ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Володимир Невесенко
2026.05.08 18:10
Чернігів
Місто зморене – в облозі,
тліють школи і будинки,
люди маються в тривозі –
ні м’якушки, ні скоринки.

Дике ревище сирени,
гул гарматний із-за яру...
І забутий, і смиренний

Костянтин Ватульов
2026.05.08 17:03
Останній вірш
Останній вірш, то все тому віддам.
Нехай із крапкою, готовий.
Звіряюся написаним листкам,
Кому не зміг сказати слова.

Шкодую, що невчасно загубив,
Коли на полі звівся серпень.
Невже напередодні довгих злив

Артур Курдіновський
2026.05.08 13:30
Світла пам'ять
За цю реальність і гроша не дам я!
Хай промовчить оратор-демагог.
Удвох на кухні, я і світла пам'ять,
Створили нескінченний діалог.

Для мене порятунок - тільки втеча,
І щоб нікого не було навстріч!
Навколо мене - чорна порожнеча,

Борис Костиря
2026.05.08 13:02
Вітер
Сильний вітер історії дише
У потилицю пеклом лихим.
І напружилась м'язами тиша,
І напружився голосом дим,
Увібравшись в небачені вірші.

Сильний вітер змітає людину
І непевний, фальшивий плакат.

Ірина Вовк
2026.05.08 11:35
Мамі на 90-ліття -- між землею і небом...
Сьогодні день пам’яті мами, омитий дощами.
І небо захмарене плаче над нами за нами…
Та квітне бузок, наливаються трунком тюльпани,
І образ малюють далекої юної панни –
То спогад-відлуння, то хміль чи видіння, а може…
То сміх дзвінкострунний рясний, н

Юрій Гундарів
2026.05.08 11:29
Український Ахілл
Що таке війна?
Це коли весна,
неба свіжа блакить…
А в труні - юнак,
наче просто спить.

Що таке війна?
Це коли весна,

Вячеслав Руденко
2026.05.08 10:15
Восьме
Знай!- за восьмим не завжди приходить сьоме,
Не тривке, марке, зманіжене, кошлате,
Тихо-мирно, проникати в підсвідоме
Тріскотінням довгим вправної цикади.

Дні друїдів ефемерні і тривожні,
Німфи Фів миліши нам за кола в ЦЕРНі*,
Є крихке передчуття,

хома дідим
2026.05.08 09:57
* 72 *
сьогодні був хороший день
а завтра буде ліпший
і я співатиму пісень
на пересічні вірші
чи споглядатиму усе
здійнявшись трішки вище
бо травень і кудись несе
природа ідентичність

Тетяна Левицька
2026.05.08 08:37
Я б тебе в юрбі пізнала...
Я б тебе в юрбі пізнала
серед тисячі облич.
Чом же на воротах раю
просиш «Богу помолись»?

Нащо ті псалми читати
з помислом пустих благань?
Перед образом розп'ятим —

Євген Федчук
2026.05.07 19:50
Полковник Самійло Самусь – наказний гетьман Правобережної України
Коли війна ця, врешті, закінчиться,
Повернуться додому українці,
Які по закордонах рятувались,
Дітей порятувати намагались?
Питання багатьох сьогодні мучить.
Я думаю, історія научить,
Як це питання треба розглядати,
Щоб відповідь на нього точну да

Іван Потьомкін
2026.05.07 19:40
***
Сів Василь під образами,
Умивається сльозами.
Увіходить в хату мати,
Давай сина розпікати:
"Знов думками у вдовиці?
Бодай їй вже утопиться.
Не позволю вдову брати,
Вдова вміє чарувати..."

В Горова Леся
2026.05.07 18:11
Сліди
Сліди, сліди... О , скільки їх стежками!
Таких несхожих, як самі стежки.
Коли ходила, що по них шукала?
Куди спішила ними навпрошки?

Вони то вдалині, то за порогом,
Вкриваються то в сніг, то в жовтий лист,
То радо розбігаються на боки,

Мирон Шагало
2026.05.07 13:44
Тут і там
Летять роями —
через брук, асфальти, ями,
виють гальма, ниють шини —
машини, машини, машини.
Переходи, світлофори —
потвори, потвори, потвори.

Вже майже дикі —

Юлія Щербатюк
2026.05.07 13:41
По вулиці моїй (переклад)
По вулиці моїй який вже рік
Лунають кроки, — друзі йдуть від мене.
Загублений тим втратам з часом лік,
Та темрява їх знає поіменно.

Там справи всі запущені давно.
В оселях зникли музика і співи.
Лише Дега, дівчатка, все одно

хома дідим
2026.05.07 13:16
* 70 *
собак простих із передмістя
ми пам’ятаємо усіх
як обривалися з ланців
як викупляли їх від гицлів
у них була правдивість що
згальмовувала твою гідність
і всяку дійсність теж і тож
при паркані довкіл обійстя

Борис Костиря
2026.05.07 12:27
Паломник
Де я здобуду свій нічліг,
Паломник без мети й дороги?
Прийшло, мов звір-єдиноріг,
Прозріння посеред тривоги.
Я ліг і зразу занеміг.
Хитаються святі триноги.

Яка вакханка уночі
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів


Поетичні Майстерні



 Нові автори (Поезія):

Андрій Стельмахер
2026.04.29

Дитячої Творчості Центр
2026.04.29

Ян Вікторія А Вікторія
2026.04.23

Макс Катинський
2026.04.22

Лія Ланер
2026.04.18

Оксана Алексеєва
2026.04.14

Костянтин Ватульов
2026.04.02






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія





  Вірші, проза, аналітика, огляди
Автори / Тетяна Роса (1964) / Вірші

 Увертюра осені
Образ твору Високе небо втрачає синю свою безодню,
і сонця око
(моє плацебо) холоне чаєм, уже не модне
у пору року,
коли сумує душа поета, римує осінь,
її бароко,
і я прямую в зіниці Сета, а сонні оси
рахують кроки.



Рейтингування для твору не діє ?
  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)



Про публікацію
Дата публікації 2013-09-08 16:09:26
Переглядів сторінки твору 8772
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг -  ( - )
* Рейтинг "Майстерень" -  ( - )
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 1.081
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Автор востаннє на сайті 2020.03.17 20:38
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Інна Ковальчук (М.К./М.К.) [ 2013-09-08 17:03:23 ]
Танечко, я такого КП ще не бачила - просто неймовірно...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Роса (Л.П./М.К.) [ 2013-09-08 19:37:48 ]
Якось перший рядочок сам по собі сплив, ідея виникла… Я на той рядочок глянула і спала мені думка втілити ідею так, щоб КП не знизити. Але у когось у ПМ і вищий коефіцієнт був, здається, отже, нічого неймовірного. Вірші у теперішньому часі зазвичай мають вищий КП, це закономірність, здається. А в минулому часі КП виший у творах з ЛГ – жінкою… Я не дуже добре до КП ставлюсь, він провокує викреслення з поетичного вжитку гарні, емоційно забарвлені слова тільки тому, що вони мають багато приголосних.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Олехо (Л.П./М.К.) [ 2013-09-08 18:41:32 ]
і сонця око
... холоне чаєм - сподобалося.
Якщо вибирати між братами, то уже краще Осіріс. Дякую.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Роса (Л.П./М.К.) [ 2013-09-08 19:40:17 ]
Безперечно, Осіріс краще, але мені поки не хочеться відображатись у його зіницях, бо хоч він і бог відродження, та все ж при цьому володар загробного світу. Як бог відродження він більше весні пасує. Сет асоціюється з руйнацією і смертю, а все це у якійсь мірі присутнє в осінній порі… хоча дивитися в очі Сета ще не означає померти.:)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Нінель Новікова (М.К./М.К.) [ 2013-09-08 19:39:06 ]
"...а сонні оси рахують кроки..." - як по-осінньому, чисто, сонно, прозоро... Дуже гарний вірш!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Роса (Л.П./М.К.) [ 2013-09-08 19:53:41 ]
Оси неймовірні створіння. Як вид їх є за що поважати. Дякую, Нінель.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юхим Семеняко (Л.П./М.К.) [ 2013-09-08 19:58:08 ]
Нмсдд, Сет (міфологічне божество) виник якось несподівано.
Ми бачимо спочатку небо, сонце. Потім - плацебо (речовина без явних лікувальних властивостей), чай, поетів. Тобто перелік містить у собі усього, так би мовити, потроху.
Потім додається (долучається) Сет.
Нмсдд, це якась мішанина.

Високе небо, блакитна безодня. Це нормативне розташування іменників і прикметників.
За логікою правила повинно бути "свою блакитну безодню", а не якось навпаки.
Мені ліньки шукати параграфи та абзаци с правилами. Мені це відомо - от і все.

Можливо, Ви переслідуєте якусь мету і надзадачу.
Тоді - просю пардону :)

Без претензій,
Г.С.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Роса (Л.П./М.К.) [ 2013-09-08 21:20:12 ]
:)О, Гарріо, ця мішанина досить добре гармонує з вмістом моєї голови, а це, хоч і нмсдд:), та все ж цілком логічно у даному разі, оскільки маємо справу з одноосібністю автора і ЛГ. А щодо зазначеної Вами інверсії, то це допустиме і досить розповсюджене у віршуванні явище, головне, щоб твір не виглядав суцільною інверсією, хоча, у такому разі… хм, а треба буде спробувати, що воно вийде…


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Бенедишин (М.К./М.К.) [ 2013-09-08 20:50:18 ]
А на мою думку саме така інверсія у вірші додає рядкам особливо тонкого звучання, вкценту. Мов срібна ниточка бринить...

П.С. Я не знала, що оси вміють рахувати )))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Роса (Л.П./М.К.) [ 2013-09-08 21:35:34 ]
:) Оси мені здаються інтелектуалами комашиного світу, тож хто їх знає, може, і вміють. :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Бенедишин (М.К./М.К.) [ 2013-09-08 20:50:37 ]
акценту)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юхим Семеняко (Л.П./М.К.) [ 2013-09-08 21:03:33 ]
Речення традиційної побудови має наступну структуру: підмет, присудок, визначення, доповнення, обставина. Інверсія дозволяє цей порядок порушити, щоб акцентувати увагу на найбільш важливому елементі [елементі самого речення].

Я ж звертаю увагу на порядок розташування якісних, присвійних і відносних прикметників, не наполягаючи на якихось змінах. Про речення не йшлось.
Як автору цікаво, так нехай і віршує.

Досвідчений читач уторопає :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Роса (Л.П./М.К.) [ 2013-09-08 21:32:43 ]
Гарріо, я буду сумувати за бісиками у очах прибраного Вами аватара. Тепер з Вами буде важче сперечатись, у Вас такий суворий вигляд... Усе так, як ви говорите, але то у прозі. У віршованих формах інверсія має більшу розповсюдженість, бо є засобом не стільки виразності, скільки збереження розміру...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юхим Семеняко (Л.П./М.К.) [ 2013-09-08 21:52:29 ]
Водного слова про інверсію від мене не пролунало :)
Мені робиться зле від згадки і про конверсію. У що перетворились відомі флагмани машинобудування і виробництва товарів широкого вжитку, конче потрібних економіці?
Які можуть бути бісики в очах, коли бісівська сила заволоділа свідомістю мало не всього населення? Я усіляко цураюсь.
Не до гигачок повинно бути і не до сподівань на щось краще, аніж осінь у наших серцях...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Роса (Л.П./М.К.) [ 2013-09-08 22:03:34 ]
Нічого, Гарріо. З огляду на історію, де наше не пропадало... а живі досі. Перемелеться, я впевнена. Дурні гигачки, звісно, то погано, але іронія, нищівний сміх у очі ворогові і добрий усміх другові - таки сила.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юхим Семеняко (Л.П./М.К.) [ 2013-09-08 21:53:15 ]
"Жодного".


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Костюк (М.К./М.К.) [ 2013-09-09 08:12:40 ]
гарно...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Роса (Л.П./М.К.) [ 2013-09-12 01:29:10 ]
Дякую...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Михайло Десна (Л.П./М.К.) [ 2013-09-09 14:25:42 ]
Оригінально, пані Тетяно, осінній ракурс подаєте - головне меланхолійно)
А оси таки вміють рахувати. Дуже активно збирають, сортують і відправляють урожайність фруктів, винограду тощо)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Роса (Л.П./М.К.) [ 2013-09-12 01:28:10 ]
Хіба ж важко про осінь меланхолійно :) Оси Вам красно дякували за високу про них думку. :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ігор Герасименко (Л.П./Л.П.) [ 2013-09-09 18:16:07 ]
Чарівно і так співзвучно з моїм:
"Осінь, оси і синь" Але Ваші оси
більш довершені і музикальні.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Роса (Л.П./М.К.) [ 2013-09-12 01:34:49 ]
Оси влітку зовсім не такі гарні, егеж? Ваші оси осінь Вам занесла, а мої до мене випадково залетіли. :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олена Осінь (Л.П./М.К.) [ 2013-09-10 14:49:04 ]
А мені так вільно у цих рядках, так розлого (можливо, сонце - і моє плацебо?)

Так і розпласталася б ящіркою золотистою між отим "не модне" і "римує осінь", і заснула б до наступного сонця.

І мітлиця у вечірній зорі - просто пісня!

Одним словом - насолода! :)))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Роса (Л.П./М.К.) [ 2013-09-12 01:38:49 ]
Дякую, Оленко. Я б не проти, аби золотиста Ящірочка відпочила трошки, але не до наступного сонця, бо й так уже скучила за її новими віршами. :))