ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Юрій Гундарєв
2025.04.24 09:24
Сонячний ранок
Сонячний ранок
вітає ласкаво:
ось львівський пряник,
каша і кава.

Ось почуття й думки найсвітліші,
це тобі радість прямо спросоння -
сяючі вірші,

Віктор Кучерук
2025.04.24 06:24
* * *
Сонця промені над лісом,
Наче тісто, хмару місять, –
Мнуть, розтягують, стискають
Посередині та скраю
Так, що зменшена хмарина
Пропадає в небі синім,
А в моєму ріднім краї
Розвиднятись починає…

Борис Костиря
2025.04.23 21:31
Старий і море
Старий продає мрію,
якої в нього давно немає.
Море для старого є космосом,
у якому він заблукав.
Так важливо зберігати
милосердя серед стихії
та жорстокості природи.
Хлопчик для старого

Козак Дума
2025.04.23 18:49
Ретроспективна перспектива?
Спустилася тиша на лінію фронту,
що списа уткни – не впаде.
Уся у окопах зібралася фронда,
лишилось зело молоде…

Мала передишка і знову атака,
у небі вже дрони висять.
Сидять у столиці владці-небораки,

Віктор Кучерук
2025.04.23 12:21
* * *
Жовтим рястом уквітчаний луг
І безкрая блакить небосхилу, -
Позбавляють мене від недуг,
Додають життєдайної сили.
Як земля зеленіє й бринить
Височінь непомірно глибока, -
Серце тішиться щастям щомить
І в очах ясно світиться спокій.

Олександр Сушко
2025.04.22 21:54
Антитеза
Антитеза на вірш Анатолія Матвійчука

"Істинно кажу вам: Якщо ви не навернетеся і не станете, як діти, не ввійдете в Небесне Царство» (Мт. 18:3).

МАЛЕНЬКИЙ
Я маленький.
Ще зовсім маленький.
Хоч невдовзі у мене зима.

Борис Костиря
2025.04.22 21:36
Обличчя обличчя
Де воно, обличчя обличчя?
Серед безлічі масок
так важко віднайти
справжнє лице.
Маска приростає до обличчя.
Життя нагадує театр масок,
але не такий вишуканий,
як театр но і кабукі,

Володимир Каразуб
2025.04.22 19:46
Синтепон
Скільки у твоє черево, череп, груди, тушу
Набили цього дешевого синтепону?
Хто вдихнув у повітряну кульку необмежену душу
І прив'язав до руки? Настільки ти відсторонений
Від спроби осмислити справді потрібну красу,
Яка заглядає ув очі простою істино

Леся Горова
2025.04.22 18:09
У Світлий Вівторок
Іти туди, де Слово про любов!
Дорога - вирви, небо - грім заліза,
І трем колін, і крок важкий, завізний.
І диму нерозвіяна завіса
І тут і там ховає кіпоть змов.
Іти й просити в Матері - замов
За сина слово. В Сина, що зборов
Для світла смертю смерт

Ольга Олеандра
2025.04.22 15:41
Дерева ще безлисті
Дерева ще безлисті, а птахи
вже гнізда в’ють, викохують домівки,
сприймаючи оголені гілки
за місце для надійної криївки.

По лісу походжає благодать.
Повітря напахтилося весною,
і сосни дружелюбно гомонять,

Козак Дума
2025.04.22 15:23
Берег у тумані
Пливуть хмарини мов ікони,
усе у білому пуху –
попався я у неба лоно,
скажу вам ніби на духу.
Немовби у сніги глибокі,
небесно-свіжу заметіль.
Куди лише не кину оком –
остуда сіє звідусіль!

Іван Потьомкін
2025.04.22 12:33
***
Не блудним сином їхав в Україну
Із того краю, що не чужий тепер мені.
До друзів поспішав, щоб встигнути обняти,
До кладовищ, щоб до могил припасти...
...Вдивлявсь- не пізнавав знайомі видноколи,
Хоч начебто й не полишав я їх ніколи,
Та ось зненацьк

Юрій Гундарєв
2025.04.22 09:15
Дар‘я Козирєва: право на самопожертву
 квітня суд у Санкт-Петербурзі призначив майже три роки позбавлення волі 19-річній Дар’ї Козирєвій, визнавши її винною в «дискредитації» російських військових.
Студентку Санкт-Петербурзького державного університету заарештували в лютому 2024 року після т

Олександр Сушко
2025.04.22 05:45
Пісня про Пісківку та пісківчанок
Куплет 1

Зелений берег! Світлий дар небес!
Моя Пісківко! Світла берегине!
Тут голубіє Тетерева плес,
Лісів гуде прадавнє шумовиння.

Куплет 2

Віктор Кучерук
2025.04.22 05:43
* * *
Білий день неквапливо минає,
Примовляючи звично: Бувай!..
Розпашілого сонця окраєць
Поглинає углиб небокрай.
Погляд ваблять падіння та злети
Різнобарвних небесних світил,
І до праці схиляють поета,
Попри болісний стан тяготи.

Олександр Сушко
2025.04.21 23:10
Звільнення
Фестини у столиці, День кота,
Салют, парад, гопак, хава нагіла.
А ув окопі братчиків чота
Опруху смерті порівну ділила.

Ідуть шеренги люду в чорторий,
Хто має душу - став гарматним м'ясом.
Тут, за Дінцем,- прострілля, смертний бій,
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Пекун Олексій
2025.04.24

Олександр Омельченко
2025.04.14

Коломієць Роман
2025.04.12

Іван Кривіцький
2025.04.08

Вячеслав Руденко
2025.04.03

Дарина Меліса
2025.03.20

Софія Пасічник
2025.03.18






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія





  Вірші, проза, аналітика, огляди
Автори / Мирослав Артимович (1949) / Вірші

 Заручини
Ранкові трави, скупані у росах,
пороша пелюсткова посріблила:
весна собі приготувала посаг,
замаєний у пелюсток білила.

Каштани свічі з жалем загасили
і сніжно-білу вроду свого цвіту
перелили у цвіт акацій мило—
у білому весну вручають літу.

Весна до літа пригорнулась ніжно,
в його обіймах млосно затремтіла:
— Я так буяла цвітом білосніжним,
до тебе поспішаючи на крилах!

Шаліє літо від жаги кохання,
шепоче їй спокусливо на вухо:
— Тебе я, люба, мила і жадана,
осиплю білим тополиним пухом,

твої травневі грози перевтілю
у буйну зелень трав на полонинах,
і кожної стеблини спрагле тіло
теплом зігрію сонячної днини…

Весна востаннє глянула в люстерце,
махнула на прощання опахалом
і життєдайну силу свого серця —
всю до краплини — літечку віддАла.

2006 (03.05.2013)




    •   Можлива допомога "Майстерням"


• Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter
• Про оцінювання     • Зв'язок із адміністрацією     • Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)



Про публікацію
Дата публікації 2013-06-03 16:32:01
Переглядів сторінки твору 4917
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 5.559 / 6  (5.207 / 5.63)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (5.176 / 5.7)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.779
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Автор востаннє на сайті 2019.03.27 06:50
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Параска Коливашаласка (Л.П./Л.П.) [ 2013-06-03 16:38:10 ]
О ВАВ!!!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мирослав Артимович (Л.П./М.К.) [ 2013-06-03 16:44:26 ]
Це вже поступ - чотири букви!:) Тішуся!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Галина Михайлик (М.К./М.К.) [ 2013-06-03 16:48:45 ]
Прозоро, ніжно-білосніжно-цнотливо - справжні заручини...
І з технічного погляду - майстерно!
Дякую!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мирослав Артимович (Л.П./М.К.) [ 2013-06-04 10:17:45 ]
Дякую, Галю, за ніжно-білосніжно-цнотливо-майстерну оцінку!:)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олеся Овчар (Л.П./М.К.) [ 2013-06-03 19:15:46 ]
У мене колись зима закохалася у березня і стала весною. У Вас - весна закохалася в літо і розчинилася в ньому. Отакі вийшли метаморфози жіночої любові.
Зігрілася біля Ваших рядків і мрійливо закружляла у білій віхолі весняно-літнього весільного вальсу...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мирослав Артимович (Л.П./М.К.) [ 2013-06-04 10:20:12 ]
Тішуся, Олесю, що зігрілися на моїй сторінці:) Заходьте ще, холодно не буде!)))
Дякую сердечно!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Анатолій Криловець (М.К./М.К.) [ 2013-06-03 19:17:36 ]
Мирославе, їй-Бо, прекрасний вірш. Таку файну антропоморфну еротику ще можна знайти хіба що в Олекси Стефановича.
Гарні заручини!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Анатолій Криловець (М.К./М.К.) [ 2013-06-03 19:33:42 ]
А цей коментар за бажанням...
Волиняка бачить дрібну порошинку в оці галичанина. З ока волиняки порошинку вийме полтавчанин і т. д.

Я б зробив: "перелилИ у цвіт акацій мило —".

А ще останнє таке миле чоловікові слово - "віддАла". Пригадав "Голос Едіт Піаф" Миколи Бажана: "Себе віддалА своїй пісні. Вся віддалАсь. До кінця... Склепивши, як в шалі оргазму, тяжкі від безсоння повіки і чорними змивши сльозами липкий макіяж з лиця".

Хай не гаснуть свічі каштанів!!!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мирослав Артимович (Л.П./М.К.) [ 2013-06-04 12:53:46 ]
Анатолію, Ваша делікатність у коментарях похвальна, однак, моя сторінка - не рекламна вітрина, а робочий стіл майстерні, на якому зусиллями автора і колег твориться щось путнє. Тому жодного коментаря (крім образливих) не видаляв і не видалятиму.
Помічені Вами нАголосові "порошинки" живуть у мені генетично, як у галичанина, і,оскільки я вже користуюся окулярами, не завжди їх зауважую:) Тішуся, що у Вашій особі маю надійного стража чистоти мови (без усякої іронії). Завжди радий Вашому візиту! Дякую!
А зауваги, безперечно, слушні.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Роксолана Вірлан (Л.П./М.К.) [ 2013-06-03 19:50:13 ]
Переливи весни у літо...гарно так;)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мирослав Артимович (Л.П./М.К.) [ 2013-06-04 12:55:31 ]
Тішмося, що наразі ще не літа в осінь:) Гарного початку літа!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Іван Гентош (М.К./М.К.) [ 2013-06-03 21:08:00 ]
Славні заручини! Замаєно, скупано і перелито майстерно!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мирослав Артимович (Л.П./М.К.) [ 2013-06-04 12:56:23 ]
Дякую, Іване, з мене - кава!:)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Костюк (М.К./М.К.) [ 2013-06-03 21:57:45 ]
Гарно, Мирославе. І я маю про каштанові свічі.Хай світять і радують!!!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мирослав Артимович (Л.П./М.К.) [ 2013-06-04 12:58:14 ]
Сподіваюся, що наші каштанові свічі не ворогуватимуть:)))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Катерина Ільїна (Л.П./Л.П.) [ 2013-06-03 22:34:47 ]
Казково-чарівний твір! А образи прописані так, що бачиш і ту весну і літо і їхні взаємини. Відчуття, наче подивилася повнометражне кіно! Дякую за настрій!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мирослав Артимович (Л.П./М.К.) [ 2013-06-04 13:00:04 ]
Дякую, Катерино, радий, що припало до душі!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Устимко Яна (Л.П./М.К.) [ 2013-06-04 14:06:48 ]
поки постила пародію, надійшов час спати)), тому тепер реабілітовуюся :-).

грайливий вірш, з цікавими метафорамию
але перед рядком "у цвіт акацій перелили мило" - не встояла :-)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мирослав Артимович (Л.П./М.К.) [ 2013-06-04 15:43:45 ]
Я зрозумів із пародії, що ми з Вами мали на увазі різні частини мови. Я б, напевно, теж не стримався це обіграти. То ж сприймаю Вашу реакцію з гумором:)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сергій Сірий (Л.П./Л.П.) [ 2013-06-04 15:00:31 ]
Ніжно-шовковиста поезія, просякнута теплом сонячної днини і безмежною любов’ю...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мирослав Артимович (Л.П./М.К.) [ 2013-06-04 15:52:10 ]
Природа дарує нам таке багатство Образів, якими неможливо не милуватися...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Леся Низова (Л.П./Л.П.) [ 2013-06-04 19:26:38 ]
Одразу, Миросю, видно, що Ви завжди в гармонії з природою! Уклін Вашим батькам за передану любов до прекрасного...
Плюс талант сина розкрити в Слові свою душу...

Дякую за цей вірш.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мирослав Артимович (Л.П./М.К.) [ 2013-06-05 10:05:06 ]
Дякую, Лесю, за теплі слова!