістанеться


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Леся Низова (Л.П./Л.П.) [ 2013-05-11 21:25:55 ]
Олександре, дякую за такі роздуми й увагу до творів мого батька!
Що було для Низового щастям, я впевнена, зрозуміло всім, хто читав його вірші та публіцистичні статті...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Богдан Манюк (М.К./М.К.) [ 2013-05-11 13:17:46 ]
Щастя - це блаженний стан неспотвореної душі. Здається, саме це, використовуючи антитезу, ліричним пензлем майстра зобразив Іван Низовий.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Леся Низова (Л.П./Л.П.) [ 2013-05-11 21:28:51 ]
Саме так, Богданчику.
Ви все провідчули...
Щиро вдячна Вам за підтримку й розуміння поглядів Низового!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Володимир Сірий (М.К./М.К.) [ 2013-05-11 13:43:26 ]
Гарно про щастя!Мудро!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Леся Низова (Л.П./Л.П.) [ 2013-05-11 21:30:18 ]
Велике спасибі, Володю, за щирий відгук!!!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мирослав Артимович (Л.П./М.К.) [ 2013-05-11 14:07:20 ]
"І не позаздрив..." бо знав ціну щастя...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Леся Низова (Л.П./Л.П.) [ 2013-05-11 21:32:11 ]
Знав, Миросю... А тепер і я знаю...
Обіймаю, дорогий друже!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Роксолана Вірлан (Л.П./М.К.) [ 2013-05-11 14:49:10 ]
"Воно прихильне до невдах
І загребущим – не дається" - істинно! Уклін Поетові за рядки оці:)

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Леся Низова (Л.П./Л.П.) [ 2013-05-11 21:34:04 ]
Ляночко, дуже вдячна Вам за емоційність і теплоту!
Дуже.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Галина Гнатюк (М.К./М.К.) [ 2013-05-11 15:09:57 ]
...Я так позаздрити хотів
"Хрещеникам легкої долі",
Бо сам собі осточортів,
Чужі присвоюючи болі... - на таких, як Ваш тато, пані Лесю, світ стоїть...Напевно, він ще досі тримається тільки тому, що є ті, хто болить чиєюсь бідою...А щастя - це свого роду самопожертва


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Леся Низова (Л.П./Л.П.) [ 2013-05-11 21:45:44 ]
Погоджуюся, Галю. І, слава Богу, що у світі є і завжди будуть ті, хто віддаватиме себе іншим, хто небайдужий до ближнього і самовіддано любить свою землю.
Сердечно Вам дякую за такий відгук і щирі слова про мого батька!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Костюк (М.К./М.К.) [ 2013-05-11 20:19:51 ]
Оті" задоволені собою" насправді не знають ціни справжнього щастя. Вистражданого...Серцем вимоленого.Болем пронизаного...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Леся Низова (Л.П./Л.П.) [ 2013-05-11 22:08:59 ]
Щастя досмертно любити свою Батьківщину їм ніколи не відчути...
І багато чого справжнього в житті не пізнати...
Я Вас, Світланко, ніжно обіймаю.
Спасибі за чуйність і всерозуміння!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василь Шляхтич (Л.П./Л.П.) [ 2013-05-12 00:22:53 ]
ЩАСТЯ! І родиться запитання: - Якого, а може і чийого щастя шукав Блаженної пам"яті Пан Іван? Хтось вижче сказав, що щастя можна прирівняти до здоров"я. І це правда, але не повна правда. Коли заглянемо в українську етимологію слова "здоров"я", тоді явиться перед нами розуміння пояснене мудрими людьми - ЗДОРОВ"Я - З ДОБРОГО ДЕРЕВА. Так щойно тепер попробуймо ставити проти себе ті два слова: "добро" і "щастя". Ось і доходимо до висновку, що добра людина завжди прямувати буде до ЩАСТЯ. І такою людиною був Покійний Пан Іван. Я таким вважаю Його.
Дякую за увагу.
З повагою Василь Шляхтич

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Леся Низова (Л.П./Л.П.) [ 2013-05-13 22:23:29 ]
Дорогий мій пане Василю, які ж світлі й мудрі слова!
Хоча добрим важко буває в житті, але колись і моя хрещена на мій день народження написала:"Пам"ятай, Лесю, щасливі шляхи ніколи не бувають легкими"...

Спасибі, пане Василю, за такий коментар!!!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валерій Хмельницький (М.К./Л.П.) [ 2013-05-12 09:47:40 ]
Живуть, упевнені в собі
І задоволені собою,(С) -

бачу таких ледь не кожен день, самовдоволених і пихатих, але заздрити їм і справді не хочеться, бо, як вирок, саме для таких кода вірша:

По світах
Десь ходить щастя і сміється –
Воно прихильне до невдах
І загребущим – не дається.(с)

Браво!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Леся Низова (Л.П./Л.П.) [ 2013-05-13 22:25:22 ]
Емілю, дуже ціную, що Ви приділили увагу цьому віршу і відгукнулися на нього!
Спасибі, що не забуваєте!!!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Анатолій Криловець (М.К./М.К.) [ 2013-05-12 10:13:15 ]
І не позаздрив...
По світах
Десь ходить щастя і сміється –
Воно прихильне до невдах
І загребущим – не дається.

!!!!
Таки так! Бо теж...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Леся Низова (Л.П./Л.П.) [ 2013-05-13 22:27:23 ]
ДЯКУЮ!!!
Анатолію, ми з Вами, виходить, щасливі)))