ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Юрій Гундарів
2026.04.20 09:27
Памʼяті Людмили Клепакової
Сум… Зупинилося серце чарівної жінки, знакової телеведучої, кінознавиці. Саме вона у вересні 1995 року першою оголосила: «Вітаємо вас! В ефірі — "Студія 1+1!». Ми разом вчилися на факультеті журналістики Київського університету імені Тараса Шевченк

М Менянин
2026.04.19 23:17
Молю за Мену
Насипана Юрку могила*
колись, багато літ тому,
але і досі в ній та сила,
що Бог послав тоді йому.

Тож хочу жити в тій країні
де весь народ – одна сім’я,
в козацькому зростать корінні,

Роксолана Вірлан
2026.04.19 22:59
Інанна
Вона умовчує тайноти -
вино немов
у часі вистояне в гротах -
якось бо мо'....
бо може мить прийде дозріла -
хтось надіп'є
на смак терпке, з дубових діжок,
вино оте.

С М
2026.04.19 21:41
Ділися жартами (Jefferson Airplane)
Мій друг питав мене
Де він бував
Куди потрапив?
Я казав, його звільнили
Ділитися зі світом жартами

Так, ніби він створив ореол
Я чув, як його радість плине

Борис Костиря
2026.04.19 21:32
Дощі
Нескінченні, тривалі дощі
І сльота, ніби магма мовчання.
Так вода досягає душі
У бездушнім німім проминанні.

Так вода досягає єства,
Найсвятіших основ і законів.
І народиться думка жива

Мирон Шагало
2026.04.19 18:56
Сакура
Сакура біла розквітла!
Світло зробилось і чисто.
Звуки і запахи квітня
легко котились крізь місто.

Ей, зупинись незнайомцю
і охмілій з її світла.
Місто скорилося сонцю —

Костянтин Ватульов
2026.04.19 17:21
Вона
Вона завітала під час вересневих дощів,
Коли все свистіло й жбурляло під ламаним дахом.
Чим міг пригостити її я в квартирі своїй?
Вином молодим та густим обліпиховим чаєм.

Вона не просила ніколи мене ні про що,
Дивилась в вікно, як стікають потока

Євген Федчук
2026.04.19 17:19
* * *
Над рікою туман висить.
Промайне, може, часом тінь.
Чи то птах який пролетить,
Чи то форкне в тумані кінь.
Попід верби вогонь горить,
Хтось багаття в траві розклав.
Дим в тумані не розрізнить.
Мабуть, хтось на спочинок став.

Володимир Бойко
2026.04.19 17:13
Нетривіальні думки
Найбільша країна виявилася тупо найширшою. Дебіл таки добився свого - його добили. Любов до ближнього реклами не потребує. Якби правда не була гіркою, на неї перестали б звертати увагу. Золота середина добряче підгнила від часу. Гуманність

Охмуд Песецький
2026.04.19 11:03
La Mattchiche
Вимотуєш байдужістю, мовчиш -
Стає далекою для нас торішня близькість.
Твоя безпристрасність нагадує фетиш.
А наше спільне де могло подітись?

Направду може бути все страшніш -
До царства тіней ти зійшла ще взимку,
А я не знав, і слухав La Mattchic

Катерина Савельєва
2026.04.18 22:13
Цвiт квiтiв ( сонет)
Весна-рясна, схопила серце в руки,
Неначе навкруги сказилися:
Щоби нiхто не вiдчував розлуки,
Метеликом у скло не билися.

Цвiтуть сади та аромат розпуки.
Пташки спiвати вже втомилися.
Весняний вiтер пiдхопив пiд руки

хома дідим
2026.04.18 21:00
* 47 *
мої мізки тобі не машина
для цього придуманий ші
у нього є точні рими
а також вірші для душі
не питай про ормузьку кризу
про кордицепс і мікропластик
про те чи майбутній антихрист
буде сином ілона маска

Ігор Шоха
2026.04.18 19:57
Епітафія чемному гуру
Ідуть у засвіти поети
великі, і свої, й чужі,
і безрозмірної душі,
та не усіх піймає Лета,
неуловимі силуети
багатобожжя – міражі.
У вирій рано ще летіти,
а як немає вороття,

Іван Потьомкін
2026.04.18 19:50
Таким, як і сам я, шістдесятникам
Біла голубка з червоними ніжками –
Польща здалека.
Польща зблизька –
Тихої ночі, наче причаєні,
В польську вчаровані,
Польську вивчаємо.
Мов відчиняємо навстежінь вікна,
Аби вдихнути свіже повітря,

Костянтин Ватульов
2026.04.18 18:01
А у місті
А у місті богами забутому,
Дзвонить гучно в неділю дзвіниця.
Ми з тобою зав’язані путами,
Що не можемо вкотре звільнитись?

Хоч життя розділило нас смугою,
Та мені чомусь стало замало.
Я все більше завівся та слухаю,

М Менянин
2026.04.18 17:34
Жар-птиця наша
Насипані кургани* милі,
бо серце міць бере від них
і воскресає в новій силі
вогнем курганів вікових.

Як сонце в хмарах чи туманах
дає лиш знать, що є воно,
так і Жар-птиця в цих курганах
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів


Поетичні Майстерні



 Нові автори (Поезія):

Лія Ланер
2026.04.18

Костянтин Ватульов
2026.04.02

Олеся ніжна
2026.03.31

Майя М
2026.03.29

Олег Богдан
2026.03.28

Андрій Людвіг
2026.03.27

Охмуд Песецький
2026.03.19






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія





  Вірші, проза, аналітика, огляди
Автори / Богдан Манюк (1965) / Вірші

 *****
Може, щастя… А може, ліхтарня,
де проміння холодне невпинно…
Чи воскресла любов, чи янтарна
дочекалася дня для гостини?

Ми накрили столи калиново,
а розсипану сіль – у багаття…
На загублені дні та підкови
не накинулись вірші в лататті.

Хлібнобарвно. Відгранено кусень
і вогонь без ядучого диму.
Відпочиньте тепер, сажотруси -
тільки небо у небо пливтиме.

Ох, виводити долі абетку
нам судилось, як військо з касарні!
Що довіку освітить чернетки?
Може, щастя… А може, ліхтарня…

2013р.

Художник Ярослав Саландяк.
Я Саландяк – Засвічу свічу .><br /> <br /> </div> <br/> <br /><br /> </table> <br /> <div id=
    •   Можлива допомога "Майстерням"


• Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter
• Про оцінювання     • Зв'язок із адміністрацією     • Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)



Про публікацію
Дата публікації 2013-11-23 15:38:44
Переглядів сторінки твору 6037
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 0 / --  (4.996 / 5.63)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (5.032 / 5.77)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.754
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні оцінювати
Конкурси. Теми Поезія Необароко, Неокласицизму, Неореалізму
Автор востаннє на сайті 2026.04.13 16:43
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ксенія Озерна (Л.П./М.К.) [ 2013-11-23 16:56:46 ]
Спочатку подумала, що вірш присвячено Людмилі Калиновській. У неї про розсипану сіль.

Калиновий вірш такий вдався)

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Богдан Манюк (М.К./М.К.) [ 2013-11-23 18:04:31 ]
Ксеніє, до Людмили Калиновської тільки збираюся в гості. Дякую, що завітала.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Вітер Ночі (Л.П./М.К.) [ 2013-11-23 18:06:47 ]
!!!!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Богдан Манюк (М.К./М.К.) [ 2013-11-23 18:27:50 ]
Вітре Ночі, радий візиту! Дякую!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Людмила Калиновська (М.К./М.К.) [ 2013-11-23 18:18:37 ]
...а може й справді, ліхтарня..? замість щастя...? :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Катерина Ільїна (Л.П./Л.П.) [ 2013-11-23 18:33:04 ]
Гарно! І мова така багата! Правда, не зовсім розумію зміст. Але це, напевне, через втому.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Богдан Манюк (М.К./М.К.) [ 2013-11-23 18:33:41 ]
Людмило, саме через таке відчуття так мені написалося. Дякую!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Людмила Калиновська (М.К./М.К.) [ 2013-11-23 18:59:05 ]
"Хлібнобарвно. Відгранено кусень
і вогонь без ядучого диму.
Відпочиньте тепер, сажотруси -
тільки небо у небо пливтиме."
- вдала строфа! :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Богдан Манюк (М.К./М.К.) [ 2013-11-23 18:38:55 ]
Катю, вірш побудовано на антитезі. Гадаю, що все зрозумієте. Дякую!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Галина Михайлик (М.К./М.К.) [ 2013-11-23 23:44:05 ]
Нехай таки краще - щастя...
:)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Богдан Манюк (М.К./М.К.) [ 2013-11-24 13:41:38 ]
Галино, згоден. Але так буває дуже рідко. Дякую!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Наталя Чепурко (Л.П./Л.П.) [ 2013-11-23 23:51:19 ]
Дотепно,Богдане! Антитеза загострює сприйняття та бачення. Нібито, "край в край". Гарні образи. У мене є такий чудовий вираз антитезою:
"Мы - источник веселья и скорби рудник ,
Мы - вместилище скверны и чистый родник ,
Человек , словно в зеркале мир , - многолик.
Он ничтожен - и он же безмерно велик!!!"


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Богдан Манюк (М.К./М.К.) [ 2013-11-24 13:44:32 ]
Наталіє, дійсно Ваш вираз чудовий! Дякую за відвідини і визначення "край в край".


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Кисельов (Л.П./Л.П.) [ 2013-11-24 01:20:41 ]
Вірш, який, гадаю, сьогодні суголосить думкам багатьох із нас. Дякую, пане Богдане!!! Тільки останню строфу, на мою думку, краще було б розпочати так:
"Ох, ВИВОДИТИ долі абетку
НАМ СУДИЛОСЬ, як військо з касарні!".
Уникаємо ненормативного наголосу (вивОдити - не виводИти). Не в образу Вам!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Богдан Манюк (М.К./М.К.) [ 2013-11-24 13:48:04 ]
Юрію, дякую за уважність. Полінувався заглянути вчора у словник наголосів, зробив це тільки сьогодні. Ви праві - виправляюся!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Анонім Я Саландяк (Л.П./Л.П.) [ 2013-11-24 08:23:26 ]
Я так зрозумів, що світ - Божа "ліхтарня", день - ніч...ми пишемо "вічного" вірша... Виводимо рядки, "як військо з касарні!"


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Богдан Манюк (М.К./М.К.) [ 2013-11-24 13:53:54 ]
Ярославе, дякую за цікаве трактування. Таке розуміння в дусі твоєї шикарної картини! Моя ж ліхтарня більш приземлена.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Олехо (Л.П./М.К.) [ 2013-11-24 13:52:43 ]
Може, щастя… А може, ліхтарня… Філософія роздумів, вагань, сумнівів і сподівань.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Богдан Манюк (М.К./М.К.) [ 2013-11-24 14:06:33 ]
Олександре, мій шкільний учитель історії говорив: хто не сумнівається, той деградує. Напевно, мої сумніви ще з того часу. Дякую!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мирослав Артимович (Л.П./М.К.) [ 2013-11-24 20:35:48 ]
"Ох, виводити долі абетку
нам судилось, як військо з касарні!" -

ці слова мені зараз асоціюються з нинішньою ситуацією в Україні...



Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Богдан Манюк (М.К./М.К.) [ 2013-11-25 13:31:49 ]
Мирославе, дякую! Ми всі, напевно, підсвідомо тримаємо в голові ситуацію в Україні.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василь Дениско (Л.П./Л.П.) [ 2013-11-25 11:12:11 ]
Дякую, Богдане! :))Кванти світла отієї "ліxтарні" долетіли і до мене... Світло не залишить нас незважаючи на очевидність нічної темряви, або сутінки чиєїсь душі...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Богдан Манюк (М.К./М.К.) [ 2013-11-25 13:34:23 ]
Василю, у мене йдеться про оманливе світло, але дай нам, Боже, справжнього - на віки!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Устимко Яна (Л.П./М.К.) [ 2013-11-25 11:25:43 ]
"Ми накрили столи калиново,
а розсипану сіль – у багаття…" - оптимістично, значить все має бути добре.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Богдан Манюк (М.К./М.К.) [ 2013-11-25 13:38:10 ]
Хай живе оптимізм! Дякую, Яно!