ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Артур Курдіновський
2025.04.24 17:39
Містечко дерев'яне (рондель)
Минулого містечко дерев'яне
Благословило мій життєвий шлях.
Красива сойка, благородний птах,
Несла мені весну, легку й духмяну.

Навряд чи пам'ятають харків'яни
Старий наш парк в сережках і бруньках.
Минулого містечко дерев'яне

Євген Федчук
2025.04.24 16:00
* * *
Було, кажуть, в чоловіка вуликів багато.
Від дядьків своїх навчився пасічникувати.
Все би добре, але напасть якась узялася,
Хтось на пасіку до нього щоніч прокрадався,
Оббирав найбільший вулик, увесь мед виносив.
Отож, в дядьків своїх рідних той помо

Юрій Гундарєв
2025.04.24 09:24
Сонячний ранок
Сонячний ранок
вітає ласкаво:
ось львівський пряник,
каша і кава.

Ось почуття й думки найсвітліші,
це тобі радість прямо спросоння -
сяючі вірші,

Віктор Кучерук
2025.04.24 06:24
* * *
Сонця промені над лісом,
Наче тісто, хмару місять, –
Мнуть, розтягують, стискають
Посередині та скраю
Так, що зменшена хмарина
Пропадає в небі синім,
А в моєму ріднім краї
Розвиднятись починає…

Борис Костиря
2025.04.23 21:31
Старий і море
Старий продає мрію,
якої в нього давно немає.
Море для старого є космосом,
у якому він заблукав.
Так важливо зберігати
милосердя серед стихії
та жорстокості природи.
Хлопчик для старого

Козак Дума
2025.04.23 18:49
Ретроспективна перспектива?
Спустилася тиша на лінію фронту,
що списа уткни – не впаде.
Уся у окопах зібралася фронда,
лишилось зело молоде…

Мала передишка і знову атака,
у небі вже дрони висять.
Сидять у столиці владці-небораки,

Віктор Кучерук
2025.04.23 12:21
* * *
Жовтим рястом уквітчаний луг
І безкрая блакить небосхилу, -
Позбавляють мене від недуг,
Додають життєдайної сили.
Як земля зеленіє й бринить
Височінь непомірно глибока, -
Серце тішиться щастям щомить
І в очах ясно світиться спокій.

Олександр Сушко
2025.04.22 21:54
Антитеза
Антитеза на вірш Анатолія Матвійчука

"Істинно кажу вам: Якщо ви не навернетеся і не станете, як діти, не ввійдете в Небесне Царство» (Мт. 18:3).

МАЛЕНЬКИЙ
Я маленький.
Ще зовсім маленький.
Хоч невдовзі у мене зима.

Борис Костиря
2025.04.22 21:36
Обличчя обличчя
Де воно, обличчя обличчя?
Серед безлічі масок
так важко віднайти
справжнє лице.
Маска приростає до обличчя.
Життя нагадує театр масок,
але не такий вишуканий,
як театр но і кабукі,

Володимир Каразуб
2025.04.22 19:46
Синтепон
Скільки у твоє черево, череп, груди, тушу
Набили цього дешевого синтепону?
Хто вдихнув у повітряну кульку необмежену душу
І прив'язав до руки? Настільки ти відсторонений
Від спроби осмислити справді потрібну красу,
Яка заглядає ув очі простою істино

Леся Горова
2025.04.22 18:09
У Світлий Вівторок
Іти туди, де Слово про любов!
Дорога - вирви, небо - грім заліза,
І трем колін, і крок важкий, завізний.
І диму нерозвіяна завіса
І тут і там ховає кіпоть змов.
Іти й просити в Матері - замов
За сина слово. В Сина, що зборов
Для світла смертю смерт

Ольга Олеандра
2025.04.22 15:41
Дерева ще безлисті
Дерева ще безлисті, а птахи
вже гнізда в’ють, викохують домівки,
сприймаючи оголені гілки
за місце для надійної криївки.

По лісу походжає благодать.
Повітря напахтилося весною,
і сосни дружелюбно гомонять,

Козак Дума
2025.04.22 15:23
Берег у тумані
Пливуть хмарини мов ікони,
усе у білому пуху –
попався я у неба лоно,
скажу вам ніби на духу.
Немовби у сніги глибокі,
небесно-свіжу заметіль.
Куди лише не кину оком –
остуда сіє звідусіль!

Іван Потьомкін
2025.04.22 12:33
***
Не блудним сином їхав в Україну
Із того краю, що не чужий тепер мені.
До друзів поспішав, щоб встигнути обняти,
До кладовищ, щоб до могил припасти...
...Вдивлявсь- не пізнавав знайомі видноколи,
Хоч начебто й не полишав я їх ніколи,
Та ось зненацьк

Юрій Гундарєв
2025.04.22 09:15
Дар‘я Козирєва: право на самопожертву
 квітня суд у Санкт-Петербурзі призначив майже три роки позбавлення волі 19-річній Дар’ї Козирєвій, визнавши її винною в «дискредитації» російських військових.
Студентку Санкт-Петербурзького державного університету заарештували в лютому 2024 року після т

Олександр Сушко
2025.04.22 05:45
Пісня про Пісківку та пісківчанок
Куплет 1

Зелений берег! Світлий дар небес!
Моя Пісківко! Світла берегине!
Тут голубіє Тетерева плес,
Лісів гуде прадавнє шумовиння.

Куплет 2
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Пекун Олексій
2025.04.24

Олександр Омельченко
2025.04.14

Коломієць Роман
2025.04.12

Іван Кривіцький
2025.04.08

Вячеслав Руденко
2025.04.03

Дарина Меліса
2025.03.20

Софія Пасічник
2025.03.18






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія





  Вірші, проза, аналітика, огляди
Автори / Іван Низовий (1942 - 2011) / Вірші

 * * *
Погода така мінлива:
То злива, а то – туман…
А я людина щаслива
На ймення просте – Іван.

Довколишній світ примхливий:
То добрий, то вельми злий…
А я – чоловік щасливий
На прізвище Низовий.

Вже теше судьба потроху
Для мене соснову труну…
Я ж славлю, немов епоху,
Хвилинку життя одну!

Великим, звичайно, тяжко
Вуглинкою згаснуть в золі…
А я лиш мала комашка
На Божій оцій землі!

2003





  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)



Про публікацію
Дата публікації 2013-05-30 08:34:42
Переглядів сторінки твору 4901
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: R
* Народний рейтинг 0 / --  (6.055 / 6.53)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (5.253 / 5.79)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.731
Потреба в критиці толерантній
Потреба в оцінюванні не оцінювати
Конкурси. Теми Іронічний неореалізм
Метафізична поезія
Автор востаннє на сайті 2024.06.30 08:53
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Інна Ковальчук (М.К./М.К.) [ 2013-05-30 08:46:45 ]
Саме так, Лесечко, все, крім комашки - не комашка, розкрилета душа!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Леся Низова (Л.П./Л.П.) [ 2013-05-31 18:09:02 ]
Спасибі, Інно, за теплий відгук!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Менський (Л.П./Л.П.) [ 2013-05-30 09:20:50 ]
Просто і чудово! Дякую, Лесю!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Леся Низова (Л.П./Л.П.) [ 2013-05-31 18:09:57 ]
Добре, що сподобалося, Олександре!
Дякую!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Данчак Надія Мартинова (Л.П./Л.П.) [ 2013-05-30 10:28:58 ]
Дуже пронизливо , аж до душі!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Леся Низова (Л.П./Л.П.) [ 2013-05-31 18:10:57 ]
Пані Надіє, мені приємно, що Ви відгукнулися!)
Спасибі!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Анатолій Сердечний (М.К./Л.П.) [ 2013-05-30 11:29:13 ]
Все велике- дійсно просте.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Леся Низова (Л.П./Л.П.) [ 2013-05-31 18:38:45 ]
Дуже рада Вам, пане Анатолію!)
Спасибі за ці слова!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Костюк (М.К./М.К.) [ 2013-05-30 12:09:17 ]
Він славив,"немов епоху," "хвилинку життя одну"...Все просте- талановите.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Леся Низова (Л.П./Л.П.) [ 2013-05-31 18:39:44 ]
Світланочко, спасибі тобі величезне!!!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мирослав Артимович (Л.П./М.К.) [ 2013-05-30 12:49:43 ]
Іван...Низовий...Комашка...
А слОва яка могУть.
І легко було, і важко
свою карбувати путь...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Леся Низова (Л.П./Л.П.) [ 2013-05-31 18:41:45 ]
Щиро Вам дякую, Мирославе, за мудрі й добрі рядки!!!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Вероніка Семенюк (Л.П./Л.П.) [ 2013-05-30 13:11:41 ]
Гарно. Проникливо...

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Леся Низова (Л.П./Л.П.) [ 2013-05-31 18:54:05 ]
Вероніко, дуже-дуже вдячна за увагу до цього вірша мого батька!!!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Олехо (Л.П./М.К.) [ 2013-05-30 13:47:48 ]
Життєве кредо оптимістичної, не зламаної життям людини. Просто і щиро, як завжди.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Леся Низова (Л.П./Л.П.) [ 2013-05-31 18:56:04 ]
Ви праві, Олександре.
Вдячна Вам за ці слова!!!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Анатолій Криловець (М.К./М.К.) [ 2013-05-30 15:00:28 ]
А, може, й справді - "не оцінювати"!!! Шкали такої нема!
Яке відчуття себе, плину часу, епохи, яка, зрештою, самоіронія! А самоіронію я люблю найбільше, бо вона - найпереконливіше свідчення людського здоров"я.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Леся Низова (Л.П./Л.П.) [ 2013-05-31 18:58:53 ]
Підписуюсь під кожним словом, Анатолію!
Сердечно Вам дякую!!!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валентина Попелюшка (Л.П./М.К.) [ 2013-05-30 23:34:09 ]
"Я ж славлю, немов епоху,
Хвилинку життя одну!"
Рада знайти у цьому вірші Івана Низового нові нотки - простого людського щастя, незважаючи на гіркоту пережитого...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Леся Низова (Л.П./Л.П.) [ 2013-05-31 19:07:45 ]
Низовий, незважаючи ні на що, мав рідкісний талант радіти тому, чого більшість не помічає все своє життя...
Щиро вдячна, Валю, за такий відгук!!!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Галина Михайлик (М.К./М.К.) [ 2013-05-31 00:29:05 ]
Просто (начебто) і мудро...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Леся Низова (Л.П./Л.П.) [ 2013-05-31 19:11:50 ]
Погоджуюсь, Галинко!
Велике спасибі за постійну увагу до Низового і його сприйняття!!!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Кисельов (Л.П./Л.П.) [ 2013-05-31 16:39:55 ]
А я згадав иншого вірша Івана Низового:
"Я просто чесний віршувальник,
Перевиконуючий план.
Я і трудяга, і начальник -
В собі роздвоєний Іван...".
Таким було життєве кредо Поета. Дякую, Лесечко!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Леся Низова (Л.П./Л.П.) [ 2013-05-31 19:13:42 ]
Юрчику, радію, що завітав і так влучно відгукнувся татовими рядками!!!)))
Спасибі тобі!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Людмила Калиновська (М.К./М.К.) [ 2013-06-08 22:30:48 ]
Глибоко й мудро!
"А я лиш мала комашка
На Божій оцій землі!"
...колись у далекому 2004 році ні з того ні з сього записала собі кілька рядків... не пам’ятаю чому, за яких обставин це сталося...
З дозволу Лесі приведу їх саме тут:

"З туману - коливо.
Не видно стежки -
Ступаю полем я -
шукаю межку.
Бо далі зась іти:
довкіл мурахи,
живій Землі болить -
тремтить від страху.

...аби не жив отак -
а-ля "заблуком",
знайшов би інший шлях,
бодай, онукам..."

...але так прикро, що ми зараз живемо одним днем...
тому й так... Ех!
вірш дуже глибокий.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Людмила Калиновська (М.К./М.К.) [ 2013-06-08 22:32:01 ]
...звичайно ж, вірш Івана Даниловича! ...дуже мудрий і глибокий...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Леся Низова (Л.П./Л.П.) [ 2013-06-10 23:05:12 ]
Люд, як суголосно!!!
Молодчина ти моя)