ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Володимир Мацуцький
2026.02.17 13:30
Злодій Світ
Куди крокує
злодій світ,
в якому Бог –
лише прохожий,
в якому –
злодію він свій,
мені – не свій,
та і не божий?

Тетяна Левицька
2026.02.17 12:27
Зимовий день
Зимовий день, паєтками на снігу,
виблискує промінням золотим.
Купає у Дніпрі прозору кригу,
мов кришталеві витвори сльоти.

На узбережжі дубне сокорина,
лоскоче вітер сиві буклі* хмар.
За горизонтом снігову перину

Борис Костиря
2026.02.17 10:56
Пробудження
Прокидаюсь під звуки птахів
Так раптово, неждано і нагло.
Прокидаюсь під звуки гріхів,
Як народжений заново Нарбут.

Прокидаюсь під звуки весни,
Під симфонію сонця і вітру.
Входить з гуркотом сонце у сни,

Лесь Коваль
2026.02.17 09:15
Стяг
Я не вмію давати життя - вмію лиш забирати.
Без емоцій і слів. Повсякденно. Рутина проста.
Доки можу - лечу, бо коротке життя у пернатих:
перемелює піря та крила смертельний верстат.

Я сьогодні - герой, урочистості, держнагороди.
Побратима плече, П

Віктор Кучерук
2026.02.17 07:26
* * *
Хоч на гілках сріблястий іній зрана,
Та небосхил уже теплом пропах
І все частіш склубоченим туманом
Сніги куритись стали на полях.
Іде весна і відзначати кличе
Свій кожен крок спрямований до нас,
Але своє усміхнене обличчя,
Не завжди виставляє нап

Микола Дудар
2026.02.16 22:56
***
Ти поміж мрій застряг навічно
І відмінить ніхто не вправі
Тому, що ти увесь стоїчний.
Отож, гуляй і мрій надалі…
І не забудь про відпочинок,
Про захист власний від пройдохів…
Обзаведись для «клина» клином
Хоча би з кимсь, хоча би трохи.

Ігор Шоха
2026.02.16 20:51
На мосту між учора і завтра
На зламі долі як і мій народ,
приречений цуратися гордині,
іду у ногу з течією вод
по схиленій до заходу долині.

Минаю нерозведені мости
над рукавами синього Дунаю,
та до кінця ніколи не дійти,

Іван Потьомкін
2026.02.16 20:36
З голосу Езопа
Дерево рубав побіля річки чоловік.
І чи втомився, чи так собі про щось подумав,
Сокира вислизнула з рук й шубовснула у воду.
«Ой, що ж мені теперечки робить?
Вона ж у мене одна в господі!»-
Отак ось лементує чоловік, та хто ж почує...
Раптом з води

Олександр Буй
2026.02.16 20:35
Відлига
Зима тече струмками у весну,
Несе в моря корвети паперові.
Я скоро знов до ранку не засну,
Як соловей співатиме в діброві.

Душа міняє агрегатний стан –
Тече крижинка по щоці сльозою.
Суворішим іще на зиму став,

В Горова Леся
2026.02.16 17:42
Про тебе
Стече переболілими обрАзами
Мій сум про тебе. Звісно, що стече,
Напишеться підранішнім дощем
По склі нічному наостанок сказане.
Й садно, натерте часом, запече.

Спочатку ледве чутно, ледве впізнано.
Беззвучно закричу в ту мить: почуй,

Борис Костиря
2026.02.16 12:14
Монолог маргінала
Я - контркультура, я хлопець із підворіття
З Маркузе й гітарою в грубих руках.
На мене осіло, мов попіл, жорстоке століття.
І падають вірші додолу, як вічності прах.

Сиджу під стіною у рвоті і бруді земному,
Ковтаю ілюзії, ніби торішній портвей

Віктор Кучерук
2026.02.16 07:16
* * *
Зимові дні, неначе сни,
Минають скоро, -
Прояви жданої весни
Щодня надворі.
Водою хутко взявся сніг
І вже струмочки
Бринять і лащаться до ніг,
І тішать очко.

Микола Дудар
2026.02.15 23:23
Як тебе не згадати...
Котика ніжного дотики…
Небо суцільно захмарене…
Крадуть, знущаюсться покидьки.
Господи, де ж воно, праведне?
Ночі і дні наші втомлені…
Поле засніжене, зранене…
Котику - братику - ангеле,
Поруч побудь на повторені…

С М
2026.02.15 17:23
Фенікс із морозива (Jefferson Airplane)
Знати би от
Коли спинитися, коли іти
А в зимовому середмісті
Усе на думці сніги брудні

Вийшовши уночі торкайся
Злота вогників, що вони
Виказують утечу тіней

Ігор Терен
2026.02.15 16:58
В тіні і на виду
А кривда залишає хибні тіні
про істину... і не гидує світ
усім, що нині
доїдають свині,
і тим, що ділять орки із боліт.

***
А малорос на вухо не тугий,

Євген Федчук
2026.02.15 15:28
Катерина Перша – від повії до імператриці
Про царицю Катерину Другу по Росії
Ще за життя говорили, що вона повія.
Хто тільки не був у неї тоді у коханцях,
Хто лиш не озолотився на тій «тяжкій» праці.
Її можна зрозуміти: чоловіка вбила,
Та єство своє жіноче нікуди ж не діла.
А цариця ж… Хто
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів


Поетичні Майстерні



 Нові автори (Поезія):

Стейсі Стейсі
2026.02.14

Дарій Стрілецький
2026.02.05

Акко Акко
2026.02.03

Стефан Наздоганяйко
2026.01.28

Кіра Лялько
2026.01.22

Аліна Гурин
2026.01.19

Лесь Коваль
2026.01.19






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія





  Вірші, проза, аналітика, огляди
Автори / Варвара Черезова (1987) / Вірші

 Римований Щоденник Меланхоліка. Запис №1.
...
перейти до тексту твору

• Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.



Найвища оцінка Влада Волошина 5.5 Любитель поезії / Любитель поезії
Найнижча оцінка Просто Немо 5 Любитель поезії / Любитель поезії

    •   Можлива допомога "Майстерням"


• Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter
• Про оцінювання     • Зв'язок із адміністрацією     • Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)



Про публікацію
Дата публікації 2009-02-02 17:03:11
Переглядів сторінки твору 4184
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 4.864 / 5.25  (5.006 / 5.47)
* Рейтинг "Майстерень" 4.730 / 5.13  (4.976 / 5.46)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.779
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні
Автор востаннє на сайті 2015.04.20 13:43
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Влада Волошина (Л.П./Л.П.) [ 2009-02-02 17:38:34 ]
Гірко, проте правдиво...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Фульмес (Л.П./М.К.) [ 2009-02-02 17:45:00 ]
Ой, файно! А будуть ще записи, Варваро? Хочеться ще...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ванда Нова (М.К./М.К.) [ 2009-02-02 18:25:09 ]
Варцю, щось мені не те...
"В цей такий незбагненний такий не банальний космос" - на жаль, надто банально звучить :-(
ненаголошене "вже" - при читанні дуже заважає;
"зо п’Яну" - хіба є такий вираз в українській мові?
"конає-знаю" - ...
ну і смерть месій, нехай і в множині, не до порівняння зі спаленням Трої - в історії були набагато більші трагедії, ніж троянська...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олег Короташ (М.К./М.К.) [ 2009-02-02 18:58:36 ]
гламуриш, Варю=))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Михайло Карасьов (М.К./М.К.) [ 2009-02-02 19:08:14 ]
Сильно задумано, однак згоджуюся з Вандою відносно Трої - чи ж це найбільший гріх людства? От щодо змарнування месій, то це в тему. А взагалі, як на мене, твір вартий, щоб над ним попрацювати. Удачі, Варваро.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Еліна Форманюк (Л.П./М.К.) [ 2009-02-02 19:48:05 ]
А мені про Трою і месій заімпонувало. Великі і малі дурощі людства. От тільки думку ти не розвинула, Варю. Там би ще одну строфу.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
(Л.П./Л.П.) [ 2009-02-03 13:41:17 ]
Це ж наче цикл намічається, так? От і будуть не лише ще-строфи, а й ще-вірші :)

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Просто Немо (Л.П./Л.П.) [ 2009-02-03 01:23:39 ]
Ой, Варцю, мабуть бу і я трохи критикувати.
1. Назва. - якщо вірити деяким джерелам "жоден шизофреник ніколи не скаже , що він - шизофреник...". Мені не дуже подобається часте акцентування наприклад Ніки на власну "хворість". Тут я також не бачу виправдання. Увагу привертає, але... імхо, не те.
2."Ревно (даремно)" - не дуже второпав тотожність слів.
3."космос" - згоден з Вандою.
4. "так буваю зо п’яну"-? мо -"буває"?

Останній рядок - однозначний великий "+"

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ретро Лю (Л.П./Л.П.) [ 2009-02-03 21:06:48 ]
Підтримую Сержка,
(моя скромна нікому-ненавязуюча думка)
Хоробливе зайняття самомазохізмом,
яке густо проявляється у деяких ПМ-літівців,
яке ставить собі за мету - будь що "вразити" читача є нічого іншого як прострація думки.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Чорнява Жінка (М.К./М.К.) [ 2009-02-03 23:55:31 ]
Юрчику, коли вже вживаєш терміни, будь точним :) самомазохізм - це тавтологія. Так, краще уявляти себе реінкарнованим характерником або Божим посланцем на грішну Землю :)) А, нє. Краще за все - незбагненої чистоти і щирості вболівальниками за всі поецькі душі. У четвертому поколінні. Оце куди більше "вражає", ніж якісь там "самокопанія" :))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ретро Лю (Л.П./Л.П.) [ 2009-02-04 19:34:55 ]
Любцю,
Та я знаю дефініцію слова "мазохізм",
але ужив "само" задля посилення значення як такого.
Зауваж, що мій коментар не вказує на жодну особистість
та підкреслює "ненав`язаність та суб`єктивність думки".
Саме власне тому, що я уболіваю за "за всі поецькі душі",
мовчу у випадку, коли ситуація видається мені безнадійною ("тупиковою").
Погодься, надмірність у чому-небуть заводить творчість у глухий кут сірості.
Я теж маю ту саму ваду, але старають хоч якось урізноманітнювати "репертуар",
а не заїзджувати ту саму тематику. Моє око дуже примхливе, бо владне оцінити
не лише слов`янську поезію...
Немає зараз жодного любителя-писаки на неті, котрий би не грішив "накаткою", ну принаймі
на наших теренах.
Тут мене дехто звинувачував у творчій ревності. Ревності до кого, людоньки? Вірт-гуртка "Роги та копита"?
Не бачу тут жодної логіки так як я не займаюся само-роздуванням і не претендую на жодні лаври.
І ще одне - коли я кручу носом на деяку писанину, то це зовсім не значить, що я маю рацію.
От мені так здається, ось такий у мене смак. :)
Чи може, Любцю, я повинен виробляти у собі стадний синдром?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василина Іванина (М.К./М.К.) [ 2009-02-04 22:48:04 ]
... а що таке "накатка"?.. (це я серйозно)
про "Роги й копита" боюся догадуватися :))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ретро Лю (Л.П./Л.П.) [ 2009-02-05 01:18:11 ]
Ну то будь здорова, Любцю!
(як вся поетична братія/сестритія)
***
Василинко "накатка" - це коли вже вироблений певний трафарет, а іншого - або не хочеться робити,
або не знається як, або не відчувається "буксування" :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Варвара Черезова (М.К./М.К.) [ 2009-02-03 23:19:32 ]
Всім привіт. Поки ніц не редагуватиму. Зооооооовсім не той настрій(((
Хоробливе зайняття самомазохізмом? Воно у мене було з самого початку, воно собі далі розвивається. МОже для цього немає місця в поезії? Можлииииииииииво. Ну то таке. Назву все одно змінила.
З любов'ю, Варя)))