ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Євген Федчук
2026.03.15 17:20
В Московії завжди таке бувало:
Коли за владу билися «царі»,
То гинули і ті, хто при дворі,
І ті, що право на престола мали.
А вже, коли на трон хтось усідавсь,
Завжди важлива знайдеться причина,
Чому була убита та людина.
То й «переможець», звісно

Ігор Шоха
2026.03.15 16:17
                    І
Ми пасажири. Нас несе Земля
чи то у рай, чи у космічне пекло,
де не буває холодно чи тепло
і де уже була душа моя,
коли перегоріла і воскресла
як его мого первісного я.

Борис Костиря
2026.03.15 11:56
У сні побачу болісні пророцтва,
Які хотів спалити у вогні,
Тривог і болів, дива і юродства
В мінливій і безмежній глибині.

У сні приходить те, що неможливо,
Химерне, дивне, неземне, із дна
Морів і океанів. Пустотливо

Павло Сікорський
2026.03.15 10:51
Двовірш - архіскладна поетична форма із двох віршових рядків, де перший і другий римуються між собою. Причому рима читається згори вниз і знизу вгору, зберігаючи ритм.
На додачу, конкретно у цьому двовірші сенс не зміниться, якщо поміняти рядки місцями.

М Менянин
2026.03.15 02:02
Насичено ядом життя України,
хто поруч чи рядом бере від людини?
хто має підступне бажання очолить
народ цей і далі продовжить неволить?

Кому завдяки не закінчена битва
за щастя в житті і за промені світла?
кому до вподоби подвійні стандарти

Нічия Муза
2026.03.14 21:40
Життя минає, та ніколи
мене ніде не омине
моє оточення земне –
гаї, луги, поля і доли.

І поки люди є навколо,
а в небі сонечко ясне,
природа слухає мене,

Ігор Терен
2026.03.14 21:36
Минають ночі, і за днями дні,
і сонечко до літа покотило,
і мало що напам’ять залишило
до осені останньої мені.

А далі, як буває уві сні –
багряні увижаються вітрила.
Ассоль чекає! Напинаю крила

Артур Курдіновський
2026.03.14 16:16
Це просто сон. Не менше і не більше.
Невиліковний надважкий склероз.
Тобі ганебна смерть, якщо ти інший!
Народжуються з порожнечі вірші -
Чи захист від світанку, чи наркоз.

Здаля усі - біленькі та пухнасті,
Колючому шепочуть: "Не кричи..."

Іван Потьомкін
2026.03.14 13:57
Співала самотність про зграйну дружбу. Співала, аж серце злітало з словами І в звуках тремтіло. Здіймалося вище і вище. Як жайворон, висло Та й впало, мов грудка... Нараз обірвалася пісня. На серце людина поклала руку.

Юрій Гундарів
2026.03.14 13:32
Мавпочка Зіна — улюблениця і талісман підрозділу бойових медиків. Вона обожнює борщ і чай із молоком «по-англійськи».
Її господар — 50-річний колишній вчитель історії, який завів Зіну після того, як втратив на війні родину та дім. Мавпочка стала його від

Борис Костиря
2026.03.14 11:31
Так можна геть усе проспати:
І суд Страшний, й зорю Полин,
Доживши в камері до страти,
Яку здійснить нестримний плин.

Так можна геть усе проспати,
Проживши в сні нове життя
І продираючись крізь ґрати,

Ярослав Чорногуз
2026.03.14 02:38
Не розказуй мені про любов,
Лиш кохай мене палко, без тями!
Ти повернешся ще в мій альков,
І торкнешся волосся вустами!
.
Ніжноковзанням віллєш снаги,
Біострумів сяйнуть блискавиці,
Вдарить спалах миттєвий жаги,

Олена Побийголод
2026.03.14 00:59
Олександр Жаров (1904—1984)

Сяйте багаттями, синії ночі!
Ми – піонери, діти робочих.
В радісну еру
мчим стрімголов,
клич піонера –
«Завжди будь готов!»

Юрко Бужанин
2026.03.13 22:31
Професор дрімав
під час
засідання кафедри
але всередині нього
вирувала запекла дискусія
між виноградною силою Кавказу
та галицькою стриманістю
та чача була не просто рідиною

Світлана Пирогова
2026.03.13 21:53
Гуаш весни чарує спраглі очі,
Мов перший дотик лагідних долонь.
В твоїй душі займається вогонь.
Прибравши холод, йде тепло уроче.

Блакить небес, прозора та пророча
Впадає в плеса синіх ручаїв.
Проміння, наче золотий курсив

Ігор Шоха
2026.03.13 20:00
                    І
Немає з ким у спокої дожити
свої три літа на своїй землі...
ну як вас уму-розуму навчити,
помітні українські москалі
і не помітні інде посполиті?
Уперся рогом за своє корито
чужий по духу рід мій у селі.
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

П'ятниця Тринадцяте
2026.03.13

Людмила Пуюл
2026.03.06

Ноктюрн Ноктюрн
2026.02.26

Богдан Райковський Райко
2026.02.25

Мілана Попова
2026.02.24

Стейсі Стейсі
2026.02.14

хома дідим
2026.02.11






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Ірина Жулай (1987) / Вірші

 Пародія "Не орел!"

Недопите моє глясе.
В шибку стукає ніч і злива.
Я тобі дозволяю все.
Молода ти моя, красива.

Нагромадила купу слів -
І у двері пішла відразу...
Я прощати завжди умів -
У собі не ношу образи.

Навздогнавши твій силует
У дощі - притулився станом.
Ну, а потім ми - тет-а-тет,
Ніби вперше чи у востаннє.

Поскидали плащі на стіл.
Заважає білизна в ліжку.
Буде шал, буде танець тіл
І по спині нова доріжка…

Я прощаю тобі усе:
(Ще орел, але в сивім пір’ї)
Недопиту в кафе глясе,
Нігтів слід по душі і шкірі…
17.02.12.

http://maysterni.com/publication.php?id=73851&allcomments=1

Олексій Тичко

Недопите моє глясе.
Недоїдений бутербродик.
Я тобі дозволяю все -
на. Доїж. Поклади у ротик.

Нагромадила купу слів?
Двері грюкнули – от зараза!
Я спиняти завжди умів.
Не втекла ти іще ні разу.

Наздогнав бутерброд тебе,
маслом вляпався у сідниці.
Знав давно, що тебе гребе
Та, щоб так… Та тихіше, кицю…

Я прощаю тобі усе,
бо орел!
Ти сама, мов квочка!
Я ще там недопив глясе,
можеш сьорбнути. Трохи. Хочеш?




      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Без фото
Дата публікації 2013-09-11 23:01:13
Переглядів сторінки твору 8555
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: Любитель поезії
* Народний рейтинг 4.934 / 5.5  (4.782 / 5.47)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (4.261 / 5.33)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.786
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Автор востаннє на сайті 2013.10.05 11:38
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Галина Михайлик (М.К./М.К.) [ 2013-09-11 23:17:35 ]
Дотепно!))
Наскільки я пам'ятаю, вчора на Вечорі еротичної пародії п.Іван Гентош читав свою пародію теж на цей вірш п.О.Тичка. Справді - благодатний матеріал для пародистів.
Обдруківка?: ковчка = кВОчка.
Щиро!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ірина Жулай (Л.П./Л.П.) [ 2013-09-11 23:45:06 ]
Дякую! Помилку виправила - окрема подяка за пильність!
Люблю пародії Гентоша, мені до нього ой як далеко... Так, пробую лише...

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Леся Низова (Л.П./Л.П.) [ 2013-09-11 23:53:29 ]
!!!)))
Іринка - в ударі!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ірина Жулай (Л.П./Л.П.) [ 2013-09-12 00:05:00 ]
Та таки в ударі!!!!!!!

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Роса (Л.П./М.К.) [ 2013-09-12 01:56:13 ]
Бутерброд - сила! :))Посміхнуло, дякую.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ірина Жулай (Л.П./Л.П.) [ 2013-09-12 23:52:56 ]
Дякую!

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Нінель Новікова (М.К./М.К.) [ 2013-09-12 09:09:12 ]
Розвеселили зранку! Дякую! Як на мене, то чудова вийшла пародія!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ірина Жулай (Л.П./Л.П.) [ 2013-09-12 23:53:27 ]
Спасибі! Рада, що ранок був вдалим:)

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Іван Гентош (М.К./М.К.) [ 2013-09-12 10:45:41 ]
А було як, Іринко, ковчка? Ото прикольно - тре було би лишити так, народ би місця собі не знаходив, думав, що то таке!
А пародія вдалася, ростемо!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ірина Жулай (Л.П./Л.П.) [ 2013-09-12 23:54:58 ]
Вітаю, Іванку!
Мабуть, таки дійсно не тре було міняти... Ростиму далі під поливи пародистів

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Олехо (Л.П./М.К.) [ 2013-09-12 13:09:56 ]
Гарно і кумедно обіграно. Бутербродом по сідницям - круто. Зразу видно, що не жлоб, чого тільки коханій не пошкодуєш.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ірина Жулай (Л.П./Л.П.) [ 2013-09-12 23:55:46 ]
Не жлоб - точно!
Спасибі за візит! Заходьте ще!

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Галина Михайлик (М.К./М.К.) [ 2013-09-12 15:38:21 ]
Сьогодні у обміні коментарями з п.М.Базівим на сторінці його найновішої публікації, я отримала зауваження, щодо моєї упередженості стосовно його твору і (не тільки моєї) поблажливості, щодо твору п.Ірини. Цитую слова М.Базіва: "От Вам, наприклад, сподобалася пародія Ірини Жулай "Не орел". А там пародія є лише в останній строфі, де пародистка талановито обіграла авторський образ орла. Вдале закінчення дало змогу усім коментаторам забути про кидання бутерброда (святого хліба) в задницю коханці, що не має жодного відношення до авторського тексту. І по суті - гріх.Але всі - "одобрямс"!(див.http://maysterni.com/publication.php?id=95031)
Заради об'єктивності скажу, що стосовно кидання будерброда по сідницях, я погоджуюсь з зацитованим зауваженням. Вчора я не замислювалася над цим образом, сприймала весь твір загалом як дотепно змальовану емоційну ситуацію між закоханими. А в полоні емоцій чого тільки не буває!)) Але щоб не було закидів, що у творі пропагується неповага до святого хліба - може справді варто якось переробити той фрагмент.
З повагою і щиро, п.Ірино! )


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ірина Жулай (Л.П./Л.П.) [ 2013-09-13 00:53:45 ]
Стосовно відношення до авторського тексту: Я вчуся у майстрів, які пишуть пародію не на фрагмент, а на увесь твір вцілому. В такому випадку (я консультувалась), деякі незначні моменти пародії можуть відходити від оригіналу, але не значно. Я намагалась триматися рамок. Хтось вважає, що не вийшло - "я не волшебник - я только учусь..."
Стосовно М. Базіва: Я перейшла на посилання - прочитала. Якщо то пародія, то я - балерина. Такого категоричного"ФЕ!" у мене іще жоден твір не викликав. Навіть Подерев'янський в цьому плані виглядає більш культурно.
Стосовно хліба: не той характер твору, аби говорити про високу мораль і повагу до паляниць. І вже явно не Базіву говорити про "гріх!". Фрагмент переробляти не буду. Мене все влаштовує.
З повагою і щиро, п. Галино!)

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Софія Кримовська (М.К./М.К.) [ 2013-09-12 18:27:58 ]
От одразу видно, що й ти пройшла курс від Гентоша, Парасі і Чорногуза на "Уманьлітфесті"
Орли - птахи хороші, але (пишуть у "Вікіпедії") харчуються не зерном.... Отже твоя ЛГ, хоч і курка, а таки дала тому ЛГ-орлу прикурити)))
Щoдо ставлення до хліба (святого, безперечно!!!), то я б не надто зважала. Після пародії згаданого автора я б руки мила.....


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ірина Жулай (Л.П./Л.П.) [ 2013-09-13 00:56:29 ]
Привіт, Софійко! Курс молодого бойца таки пішов на користь.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Віктор Насипаний (Л.П./Л.П.) [ 2013-09-12 21:45:47 ]
Досить дотепно! Звеселило. Чув я вже й інший варіант, але то вже п. Олексію визначати першість. Бо обидва хороші.На хорошу пародію треба заслужити )))ще один позитив -полку пародистів прибуло...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ірина Жулай (Л.П./Л.П.) [ 2013-09-13 00:58:50 ]
Дякую...

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Роса (Л.П./М.К.) [ 2013-09-13 00:28:26 ]
Бутерброд – це шкідлива їжа. І протягування його за вуха до святості хліба – не більше, як спроба пана Базіва маніпулювати думками, як маніпулювали у радянські часи святістю хліба, формуючі у людей впевненість у тому, що їхні життя нічого не варті у порівняні зі шматком вигорілого поля, котре дасть врожай вже на наступне літо, в той час як людина досягає віку, коли починає щось віддавати світу років через двадцять.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ірина Жулай (Л.П./Л.П.) [ 2013-09-13 06:51:28 ]
Ну, Тетяно, на один і той самий предмет кожен дивиться по-своєму...

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Олехо (Л.П./М.К.) [ 2013-09-13 08:27:55 ]
Цікава дискусія. Моє бачення: на Заході мільйони тон харчових(ще цілком придатних для споживання)залишків викидаються у відходи. Ось де справжня цивілізована дикість! Святим хліб став у ті часи, коли його вкрай бракувало: неврожай, стихія, а найбільше державна політика експропріації зерна у 30-ті роки і т. д. Але хіба інші складові нашого раціону заслуговують меншої поваги, ніж хліб. Усі вони здобуті у поті лиця і тому не заслуговують зневажливого ставлення. Відношення до їжі - не стільки возведення її у стан "святості", як вияв елементарної людської культури. Хіба можна бездумно викидати те, що є плодом нашої праці, що дає нам життя? Але ж викидають, незважаючи на "святість". Мабуть, зажерлися. А до епізоду із бутербродом, на мій погляд, треба ставитися, як до елементу пародії і не більше. Автор не пропагує розкидати направо і наліво бутерброди, таким чином демонструючи зневагу до хліба,а лиш використав один для обігравання невдалої спроби ЛГ жіночої статі розірвати стосунки із ЛГ чоловічої статі, що зрештою закінчилося їх примиренням. Не треба шукати кішку у темній кімнаті,особливо, якщо її там нема. Дякую.