ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Борис Костиря
2025.04.24 21:28
Чи може відрости
замість справжньої
фантомна нога,
фантомна рука?
Хіба що в паралельному
світі. Людину мучать
фантомні болі.
Чи може бути

Світлана Пирогова
2025.04.24 20:10
Що для мене сьогодні весна
в час воєнний, тривожний до болю.
Серце гупає: зламані долі
українців, що вбила війна.
Ніби ціле - весна і печаль.
Ні зітерти, ні змити повіки.
З нами Бог і підтримує віра,
хоч несеться загарбницький шквал.

Артур Курдіновський
2025.04.24 17:39
Минулого містечко дерев'яне
Благословило мій життєвий шлях.
Красива сойка, благородний птах,
Несла мені весну, легку й духмяну.

Навряд чи пам'ятають харків'яни
Старий наш парк в сережках і бруньках.
Минулого містечко дерев'яне

Євген Федчук
2025.04.24 16:00
Було, кажуть, в чоловіка вуликів багато.
Від дядьків своїх навчився пасічникувати.
Все би добре, але напасть якась узялася,
Хтось на пасіку до нього щоніч прокрадався,
Оббирав найбільший вулик, увесь мед виносив.
Отож, в дядьків своїх рідних той помо

Юрій Гундарєв
2025.04.24 09:24
Сонячний ранок
вітає ласкаво:
ось львівський пряник,
каша і кава.

Ось почуття й думки найсвітліші,
це тобі радість прямо спросоння -
сяючі вірші,

Віктор Кучерук
2025.04.24 06:24
Сонця промені над лісом,
Наче тісто, хмару місять, –
Мнуть, розтягують, стискають
Посередині та скраю
Так, що зменшена хмарина
Пропадає в небі синім,
А в моєму ріднім краї
Розвиднятись починає…

Борис Костиря
2025.04.23 21:31
Старий продає мрію,
якої в нього давно немає.
Море для старого є космосом,
у якому він заблукав.
Так важливо зберігати
милосердя серед стихії
та жорстокості природи.
Хлопчик для старого

Козак Дума
2025.04.23 18:49
Спустилася тиша на лінію фронту,
що списа уткни – не впаде.
Уся у окопах зібралася фронда,
лишилось зело молоде…

Мала передишка і знову атака,
у небі вже дрони висять.
Сидять у столиці владці-небораки,

Віктор Кучерук
2025.04.23 12:21
Жовтим рястом уквітчаний луг
І безкрая блакить небосхилу, -
Позбавляють мене від недуг,
Додають життєдайної сили.
Як земля зеленіє й бринить
Височінь непомірно глибока, -
Серце тішиться щастям щомить
І в очах ясно світиться спокій.

Олександр Сушко
2025.04.22 21:54
Антитеза на вірш Анатолія Матвійчука

"Істинно кажу вам: Якщо ви не навернетеся і не станете, як діти, не ввійдете в Небесне Царство» (Мт. 18:3).

МАЛЕНЬКИЙ
Я маленький.
Ще зовсім маленький.
Хоч невдовзі у мене зима.

Борис Костиря
2025.04.22 21:36
Де воно, обличчя обличчя?
Серед безлічі масок
так важко віднайти
справжнє лице.
Маска приростає до обличчя.
Життя нагадує театр масок,
але не такий вишуканий,
як театр но і кабукі,

Володимир Каразуб
2025.04.22 19:46
Скільки у твоє черево, череп, груди, тушу
Набили цього дешевого синтепону?
Хто вдихнув у повітряну кульку необмежену душу
І прив'язав до руки? Настільки ти відсторонений
Від спроби осмислити справді потрібну красу,
Яка заглядає ув очі простою істино

Леся Горова
2025.04.22 18:09
Іти туди, де Слово про любов!
Дорога - вирви, небо - грім заліза,
І трем колін, і крок важкий, завізний.
І диму нерозвіяна завіса
І тут і там ховає кіпоть змов.
Іти й просити в Матері - замов
За сина слово. В Сина, що зборов
Для світла смертю смерт

Ольга Олеандра
2025.04.22 15:41
Дерева ще безлисті, а птахи
вже гнізда в’ють, викохують домівки,
сприймаючи оголені гілки
за місце для надійної криївки.

По лісу походжає благодать.
Повітря напахтилося весною,
і сосни дружелюбно гомонять,

Козак Дума
2025.04.22 15:23
Пливуть хмарини мов ікони,
усе у білому пуху –
попався я у неба лоно,
скажу вам ніби на духу.
Немовби у сніги глибокі,
небесно-свіжу заметіль.
Куди лише не кину оком –
остуда сіє звідусіль!

Іван Потьомкін
2025.04.22 12:33
Не блудним сином їхав в Україну
Із того краю, що не чужий тепер мені.
До друзів поспішав, щоб встигнути обняти,
До кладовищ, щоб до могил припасти...
...Вдивлявсь- не пізнавав знайомі видноколи,
Хоч начебто й не полишав я їх ніколи,
Та ось зненацьк
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Пекун Олексій
2025.04.24

Олександр Омельченко
2025.04.14

Коломієць Роман
2025.04.12

Іван Кривіцький
2025.04.08

Вячеслав Руденко
2025.04.03

Дарина Меліса
2025.03.20

Софія Пасічник
2025.03.18






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Ольга Прохорчук (1988) / Вірші

 ***
Я на лінії фронту. Тут сенсу немає тікати:
Я причина війни, мене можна завжди знайти.
Моє серце оцінять в п'ять тисяч чотири карати.
Він на них має право. Так само, як маєш ти.

Бунтівничі картини вилазять з розтрощених рамок,
Поцілунками куль заповіти строчить літак,
І просвердлює мозок нестерпної думки уламок:
Я могла все змінити. Могла все зробити не так.




      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2007-02-12 18:31:25
Переглядів сторінки твору 10048
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: Любитель поезії
* Народний рейтинг 4.408 / 5  (4.750 / 5.35)
* Рейтинг "Майстерень" 4.369 / 5  (4.647 / 5.28)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.752
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні
Автор востаннє на сайті 2015.11.24 16:58
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Нечуйвітер (М.К./М.К.) [ 2007-02-12 18:41:42 ]
Дуже войовничо і динамічно! Думаю, що після слова Я (Я причина війни), краще булоб поставити тире (для виразності):))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Володимир Мельник (Л.П./Л.П.) [ 2007-02-12 18:41:53 ]
Певно ніколи не пізно щось змінити, принаймі спробувати. Я переконаний що серце героїні оцінене не правильно - воно БЕЗЦІННЕ! :)

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Лавренчук (Л.П./Л.П.) [ 2007-02-12 18:46:07 ]
а якщо останній рядок чуть модифікувати:
"Я могла все змінити. Могла все зробити не так."?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олесь Холодний (М.К./Л.П.) [ 2007-02-13 15:16:16 ]
Ось я дійшов вірша, про який уже писав як відповідь на Ваш коментар. Повторюся тут, якщо не заперечуєте. Сподіваюсь.

У Вас теж достатньо дієслівних рим. А Ви кажете, що не любите їх. Поясніть чому? Що Вам зробила дія? Сподіваюся нічого. А от напрямок рими надчасто міняти і справді погано, ну, трохи погано. З дієслів на іменники, з множини до однини. "в п'ять тисяч чотири " звучить штучно. Рима "знайти - ти" - теж. "Літак - не так" - те саме. "Змінить... зробити" - знову зле.

І будь ласка, я тільки коментую, не оцінюю. Але прошу на те Вашої згоди. Спасибі


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мирослава Меленчук (Л.П./М.К.) [ 2007-02-13 15:24:39 ]
Олесю, цікаві у Вас твердження. Оце читаю Вас і усміхаюсь (щиро). Цікаві у Вас погляди. І зовсім не погоджуюсь із Вашим "трохи погано". Головне - співзвучність, а не одноманітність.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олесь Холодний (М.К./Л.П.) [ 2007-02-13 15:43:51 ]
Спасибі за усмішку, Мирославо. Я з Вами теж мушу непогодитися. Принаймні, щодо співзвучності. Лірично - це не схожі звуки. Принаймні не для мене. І дуже зле, коли люди сприймають риму виключно схожістю звуків і йдуть на все, аби цього досягти. І щодо одноманітності знову не згоден. Поезія це межа. Треба уміти знаходити сідлову точку між "рима як-небудь, аби звучало" і "складна надумана рима". Це зветься лірикою.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мирослава Меленчук (Л.П./М.К.) [ 2007-02-13 15:48:53 ]
А Ви наведіть геніальний приклад, що підтверджує Ваші слова.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олесь Холодний (М.К./Л.П.) [ 2007-02-13 15:50:59 ]
Ми здається висловлювали власні думки. Штурхніть мене якщо я помилився.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олесь Холодний (М.К./Л.П.) [ 2007-02-13 15:55:55 ]
товариші,
хай буде
мене в душі
стисло груди
тишині дзвінкій
веселі кроки
душі моїй
каблуках високих.

Цими словами закінчуються рядки Павличкового "и будем просто як товариші". Усі слова є необхідними, і не надуманими. Необхідність це одна з меж поезії. А у багатьох авторів слова для римування є словами виключно для римування. Ось про що я хотів сказати.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мирослава Меленчук (Л.П./М.К.) [ 2007-02-13 16:07:29 ]
При геніальній думці не потрібні геніальні рими.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олесь Холодний (М.К./Л.П.) [ 2007-02-13 16:10:17 ]
Згоден, цього разу. Ми дуже близько до істини. Але рими не мають бути штучними, аби не псувати подання думки. Крім того, геніальну думку треба вміти подати - це мистецтво. Інакше, можна писати скажімо новели, ессе, тощо. Рими мають бути в міру прості, невимушені, природні. Ось.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олесь Холодний (М.К./Л.П.) [ 2007-02-13 16:13:35 ]
І ще, Мирославо. "При геніальній думці не потрібні геніальні рими." - це лиш фраза, одинока, непояснена фраза, кинута у поле. І вона загине, навіть якщо вона говорить істину. Ви молоді, правда ж. Усміхаюся і знімаю капелюха. Я ще той парубій.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мирослава Меленчук (Л.П./М.К.) [ 2007-02-13 16:14:49 ]
Погоджуюсь, та не завжди. Інколи я вітаю народження нових, оригінальних, своїх рим, якщо вони підтримують ідею віршів.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мирослава Меленчук (Л.П./М.К.) [ 2007-02-13 16:20:47 ]
Не говоріть, що вона (фраза) ні про що не говорить. Даруйте за каламбур. ;)
Візьміть твори наших геніальних поетів (Франка, Шевченка, Лесю Українку) і подивіться на їхні рими - прості, а скільки змісту!
А от Стуса люблю за його новизну і оригінальність, простоту у складному і неосяжному.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ретро Лю (Л.П./Л.П.) [ 2007-02-13 16:23:26 ]
Вибачаюсь, що вставляю своїх 5 центів до Вашої полеміки... :-)
Майстерність - це похідна таланту. Сила слова - глибина душі.
Майстерно-витончений Талант через вміння силою слова зачерпати істину із замого донця душі - геніальність. :-)
Як на мене - поезія це "душа" + "майстерність", все решта - це не поезія.
Справжня Поезія повинна бути "красивою" у всьому - і в силі слова, і в ритміці, і в римі... :-)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олесь Холодний (М.К./Л.П.) [ 2007-02-13 16:23:31 ]
"народження нових, оригінальних, своїх рим, якщо вони підтримують ідею віршів. " - це влучно. Особливо "підтримують ідею віршів"! Слова, що римуються, є такими ж словами, як і усі інші у вірші. Вони не повинні жити виключно задля рими.

Далі. "Прості, а скільки змісту" - знову влучно. Бо знову є слово "зміст" - римуюче слово є носієм змісту точно так само як і усі інші. Пробачте, що повторююсь.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олесь Холодний (М.К./Л.П.) [ 2007-02-13 16:24:54 ]
Юріє, Ви праві, що в поезії потрібні сила, ритміка, рима. Але це необхідні умови, але не достатні.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ольга Прохорчук (Л.П./Л.П.) [ 2007-02-13 17:32:31 ]
Нічого собі! Яка літературна дискусія розпочалася, поки мене тут не було!:) Треба й собі долучитися:)
Олесю, як я вже зазначила на Вашій сторінці, я не люблю рими за принципом "дієслово - дієслово". На мою думку, це занадто просто і тому нецікаво. А от знайти незвичну, оригінальну риму, якої ні в кого ще не було, - це для мене доволі значне досягнення. Чесно кажучи, не розумію, чому для Вас міняти напрямок рими - це погано. Дійшла висновку, що в нас із Вами різні погляди на поезію. Принаймні, на форму твору:)
Щодо рим "літак - не так" і "знайти - ти", я й сама усвідомлюю, що вони не досконалі. Але на момент написання вірша нічого кращого не знайшла. А от чим Вам "змінить... зробить" не до вподоби, так і не зрозуміла:) Просвітіть, будь ласка:)
Щодо п'яти тисяч чотирьох каратів... А у скільки пропонуєте оцінити моє серце Ви, Олесю?:)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олесь Холодний (М.К./Л.П.) [ 2007-02-13 17:49:06 ]
Ольго, дискусія, це дуже файно. До речі, мушу Вам сказати, що я не завжди насправді думаю так, як говорю. Маю на те причини. Але, не вважаю "дієслово-дієслово" поганою римою, якщо ці слова мають якийсь зміст, якщо вони не просто додані задля рими. Це власне основна вимога до рими, від мене.

Щодо змінить і зробити - це останній рядок -
"Я могла все змінить. Я могла все зробити не так". Мені не подобається перехід від закінчення "ть" до "ти". Ось.

Щодо цифр. У ліриці, треба бути дуже обережними з числами. Я б Ваше серце цінив набагато більше, чесно. І якщо я нормально сприйму "п'яти тисяч" чи "сотні тисяч" - але "чотирьох" - ні, бо слово "чотирьох" зайве, непояснене, не викликане необхідністю. Що є звісно ж виключно задля розміру. Як і закінчення "ть", це ж Вам не надто властиво?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ольга Прохорчук (Л.П./Л.П.) [ 2007-02-13 20:39:11 ]
Помиляєтесь. Слово "чотири" тут необхідне навіть з погляду граматики, бо без нього слово "карати" матиме іншу форму, а тоді вже порушиться рима.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олесь Холодний (М.К./Л.П.) [ 2007-02-13 20:46:48 ]
Ото ж бо й воно, Ви самі довели те, чого я не зміг. "Чотири" - має виключно розмірну, ритмічну, римічну необхідність. А не змістовну. Це не поезія, а пошук рими. Розумієте?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ольга Прохорчук (Л.П./Л.П.) [ 2007-02-13 22:32:15 ]
Рими і ритми не завжди приходять самі. Іноді їх треба шукати самотужки, і цей пошук - частина поезії.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олесь Холодний (М.К./Л.П.) [ 2007-02-16 07:10:58 ]
"Пошук" є однією із істин поезії. Але такі речі як пошук рими у поезії треба приховувати, інакше це штучно і вірш здається штучним. Бо окремі слова не мають змістовного наповнення, бо вірш заради граматики і рими а не заради думки, почуття і слова. Нехай мене хтось штурхне, якщо я не правий. Запитайте у Редакції Майстерень.

Тим не менше, вважаю, що це частина розвитку молодого поета... колись, він набереться слів і уміння творити не думаючи про такі віршові межі і примітиви як рима чи розмір, бо вони будуть автоматичними. Успіхів, а я повчуся у Вас.