ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Марія Дем'янюк
2026.02.06 21:40
Дякую Тобі
Мій Боже я, дякую, що Ти в нас є,
За те, що ведеш Ти мене за руку,
За те, що так сяє ім'я Твоє,
За те, що витримує серце розлуку.
За віру : добро переможе завжди,
За шепіт: тримайся, дитино, зажди,
За дотик вві сні: ти не бійся, я тут,
Малюю любов

Лесь Коваль
2026.02.06 21:07
Паросток
Наосліп, через кипінь і не в такт,
в хитке незнане майбуття сире
ми тчем свої маршрути до Ітак
під моторошний переспів сирен.

Наповнені живим теплом осердь,
заховані з народження у глині,
бють пагони собою темну твердь,

Артур Курдіновський
2026.02.06 17:31
Кинуті тюльпани (сонет)
Німе повітря. Королівство тиші.
Дорога в безпросвітну далечінь.
Любов мені листа сумного пише...
Невже від почуттів лишилась тінь?

Стою на долі сірому узбіччі.
Життя проходить повз. Лише зітхне:
"Дивися, як змінилося обличчя!"

Борис Костиря
2026.02.06 10:58
Розвал
Розвал душі і тіла неодмінно
Настане, ніби вибух нищівний.
Зненацька прийде, як неждана міна
Чи як лайдак скорботний і сумний.

Розвал - це наслідок усіх ударів,
Всіх потрясінь, депресій і гризот,
Немов стискання судей і удавів,

Артур Курдіновський
2026.02.05 22:14
Зрікаюся (сонет)
Зрікаюся тебе, моя наївна мріє!
Я припиняю це чекання назавжди.
Уявним променем зігрівся в холоди -
І досить. Лютий снігом падає на вії.

Хтось оголошує протести веремії,
Зникає марево у плескоті води.
Немає жодного шляху мені туди -

Микола Дудар
2026.02.05 21:57
***
Сімнадцять замало?… Чекайте за тридцять.
Це вам не жарти коли звучить мінус…
Добавочка хитра… вам арктика сниться?
Значить вдихнули і ви кокаїну…

Морози із січня всі виповзли в лютий.
Мінус розмножить їх, не сумнівайтесь.
Щоб не робили ви — тепло

Євген Федчук
2026.02.05 21:10
Звідки взялися черепахи
Прибіг Петрик до бабусі, видно, повний вражень:
- А ми з хлопцями сьогодні до річки ходили.
Хлопці з дому вудки взяли та рибу ловили.
А я…А я черепаху, навіть бачив справжню.
Повзла собі по березі до річки неспішно.
Вся така якась химерна в панцирі с

Віктор Кучерук
2026.02.05 17:23
* * *
Буде радо вітати
Й сумувати рідня,
Що замало для свята
Їй зимового дня.
Що немає утоми
Від застільних промов
У гостинному домі,
Де панують любов

Борис Костиря
2026.02.05 11:19
Тюльпани
Ця миттєва краса тюльпанів
Поминальна, як метеор,
Як примхлива і ніжна панна
Від землі, а не від Діор.

Як же часто краса миттєва,
Швидкоплинна і нетривка,
Ніби первісна епістема,

Іван Потьомкін
2026.02.05 11:09
***
Погано вчили ви історію, панове,
Заплутавшись в ботфортах у Петра,
Назвавши його «подвиги» великими,
Учадівши од них .Близорукі й безликі,
Так і не спромоглись гортати сторінки,
Де був, він, мов, мишенятко, тихий
І до нестями понужений і ниций.

Олександр Буй
2026.02.04 23:53
Снігова королева
Яскраве сонце посеред зими –
Твоя краса, жадана і холодна.
Не тане під гарячими слізьми
Душі твоєї крижана безодня.

Застигли в ній обидва полюси,
І хто б не намагався їх зігріти –
Усе дарма. Зі свіжої роси

Олена Побийголод
2026.02.04 19:03
1978. Репортаж з хокейного матчу (опера-буфа)
Із Леоніда Сергєєва

Дійові особи:

• Коментатор Микола Миколайович Озеров
• Тренер збірної СРСР Віктор Васильович Тихонов
• Нападник збірної СРСР Борис Михайлов
• Захисник збірної СРСР Валерій Васильєв

Ігор Шоха
2026.02.04 18:27
Віргінський чотирикутник
Погрязло у болоті нице лоббі:
епштейни, білли, трампи... отже, всі
помішані на сексі, як на хобі,
помазаники, вдарені по лобі,
без аятол і маоїста сі,
що поки-що зациклені на бомбі.

ІІ

Артур Сіренко
2026.02.04 18:09
Краплі зимового меду
Бородатий мен (у міру сентиментальний)
З думками про острів, схожий на вікінга
Їде в темно-жовтому зледенілому автобусі,
Що має чотири чорні гумові колеса,
Їде по крижаній дорозі міста пафосу
Назустріч блідому Сонцю
(Бо зима – біла краля).
Борода

Борис Костиря
2026.02.04 11:28
Передчасне літо
Ах, це літо таке передчасне,
Що звалилось на голову нам,
Невтоленне, гаряче, прекрасне,
Нагорода за вічний бедлам.

Передчасні ця спека неждана
І це сонце пекуче, жорстке.
Передчасні, як перше кохання,

Микола Дудар
2026.02.03 19:19
***
Шум далекий, шлях не близький.
Заморозилося… слизько.
Йдеш. Не хочеш, а йти треба.
Ти звертаєшся до себе
Повернутися б, забути…
Відпочити би, роззутись
І пірнуть під одіяло.
Майже… майже ідеально.
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів


Поетичні Майстерні



 Нові автори (Поезія):

Дарій Стрілецький
2026.02.05

Акко Акко
2026.02.03

Стефан Наздоганяйко
2026.01.28

Кіра Лялько
2026.01.22

Аліна Гурин
2026.01.19

Лесь Коваль
2026.01.19

Жанна Мартиросян
2026.01.16






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія





  Вірші, проза, аналітика, огляди
Автори / Тетяна Роса (1964) / Вірші

 Увертюра осені
Образ твору Високе небо втрачає синю свою безодню,
і сонця око
(моє плацебо) холоне чаєм, уже не модне
у пору року,
коли сумує душа поета, римує осінь,
її бароко,
і я прямую в зіниці Сета, а сонні оси
рахують кроки.



Рейтингування для твору не діє ?
  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)



Про публікацію
Дата публікації 2013-09-08 16:09:26
Переглядів сторінки твору 8432
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг -  ( - )
* Рейтинг "Майстерень" -  ( - )
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 1.081
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Автор востаннє на сайті 2020.03.17 20:38
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Інна Ковальчук (М.К./М.К.) [ 2013-09-08 17:03:23 ]
Танечко, я такого КП ще не бачила - просто неймовірно...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Роса (Л.П./М.К.) [ 2013-09-08 19:37:48 ]
Якось перший рядочок сам по собі сплив, ідея виникла… Я на той рядочок глянула і спала мені думка втілити ідею так, щоб КП не знизити. Але у когось у ПМ і вищий коефіцієнт був, здається, отже, нічого неймовірного. Вірші у теперішньому часі зазвичай мають вищий КП, це закономірність, здається. А в минулому часі КП виший у творах з ЛГ – жінкою… Я не дуже добре до КП ставлюсь, він провокує викреслення з поетичного вжитку гарні, емоційно забарвлені слова тільки тому, що вони мають багато приголосних.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Олехо (Л.П./М.К.) [ 2013-09-08 18:41:32 ]
і сонця око
... холоне чаєм - сподобалося.
Якщо вибирати між братами, то уже краще Осіріс. Дякую.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Роса (Л.П./М.К.) [ 2013-09-08 19:40:17 ]
Безперечно, Осіріс краще, але мені поки не хочеться відображатись у його зіницях, бо хоч він і бог відродження, та все ж при цьому володар загробного світу. Як бог відродження він більше весні пасує. Сет асоціюється з руйнацією і смертю, а все це у якійсь мірі присутнє в осінній порі… хоча дивитися в очі Сета ще не означає померти.:)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Нінель Новікова (М.К./М.К.) [ 2013-09-08 19:39:06 ]
"...а сонні оси рахують кроки..." - як по-осінньому, чисто, сонно, прозоро... Дуже гарний вірш!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Роса (Л.П./М.К.) [ 2013-09-08 19:53:41 ]
Оси неймовірні створіння. Як вид їх є за що поважати. Дякую, Нінель.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юхим Семеняко (Л.П./М.К.) [ 2013-09-08 19:58:08 ]
Нмсдд, Сет (міфологічне божество) виник якось несподівано.
Ми бачимо спочатку небо, сонце. Потім - плацебо (речовина без явних лікувальних властивостей), чай, поетів. Тобто перелік містить у собі усього, так би мовити, потроху.
Потім додається (долучається) Сет.
Нмсдд, це якась мішанина.

Високе небо, блакитна безодня. Це нормативне розташування іменників і прикметників.
За логікою правила повинно бути "свою блакитну безодню", а не якось навпаки.
Мені ліньки шукати параграфи та абзаци с правилами. Мені це відомо - от і все.

Можливо, Ви переслідуєте якусь мету і надзадачу.
Тоді - просю пардону :)

Без претензій,
Г.С.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Роса (Л.П./М.К.) [ 2013-09-08 21:20:12 ]
:)О, Гарріо, ця мішанина досить добре гармонує з вмістом моєї голови, а це, хоч і нмсдд:), та все ж цілком логічно у даному разі, оскільки маємо справу з одноосібністю автора і ЛГ. А щодо зазначеної Вами інверсії, то це допустиме і досить розповсюджене у віршуванні явище, головне, щоб твір не виглядав суцільною інверсією, хоча, у такому разі… хм, а треба буде спробувати, що воно вийде…


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Бенедишин (М.К./М.К.) [ 2013-09-08 20:50:18 ]
А на мою думку саме така інверсія у вірші додає рядкам особливо тонкого звучання, вкценту. Мов срібна ниточка бринить...

П.С. Я не знала, що оси вміють рахувати )))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Роса (Л.П./М.К.) [ 2013-09-08 21:35:34 ]
:) Оси мені здаються інтелектуалами комашиного світу, тож хто їх знає, може, і вміють. :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Бенедишин (М.К./М.К.) [ 2013-09-08 20:50:37 ]
акценту)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юхим Семеняко (Л.П./М.К.) [ 2013-09-08 21:03:33 ]
Речення традиційної побудови має наступну структуру: підмет, присудок, визначення, доповнення, обставина. Інверсія дозволяє цей порядок порушити, щоб акцентувати увагу на найбільш важливому елементі [елементі самого речення].

Я ж звертаю увагу на порядок розташування якісних, присвійних і відносних прикметників, не наполягаючи на якихось змінах. Про речення не йшлось.
Як автору цікаво, так нехай і віршує.

Досвідчений читач уторопає :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Роса (Л.П./М.К.) [ 2013-09-08 21:32:43 ]
Гарріо, я буду сумувати за бісиками у очах прибраного Вами аватара. Тепер з Вами буде важче сперечатись, у Вас такий суворий вигляд... Усе так, як ви говорите, але то у прозі. У віршованих формах інверсія має більшу розповсюдженість, бо є засобом не стільки виразності, скільки збереження розміру...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юхим Семеняко (Л.П./М.К.) [ 2013-09-08 21:52:29 ]
Водного слова про інверсію від мене не пролунало :)
Мені робиться зле від згадки і про конверсію. У що перетворились відомі флагмани машинобудування і виробництва товарів широкого вжитку, конче потрібних економіці?
Які можуть бути бісики в очах, коли бісівська сила заволоділа свідомістю мало не всього населення? Я усіляко цураюсь.
Не до гигачок повинно бути і не до сподівань на щось краще, аніж осінь у наших серцях...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Роса (Л.П./М.К.) [ 2013-09-08 22:03:34 ]
Нічого, Гарріо. З огляду на історію, де наше не пропадало... а живі досі. Перемелеться, я впевнена. Дурні гигачки, звісно, то погано, але іронія, нищівний сміх у очі ворогові і добрий усміх другові - таки сила.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юхим Семеняко (Л.П./М.К.) [ 2013-09-08 21:53:15 ]
"Жодного".


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Костюк (М.К./М.К.) [ 2013-09-09 08:12:40 ]
гарно...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Роса (Л.П./М.К.) [ 2013-09-12 01:29:10 ]
Дякую...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Михайло Десна (Л.П./М.К.) [ 2013-09-09 14:25:42 ]
Оригінально, пані Тетяно, осінній ракурс подаєте - головне меланхолійно)
А оси таки вміють рахувати. Дуже активно збирають, сортують і відправляють урожайність фруктів, винограду тощо)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Роса (Л.П./М.К.) [ 2013-09-12 01:28:10 ]
Хіба ж важко про осінь меланхолійно :) Оси Вам красно дякували за високу про них думку. :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ігор Герасименко (Л.П./Л.П.) [ 2013-09-09 18:16:07 ]
Чарівно і так співзвучно з моїм:
"Осінь, оси і синь" Але Ваші оси
більш довершені і музикальні.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Роса (Л.П./М.К.) [ 2013-09-12 01:34:49 ]
Оси влітку зовсім не такі гарні, егеж? Ваші оси осінь Вам занесла, а мої до мене випадково залетіли. :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олена Осінь (Л.П./М.К.) [ 2013-09-10 14:49:04 ]
А мені так вільно у цих рядках, так розлого (можливо, сонце - і моє плацебо?)

Так і розпласталася б ящіркою золотистою між отим "не модне" і "римує осінь", і заснула б до наступного сонця.

І мітлиця у вечірній зорі - просто пісня!

Одним словом - насолода! :)))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Роса (Л.П./М.К.) [ 2013-09-12 01:38:49 ]
Дякую, Оленко. Я б не проти, аби золотиста Ящірочка відпочила трошки, але не до наступного сонця, бо й так уже скучила за її новими віршами. :))