ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Ярослав Чорногуз
2026.03.17 01:48
Хилитає вітер тую
Сонце зникло, не сія.
Так сумую, так сумую
За тобою, мила я.

З-під вечірньої вуалі
І гіркої самоти --
Від печалі, від печалі

Володимир Бойко
2026.03.17 00:30
Російсько українська війна – війна за виживання. Українців – як нації, московитів – як імперії. Мало повернути державність, треба повернути ще й історію. Моральні авторитети черпають своє натхнення із кримінального минулого. Найліпше захищати інт

Ірина Вовк
2026.03.16 23:37
– Ти знову дивишся на захід, Тимоше, – її голос був тихим, як шелест шовкової завіси. – Там, де небо стає червоним, наче розлите вино твого батька. Там Молдова... чи там війна? Він не обернувся, але вона відчула, як напружилися його плечі під жупаном. Йо

Ірина Вовк
2026.03.16 19:53
«…Їх щастя тривало – як літня гроза, На білеє личенько впала сльоза. Лишилась вдовиця у Рашківській тиші, Де вітер холодний легенди колише. Ні перли коштовні, ні княжий поріг Від лиха і згуби її не вберіг. Розтанули мрії, мов замок з піску, Лишивши

Артур Курдіновський
2026.03.16 18:13
МАГІСТРАЛ

Давно покрився пилом чорний фрак,
І потьмяніли камінці корони.
Пронизує мовчання телефона,
Вразливий спогад назавжди закляк.

Так важко волю стиснути в кулак,

Борис Костиря
2026.03.16 10:59
Шалені дикі ґедзі не кусають.
Приходить час примирення й добра.
Як зло збиреться у потужні зграї,
Тоді розчахнемо цей світ до дна.

Нас лагідно й покірно сонце пестить.
Минула спека, ніби пекла крик.
Із глибини ті спогади воскреснуть,

Віктор Кучерук
2026.03.16 05:47
То вітер грається волоссям,
То ясне сонце сліпить зір, -
То дощ іде і скрізь розносить
Шум крапелин, як поговір.
Усе навкруг, як сни, мінливе,
Щедротне надмір і скупе, -
Лише завжди минуле сиве
За мною гониться й сопе...

Євген Федчук
2026.03.15 17:20
В Московії завжди таке бувало:
Коли за владу билися «царі»,
То гинули і ті, хто при дворі,
І ті, що право на престола мали.
А вже, коли на трон хтось усідавсь,
Завжди важлива знайдеться причина,
Чому була убита та людина.
То й «переможець», звісно

С М
2026.03.15 16:33
Я розповів за Поле Суниць
Де не було реального ніц
Альтернативний плейс я найшов
Де плине будь-ш
Глянь розгорнені тюльпани
Те, чим жиє різне панство
Глянь у віко цибулинне
Я розповів, що морж і я сам – те ж

Ігор Шоха
2026.03.15 16:17
                    І
Ми пасажири. Нас несе Земля
чи то у рай, чи у космічне пекло,
де не буває холодно чи тепло
і де уже була душа моя,
коли перегоріла і воскресла
як его мого первісного я.

Борис Костиря
2026.03.15 11:56
У сні побачу болісні пророцтва,
Які хотів спалити у вогні,
Тривог і болів, дива і юродства
В мінливій і безмежній глибині.

У сні приходить те, що неможливо,
Химерне, дивне, неземне, із дна
Морів і океанів. Пустотливо

М Менянин
2026.03.15 02:02
Насичено ядом життя України,
хто поруч чи рядом бере від людини?
хто має підступне бажання очолить
народ цей і далі продовжить неволить?

Кому завдяки не закінчена битва
за щастя в житті і за промені світла?
кому до вподоби подвійні стандарти

Нічия Муза
2026.03.14 21:40
Життя минає, та ніколи
мене ніде не омине
моє оточення земне –
гаї, луги, поля і доли.

І поки люди є навколо,
а в небі сонечко ясне,
природа слухає мене,

Ігор Терен
2026.03.14 21:36
Минають ночі, і за днями дні,
і сонечко до літа покотило,
і мало що напам’ять залишило
до осені останньої мені.

А далі, як буває уві сні –
багряні увижаються вітрила.
Ассоль чекає! Напинаю крила

Артур Курдіновський
2026.03.14 16:16
Це просто сон. Не менше і не більше.
Невиліковний надважкий склероз.
Тобі ганебна смерть, якщо ти інший!
Народжуються з порожнечі вірші -
Чи захист від світанку, чи наркоз.

Здаля усі - біленькі та пухнасті,
Колючому шепочуть: "Не кричи..."

Іван Потьомкін
2026.03.14 13:57
Співала самотність про зграйну дружбу. Співала, аж серце злітало з словами І в звуках тремтіло. Здіймалося вище і вище. Як жайворон, висло Та й впало, мов грудка... Нараз обірвалася пісня. На серце людина поклала руку.
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

П'ятниця Тринадцяте
2026.03.13

Людмила Пуюл
2026.03.06

Ноктюрн Ноктюрн
2026.02.26

Богдан Райковський Райко
2026.02.25

Мілана Попова
2026.02.24

Стейсі Стейсі
2026.02.14

хома дідим
2026.02.11






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Олеся Овчар (1977) / Вірші / Портрети Природи

 Під ажурним склепінням дубів
Образ твору Стою під склепінням прадавніх дубів –
Вростаю думками у вічність.
А небо у тихо-бездонній мольбі
Мені заглядає у вічі.

Усотують хмари мирську суєту,
У душу вливаючи спокій.
Наносить природа святу простоту
Бальзамом на рани (чи роки?).

Тягнуся увись (чи то, може, не я?)
Руками (гілками?) в молінні...
І соки живі благодатна земля
Вливає в чуття (чи в коріння?).

Навколо – ажурне склепіння дубів,
Невидима брама у вічність.
2013




      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2013-08-05 10:37:05
Переглядів сторінки твору 7450
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 5.094 / 5.5  (4.940 / 5.48)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (4.871 / 5.45)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.778
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Автор востаннє на сайті 2016.01.07 22:29
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Олехо (Л.П./М.К.) [ 2013-08-05 10:57:41 ]
Люди, як і дуби, корінням у землі і чим глибший зв'язок із землею, тим чистіше людська душа.
"...під склепінням прадавніх дубів" закортіло постояти.Успіхів!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олеся Овчар (Л.П./М.К.) [ 2013-08-05 13:07:03 ]
Дякую за роздуми! І Вам хай щастить! Чистішаймо...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Нінель Новікова (М.К./М.К.) [ 2013-08-05 11:07:25 ]
"...Вливає природа святу простоту
бальзамом на рани (чи роки?..." - глабоко-поетично, ніжно, мудро! Браво, Олесю!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олеся Овчар (Л.П./М.К.) [ 2013-08-05 13:07:51 ]
Дякую, Нінель! Такі епітети - аж зарум'янилася я... Щиро дякую! Вельми тішуся, що Вам сподобалося.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Левицька (Л.П./М.К.) [ 2013-08-05 11:10:14 ]
О, Олесю, заворожили словом!
"Вростаю думками у вічність." - !!!
Зрілий вірш!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олеся Овчар (Л.П./М.К.) [ 2013-08-05 13:08:43 ]
Завжди вважала, що зрілість - то щось добре. Особливо у слові. Тому щира Вам дяка за ці слова, пані Тетяно! Навзаєм дуже рада Вас бачити!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валентина Попелюшка (Л.П./М.К.) [ 2013-08-05 11:47:55 ]
Залюбки читала Ваші дитячі віршики. А тут несподівано така доросла тема! Вразили і змусили теж замислитись. Дякую!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олеся Овчар (Л.П./М.К.) [ 2013-08-05 13:09:47 ]
І Вам дякую, Валю, що не оминули увагою! Отак-от співіснують у мені такі дві частини, буває :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Леся Низова (Л.П./Л.П.) [ 2013-08-05 13:09:24 ]
Олесю, дуже гарно!!!!!!!!!!!!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олеся Овчар (Л.П./М.К.) [ 2013-08-05 13:10:22 ]
Ой, пані Лесю, як я рада Вас бачити!!! Дякую за добре слово!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Іван Гентош (М.К./М.К.) [ 2013-08-05 14:41:26 ]
Відчувається - справді цілюще місце! І вірш
загалом - "бальзамом на рани". Дуже цікаві
паралелі - "Чуття-коріння", "руками-гілками".
Сподобалося!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олеся Овчар (Л.П./М.К.) [ 2013-08-05 18:39:42 ]
Дуже тішуся! А місць тих цілющих - ого! Лиш поглянути в небо...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Інна Ковальчук (М.К./М.К.) [ 2013-08-05 15:23:45 ]
Невидима брама у вічність... Це і про поезію також. Дякую, Олесю!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олеся Овчар (Л.П./М.К.) [ 2013-08-05 18:41:52 ]
І Вам дякую, що зазирнули за мою хвіртку!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Долик (М.К./М.К.) [ 2013-08-05 17:07:49 ]
І поглядом в тихо-бездонній мсольбі
вдивляюся небу у вічі...


проситься мені отаке закінчення, воно мені так читається) бо дуже рідний вірш, емоція, настрій! Дякую, Олесенько!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олеся Овчар (Л.П./М.К.) [ 2013-08-05 18:47:50 ]
Таке закінчення цілковито підходить, люба пані Любо! І першим поривом було одразу ж поміняти. Та потім я стрималася. В моєму закінченні склепіння дубів не вгорі, а саме "навколо" недарма, і над цим закінченням я довго думала... :) Тому два варіанти можливі - Ваш отямлює читача, нагадуючи, що ЛГ ще тут - на землі, а в моєму - уже за брамою... Багато наговорила, та цікаво, яка Ваша думка (яка мені важлива і дуже близька) про такі прочитання. Щиро дякую за роздуми.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Параска Коливашаласка (Л.П./Л.П.) [ 2013-08-05 18:32:39 ]
ФАЙНЕЗНО)))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олеся Овчар (Л.П./М.К.) [ 2013-08-05 18:48:06 ]
Файнезно дякую!!!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мирослав Артимович (Л.П./М.К.) [ 2013-08-05 22:30:44 ]
Чудове склепіння, Олесю!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Софія Кримовська (М.К./М.К.) [ 2013-08-06 13:35:10 ]
Браво!!!!!!!!!!!!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Вікторія Стукаленко (Л.П./Л.П.) [ 2013-08-14 10:19:48 ]
вічно нова тема - місце людини у Всесвіті Буття. Ваш вірш, Олесю, - тихий Спокій для душі...
Осяяння!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олеся Овчар (Л.П./М.К.) [ 2013-08-17 09:03:20 ]
Як гарно "тихий Спокій для душі... " ДЯКУЮ!!!