ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Борис Костиря
2025.11.07 21:47
* * *
Поодинокі дерева
із перемішаним жовтим
і зеленим листям,
ніби перемішаними
смугами долі.
Вони стоять
і чогось чекають.
Можливо, пришестя Месії.

С М
2025.11.07 16:48
Мавпа (The Rolling Stones)
я – дрібна блошива мавпа
а друзі мої – нарики
(усе це жартома)
або я – схолола піца
ще б сюди лимон згодився
а як сама?
і мною поторбасували
усі щурихи в цім кварталі

Ярослав Чорногуз
2025.11.07 16:29
Спогад
Хмільний Хмільник на рідному Поділлі --
Благословенний, чарівливий край.
Де пестили мене волосся хвилі,
І мріяння збувалися про рай.

І бабине цвіло розкішне літо...
Я поринав у промені принад
Щоб душу розхвильовану зігріти --

Микола Дудар
2025.11.07 13:41
***
Звертаюсь вкотре до автівки:
Звези мене куди небудь…
А краще все ж до Шепетівки
І зупинитись не забудь
У тім селі, що зріс і виріс
Де цвинтар… школа… сінокос
Малечі зліт… дорослих вирій
І гомін бджілок, вредних ос…

Іван Потьомкін
2025.11.06 21:53
***
Не певен, що якби Мойсей
явивсь на Святу землю,
в сьогоднішній Ізраїль,
навряд чи визнав би він за своїх
нащадків тих, що при ньому
в Єгипті місили з січкою глину,
приймали Тору і на плечах несли Мішкан –
присутність Всевишнього серед них…

Борис Костиря
2025.11.06 21:39
* * *
Я простягаю до тебе руки
крізь велике озеро,
схоже на серце космосу.
Над озером стоїть туман,
наче химерні думки.
Вечірній холод протвережує
після філософського сп'яніння.
Я стою над великим озером,

Євген Федчук
2025.11.06 21:22
Про Григорія Котовського
Як перейшов я у четвертий клас
І стали ми історію вивчати,
То довелось ім’я його стрічати.
Він представлявся, як «герой» для нас.
Бо вміло з ворогами воював,
В Червоній Армії був знаним командиром.
Ми вірили тим побрехенькам щиро,
Бо хто ж тоді про

В Горова Леся
2025.11.06 17:57
Вереміями...
Вереміями, вереміями
Плач із радістю межував.
Все перебрано, перевіяно,
Перелущено по жнивах.

Чи пробачило спрагу літові
Те, що вижило у зимі?
Від морозу і спеки - мітини,

Артур Курдіновський
2025.11.06 17:15
Всупереч відстані (діалог сонетів у співавторстві з Любов'ю Інішевою)
Вкривають землю втомлену тумани,
Народжуючи зболені рядки.
Чи варто будувати точні плани,
Коли у долі власні є думки?

Можливо, осінь рубіконом стане,
Напише світлі, райдужні казки.
З пейзажу прибираю все погане,

Артур Сіренко
2025.11.06 15:34
Краплі осіннього меду
Скажи осіннім квітам*:
Вітрила осені давно роздерті**,
Сірі хмари стали вином
У келиху старчика Фідія***
(Він будував Колізей –
Думав, що то окраса,
Думав, що то капелюх,
Що загубив дивак Аполлон,

Іван Потьомкін
2025.11.06 13:26
***
“Як не хочеш усю правду, повідай дещицю:
Чи сватів до тебе слати, чи піти топиться?
Чом ти голову схилила, вії опустила?
Може, кращого від мене, бува, полюбила?..
...Не розказуй, голубонько. В словах нема нужди,
Бо ж на личеньку твоєму заквітають руж

Микола Дудар
2025.11.06 09:46
***
Хороший привід: досі в справі
Як режисер над усіма…
І не важливо на підставі
Чи усерйоз, чи жартома
Цікаво буде споглядати —
До прозвиськ всучать: театрал!?
Не по одинці, з ніжним матом…
Ну, що поробиш… ритуал.

Віктор Насипаний
2025.11.06 01:04
* * *
З молитви тихо виростає небо,
І сонця голос будить вороння.
А на душі ще світло, та жовтнево.
Між берегами листя човен дня.

Вже розплітає сонце дні й дороги,
Вітри на шаблях ділять листя мідь.
Але думки, мов блазні – скоморохи,

Борис Костиря
2025.11.05 21:38
Вірш, написаний уві сні
Вірш, написаний уві сні,
і вірш, забутий уві сні,
можливо, був найкращим
із моїх віршів, але він
назавжди втрачений.
Він потонув, як кораловий риф
у морі, як алмаз
у болотній жижі.

Юрій Лазірко
2025.11.05 17:58
Слова-Зола --- український джаз
пригадую...
це море дотиків
і поцілунків
оооооооооооо
о крила мої
полон обіймів
невагому мить
яким солодким

С М
2025.11.05 15:16
Ріки знають щось (The Doors)
не повіриш
ріка промовила
ледь відчутно
чи ти утримаєш мене

вільно пада потік
не спиняє хід
вдихай цю воду скільки є
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів


Поетичні Майстерні



 Нові автори (Інша поезія):

Анелла Жабодуй
2025.08.19

Равлик Сонний
2025.06.25

Пекун Олексій
2025.04.24

Олександр Омельченко
2025.04.14

Вероніка Художниця
2025.04.06

Эвилвен Писатель
2025.03.09

Арсеній Войткевич
2025.02.28






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія





  Вірші, проза, аналітика, огляди
Автори / Іван Низовий (1942 - 2011) / Інша поезія / "Біла вежа - рідний Вавилон" (2007)

 Біла вежа болю
Я ліплю її
з білого смутку і білих туманів
на основі свого особистого сивого болю
від понесених втрат,
від малих і великих поразок
на межі перемог,
що намарились і не збулися...

Я ліплю свою вежу
з лози, що росла на шпіцрутени
для нескорених,
з глини,
що вбила колгоспницю-маму, -
моїй вежі, я знаю, вовік не загрожує
вавилонське руйновище:
глина й лоза - монолітні!

Я люблю свою вежу -
інакше її не ліпив би
на останньому подиху,
сили зібравши останні...


04.12.2006




    •   Можлива допомога "Майстерням"


• Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter
• Про оцінювання     • Зв'язок із адміністрацією     • Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)



Про публікацію
Дата публікації 2013-07-03 21:48:39
Переглядів сторінки твору 4728
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: R
* Народний рейтинг 6.778 / 7  (6.055 / 6.53)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (5.253 / 5.79)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.820
Потреба в критиці толерантній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Конкурси. Теми Модернізм та Неомодернізм. Інша поезія
Автор востаннє на сайті 2025.05.04 08:24
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Іван Редчиць (М.К./М.К.) [ 2013-07-03 22:32:29 ]
Я люблю свою вежу -
інакше її не ліпив би...

Любов у всіх її проявах - найвищий дар небес... Тож нахиляймо щирим словом небеса і нехай цілюща Любов ллється в наші серця і душі... Осанна))) Я люблю свою вежу - інакше її не ліпив би...))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Леся Низова (Л.П./Л.П.) [ 2013-07-05 22:18:22 ]
Пане Іване, дякую Вам за такий емоційний відгук!!!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Роман Миронов (Л.П./Л.П.) [ 2013-07-03 23:57:15 ]
Гарно


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Леся Низова (Л.П./Л.П.) [ 2013-07-05 22:18:54 ]
Романе, мені приємно, що Вам сподобався цей твір!!!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Вірлан Роксолана (Л.П./М.К.) [ 2013-07-04 01:10:52 ]
Сильно! "на останньому подиху,
сили зібравши останні..."!!!!!!!!!!!!!!!!!!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Леся Низова (Л.П./Л.П.) [ 2013-07-05 22:20:44 ]
Ляно, це так класно, що Вам припав до душі цей вірш Низового!!!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ірина Швед (Л.П./Л.П.) [ 2013-07-04 06:54:34 ]
Не перестаю зачаровуватись теплими рядками Івана Низового.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Леся Низова (Л.П./Л.П.) [ 2013-07-05 22:21:22 ]
Іринко, спасибі, мила!!!
Завжди на тебе чекаю)))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Надія Таршин (Л.П./Л.П.) [ 2013-07-04 09:30:22 ]
Болючі роздуми поета "на основі свого особистого сивого болю"," "на межі перемог, що намарились і не збулися" -такі близькі багатьом з нас.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Леся Низова (Л.П./Л.П.) [ 2013-07-05 22:22:05 ]
Надю, дякую тобі за суголосність душі і серця!!!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Анатолій Криловець (М.К./М.К.) [ 2013-07-04 09:45:49 ]
Біла вежа нашого українського болю, мабуть, уже вища вавилонської... Коли ж станеться навпаки - Бог поєднає наші помисли, як колись помішав язИки?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Леся Низова (Л.П./Л.П.) [ 2013-07-05 22:24:24 ]
Анатолію, дуже Вам вдячна за небайдужість до всіх питань, які порушує Низовий у своїх творах, і за Ваш біль за долю України!!!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Михайло Десна (Л.П./М.К.) [ 2013-07-04 10:34:18 ]
біль минає... вежі служать захистом... і умиротворенням!
Біла вежа Низового не тьмянітиме.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Леся Низова (Л.П./Л.П.) [ 2013-07-05 22:25:28 ]
Михайле, спасибі тобі велике за ці слова!!!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Костюк (М.К./М.К.) [ 2013-07-04 12:14:39 ]
Біла вежа болю Поета...Я писала про "повітряні замки"...Чому нашим душам так незатишно буває у цьому світі?..


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Леся Низова (Л.П./Л.П.) [ 2013-07-05 22:26:52 ]
Твоя правда, Світланко...
Щиро вдячна тобі за всерозуміння і душевність!!!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Галина Михайлик (М.К./М.К.) [ 2013-07-04 13:09:18 ]
Глибока символічність білої вежі болю з глини і лози...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Леся Низова (Л.П./Л.П.) [ 2013-07-05 22:28:04 ]
Галю, як завжди, ти виокремлюєш найголовніше...
Спасибі!!!!!!!!!!!!!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Леля Далія (Л.П./Л.П.) [ 2013-07-25 17:33:13 ]
Ліпив свою вежу
з білого смутку і білих туманів
із сивого болю
а виросла вежа
на родинному полі
з доньчиної смиренної любові...

Адже ця вежа тримається і зміцнюється завдяки популяризації вами батькових творів.
Бажаю Вам розуміння і удачі в цьому шляху.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Леся Низова (Л.П./Л.П.) [ 2013-07-27 00:21:20 ]
Лелю, скажу відверто, що не очікувала такої уваги... ДУЖЕ приємно!
І низький Вам уклін за таке розуміння й підтримку.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Леся Низова (Л.П./Л.П.) [ 2013-07-27 00:22:36 ]
І спасибі за щирі побажання! І дай Вам Боже всього світлого!