ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

М Менянин
2025.11.08 14:40
Сину, вже загартованому
За тебе, мій синку, молитви,
довкола хоч креш* і війна.
Чому ми зазнали гонитви? –
брехливих і гордих вина.

Зростив тебе Бог надпотужним
до праведних цілей іти.
Тож, любий мій синку, будь мужнім –

Микола Дудар
2025.11.08 11:46
***
Дозимове дієслово цвітом стелить…
А маршрутки, як дикунки, топчуть листя…
Ну а джмелик, (від Анжели) подивився
І подумав, що дострелить… Помилився.
24.10.2025.

Борис Костиря
2025.11.07 21:47
* * *
Поодинокі дерева
із перемішаним жовтим
і зеленим листям,
ніби перемішаними
смугами долі.
Вони стоять
і чогось чекають.
Можливо, пришестя Месії.

С М
2025.11.07 16:48
Мавпа (The Rolling Stones)
я – дрібна блошива мавпа
а друзі мої – нарики
(усе це жартома)
або я – схолола піца
ще б сюди лимон згодився
а як сама?
і мною поторбасували
усі щурихи в цім кварталі

Ярослав Чорногуз
2025.11.07 16:29
Спогад
Хмільний Хмільник на рідному Поділлі --
Благословенний, чарівливий край.
Де пестили мене волосся хвилі,
І мріяння збувалися про рай.

І бабине цвіло розкішне літо...
Я поринав у промені принад
Щоб душу розхвильовану зігріти --

Микола Дудар
2025.11.07 13:41
***
Звертаюсь вкотре до автівки:
Звези мене куди небудь…
А краще все ж до Шепетівки
І зупинитись не забудь
У тім селі, що зріс і виріс
Де цвинтар… школа… сінокос
Малечі зліт… дорослих вирій
І гомін бджілок, вредних ос…

Іван Потьомкін
2025.11.06 21:53
***
Не певен, що якби Мойсей
явивсь на Святу землю,
в сьогоднішній Ізраїль,
навряд чи визнав би він за своїх
нащадків тих, що при ньому
в Єгипті місили з січкою глину,
приймали Тору і на плечах несли Мішкан –
присутність Всевишнього серед них…

Борис Костиря
2025.11.06 21:39
* * *
Я простягаю до тебе руки
крізь велике озеро,
схоже на серце космосу.
Над озером стоїть туман,
наче химерні думки.
Вечірній холод протвережує
після філософського сп'яніння.
Я стою над великим озером,

Євген Федчук
2025.11.06 21:22
Про Григорія Котовського
Як перейшов я у четвертий клас
І стали ми історію вивчати,
То довелось ім’я його стрічати.
Він представлявся, як «герой» для нас.
Бо вміло з ворогами воював,
В Червоній Армії був знаним командиром.
Ми вірили тим побрехенькам щиро,
Бо хто ж тоді про

В Горова Леся
2025.11.06 17:57
Вереміями...
Вереміями, вереміями
Плач із радістю межував.
Все перебрано, перевіяно,
Перелущено по жнивах.

Чи пробачило спрагу літові
Те, що вижило у зимі?
Від морозу і спеки - мітини,

Артур Курдіновський
2025.11.06 17:15
Всупереч відстані (діалог сонетів у співавторстві з Любов'ю Інішевою)
Вкривають землю втомлену тумани,
Народжуючи зболені рядки.
Чи варто будувати точні плани,
Коли у долі власні є думки?

Можливо, осінь рубіконом стане,
Напише світлі, райдужні казки.
З пейзажу прибираю все погане,

Артур Сіренко
2025.11.06 15:34
Краплі осіннього меду
Скажи осіннім квітам*:
Вітрила осені давно роздерті**,
Сірі хмари стали вином
У келиху старчика Фідія***
(Він будував Колізей –
Думав, що то окраса,
Думав, що то капелюх,
Що загубив дивак Аполлон,

Іван Потьомкін
2025.11.06 13:26
***
“Як не хочеш усю правду, повідай дещицю:
Чи сватів до тебе слати, чи піти топиться?
Чом ти голову схилила, вії опустила?
Може, кращого від мене, бува, полюбила?..
...Не розказуй, голубонько. В словах нема нужди,
Бо ж на личеньку твоєму заквітають руж

Микола Дудар
2025.11.06 09:46
***
Хороший привід: досі в справі
Як режисер над усіма…
І не важливо на підставі
Чи усерйоз, чи жартома
Цікаво буде споглядати —
До прозвиськ всучать: театрал!?
Не по одинці, з ніжним матом…
Ну, що поробиш… ритуал.

Віктор Насипаний
2025.11.06 01:04
* * *
З молитви тихо виростає небо,
І сонця голос будить вороння.
А на душі ще світло, та жовтнево.
Між берегами листя човен дня.

Вже розплітає сонце дні й дороги,
Вітри на шаблях ділять листя мідь.
Але думки, мов блазні – скоморохи,

Борис Костиря
2025.11.05 21:38
Вірш, написаний уві сні
Вірш, написаний уві сні,
і вірш, забутий уві сні,
можливо, був найкращим
із моїх віршів, але він
назавжди втрачений.
Він потонув, як кораловий риф
у морі, як алмаз
у болотній жижі.
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів


Поетичні Майстерні



 Нові автори (Поезія):

Марко Нестерчук Нестор
2025.11.07

Гриць Янківська
2025.10.29

Роман Чорношлях
2025.10.27

Лев Маркіян
2025.10.20

Федір Александрович
2025.10.01

Ірина Єфремова
2025.09.04

Сергій СергійКо
2025.08.31






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія





  Вірші, проза, аналітика, огляди
Автори / Іван Низовий (1942 - 2011) / Вірші

 * * *
Погода така мінлива:
То злива, а то – туман…
А я людина щаслива
На ймення просте – Іван.

Довколишній світ примхливий:
То добрий, то вельми злий…
А я – чоловік щасливий
На прізвище Низовий.

Вже теше судьба потроху
Для мене соснову труну…
Я ж славлю, немов епоху,
Хвилинку життя одну!

Великим, звичайно, тяжко
Вуглинкою згаснуть в золі…
А я лиш мала комашка
На Божій оцій землі!

2003





  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)



Про публікацію
Дата публікації 2013-05-30 08:34:42
Переглядів сторінки твору 5244
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: R
* Народний рейтинг 0 / --  (6.055 / 6.53)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (5.253 / 5.79)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.731
Потреба в критиці толерантній
Потреба в оцінюванні не оцінювати
Конкурси. Теми Іронічний неореалізм
Метафізична поезія
Автор востаннє на сайті 2025.05.04 08:24
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Інна Ковальчук (М.К./М.К.) [ 2013-05-30 08:46:45 ]
Саме так, Лесечко, все, крім комашки - не комашка, розкрилета душа!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Леся Низова (Л.П./Л.П.) [ 2013-05-31 18:09:02 ]
Спасибі, Інно, за теплий відгук!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Менський (Л.П./Л.П.) [ 2013-05-30 09:20:50 ]
Просто і чудово! Дякую, Лесю!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Леся Низова (Л.П./Л.П.) [ 2013-05-31 18:09:57 ]
Добре, що сподобалося, Олександре!
Дякую!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Данчак Надія Мартинова (Л.П./Л.П.) [ 2013-05-30 10:28:58 ]
Дуже пронизливо , аж до душі!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Леся Низова (Л.П./Л.П.) [ 2013-05-31 18:10:57 ]
Пані Надіє, мені приємно, що Ви відгукнулися!)
Спасибі!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Анатолій Сердечний (М.К./Л.П.) [ 2013-05-30 11:29:13 ]
Все велике- дійсно просте.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Леся Низова (Л.П./Л.П.) [ 2013-05-31 18:38:45 ]
Дуже рада Вам, пане Анатолію!)
Спасибі за ці слова!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Костюк (М.К./М.К.) [ 2013-05-30 12:09:17 ]
Він славив,"немов епоху," "хвилинку життя одну"...Все просте- талановите.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Леся Низова (Л.П./Л.П.) [ 2013-05-31 18:39:44 ]
Світланочко, спасибі тобі величезне!!!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мирослав Артимович (Л.П./М.К.) [ 2013-05-30 12:49:43 ]
Іван...Низовий...Комашка...
А слОва яка могУть.
І легко було, і важко
свою карбувати путь...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Леся Низова (Л.П./Л.П.) [ 2013-05-31 18:41:45 ]
Щиро Вам дякую, Мирославе, за мудрі й добрі рядки!!!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Вероніка Семенюк (Л.П./Л.П.) [ 2013-05-30 13:11:41 ]
Гарно. Проникливо...

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Леся Низова (Л.П./Л.П.) [ 2013-05-31 18:54:05 ]
Вероніко, дуже-дуже вдячна за увагу до цього вірша мого батька!!!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Олехо (Л.П./М.К.) [ 2013-05-30 13:47:48 ]
Життєве кредо оптимістичної, не зламаної життям людини. Просто і щиро, як завжди.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Леся Низова (Л.П./Л.П.) [ 2013-05-31 18:56:04 ]
Ви праві, Олександре.
Вдячна Вам за ці слова!!!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Анатолій Криловець (М.К./М.К.) [ 2013-05-30 15:00:28 ]
А, може, й справді - "не оцінювати"!!! Шкали такої нема!
Яке відчуття себе, плину часу, епохи, яка, зрештою, самоіронія! А самоіронію я люблю найбільше, бо вона - найпереконливіше свідчення людського здоров"я.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Леся Низова (Л.П./Л.П.) [ 2013-05-31 18:58:53 ]
Підписуюсь під кожним словом, Анатолію!
Сердечно Вам дякую!!!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валентина Попелюшка (Л.П./М.К.) [ 2013-05-30 23:34:09 ]
"Я ж славлю, немов епоху,
Хвилинку життя одну!"
Рада знайти у цьому вірші Івана Низового нові нотки - простого людського щастя, незважаючи на гіркоту пережитого...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Леся Низова (Л.П./Л.П.) [ 2013-05-31 19:07:45 ]
Низовий, незважаючи ні на що, мав рідкісний талант радіти тому, чого більшість не помічає все своє життя...
Щиро вдячна, Валю, за такий відгук!!!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Галина Михайлик (М.К./М.К.) [ 2013-05-31 00:29:05 ]
Просто (начебто) і мудро...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Леся Низова (Л.П./Л.П.) [ 2013-05-31 19:11:50 ]
Погоджуюсь, Галинко!
Велике спасибі за постійну увагу до Низового і його сприйняття!!!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Кисельов (Л.П./Л.П.) [ 2013-05-31 16:39:55 ]
А я згадав иншого вірша Івана Низового:
"Я просто чесний віршувальник,
Перевиконуючий план.
Я і трудяга, і начальник -
В собі роздвоєний Іван...".
Таким було життєве кредо Поета. Дякую, Лесечко!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Леся Низова (Л.П./Л.П.) [ 2013-05-31 19:13:42 ]
Юрчику, радію, що завітав і так влучно відгукнувся татовими рядками!!!)))
Спасибі тобі!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Людмила Калиновська (М.К./М.К.) [ 2013-06-08 22:30:48 ]
Глибоко й мудро!
"А я лиш мала комашка
На Божій оцій землі!"
...колись у далекому 2004 році ні з того ні з сього записала собі кілька рядків... не пам’ятаю чому, за яких обставин це сталося...
З дозволу Лесі приведу їх саме тут:

"З туману - коливо.
Не видно стежки -
Ступаю полем я -
шукаю межку.
Бо далі зась іти:
довкіл мурахи,
живій Землі болить -
тремтить від страху.

...аби не жив отак -
а-ля "заблуком",
знайшов би інший шлях,
бодай, онукам..."

...але так прикро, що ми зараз живемо одним днем...
тому й так... Ех!
вірш дуже глибокий.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Людмила Калиновська (М.К./М.К.) [ 2013-06-08 22:32:01 ]
...звичайно ж, вірш Івана Даниловича! ...дуже мудрий і глибокий...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Леся Низова (Л.П./Л.П.) [ 2013-06-10 23:05:12 ]
Люд, як суголосно!!!
Молодчина ти моя)