ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Ірина Вовк
2026.06.02 10:36
V. СОНЦЕ З ПІВДНЯ Зима 1043 року сковувала Київ кригою, але серця людей палали від хвилювання. На дніпровських схилах зібрався натовп, бо з півдня, пробиваючись крізь засніжені річкові простори, сунула небачена раніше сила. Це повертався в і н. Біл

хома дідим
2026.06.02 08:43
він вийшов до режиму бога
покинувши вино хліб сіль
сусід вважав його за йога
а сам пиячив той сусід
йому здавалося ще трохи
і стане легко звідусіль
сусід той час привів небогу
стогнав із нею десь в куті

Охмуд Песецький
2026.06.02 07:47
Мої сердечні ув'язнення і спускання на землю з високих веж несвобод не передбачають втеч, а тільки терміни. Рецидивістам "не світить" амністія. Час – і тільки він, є тим механізмом, який спрацьовує для свободи – тихо і без ефектів, які притаманні подіб

Віктор Кучерук
2026.06.02 05:27
Я міг би загинути вчора
І зараз лежати в труні,
Або в тісноті коридору
Заклякти в останньому сні.
Донині руїни будинку,
Ще теплі від крові й вогню, -
Нагадують кожну хвилинку
Про долю щасливу мою.

Костянтин Ватульов
2026.06.01 19:27
Полюбляю зелене оточення,
Особливо під промені вранішні.
І удосталь росою намочений,
Задурманений квітом акації.

Ще пройтися стежками охайними
Водночас і тужливо, і радісно,
Де жбурляють промінчики барвами

хома дідим
2026.06.01 17:35
в житті холоднім і похмурім
чогось хотів кудись-там біг
за снами уві снах моїх
і в церкві тільки та премудрість
мене оточували мури
на цім лазурнім небодні
цикуту радили мені
а в перлах порпалися кури

Ольга Олеандра
2026.06.01 15:25
У кожній з нас є Щось позалюдське.
У кожному. Без винятків. Й неясно
це Щось несимпатичне і жаске
чи неповторно самобутнє і прекрасне?

Воно у нас танцює? Чи лежить
заховане, зарите якнайглибше?
Не через цю відчуженість сюрчить

Федір Паламар
2026.06.01 14:41
В ім’я вищого Життя, нехай буде прославлене горнє Світло! Блиском укрився я, і Світло засяяло світ. Утри стали поодаль і змовлялися проти мене. (…) Муж, який скинув мене зі свого місця на землю (…) ти знищиш їх (…) Не руйнуй творіння Утр і не проганяй

Тетяна Левицька
2026.06.01 13:44
Похмурий день у крона прослизнув
і зачепився поглядом за вечір.
Готується до стомленого сну
міських кварталів тьмяна порожнеча.

Сідаєш у намолене таксі,
мене лишивши на бруківці літа.
І наостанок зойкає шассі

Сергій Губерначук
2026.06.01 13:35
…Творчість – Така, як Ти!
Як, Ти?

18 жовтня 1999 р., Київ

Ігор Шоха
2026.06.01 13:01
Весна минає. Літо на порозі.
Немає миру, бо іде війна.
Жене людей додому чужина.
Дай, Боже, не почити у дорозі
міграції поезії у прозі
лихого житія. Душа одна.

ІІ

Борис Костиря
2026.06.01 12:10
Прийшов мороз такий справдешній,
Хитнув підвалини старі.
Сховалась думка у черешні,
Сховалась мова у землі.
У теплім краю журавлі
В піснях оспівують прийдешнє.

Мороз величною ходою

Юрко Бужанин
2026.06.01 11:29
Зелена матова тарілка
пахла метеоритами і космічним пилом
Його несли під руки два сірих гуманоїди
обережно як перше видання класика
Він гикав у невагомости
і думав про невиплачений гонорар

Землянине ми прийшли забрати твій розум

Вячеслав Руденко
2026.06.01 11:04
… засинає полуниця -
наді мною Око дня -
може липень забарився
степом в пошуках коня,

чи затримався в долонях,
запашного полину,
підхопивши пил на скроні,

Світлана Пирогова
2026.06.01 09:36
Срібляста річка котить тихі води
Між берегів, замаяних в зело.
Життя до річки Кодими текло,
Шукаючи притулку і свободи.

Тут дзеркалом стає сама природа,
Схиливши верб зажурене чоло.
Срібляста річка котить тихі води

Віктор Кучерук
2026.06.01 06:13
Пожухле листя під ногами
Тривожно й лячно шарудить,
Уперто здійснюючи намір -
Моїх думок порвати нить.
Шурхоче мляво, однотонно,
Щоб міркувань утратив суть, -
І вже вони плетуться сонно,
Уже мені їх не збагнуть...
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Проза):

Дитячої Творчості Центр
2026.04.29

Ян Вікторія А Вікторія
2026.04.23

Іванна Сріблицька
2026.03.31

Охмуд Песецький
2026.03.19

хома дідим
2026.02.11

Павло Інкаєв
2025.11.29

Ірина Єфремова
2025.09.04






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Тіна Рагас (1986) / Проза

 Помилка природи




      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2009-01-13 09:18:37
Переглядів сторінки твору 4913
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: Любитель поезії
* Народний рейтинг 4.620 / 5.5  (4.116 / 5.33)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / 0  (3.859 / 5.25)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.810
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні
Конкурси. Теми ЕССЕ
Автор востаннє на сайті 2015.10.22 22:52
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
(Л.П./Л.П.) [ 2009-01-14 10:04:46 ]
Тіно, це радше новела, а не есей.

У Вас гарні задатки прозаїка. Написано дуже зворушливо та образно. Я сама була ізгоєм у школі, тому прекрасно все розумію.

Але зверніть увагу на одну неточність у Вашій новелі. Спочатку Ви стверджуєте, що "Аня живе покладена сама на себе, нікого вона не цікавить і ніхто – її", а потім Ви пишете, що вона-таки страждає від того, що нікому не потрібна.

далі: спочатку Ви кажете, що Анина зовнішність- неприваблива, а потім- що у неї і "вишневі губи", і гарне волосся... Якому твердженню вірити?

Далі: Ви, як на мене, трохи переборщили з трагізмом. Така внутрішньо багата дитина, як Аня (адже ж "прочитала більше книжок, ніж Підгірна бачила"!) не може бути абсолютно нещасною, та й учителька не мала права грубо її відганяти, за це, якби Аня розповіла директорові, їй би "світила" мінімум сувора догана... Вбивство описане настільки перебільшено криваво, що я не повірила жодному слову.

В цілому- "5". Повторюю: у Вас дуже класні задатки, пишіть іще!

І бажано Вам опублікувати бодай один вірш, бо тут рейтинг авторам надається тільки за вірші.

Щасти Вам!

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тіна Рагас (Л.П./Л.П.) [ 2009-01-15 14:36:11 ]
Ганно, щиро дякую за такі теплі слова, а також, гадаю, слушні зауваження. Для мене дуже важлива думка такої досвідченої у цій сфері людини як ви. Обов'язково ще писатиму! Обіцяю!
Спасибі!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Звичайна Нявка (Л.П./Л.П.) [ 2009-01-16 21:36:29 ]
а я повірила... шкода Аню(


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тіна Рагас (Л.П./Л.П.) [ 2009-01-20 15:34:33 ]
Дякую, що повірили Нявко. Аню мені теж шкода! Знаєте, коли писала, просто сльози котилися. А не написати про це не могла! Просто з душі виривалося, з серця, і просилися писати...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
(Л.П./Л.П.) [ 2009-01-20 16:19:16 ]
Тіно, то Аня- реальна особа???

:*( Але ж це настільки малоймовірно, щоби малі діти були такими жорстокими!

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тіна Рагас (Л.П./Л.П.) [ 2009-01-23 09:14:17 ]
Ганнусю, я дуже рада вітати Вас на своїй сторіночці! Гаразд, відкрию невеличку таємницю. Анна Волосожар - це справді неіснуючий персонаж. Але він створений на основі кількох реальних доль справжніх людей, у житті яких траплялося все переказане мною. Просто дуже важко і боляче дивитися на страждання людей... А як вражає дитяча жостокість!.. Не бачила б на власні очі, не повірила, що в душах білих та чистих ангелят може чаїтися просто непроглядний морок, страшна жорстокість, здатна убивати і глумутися над усім, усюди, завжди. Звичайно, я маю на увазі далеко-далеко не всіх дітей!
Щасти Вам!