ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Світлана Пирогова
2026.04.14 22:09
У тому квітні молодість співала,
Цвіт абрикосовий п'янив і дихав,
Хоча оплутали доріг спіралі,
Але запало в серце цвіту диво.

Корона сонця задивлялась. Тепло
тобі і їй у пелюстковім танці.
Позаду залишились лози, терни,

С М
2026.04.14 13:30
У Мангровій Долині ухопивши промінь сонця
Усе коливається від бейбі до ци
Бейбі бейбі чому би не вівторок
О давній демон лиє ром у чаї
Бейбі мила кажи мені що треба
У чому річ кажи мені що за біда
Кажи чому не вернешся додому о
Кажи у чім причина я

Пиріжкарня Асорті
2026.04.14 13:14
Досить складним видався переклад, бо текст був, а з консультантів – лише скупі дані в Інтернеті, підкріплені ексклюзивом давніх свідчень. І ми вже знаємо, що плем'я було маловідомим, і якщо траплявся на узбережжі хто-небудь з нього, то це було не щод

Тетяна Левицька
2026.04.14 12:38
У душевному багатті
ми згораєм, Боже!
Пообіч гробків розп'яття
на Голгофу схоже.
Цвинтар тулиться барвінком
до кори земної.
Навкруги голосять дзвінко
матері Героїв,

Борис Костиря
2026.04.14 11:55
О, скільки непрочитаних книжок
У двері стукають, летять у вікна!
Із царства необхідності стрибок
Здійсниться, ніби полум'я велике.

Книжки стоять, мов роти і полки,
Готові йти у бій за честь і правду.
У них спресовані тяжкі віки,

Іван Потьомкін
2026.04.14 11:14
Розкажи всім, Конотопе,
Як москалів товк ти,
Як облудливій тій чвані
Зробив Іван Канни,
Де уславлена кіннота
Борсалась в болоті.
Як в доспіхах дорогих
Із золота й сталі

Тетяна Левицька
2026.04.13 21:12
Вглядаюсь пильно у портрет —
за тлом скорботи сліз не видно.
Пішов улюблений поет
у потойбіччя самотинно,

лишивши на папері дум:
рожеві мрії, сподівання,
і лірики осінній сум,

Пиріжкарня Асорті
2026.04.13 18:39
загине все що де було
підземний кит і три слони
стрімке вогненне помело
в руках чортів і сатани

дотліють залишки майна
і в позахмарній вишині
вселенська визріє війна

хома дідим
2026.04.13 15:58
я не упевнений
що був хотів
чогось крутіше
і мої вірші
не упевнені
так само
ж
чи у повітрі

Борис Костиря
2026.04.13 12:16
Скільки можна битися
об стіну байдужості,
об стіну мовчання,
натикатися на браму відчаю,
на колючий дріт ненависті,
мінні поля сумніву,
читати партитуру вагань,
пити вино забуття?

Іван Потьомкін
2026.04.13 10:11
Лиця українські у юдеїв...
Юдейські лиця в українців...
Неважко тут і заблудиться,
Часом питаєш: «З ким і де я?»
Не заблуджусь. Дороговказом
Узяв собі одне-єдине:
Шукать не мову і не расу,
А звичайнісіньку людину.

Володимир Ляшкевич
2026.04.12 19:55
Основу традиційної творчості в більшості випадків складає рух до цілісної єдності в образному монозвучанні, чи в поліфонії, з формуванням гармонійної завершеності. Музика прагне каденції, вірш — остаточного образу, думка — чіткого висновку. Але існує й

Охмуд Песецький
2026.04.12 16:55
Тобі зізнань моїх появи
Чи схожі з тишею трави
Уже й квітневої отави
Прилук сутужної любові,
А спробуй серцем улови.
І знай - моє напоготові
Не розбиватися, а битись
У ці часи, для всіх сурові.

хома дідим
2026.04.12 16:32
комусь цікаве слово бог
комусь близькіше слово лох
надворі розбишака вітер
а ми не проти просто так сидіти
або пройтись учотирьох
в кого в кишені завалявся гріш
щоби водночас з’їсти
із двох боків один хотдог

Борис Костиря
2026.04.12 15:15
Висить знавісніле, утомлене листя,
Як Бог, що розлився в словах і у лицях.

Воно продиктує протяжні поеми,
В яких ми усі непомітно живемо.

Забуті думки розплескались у них,
В словах неповторних, сумних, голосних.

Євген Федчук
2026.04.12 14:22
У корчмі, що понад шляхом Кучманським стоїть,
Сидять за столом в куточку селянин й козак.
Козак вже набравсь добряче сивухи, однак,
Ще замовив собі чарку, збирається пить.
В селянина грошей мало, кухоль як узяв,
Так і грається з ним, зробить ковток т
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Костянтин Ватульов
2026.04.02

Олеся ніжна
2026.03.31

Майя М
2026.03.29

Олег Богдан
2026.03.28

Андрій Людвіг
2026.03.27

Охмуд Песецький
2026.03.19

Олена Квітуча
2026.03.16






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Владислав Лоза (1999) / Вірші

 Не велич сонця...
Не велич сонця у тривожнім ранку -
Жбурляє тіні чорний мінарет.
По вулиці сумній гуркочуть танки
Під мінометний акомпанемент.

Чужі порядки та жорстоку віру
Ми не вітали – далося взнаки…
Супроти гноблення й заради миру
Абатство бомбами вітають літаки.

Куди сирітці? - спить на барикаді,
Будинки оточив колючий дріт…
Ми толерантні й, безумовно, раді
Гостинно братній стрінути нарід.

Ми проти рабського безправного фашизму!
Не буде литися безглуздо наша кров,
Бо прапор інтернаціоналізму
Нависне над руїнами церков.

Ми раді попелу на рідних білих вербах,
І майбуттю у димі та імлі,
І що ми, серби, чистокровні серби, -
Вигнанці вже на предківській землі.

Чи мали ми прабатьківський закон
Змінити на догідливе блюзнірство?..
Чи маємо радіти, що Марко
Вже не король своєму королівству?

Змінили. Пораділи. На світанку
Здіймає шпилі в небо мінарет.
По вулиці сумній гуркочуть танки,
І сербський гімн співає міномет.

16.12.13


Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.



      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Без фото
Дата публікації 2013-12-16 13:13:41
Переглядів сторінки твору 7967
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: Любитель поезії
* Народний рейтинг 0 / --  (4.779 / 5.33)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (4.708 / 5.42)
Оцінка твору автором 3
* Коефіцієнт прозорості: 0.711
Потреба в критиці найстрогішій
Потреба в оцінюванні оцінювати
Конкурси. Теми Поезія Романтизму і Сентименталізму
Автор востаннє на сайті 2019.05.30 18:01
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валерій Хмельницький (М.К./Л.П.) [ 2013-12-16 13:47:07 ]
спозаранку - росіїнізм


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Владислав Лоза (Л.П./Л.П.) [ 2013-12-16 13:57:23 ]
Скоріше, в російській мові це слово є українізмом, якщо придивитися до його будови. Тим більше, "спозаранку" писав Франко, Трублаїні, Хоткевич... То що, вони усі москалі?

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валерій Хмельницький (М.К./Л.П.) [ 2013-12-17 11:38:29 ]
а що там з будовою цього слова? схоже на "незабаром"? :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Владислав Лоза (Л.П./Л.П.) [ 2013-12-17 13:45:43 ]
Слово-бо українське, від рідного "ранок", а не "утро"; руси його собі запозичили, бо мелодійне, і воно в них прижилося. А тепер-от ми свої слова вважаємо калькою. Неправильно це :)

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Шон Маклех (Л.П./М.К.) [ 2013-12-16 15:28:03 ]
Може то і не москалізм слово "спозаранку" але якось воно не звучить, дисонує і ріже вухо. В поезії має бути все прекрасно і досконало. Особливо в сучасній поезії, коли мову вивчали вже чимало часу різні фахівці...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Владислав Лоза (Л.П./Л.П.) [ 2013-12-16 15:57:28 ]
Звичайно, так має бути, але все прекрасно і досконало не було навіть у корифеїв... Я, можливо, через свою малу обізнаність, не можу підібрати вдалої альтернативи слову "спозаранку", хоч яке воно і дисонансне, і буду вдячний тому, хто допоможе мені в цьому.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Галина Михайлик (М.К./М.К.) [ 2013-12-16 15:44:50 ]
Сирітка ница...
якось мені цей епітет (ниций = негідний,непорядний http://lcorp.ulif.org.ua/dictua/?swrd=%F1&btnG=%CD%E0%E3%EE%EB%EE%F1%E8) не пасує до сирітки...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Владислав Лоза (Л.П./Л.П.) [ 2013-12-16 15:53:37 ]
Так, ви праві, там навіть доречнішим буде епітет "куца", бо не є негативно окрашеним.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Галина Михайлик (М.К./М.К.) [ 2013-12-17 12:07:13 ]
"Куца" теж має зневажливий окрас. Нмсд, якщо автор бажає стьобу, то варто обрати якийсь інший образ, бо стібатися над сирітством - неетично, не по-людськи...
Куди сирітці? - спить на барикаді... - варіант цього рядка.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Владислав Лоза (Л.П./Л.П.) [ 2013-12-17 13:42:12 ]
Так, ваше виправлення вдале, дякую. Відредагував.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валерій Хмельницький (М.К./Л.П.) [ 2013-12-17 11:40:32 ]
"А Васька слушает да ест." :) Одне зауваження, друге, щире каяття автора - і все залишається як є. :)))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Владислав Лоза (Л.П./Л.П.) [ 2013-12-17 13:33:06 ]
Я ж чекаю, поки, може, надійдуть ще якісь критичні відгуки, щоб потім виправити все разом. Та й у цьому сенсу небагато - краще прислухатися, як на мене, до порад і не допускати таких помилок у майбутньому, аніж постійно повертатися до того, що вже написано. Це і є творчий ріст, а оглядання вже зробленого - щось на кшталт бігу по замкнутому колу.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Галина Михайлик (М.К./М.К.) [ 2013-12-17 13:42:24 ]
Цей сайт не випадково називається "Поетичні МАЙСТЕРНІ". Якщо Ви тут щось публікуєте, ще й вибираєте опцію настрогішої критики, то це зорієнтовує спільноту на бажання автора вдосконалювати свої твори. Вносити правки, вдосконалювати текст - ніколи не пізно. Не бачу тут ніякого "бігу по замкнутому колу". Опція "Редагувати" є активною завжди у табличці публікації.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Владислав Лоза (Л.П./Л.П.) [ 2013-12-17 13:50:59 ]
Пані Галино, Ваше виправлення я вніс, бо воно здалося мені надзвичайно доречним і мелодійним. Минулі рецензенти, хоча їх поради були слушними, не пропонували альтернативи, на відміну від вас. Мій досвід у цій справі бідний, тому я не можу правити власний твір без альтернативного підгрунтя. Я не проти повернення до щойно написаного, я проти постійного оглядання назад. З повагою!

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валерій Хмельницький (М.К./Л.П.) [ 2013-12-17 14:27:10 ]
якесь у мене дежавю - десь я це вже чув :)
забув, про кого мовилось, але кажуть, що один поет виправляв навіть ті свої вірші, які вже були надруковані у книгах
я теж час від часу переглядаю свої давніші речі і, побачивши у них якісь недоліки, зразу ж виправляю
навіть збірки досі не спромігся випустити, дивлячись на суцільні недоліки раніше написаних віршів :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валерій Хмельницький (М.К./Л.П.) [ 2013-12-17 14:36:23 ]
А зараз - увага! Транслюю колись почуте від Юлії Шешуряк: не вітається зараз (та що там зараз - це ще 100 років назад не віталось) римування однакових частин мови в однакових відмінках (наприклад, мінарет-міномет і т.д. і т.п.).


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Владислав Лоза (Л.П./Л.П.) [ 2013-12-17 15:15:43 ]
Я теж таке чув, але то відносилося до дієслівних рим. Римувати не в міру багато дієслів в однакових відмінках - непрофесійно. Щодо інших частин мови... Що ж, прийму до уваги.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валерій Хмельницький (М.К./Л.П.) [ 2014-01-15 08:07:07 ]
"краще прислухатися, як на мене, до порад і не допускати таких помилок у майбутньому, аніж постійно повертатися до того, що вже написано. Це і є творчий ріст, а оглядання вже зробленого - щось на кшталт бігу по замкнутому колу." - ось на ці слова у мене дежав'ю. :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Галина Михайлик (М.К./М.К.) [ 2013-12-17 13:59:02 ]
Не велич сонця у тривожнім ранку...



Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Владислав Лоза (Л.П./Л.П.) [ 2013-12-17 14:08:23 ]
Чудово. Виправлення вніс. Велике спасибі!

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валерій Хмельницький (М.К./Л.П.) [ 2013-12-17 14:38:24 ]
Ще трохи, і доведеться пані Галину у співавтори брати. :)))