ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Віктор Кучерук
2026.10.12 06:18
Щуляться під вітром осокори,
Осінь тче із листя килими, -
То мовчиш, то знову щось говориш
Про стрімке наближення зими.
Ось вона завіє всі дороги,
Землю заховає в білий сніг, -
Тільки осокори чорноногі
Будуть чатувати сум доріг.

Ольга Садкова
2026.10.11 23:17
Не на жарт розкис маслюк:
час пливе, а він — малюк.

Не росте вже котрий день.
Всі глузують, навіть пень.

Співчуває лиш сорока,
що сліпа на ліве око:

хома дідим
2026.10.11 22:15
часу дрібязок все що лишилося
змарнувати його нарешті
ми зійшлися і розійшлися ми
в розподіленій цій мережі
всяк за своїми снами і віршами
небажаннями снів і віршів
недовірив і недовірився
недорадив

Іван Потьомкін
2026.10.11 18:04
Про що ж він думав? Той, що уславився розбоєм,
Кому б на шибениці буть, та цар, розбійний сам,
Минуле все простив, благословивши на нові розбої.
***
Хропуть побіля Єрмака поплічники його,
Хто, як і він, сокирою й хрестом
На дружбу спокушав далекі од

Володимир Мацуцький
2026.10.11 16:56
Ще з часів радянської влади у літературному колі поетами вважалися тільки ті, хто був членом спілки письменників. З моїх пошуків я зрозумів, що Володимир Мацуцький не є членом спілки, а ви називаєте його поетом. Може це ваша особиста думка? Ні, це не о

Артур Курдіновський
2026.10.11 16:33
Господи! Як зимно! Як же зимно!
Мій малий осінній острівець
Перетворює на крик нестримний
Сповідь недолюблених сердець.

Спомин золотавою стезею
Йде та озирається назад.
Зрадники, ханжі та фарисеї

В Горова Леся
2026.10.11 15:33
Дрімай, дрімай, - шепоче в'ялий вітер,
Скотившись із німіючих ланів,
Шипшині, що взялась палахкотіти
Червонопристрасно, й не ясно, що на ній:
Чи ягоди, чи запізнілі квіти,
Чи розсипи коралові на дні
Мілкого яру, де присіло літо
На схил півден

Євген Федчук
2026.10.11 12:30
Вже кілька днів гриміло десь на сході
І виднокіл щоночі весь палав.
Максим пів ночі взагалі не спав,
Стояв, на схід дивився на городі.
Чого хотів насправді, він не знав.
Сказати чесно й німці вже дістали.
Та й москалів не надто і чекали.
Отож, пів

Вячеслав Руденко
2026.10.11 09:42
Ліхтар негаснучий — латунь,
Ломбарду стіл — живий товариш,
Заледве в спалахах мовчун,
Дощами схований між згарищ.

Латаття жовте, чорний кмин,
Родинний герб — лиха данина
Всього, що чхає, як комин,

Тетяна Левицька
2026.10.11 08:34
Зазираю у очі бездонні,
Як у чорних агатах тону.
Ой, ви коні, мої вірні коні,
Вам відкрию свою таїну.
Що кохаю звабливу циганку,
Та не знаю, чи любить мене?
То веселкою світиться зранку,
А то вітром в степу промайне.

Віктор Кучерук
2026.10.11 07:16
Сталось так, як сталось,
Сталось так, як є, -
Те, що відлунало
Спати не дає.
Де отой звукопис,
Що два серця грів, -
Залишився попіл
Від гарячих слів.

Володимир Бойко
2026.10.11 00:18
На вакації до Печеніжина
Позбирались дівчата розніжені.
Кожній з них догоджай,
Хлопа в ліжко давай –
Та пішли вони із Печеніжина.

В політичних структурах Одеси
Просувають чужі інтереси

Ольга Садкова
2026.10.10 19:17
Не спитала любов, не спитала,
так, зненацька, у серце ввійшла:
хоч без слів,
але піснею стала,
хоч без квітів,
але зацвіла.

2011

Світлана Пирогова
2026.10.10 16:37
Хризантеми запалюють осінь:
Жменьки сонця на зимному ґрунті.
Як їм затишно в дружньому гурті!
Невисокі, деінде і рослі.

Не лякають їх ночі холодні,
Подих вогкого трепету вітру.
Оживляють собою палітру

Борис Костиря
2026.10.10 16:03
Дивлюсь я на колишню повінь,
Що стала привидом і сном,
Де чатовий лиш місяць повня
Киває ввічливо чолом.

На місці повені болото,
Сухі багнети комишів.
На березі дружина Лота

Віктор Насипаний
2026.10.10 12:30
Всі часто поспішають та дарма,
Бо часу завжди мало чи нема .
Постійно не встигаєм вічно ми,
А хочеться спинити гарну мить.

Бо день, як м’ячик, просто скік та скік.
Біжиш за ним, а він уже утік.
Зупинишся, оглянешся, а там…
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Олег Гелолев
2026.10.08

Михайло Укран
2026.10.08

Ольга Береза
2026.09.08

Ярина Діброва
2026.08.07

Анастасія Ехо
2026.08.01

Фел Ходак
2026.07.22

Ольга Садкова
2026.07.18






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Владислав Лоза (1999) / Вірші

 Не велич сонця...
Не велич сонця у тривожнім ранку -
Жбурляє тіні чорний мінарет.
По вулиці сумній гуркочуть танки
Під мінометний акомпанемент.

Чужі порядки та жорстоку віру
Ми не вітали – далося взнаки…
Супроти гноблення й заради миру
Абатство бомбами вітають літаки.

Куди сирітці? - спить на барикаді,
Будинки оточив колючий дріт…
Ми толерантні й, безумовно, раді
Гостинно братній стрінути нарід.

Ми проти рабського безправного фашизму!
Не буде литися безглуздо наша кров,
Бо прапор інтернаціоналізму
Нависне над руїнами церков.

Ми раді попелу на рідних білих вербах,
І майбуттю у димі та імлі,
І що ми, серби, чистокровні серби, -
Вигнанці вже на предківській землі.

Чи мали ми прабатьківський закон
Змінити на догідливе блюзнірство?..
Чи маємо радіти, що Марко
Вже не король своєму королівству?

Змінили. Пораділи. На світанку
Здіймає шпилі в небо мінарет.
По вулиці сумній гуркочуть танки,
І сербський гімн співає міномет.

16.12.13


• Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.



    •   Можлива допомога "Майстерням"


• Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

• Про оцінювання     • Зв'язок із адміністрацією     • Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Без фото
Дата публікації 2013-12-16 13:13:41
Переглядів сторінки твору 8413
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: Любитель поезії
* Народний рейтинг 0 / --  (4.779 / 5.33)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (4.708 / 5.42)
Оцінка твору автором 3
* Коефіцієнт прозорості: 0.711
Потреба в критиці найстрогішій
Потреба в оцінюванні оцінювати
Конкурси. Теми Поезія Романтизму і Сентименталізму
Автор востаннє на сайті 2019.05.30 18:01
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валерій Хмельницький (М.К./Л.П.) [ 2013-12-16 13:47:07 ]
спозаранку - росіїнізм


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Владислав Лоза (Л.П./Л.П.) [ 2013-12-16 13:57:23 ]
Скоріше, в російській мові це слово є українізмом, якщо придивитися до його будови. Тим більше, "спозаранку" писав Франко, Трублаїні, Хоткевич... То що, вони усі москалі?

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валерій Хмельницький (М.К./Л.П.) [ 2013-12-17 11:38:29 ]
а що там з будовою цього слова? схоже на "незабаром"? :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Владислав Лоза (Л.П./Л.П.) [ 2013-12-17 13:45:43 ]
Слово-бо українське, від рідного "ранок", а не "утро"; руси його собі запозичили, бо мелодійне, і воно в них прижилося. А тепер-от ми свої слова вважаємо калькою. Неправильно це :)

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Шон Маклех (Л.П./М.К.) [ 2013-12-16 15:28:03 ]
Може то і не москалізм слово "спозаранку" але якось воно не звучить, дисонує і ріже вухо. В поезії має бути все прекрасно і досконало. Особливо в сучасній поезії, коли мову вивчали вже чимало часу різні фахівці...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Владислав Лоза (Л.П./Л.П.) [ 2013-12-16 15:57:28 ]
Звичайно, так має бути, але все прекрасно і досконало не було навіть у корифеїв... Я, можливо, через свою малу обізнаність, не можу підібрати вдалої альтернативи слову "спозаранку", хоч яке воно і дисонансне, і буду вдячний тому, хто допоможе мені в цьому.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Галина Михайлик (М.К./М.К.) [ 2013-12-16 15:44:50 ]
Сирітка ница...
якось мені цей епітет (ниций = негідний,непорядний http://lcorp.ulif.org.ua/dictua/?swrd=%F1&btnG=%CD%E0%E3%EE%EB%EE%F1%E8) не пасує до сирітки...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Владислав Лоза (Л.П./Л.П.) [ 2013-12-16 15:53:37 ]
Так, ви праві, там навіть доречнішим буде епітет "куца", бо не є негативно окрашеним.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Галина Михайлик (М.К./М.К.) [ 2013-12-17 12:07:13 ]
"Куца" теж має зневажливий окрас. Нмсд, якщо автор бажає стьобу, то варто обрати якийсь інший образ, бо стібатися над сирітством - неетично, не по-людськи...
Куди сирітці? - спить на барикаді... - варіант цього рядка.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Владислав Лоза (Л.П./Л.П.) [ 2013-12-17 13:42:12 ]
Так, ваше виправлення вдале, дякую. Відредагував.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валерій Хмельницький (М.К./Л.П.) [ 2013-12-17 11:40:32 ]
"А Васька слушает да ест." :) Одне зауваження, друге, щире каяття автора - і все залишається як є. :)))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Владислав Лоза (Л.П./Л.П.) [ 2013-12-17 13:33:06 ]
Я ж чекаю, поки, може, надійдуть ще якісь критичні відгуки, щоб потім виправити все разом. Та й у цьому сенсу небагато - краще прислухатися, як на мене, до порад і не допускати таких помилок у майбутньому, аніж постійно повертатися до того, що вже написано. Це і є творчий ріст, а оглядання вже зробленого - щось на кшталт бігу по замкнутому колу.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Галина Михайлик (М.К./М.К.) [ 2013-12-17 13:42:24 ]
Цей сайт не випадково називається "Поетичні МАЙСТЕРНІ". Якщо Ви тут щось публікуєте, ще й вибираєте опцію настрогішої критики, то це зорієнтовує спільноту на бажання автора вдосконалювати свої твори. Вносити правки, вдосконалювати текст - ніколи не пізно. Не бачу тут ніякого "бігу по замкнутому колу". Опція "Редагувати" є активною завжди у табличці публікації.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Владислав Лоза (Л.П./Л.П.) [ 2013-12-17 13:50:59 ]
Пані Галино, Ваше виправлення я вніс, бо воно здалося мені надзвичайно доречним і мелодійним. Минулі рецензенти, хоча їх поради були слушними, не пропонували альтернативи, на відміну від вас. Мій досвід у цій справі бідний, тому я не можу правити власний твір без альтернативного підгрунтя. Я не проти повернення до щойно написаного, я проти постійного оглядання назад. З повагою!

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валерій Хмельницький (М.К./Л.П.) [ 2013-12-17 14:27:10 ]
якесь у мене дежавю - десь я це вже чув :)
забув, про кого мовилось, але кажуть, що один поет виправляв навіть ті свої вірші, які вже були надруковані у книгах
я теж час від часу переглядаю свої давніші речі і, побачивши у них якісь недоліки, зразу ж виправляю
навіть збірки досі не спромігся випустити, дивлячись на суцільні недоліки раніше написаних віршів :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валерій Хмельницький (М.К./Л.П.) [ 2013-12-17 14:36:23 ]
А зараз - увага! Транслюю колись почуте від Юлії Шешуряк: не вітається зараз (та що там зараз - це ще 100 років назад не віталось) римування однакових частин мови в однакових відмінках (наприклад, мінарет-міномет і т.д. і т.п.).


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Владислав Лоза (Л.П./Л.П.) [ 2013-12-17 15:15:43 ]
Я теж таке чув, але то відносилося до дієслівних рим. Римувати не в міру багато дієслів в однакових відмінках - непрофесійно. Щодо інших частин мови... Що ж, прийму до уваги.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валерій Хмельницький (М.К./Л.П.) [ 2014-01-15 08:07:07 ]
"краще прислухатися, як на мене, до порад і не допускати таких помилок у майбутньому, аніж постійно повертатися до того, що вже написано. Це і є творчий ріст, а оглядання вже зробленого - щось на кшталт бігу по замкнутому колу." - ось на ці слова у мене дежав'ю. :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Галина Михайлик (М.К./М.К.) [ 2013-12-17 13:59:02 ]
Не велич сонця у тривожнім ранку...



Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Владислав Лоза (Л.П./Л.П.) [ 2013-12-17 14:08:23 ]
Чудово. Виправлення вніс. Велике спасибі!

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валерій Хмельницький (М.К./Л.П.) [ 2013-12-17 14:38:24 ]
Ще трохи, і доведеться пані Галину у співавтори брати. :)))