ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Микола Дудар
2024.11.24 09:26
Коли я вийду з темноти
Ковтнути жменьку Світла
Чи хвилюватимешся ти
Що то не я, а вітер…
Чи уявлятимеш, що в ніч
Лише одне бажання
Почути знов: « не в тому річ…»
І буде ще питання:

Тетяна Левицька
2024.11.24 08:07
Не розлюбила, а відпустила —
Любов не здатна відтяти крила!
Лети, як хочеш, у даль високу,
Мій волелюбний, зірчастий Сокіл.
За сніжні хмари, туди де вічність
Лоскоче вії промінням ніжним,
Несе цунамі на гострім вістрі
У сиве пір'я свавільний вітер

Козак Дума
2024.11.24 07:56
У повітрі якась загадковість,
влаштували світила парад,
і дочитує осені повість
з книги Неба сумний листопад…

Опустились сніжинки скраєчку
на ранкові уламки часу.
Свіжознесене сонця яєчко

Микола Соболь
2024.11.24 06:40
Над рікою стелиться туман,
холодіють листопада ночі.
Ти була найкращою з оман
і від тебе геть іти не хочу.
Для розлуки ніби ще не час
дзиґарі відлічують хвилини.
Господи, помилуй грішних нас
від Адама з Євою до нині.

Віктор Кучерук
2024.11.24 06:22
Як розповів, то пожурила,
Іще й очам вказала шлях
Повз чорториї повносилі
До очеретяних дівах.
Я сотні раз до них приходив
У снах сполоханих своїх
І зі снопами хороводи
Водив щоразу їй на сміх.

Тетяна Левицька
2024.11.23 20:48
Мчав потяг на семи вітрилах
із осені в зимову казку.
Натхненна Муза білокрила
з сонливих віч знімала маску.

А за вікном купейним бігли
засніжених картин пейзажі.
Зима минуле вкрила білим,

Іван Потьомкін
2024.11.23 17:20
З такої хмари в Україні
Такий би дощ зненацька ринув,
Що спраглі од чекання ринви
Діжки і відра перекинули б...
...Натомість із Єрусалиму
Хмара в Єгипет чомсь полинула.
Дощу благають синагоги,
Здіймають голоси до Бога,

Ігор Шоха
2024.11.23 16:51
                        І
Минуле на віки не радує нікого,
але у той же час на фініші доріг
вертаємо роки, які вартують того,
аби на схилі літ не забувати їх.

                        ІІ
Ганяли і мене як у окропі муху.

Олександр Сушко
2024.11.23 16:11
У світі нема справедливості,
Ні правди, ні ґлузду, ні рівності,
Зневажені мамині цінності,
Поламане правді крило.

Торгуємо тілом і гідністю,
У бога випрошуєм милості,
А в пазусі - пригорща підлості,

Світлана Пирогова
2024.11.23 15:55
А пізня осінь пахне особливо,
Лоскоче листям тротуари і дороги.
Хоч небо сизе кліпає мінливо,
Вдивляється: чиїсь рахує кроки.
Такі бажані, тихі, неповторні,
Як сонця довгожданого танок проміння
В кущах шипшини, у кленових кронах.
В оголеній душі ле

Володимир Каразуб
2024.11.23 10:26
Щодо вічності. Там де сходяться
Вітер в пару сплітаючись з хмарою,
Безконечність лихою подобою,
Звіром кинеться до очей.
Щодо погляду. Погляд втоплений,
І нажаханий часоплинністтю,
Завмирає і далі без префіксу
Розчиняється в крові твоїй.

Микола Дудар
2024.11.23 09:17
Надмірним днем, умовним днем
Приблизно по обіді
Зійшлись з тобою з різних тем —
Віват — у цьому світі
Такі красиві, молоді
Аж надто моложаві
Серед мовчань, поміж подій
В своїй недодержаві…

Віктор Кучерук
2024.11.23 05:40
Зарано смеркає і швидко ночіє
Відтоді, як осінь прискорила хід, –
Відтоді, як гаснути стали надії,
Що Бог допоможе уникнути бід.
Все ближче і ближче лихі сніговії
Та лютих морозів до нас ненасить, –
Від страху загинути кров холодіє
І серце схвиль

Микола Соболь
2024.11.23 05:08
Сьогодні осінь вбралась у сніги,
тепер красуню зовсім не впізнати,
ріка причепурила береги,
напнула шапку посіріла хата,
калина у намисті та фаті,
похорошіли геть безлисті клени,
а кущ якийсь на побілілім тлі
іще гойдає листячко зелене.

Іван Потьомкін
2024.11.22 19:35
«…Liberte, Fraternite, Egalite …»-
На істини прості тебе, Європо, Я наупомив нарешті,
Щоб ти жила , як споконвіку Тора Моя велить.
І що ж? Цього тобі видалось замало?
Як у пастви Мойсея м’ясо, демократія із носа лізе?
І ти силкуєшся прищепить її

Володимир Каразуб
2024.11.22 12:01
Я без тебе не стану кращим,
І вічність з тобою безмірно в цім світі мала,
Холодком по душі суне хмарами безконечність,
І сміється над часом, якого постійно нема.


08.02.2019
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Кай Хробаковськи
2024.11.19

Ля Дмитро Дмитро
2024.11.16

Владислав Аверьян
2024.11.11

Соловейко Чубук
2024.11.02

Незнайка НаМісяці
2024.11.01

Дарина Риженко
2024.10.30

Богдан Фекете
2024.10.17






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Юрій Кисельов (1977) / Вірші

 Так бути завжди повинно
Чи то сонячний сяє ранок,
Чи лунає весняний грім -
Вийди, мила, на світлий ґанок
У мереживі слів і рим.

Подивись на цей світ осяйно,
Всіх позбудься земних тривог...
Буде добре все, буде файно -
Бо, напевно, так хоче Бог.

Бо так бути завжди повинно -
Щоби серце не краяв щем,
Опустись на мої коліна,
Похились на моє плече.

А як віхола зла нагряне,
Над планетою засурмить -
Ти збереш мене, мила, рано,
Поцілунку солодка мить...

І в далеку піду дорогу,
Щоби світ і тебе спасти.
Буду вірити в перемогу,
Знаю - вірно чекаєш ти.



2013

Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.



      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2013-08-27 15:43:24
Переглядів сторінки твору 6508
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: Любитель поезії
* Народний рейтинг 0 / --  (4.815 / 5.46)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (4.507 / 5.42)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.769
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Конкурси. Теми Поезія Необароко, Неокласицизму, Неореалізму
Поезія Романтизму і Сентименталізму
Автор востаннє на сайті 2021.06.21 03:43
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Нінель Новікова (М.К./М.К.) [ 2013-08-27 16:46:43 ]
Ніжний, світлий вірш справжнього чоловіка - захистити свою землю та свою кохану від напасті!
Дякую, Юро! Натхнення Вам.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Кисельов (Л.П./Л.П.) [ 2013-08-27 22:09:27 ]
Дуже дякую Вам, пані Ніло, за прекрасні побажання!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Майя Залізняк (М.К./М.К.) [ 2013-08-27 17:20:50 ]
Буде файно, Юрку, якщо добряче працювати над текстом. Шість повторів БУДЕ-буду - це таки забагато). "Упади на мої коліна" не вельми поетично, нмд. Вірш цьогоріч написаний, а наче...в минулому столітті. Не ображайтеся, така моя думка. Щиро зичу натхнення.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Кисельов (Л.П./Л.П.) [ 2013-08-27 22:13:06 ]
Дякую Вам, пані Світлано Майє, за коментар. Щодо "буде..." - подумаю. А щодо минулого сторіччя... Знаєте, колись мені сказали, що я - наче з дев’ятнадцятого сторіччя. І я сприйняв це за комплімент - що в цьому поганого?! Спасибі за побажання!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Наталя Мазур (М.К./М.К.) [ 2013-08-27 20:43:54 ]
Як це важливо - знати, що тебе хтось чекає!
Як це важливо - мати того, до кого можна вертатися...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Кисельов (Л.П./Л.П.) [ 2013-08-27 22:13:45 ]
Істинно так, Наталко! Дуже дякую за відгук!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Софія Кримовська (М.К./М.К.) [ 2013-08-27 21:00:39 ]
"Упади на мої коліна,
Похились на моє плече"...
Юрчику, та, кому це адресовано, оцінить! І яка їй різниця, чи звучить щось тут старомодно.... Головне, що Вона Тебе чекає і цей вірш її гріє!
Дякую!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Кисельов (Л.П./Л.П.) [ 2013-08-27 22:15:07 ]
Сонечко, щиро дякую за коментар! Вірю, що вона оцінить вірш, який її гріє!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ксенія Озерна (Л.П./М.К.) [ 2013-08-27 21:22:15 ]
Красиво!!! І щиро...

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Кисельов (Л.П./Л.П.) [ 2013-08-27 22:16:19 ]
Дуже Вам дякую, Ксеніє, за прихильний відгук!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Майя Залізняк (М.К./М.К.) [ 2013-08-27 22:25:11 ]
Юрку, якщо Ви не будете працювати над написаним, не будете прискіпливо дивитися на своє, як на чуже, а лише - насолоджуватися "прихильними відгуками", то все файно не буде))))))). Щасти. Обіцяю мовчати).


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Кисельов (Л.П./Л.П.) [ 2013-08-28 02:12:49 ]
Хай Вам щасти!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2013-08-27 22:27:13 ]
Юрію, чудовий вірш. Те, що ти - з ХІХ століття - це справді звучить як комплімент. І вважай, що ти - людина майбутнього, бо ХХ століття - було таким неромантичним, м"яко кажучи. В родині століть - теж - не без виродка. Душевно написано. Бере за душу. Написано лицарем, чиє плем"я чи стан треба відродити. За настроєм твір нагадує пісню з ХХ століття "Темная ночь, только пули летят по степи".
Одна дрібна заувага "спасти" - русизм на римі. Дуже легко виправити: "Щоб тебе, цей світ захистить" пропоную, як варіант. Усе інше - чудово!))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Кисельов (Л.П./Л.П.) [ 2013-08-28 02:17:38 ]
Щиро дякую, пане Ярославе, за неформальний, змістовний і доброзичливий коментар. "Щоб тебе, цей світ захистить" - над цим серйозно подумаю. Бажаю і Вам нових високих творчих досягнень!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Іван Гентош (М.К./М.К.) [ 2013-08-27 22:28:39 ]
Добре написано, Юрку!
А якщо в останньому рядочку "мене ждеш" замінити на "чекаєш"?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Кисельов (Л.П./Л.П.) [ 2013-08-28 02:21:26 ]
Щиро дякую Вам, пане Іване, за уважне прочитання мого вірша та схвальний відгук. Сам думав про те "чекаєш", але тоді або ритміки не буде, або зміст постраждає. Поки що так здається. Може, ще знайду кращий варіант...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Віктор Кучерук (Л.П./М.К.) [ 2013-08-28 09:31:52 ]
Поезія має право й змогу стирати межі часу, оживляти все припале пилом віків, робити перекличку поколінь, - отож нічого поганого в проекції минулого в сучасне я не бачу.
Два світогляди, нехай навіть різко протилежних людей, мають однакове право на існування, адже один автор добре засвоїв традиції і продовжує лінію поетів минулого, а другий намагається знайти
нові форми і нові слова для змалювання нового життя.
Гадаю, що тут не варто сперечатися обом...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Сидорів (Л.П./М.К.) [ 2013-08-28 10:29:26 ]
Якщо підійти формально, то я не бачу "проекції минулого в сучасне". Тут не йдеться ні про кріпацтво, ні про щось більш близьке за часом (революції-війни etc події), а ми, нмсдд, маємо справу з віршем, написаним у стилі, притаманному наприклад, класикам української радянської літератури (зокрема, М.Т.Рильському. "Яблука доспіли, яблука червоні"). Вірш цього класика мені пригадався першим.
Ми, нмсдд, маємо справу з фактом, я сказав би, наслідування (свідомого, несвідомого чи напівсвідомого - це інше питання) давно відомого і, напевне, шанованого мільйонами українців або з фактом якоїсь часткової стилізації.
Воно може мати попит і нині, особливо, якщо співпадають мінорні настрої читача і автора.

Прозорі рими на кшталт "ранок - ґанок", "дорогу - перемогу", нмсдд, пасивно сприяють зарахуванню вірша до віршів минулої бувальщини. Мають, нмсдд, місце недоліки технічної властивості.
Можна було б написати:
"Буду знати - чекаєш ти".
Приємнішою для сприйняття було б "знатиму", але як прилаштувати це дієслово, якщо не вдається?
"І позбудься земних тривог". "Всіх", нмсдд, це щось неможливе. Хіба що для небіжчика.
Коліна, а потім плечі - це, нмсдд, матеріал для пародистів або пересмішників.

Без закидів,
Г.С.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Кисельов (Л.П./Л.П.) [ 2013-08-29 19:56:21 ]
Дякую!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Кисельов (Л.П./Л.П.) [ 2013-08-29 19:54:10 ]
Щиро дякую Вам, пане Вікторе, за увагу до мого вірша й об’єктивний коментар!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Інна Ковальчук (М.К./М.К.) [ 2013-08-28 10:29:10 ]
Юрцю, ми ВСІ не без гріха, тому кидати каміння реально нема кому, у кожного своє. Ваша поезія душевна і зрозуміла кожному, це - головне. Прислухатися, звичайно, треба - на те і Майстерні, бо інакше сама ідея втратить сенс. Знаю по собі, що чуже аналізувати набагато легше, а своє не бачиш. Це нормально.
Я згодна з паном Ярославом і паном Іваном - подивіться, може у такому варіанті знайдете щось для себе. Ви автор, у Вас своє бачення, та можливо Вас щось зацікавить.

І тоді в нелегку дорогу
рятувати піду світи,
аби вірити в перемогу,
аби знати: чекаеш ти.

З повагою і побажаннями нових поетичних злетів - Інна.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Кисельов (Л.П./Л.П.) [ 2013-08-29 19:58:02 ]
Щиро дякую Вам, Інночко, за прихильність і небайдуже, творчо-пошукове ставлення до моєї спроби! Бажаю Вам високих поетичних злетів!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Іван Потьомкін (Л.П./М.К.) [ 2013-08-28 11:14:54 ]
Не втручатимуся в дискусію, як треба писати.
Бачу Вас набагато пліднішим у царині історичної тематики, що Ви вже засвідчили.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Кисельов (Л.П./Л.П.) [ 2013-08-29 19:54:40 ]
Дякую, пане Іване!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Галина Михайлик (М.К./М.К.) [ 2013-09-01 02:07:48 ]
"Вівчаря в садочку, в тихому куточку ЖДЕ дівчина, ЖДЕ..."
А щоби не було закидів про послідовність "коліна-плечі", може замість "опустись на мої коліна" вжити "ти присядь мені на коліна", чи "прилинь у мої обійми", чи ще щось на кшталт цього...
Вірш у стилі ретро... Ну і хай...
Щиро, Юрку!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Кисельов (Л.П./Л.П.) [ 2013-10-24 01:24:47 ]
Галю, щиро дякую за коментар (вибачте, відповідаю з величезним запізненням). Подумаю над Вашими побажаннями!