ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Артур Курдіновський
2024.06.28 02:57
В якомусь місті мирно спить народ.
Тривога раптом... Що робити, люди?
Нічого! Бо сміливий "PATRIOT"
Оберігати сон та спокій буде.

Всі висновки - короткі та прості.
Ніч темна й тиха. Запитань немає.
Не спить міцний відважний "IRIS-T",

Євген Федчук
2024.06.27 19:24
Сидить сім’я стривожена в підвалі.
Зі сходу знову кляті «Гради» б’ють,
Спокійно людям жити не дають.
Вже пів села, напевно зруйнували.
Здригається від вибухів земля.
Здригаються підвалу товсті стіни.
А мати притиска до себе сина,
Хоч, наче і не зля

Микола Соболь
2024.06.27 16:29
Настане скоро місяць – сливовій,
він найкоротший на задвірках літа.
Час дозрівання потаємних мрій,
які до жару нами розігріті.
Хай зачекає божевільний світ,
а небо розсипає оксамити.
Плоди злітають з обважнілих віт
і ми тому радіємо, як діти.

Іван Потьомкін
2024.06.27 14:22
Випадають з обойми живих.
Наче кулі, свистять імена
І лягають на серце болем.
Нам з тим болем судилось ходить,
Доки безбіль не стане і нашою долею.
Якщо хтось там і грався в життя,
То не ми це були, друже,
І не тому, що відти нема вороття.

Світлана Пирогова
2024.06.27 12:21
З*явився із моїх фантазій літніх,
Коли самотність допікала.
Пелюстки облітали з в*ялих квітів,
Уп*ялось в душу, ніби жало

Бджолине, навіть в снах ятрило гостро,
(Оце трясовина-омана...).
Проймав мене якийсь солодкий острах,

Тетяна Левицька
2024.06.27 10:10
Пробач мені, доню, і сину, прости,
за те, що я стала нестримна, нервова.
Нелегко знести на Голгофу хрести,
коли до страждання іще не готова;

Навкруг матіола пахуча цвіте,
шпаки шаленіють в смарагдовім листі,
а сонце, в блаваті небес, золоте

Віктор Кучерук
2024.06.27 05:56
Паленіє сонце за прозорим мевом,
Барвою жовтавою збризкані поля, –
Обгоріле листя струшують дерева
І в дрімливій тиші ціпенію я.
Мов кипуча домна, день пече і сліпить,
І уперто змінює сталий мій режим, –
Поміж буряками вичахла свиріпа
І пирій з о

Артур Курдіновський
2024.06.27 00:17
Квіти ніжності, сині гортензії,
Прикрашають казкове мовчання.
Є у Харкові Площа Поезії -
Площа мрії, розради, кохання.

З-за дерев із відтінками синіми
Посміхалося літо спекотне.
Я, натхненний осінніми римами,

Володимир Каразуб
2024.06.26 20:15
— Ти, ти, ти, — говорить вона
Так немов би вимірює павзи свого мовчання
І торкається поглядом обрію з чорних дерев і домів.
І він, думає, що вона намагається утекти,
А насправді вона й не дивиться у вразливу цезуру його рядків,
Вона не тікає, а не

Самослав Желіба
2024.06.26 19:03
   Серед радянських дослідників традиційно панувала іще ленінська думка про те, що Бог у філософії Дж. Берклі є суто декоративним елементом, що буцімто лише маскує соліпсизм, тоді як це не відповідає дійсности. Це було підтверджено ще роздумами І. Канта п

Микола Соболь
2024.06.26 17:05
Історію розповідали люди,
було давно, у Реп’яховій балці,
прихильники таланту Робін Гунда
чекали від кумира публікацій.
Цей славний хлоп собі не має рівних,
він у дуелях, наче Саша Пушкін,
вчитаєшся суцільне марнослів’я,
така, натомість, поетична т

Леся Горова
2024.06.26 14:08
Сталяться нерви, як приходить злість,
Як вовкулака завиває в північ,
І мчить біда у хмарах білопінних,
Бо він у сонне місто смерть поніс.

Що - ненависть? Чи людяності крах,
Що прирікає на пекучий відчай.
Перевертень ожив середньовічний,

М Менянин
2024.06.26 12:27
Якщо українець – чини як Отець,
сприймай як гостинець привітність сердець.
Ми зрощені Богом, на захист нам лють,
творім перемогу і кожен тут будь!

Так, лють це не лютня – це велетня рик,
хоч ним користатись ніхто з нас не звик.
Але коли доля віщує

Іван Потьомкін
2024.06.26 08:49
Нехай мене Зоська про вірш не просить,
Бо коли Зоська до вітчизни верне,
То квітка кожна вірш проголосить,
Зіронька кожна заспіває напевне.
Допоки квітка розквітне,
Допоки зіронька в леті,
Слухай, бо то щонайкращі поети.
Зірки блакитні, рожеві кві

Юрій Гундарєв
2024.06.26 08:47
Летять слони-2
 

Читаю не так давно опублікований вірш еротичного сатирика Олександра Сушка «Летять слони»:

Пора ув ирій. Засинають мухи,
Сніжок подвір'я пухом побілив.
Летять слони. За крила правлять вуха,

Микола Соболь
2024.06.26 08:17
Вклонюся житу, жито – це життя,
у колоску початок родоводу,
рятує хліб людей в лиху негоду,
а ми його жбурляєм, як сміття.
Шукаєм Бога згублені сліди,
хто йде у церкву, хто до синагоги
у кожного свої шляхи-дороги
та кожен просить Господа: «Прийди!»
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

рута птаха
2024.06.26

Олекса Скрипник
2024.06.20

Самослав Желіба
2024.05.20

Ігор Прозорий
2024.05.17

Іма Квітень
2024.04.30

Ілахім Поет
2024.04.15

Степанчукк Юлія
2024.04.15






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Володимир Мацуцький / Вірші

 Мой кот Никита




Найвища оцінка Юлія Івченко 5.5 Майстер-клас / Майстер-клас
Найнижча оцінка Олександр Комаров 5.25 Любитель поезії / Любитель поезії

      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2009-01-19 20:02:10
Переглядів сторінки твору 4725
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: Любитель поезії
* Народний рейтинг 4.820 / 5.42  (4.611 / 5.08)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (4.342 / 4.89)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.750
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні
Конкурси. Теми ВІРШІ ДЛЯ ДІТЕЙ
Автор востаннє на сайті 2009.06.07 12:33
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Наталя Терещенко (М.К./М.К.) [ 2009-01-19 22:48:39 ]
Володимире, от читаю Ваш вірш про кота і тихо плачу. Бо мій кіт Персик пропав після Різдва і не зявляється вже тиждень. Віш схожий на вашого, такий руденький лиш пухнастіший і світліший.
Літом він якось пропав на 3 дні, але знайшовся. А тепер вже й надію втратили.
Залишилися тільки фотографії:((((


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Володимир Мацуцький (Л.П./Л.П.) [ 2009-01-20 22:02:56 ]
Наталочко, я Вам щиро співчуваю. У нас теж була трагедія. Наша перша кішка Ніка (теж руда) загинула, впала з 16 поверху. Ховали всією сім’єю. І не було спокою, аж поки не купили Микиту, якій з хвостом розміщався на долоні. А як принесли його на могилку Ніки, він став голосно сичати. Та і він, як і Ніка, перелазив з нашого балкону на балкон сусіда, аж поки ми не переїхали на іншу квартиру. А Ваш Персик живий, і він ще повернеться. Коти завжди повертаються до дому. З повагою, Володимир.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Наталя Терещенко (М.К./М.К.) [ 2009-01-20 22:26:17 ]
Дякую, Володимире.
Фото мого Персика на сторінці вірша "Снігопадіння"
Дуже полюбляв фотографуватися. Це фото зробили саме перед тим, як він пропав.
Дивиться- ніби прощається:(((


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Володимир Мацуцький (Л.П./Л.П.) [ 2009-01-22 19:29:11 ]
Я роздивився фото Персика. Погляд, дійсно, сумний. Але, Наталко, надію треба мати.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Людмила Юрчак (Л.П./Л.П.) [ 2009-01-20 22:51:47 ]
Гарний дитячий вірш. Оцінюю його високо завдяки двом останнім рядкам. Дають поштовх для роздумів. Про дитину і її тата. Кіт навіть кращий за тата. Це ніякий не фемінізм, не нападки на чоловіків. Якщо тато є і розумний - то він добрий, любить тварин, великодушно віддає котові першість у дечому...Якщо в дитини з татом стосунки не дуже - це гірко, але в дитини є кіт, жива і тепла муркаюча істота. Якщо тата нема - буває - то натомість є кіт, а декому кота не дозволяють... Коти вміють втішати.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Володимир Мацуцький (Л.П./Л.П.) [ 2009-01-22 19:31:52 ]
Дякую за коментар. Саме так і я думав. Діти до шкільного віку дуже самотні.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Івченко (М.К./М.К.) [ 2009-01-21 00:12:06 ]
Зверху знайомий почерк.:))) Як, він, ваш вірш, мене заспокоїв. Шкода Наталиного кота, але у нас теж колись був кіт на ім"я Малиновий Джон, бо знайшли у малині. Пропав на місяць, а тоді прийшов, та не сам, а з кішкою, а щоб не вигнали притарабанив батькові величезного щура до дверей. За неї просив. Ось так.)
Дякую, що запустили Микиту на ПМ.:)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Володимир Мацуцький (Л.П./Л.П.) [ 2009-01-22 19:35:28 ]
Кішечка, а де ж Малиновий Джон? Чи вже немає ні кішечки, ні кота? :))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Івченко (М.К./М.К.) [ 2009-01-22 22:39:55 ]
Кішечка, Володю, померла, як справжня жінка, а Малиновий Джон зник там , звідки і прийшов, - у малині. Ось так.)