Як багато глибокого змісту спресовано в ці рядки!..
Твоя, Богдане, думка не підлягає сумніву.

майстерно)

Циферблатом
розкручено помисли...!!!

Вражає, Богдане! :)) Сей вірш нагадав мені тезу Миxайла Доленго: "... коли годинникову стрілку жене степами зоряними жаx..." Спонукає до роздумів. Спасибі! :))

Так прозоро-зрозуміло...
Чомусь уявилася криївка десь у лісі, повстанці, кінець 1940-х-50-ті...
У слові "люцифЕрові", мабуть варто поставити авторський наголос, або зазначити діалектність, бо за словником: люцИфер, люцИферові.
:)

Цікавий здвиг!

Новітні розп'яття є, новітнього Месія нема. Можливо, як варіант - народ, але надто він різношерстий, нема монолітності.

Ваш вірш, пане Богдане, - це і є "спресовані
спроби відвертості"! Чудова сюжетність! Щиро дякую!!!

Це не спроба відвертості, а відвертість... Гарно)

!!!!

А мені, Богдане, якби в Україні перемогли наші споконвічні цінності, а не сумнівні європейські.
Прочитала вірш автора Саші Кучеренка на ФБ, підтримую:
Бід не боюсь, землетрусів і повені,
Кризи, я вас не боюсь.
Бути боюсь лиш у лоні Московії,
Втрапити в Євросоюз.

Я - Україна, земля з власним іменем,
З мудрістю тисячоліть.
Здавна зламати, скорити хотів мене
Ласий на здобич сусід.

Кров проливали за волю омріяну
Віддані доньки й сини,
Тіло моє розривали і міряли
Орди врагів навісних.

Стихли всі війни, і дихає волею
Жовто-блакитно мій стяг,
Пам'ять дітей лиш зробилася кволою, -
Волю шукають в гостях.

Зиркають нишком, як мавпи, на сторони,
В хату сусідську, тихцем.
Де ти, народе, живий і нескорений,
Де твоє мужнє лице?

Де твоя мудрість, роками гартована,
Розум твердий, наче сталь?
Бійся лише іноземної повені,
Бійся стулити вуста.

Тільки свій шлях торувати не бійся ти,
Слів не стидайся палких,
Ноги сусіду на того не звісити,
Хто вже стоїть на своїх.

посилання:

https://www.facebook.com/t.kvashenko/posts/238767309625604?comment_id=685177&offset=0&total_comments=7¬if_t=feed_comment_reply

Глибинно...

Я відчула серцем, де правда, я отак думаю, як Олександр Кучеренко пише у вірші.
А Ви думайте, як Вам багнетьтся. Ніхто ж сьогодні не забороняє думати по-своєму. В кожного свої пріоритети, авторитети...цінності.

Гвідо Вестервелле, чоловік, політик, німець, що одружений на своєму тренерові по фітнесу, чоловікові, приїздить повчати нас...
І я маю переймати його цінності? Ой леле... ))) Та з українців сміються: приймають у себе геїв, згодні на все заради ефемерних покращень...
Хто читав ті умови для вступу? Та ніхто.
Я навчилася цінувати свою землю і ближніх, їхні звичаї. Я християнка.
Я хочу зберегти своє, а не переймати сумнівні цінності. Правда в кожного своя споконвічно.
Прощавайте!)

Ну, гаразд... Ще один коментар. "Не зганяють... не прикривають...не судять..." І список можна продовжити. Та я не така наївна. І там далеко не все так райдужно! І там люди живуть в чужих помешканнях, обклавшись кредитами. І там розквіт насильства.
А найголовніше: оцей наш народ потрібно на той кшталт перевчити, перевиховати, забути звички, поведенцію...)
І Ви вірити, що це можливо?
Я ні.
І велике питання: чи варто.
Тепер я хочу вийти з бесіди)))))

"Економічна ситуація покращиться" - стверджує пан Богдан.
Щойно гостювала на сторінці покійного Ігоря Слісаренка, відомого журналіста. Раптово помер.
Цікаво писав про ці події в Україні, критично - про перспективи вступу в ЄС... Ось на таке натрапила.
"Блестящая заметка посла ЕС в Киеве поляка Яна Томбински в Kyiv Post: "Украина просит ЕС компенсировать убытки... Почему ЕС должен покрывать убытки? (Конечно, пане амбасадоже, Украина не Польша; мы помним, как Польше дважды в 1991 и 1994 г. Парижский и Лондонский клубы кредиторов скостили долги, равнявшиеся почти 60% ВВП -- И.С.) ЕС будет рад сделать вклад в экономические реформы. Но мы не собираемся оплачивать долги Украины..." Тут бы так кстати автор мог поделиться нынешним польским опытом реформирования... Что ж, восполним немного. Из свежей брошюры властей Варминьско-Мазурского воеводства "Инвестируя в Польшу -- 2014": "У нас самый высокий в Польше уровень безработицы и самая низкая зарплата. В результате мы предлагаем инвесторам большие ресурсы дешевой рабочей силы".
The Hackett Group, ведущая международная консалтинговая компания по уменьшению затрат, сообщает клиентам в свежем докладе: "Такое преимущество Польши как стоимость рабочей силы ставит ее на третье место в мире сразу за Китаем и Индией как лучших мест для аутсорсинга".
Ну, а про 11 млрд евро прямых выплат из бюджета ЕС ежегодно мы умолчим...".

Отже, найвище безробіття і дешева робоча сила. Такі перспективи. А зараз - міжкланова боротьба за владу.
Тепер я вмовкну).
Не коментуватиму.
Якщо комусь цікаво, ось посилання.
https://www.facebook.com/igor.slisarenko?fref=ts

Пані Світлана тут на сторінці вірша «Здвиг» п.Богдана пише:
Світлана Майя Залізняк (М.К./М.К.) [ 2013-12-22 14:43:59 ]
(…)Я навчилася цінувати свою землю і ближніх, їхні звичаї. Я християнка.
Я хочу зберегти своє, а не переймати сумнівні цінності. (…)

На сторінці її публікації читаємо:
http://maysterni.com/publication.php?id=78109
Світлана Майя Залізняк / Вірші
Страх
Скажу відверто – я боюсь… хрестів:
Отих, що бовваніють понад мливом,
Отих, які вінчають Божий дім,
Того, що виродкам-фашистам – символ (…)
Коментарі
(…)
Анонім Я Саландяк (Л.П./Л.П.) [ 2012-05-26 17:39:33 ]
А я, скажу відверто, більше боюся п'ятикутних зірок та двоголових орлів бо вони ще реальність...
Будьте!

Світлана Майя Залізняк (М.К./М.К.) [ 2012-05-26 19:05:57 ]
Вам легше, Аноніме. )

Віктор Кучерук (Л.П./М.К.) [ 2012-05-26 19:25:16 ]
Один боїться хрестів, а хтось інший небезпідставно лякається п'ятикутних зірок, таке вже наше життя...

Світлана Майя Залізняк (М.К./М.К.) [ 2012-05-26 19:57:46 ]
Вік живи, вік бійся. А помреш - пожалкуєш...)

Віктор Кучерук (Л.П./М.К.) [ 2012-05-26 20:15:49 ]
Це - правда...

Світлана Майя Залізняк (М.К./М.К.) [ 2012-05-26 20:37:24 ]
Зірочки... я не боялася). Особисто мені вона слугувала символом "счастливого детства".
І лише.
(…)

No comment...

Світлано, а як бути з теперішнім безробіттям в Україні? Воно куди маштабніше, ніж в Євросоюзі. Моя сусідка часто буває на заробітках у Польші, її роботодавець, поляк, у свою чергу їздить на заробітки в Німеччину. Порівняти доходи моєї сусідки і того поляка - велика різниця на користь останнього. Я не економіст, але переконаний, що Євросоюз - це розвиток виробництва європейських стандартів в Україні і можливість для українців біфльше заробити в країнах Євросоюзу. Крім того, Євросоюз чітко контролює виділені кошти, а не так, як наш великий сусід, що боїться втратити сферу впливу, тому ніколи не переймався, чи наданий кредит використано українцями доцільно. Два десятки літ тупцюємо на місці - варто спробувати розвиватися по-європейськи. Так, має місце боротьба кланів, народ на Майдані, в перщу чергу тому, щоб не опинитися в складі Росії, чиновники якої порівнюють Україну з вівцею, яка заблукала і рано чи пізно буде повернута до кошари. Погодьтеся: така загроза існує! Не припиняється й надалі процес русифікації, викривляється правдива українська історія, або подається з позиції інтересів Росії. Як сказав Леонід Данилович, - Україна - не Росія! Тому й керував Україною два терміни. Світлано, і Ви, і я хочемо жити у справедливій, демократичній, багатій державі. Так воно і буде!

Багдане, яскравий згусток думки, сильний локанізм, талановита абстракція- позиційно!
відмовляти серцю у затишку - це зробити його пульсаром самого життя, розхвилювати ним море любові, запалити його як маяк у борні проти зла! ! Спасибі за цей вірш!

Роксолано, мене так не розуміють навіть самі найближчі люди!:))). Ви талановита у всьому, навіть у коментарях!