ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Борис Костиря
2025.11.17 22:04
Промерзла трава
Промерзла трава, як нові письмена.
Згубились у ній дорогі імена.

Згубився у ній шум далеких століть.
Упала сніжинка алмазом із віть.

Промерзла трава охопила мене.
Промерзла тривога вже не промине.

Тетяна Левицька
2025.11.17 20:06
Розірвала...
Розірвала договір із сатаною —
душу продала за краплю насолоди.
Врешті-решт збагнула, доля стороною
по пустій пустелі манівцями водить?

У пекельнім пеклі гріх тунелі риє,
гострими граблями нагортає щебінь.
Легко впасти з башти в бескит чорторию,

Олександр Сушко
2025.11.17 18:09
Нарешті...
Нарешті, чиста прозоріє яв,
Пустила правда в душу метастази.
Ми гигнемо усі: І ти, і я,
Пацюк - у ліжку, воїн - на Донбасі.

Порозбирав руїни власних мрій,
А там бездонна яма чорнорота.
Я не поет, не воїн,- гречкосій

Олександр Сушко
2025.11.17 13:08
Сонце та місяць
Заблокувався сонцемісяць на ПееМі!
Істерика пощезла та плачі.
Читати зась його рулади і поеми,
Тепер на мене тіко пес гарчить.

Не вистромляє друг в інеті носа,
Бо знає, тільки вистромить - вкушу.
А я возліг у войовничу позу,

Сергій СергійКо
2025.11.17 11:56
Без тебе
На фотографії під склом – портрет, подібний міражу.
Щодня повз нього, поряд з ним, та не дивлюсь – боюсь, біжу.
Бо варто погляд підвести – і я в обіймах дивних чар.
Душа стискається, щемить, тримаючи важкий тягар.
Забуду намірів стерно – куди я йшов?

Тетяна Левицька
2025.11.17 09:38
Горе та Біда
Всесвіт, на сторожі
неба із руки,
у долоні Божі
струшує зірки.
На розбиті хати,
дерев'яний хрест
дивиться розп'ятий
Божий син з небес.

В Горова Леся
2025.11.17 08:31
Світи мені...
Світи мені своєю добротою,
Хоч іноді за мене помолись.
Шмагає вітер - як під ним устою?
Затягнута димами давить вись,
Чорніє берег, що білів колись
Тясьмою пляжу, вмитого водою.
Темніє корч, закутаний від бризк
Благим рядном - нитчаткою сухою.

Олександр Сушко
2025.11.17 07:51
Сонце...Місяць...
Сонцемісячні хлипи росою забризкали світ,
Котик мляво в кутку довилизує з рибою миску.
Знов у дзеркалі плаче знайомий до болю піїт,
Бо сатирик зробив ненавмисно своїм одаліском.

Закіптюжився взор, хвіст і грива обсмикані геть,
Візаві обгризає ростк

С М
2025.11.17 05:30
Із підтримкою друзів (The Beatles)
Раптом не в лад заспівав би чомусь
Хто покинув би залу тоді?
Згляньтесь, я трохи співатиму ось
І потраплю, як вийде, у ритм

О, я здолаю, як підтримають друзі
Я злечу, якщо підтримають друзі
Я сподіваюсь, із підтримкою друзів

Борис Костиря
2025.11.16 21:47
* * *
Вже день добігає кінця.
І посмішка тане з лиця.

Чимдужче прискорився час,
Засипавши брилами нас.

Куди він, шалений, летить?
Де все спресувалось у мить.

Володимир Бойко
2025.11.16 20:32
Куди поділися гриби?
На світанку граби і дуби
Лаштувались піти по гриби
Узяли і корзин і мішків,
Та знайти не зуміли грибів.
Бо лисиці сховали лисички,
По печерах сидять печерички,
А дідусь-лісовик до комори
Позаносив усі мухомори.

Богдан Фекете
2025.11.16 15:29
Співай про все
Шосе тікає під мою машину
Закінчую цю погожу, погожу днину
І мить у декілька коротких хвилин
Змагається з вічністю, один на один

Осіннє сонце на призахідному обрії
Гріє мій мозок крізь скло і шкіру
Мружу очі тримаюся колії

Віктор Кучерук
2025.11.16 15:27
Тоді, тепер...
Тоді, коли пухнастим квітом
Духмяний дерен повнив двір, -
Теплом бабусиним зігрітий
Я був щоденно і надмір.
Та, як вареник у сметані,
Недовго добре почувавсь, -
Пора дитинства - гарна пані,
На мить з'явилась, пронеслась.

Сергій СергійКо
2025.11.16 14:56
Пам'ятай
Хмари, хмари примарні, зловісні,
Небосхилу розхитують ребра,
Де пітьма поглинає зірок неосяжне кубло.
Їм, натомість, самотні – злочинно, навмисно,
З оксамиту підступного неба,
З диким воєм, летять у приречене мирне житло.

Стіни, стіни зпадають, я

Артур Сіренко
2025.11.16 14:50
Дитячі мрії
Вчитель Амок стояв біля прозорого чисто вимитого вікна і дивився на пейзаж пізньої глухої осені. Безнадійної, наче очі оленя, що побачив націлений на нього мушкет мисливця. Учні (капловухі та веснянкуваті, патлаті і закосичені, в чорній шкільній формі і з

Олена Побийголод
2025.11.16 13:04
Фемінітивна промова
– Наші захисники та захисниці
борються з ворогами (та ворогинями)!
...Втім, у кого є цицьки (чи циці?) –
не займатись їм богослужіннями...

(Серпень 2025)
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів


Поетичні Майстерні



 Нові автори (Поезія):

Марко Нестерчук Нестор
2025.11.07

Гриць Янківська
2025.10.29

Роман Чорношлях
2025.10.27

Лев Маркіян
2025.10.20

Федір Александрович
2025.10.01

Ірина Єфремова
2025.09.04

Сергій СергійКо
2025.08.31






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія





  Вірші, проза, аналітика, огляди
Автори / Марійченко Затія (1972) / Вірші

 Сміялась жінка...
Сміялась жінка. Дрібно тріпотіло
Її гріховне, білопінне тіло.
Сміялось небо, море, береги,
Луна взялася в боки навкруги,
Сміялось сонце з кожної краплини -
Сміялась жінка...
Плакали мужчини...

Один з перших моїх віршів. Він давній. Мені здається, ще не дуже застарів.





    •   Можлива допомога "Майстерням"


• Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter
• Про оцінювання     • Зв'язок із адміністрацією     • Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)



Про публікацію
Без фото
Дата публікації 2013-05-19 17:48:39
Переглядів сторінки твору 7441
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: Любитель поезії
* Народний рейтинг 4.935 / 5.5  (4.895 / 5.46)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (4.356 / 5.31)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.762
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Автор востаннє на сайті 2014.07.02 07:25
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Олехо (Л.П./М.К.) [ 2013-05-19 18:11:55 ]
Парадокс - жінка сміється, природа укупі з небесними тілами їй підтакує, а мужчини плачуть. Чого би? Почуття гумору чисто втратили чи щось інше?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Марійченко Затія (Л.П./Л.П.) [ 2013-05-20 08:39:19 ]
Інше! Читайте коментарі жінок нижче.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валентина Попелюшка (Л.П./М.К.) [ 2013-05-19 20:07:46 ]
Яка зворотна пропорційність у житті: коли радіють чоловіки, жінки плачуть:)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Марійченко Затія (Л.П./Л.П.) [ 2013-05-20 08:40:13 ]
Не завжди, але буває!

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Леся Низова (Л.П./Л.П.) [ 2013-05-19 21:49:15 ]
Класний вірш!
Ні, я прекрасно ставлюсь до чоловіків, але мені здається, що у вірші саме той випадок, коли "сміється той, хто..." (відома мудрість).
Можна навести немало випадків-історій, коли сміх жінки, тобто її друге дихання - це результат усвідомлення нею своєї самодостатності після самопожертв, поступок, сліз, прощень і надій...

Ось такі в мене, Затіє, роздуми. Я так побачила, приміряючи цю прекрасну замальовку на себе)))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Леся Низова (Л.П./Л.П.) [ 2013-05-19 21:55:56 ]
пОступок


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Марійченко Затія (Л.П./Л.П.) [ 2013-05-20 08:44:47 ]
Умієте читати! Усе починалося з матріархату, а історія має властивість повторюватися! Чоловіків теж поважаю!

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Костюк (М.К./М.К.) [ 2013-05-19 22:41:52 ]
Нехай сміється жінка!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Марійченко Затія (Л.П./Л.П.) [ 2013-05-20 08:45:29 ]
Якомога частіше!

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мішель Платіні (Л.П./Л.П.) [ 2013-05-19 23:10:58 ]
Не застарів.
Чудовий вірш, Затіє!
Що, ще є краще, ніж жіночий сміх.
Сміються - щасливі люди!!!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Марійченко Затія (Л.П./Л.П.) [ 2013-05-20 08:47:21 ]
Дякую! Щаслива жінка дарує щастя чоловікові...

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Галина Михайлик (М.К./М.К.) [ 2013-05-20 00:26:36 ]
Гарна мініатюрка!
А чого плачуть? Бо: "Ой очі... дівочі...ви ж мене очі плакать навчили, де ж ви навчились зводить людей..." ))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Марійченко Затія (Л.П./Л.П.) [ 2013-05-20 08:50:14 ]
Звичайно!Дякую за прочитання, увагу, розуміння.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Марійченко Затія (Л.П./Л.П.) [ 2013-05-20 08:37:30 ]
Дорогенькі!Дуже цікаві коментарі! 100% попадання!Сподобалося!Жінка - самодостатня! І все-таки не хочеться бути ящіркою(у них немає чоловіків)...

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валерій Хмельницький (М.К./Л.П.) [ 2013-05-20 08:56:18 ]
Цікаво про ящірок. )


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валерій Хмельницький (М.К./Л.П.) [ 2013-05-20 08:56:57 ]
"Мужчины не плачут, мужчины огорчаются" ))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Марійченко Затія (Л.П./Л.П.) [ 2013-05-20 09:53:51 ]
Хай буде й так!Згодна!

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Анатолій Криловець (М.К./М.К.) [ 2013-05-20 09:12:54 ]
Мудрий вірш, сильний вірш!..
За це не гріх і скупу чоловічу сльозу зронити. Будьмо!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Марійченко Затія (Л.П./Л.П.) [ 2013-05-20 09:51:59 ]
Скупуватий Анатолій Криловець "зронив" коментар, "зі сльозою змішаний" ! Це для мене знакова подія! Приємно!

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Інна Ковальчук (М.К./М.К.) [ 2013-05-20 10:08:29 ]
Ох і жінка ж у Вас, Маріє, - справжня!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Марійченко Затія (Л.П./Л.П.) [ 2013-05-21 21:37:39 ]
Справжня жінка - то загадка.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Нінель Новікова (М.К./М.К.) [ 2013-06-03 16:55:25 ]
Цікавий вірш, Зтіє! Дивно Ви назвались. Це - псевдонім?