ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Євген Федчук
2026.07.02 19:34
Були собі дві подруги, удвох із малого.
Разом росли, разом грались. Не було такого,
Щоби вони розсварились. Отак виростали.
А, коли уже дівчата на виданні стали,
То в одної з‘явивсь хлопець високий та гарний.
Друга його захотіла перейняти - марно.
В

С М
2026.07.02 18:13
Шкрябаю каручу Шеві '39
Далі – на Ель Монті Ліжен стадіон
Підібрати визгу, о божественна
Тирить ковпаки, убитая у хлам

Пухлі дайси, бонґи, вперті в зад
Човен любови, готовий до атаки

Ванда Савранська
2026.07.02 16:48
На Купала, ворожбитної ночі,
Волошковий я сплітала віночок.
Хай поплине, хай поплине
рікою,
Хочу бути в Україні
з тобою...

Де ти милий, знати хочу -

Борис Костиря
2026.07.02 13:16
Пора міняти це постільне,
Де потонув у глибині
Пекельних дум, листів осінніх,
Кошмарів, наче буруни.

У цьому ліжку народились
Прозріння, сумніви й жахи.
Руно постане, ніби диво

хома дідим
2026.07.02 10:12
я не зустрівся із тобою
цьогоріч
пишу вірша про це
і взагалі віршую
останній раз
я вийшов просто в ніч
казала ти усе
між нами по феншую

Віктор Кучерук
2026.07.02 05:58
Аби ми у снах не загрузли
І краще пізнали життя, -
Розбуджує тишу загуслу
Сирени тривожне виття.
Розколюють темряву ночі
Яскраві розриви ракет,
І никнуть у тьмі неохоче,
Як смуги хвостатих комет.

Ірина Вовк
2026.07.02 05:01
Розділ ХІІ. ПОВЕРНЕННЯ ДО ПАРИЖА: ТРІУМФ СИВОЇ БЕРЕГИНІ Час летів, мов стріла. Юний лев Філіп змужнів, його грива стала густішою, а державні турботи – важчими. Франція потребувала не лише сили, а й глибокої, давньої мудрості. І тоді король покликав т

Мар'ян Кіхно
2026.07.02 04:09
Меркаптофос усіх од нього
комах виводить -
Одарка.

Не працює телефон.

Уявляєте якби клямку
зі мною відкупорити

Артур Курдіновський
2026.07.01 20:06
Нема, кому зібрати абрикоси
З дерев старих, які вклонились літу.
Коли ж я встиг навіки загубити
Кохання чарівне, світловолосе?

Давно немає бджіл, і зникли оси.
Життя не можна заново прожити!
Нема, кому зібрати абрикоси

Вячеслав Руденко
2026.07.01 19:26
Нас вабив мед, немов чаклун хвилин,
В хутунах вітру смуток проганяв,
Солодку млість і полохливу лінь
В німе ніщо завзято проводжав.

Можливо й треба, щоб часу пісок
Життя земне перетирав на пил —
Не заїдати ж медом огірок

Роксолана Вірлан
2026.07.01 16:40
Тобою орошений світ ожива й золотіє,
тобою звучить розщебетана з дріму блакить
і мутлі летять на оту благодайну затію,
і перше проміння пливе крізь мережену віть.

Тобою земля розпечатує сонне прозріння,
твоїми ключами розчахнуті обрії дня
і сонце

Борис Костиря
2026.07.01 12:58
Найгірше йти у вітряну погоду
Під стрілами дощу, не знаючи мети.
Шукати марно неба нагороду
І сенсу у пустелі пустоти.
Гамуючи амбіції й погорду,
Для космосу піднесено цвісти.

Ти йдеш, увесь промоклий, задубілий.

хома дідим
2026.07.01 11:29
липневий едем
чутливість
чуттєвість
квіти жіночі
з пелюстками
тремкими
що відбувається
зрозуміло авжеж-бо

Іван Потьомкін
2026.07.01 10:47
Сидить голуб на тополі, голубка на вишні.
“Скажи, скажи, моя мила, що маєш на мислі?”
“Хіба ж би я дурна була, розуму не мала,
Щоб я тобі, молодому, всю правду сказала?”
“Як не хочеш усю правду, повідай дещицю:
Чи сватів до тебе слати, чи піти топит

Ірина Вовк
2026.07.01 09:42
Розділ ХІ. ВІНЧАННЯ ПІД ПРОКЛЯТТЯМ РИМУ Року Божого 1062-го каплиця замку Крепі потопала в напівтемряві. Світло кількох десятків воскових свічок вихоплювало з мокрої кам'яної сутіні лише вівтар та потемніле від часу розп'яття. На вулиці лютувала зл

Віктор Кучерук
2026.07.01 07:23
Досвітній півень заспівав
І вслід загелготали
Гусята просячись на став,
Хоч світла ще замало,
Щоб мчати радо до води
По моріжку зеленім,
Де топче той гусій сліди,
Що схожий лиш на мене...
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Володимир Кириленко
2026.06.20

Боговик Владислав Боговик Владислав
2026.06.18

Іван Веселий
2026.06.15

Надія Ляшук
2026.06.14

ВАСИЛЬ КУЗІВ
2026.06.11

Неїл Лорен
2026.06.08

Володимир Журавльов
2026.06.05






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Олена Пашук (1982) / Вірші

 Ой дівчатка




      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2009-02-06 20:50:26
Переглядів сторінки твору 19377
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 4.784 / 5.5  (5.028 / 5.51)
* Рейтинг "Майстерень" 4.728 / 5.5  (4.921 / 5.46)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.728
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні
Автор востаннє на сайті 2013.10.16 16:34
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Андрей Мединский (М.К./М.К.) [ 2009-02-07 09:02:57 ]
Дуже сподобалось. Образність на грані фола, провокуюча і смілива. Є таке поняття "ссув свідомості" - о тут саме він і є неодноразово. Як на мене, то, починаючи з "мостів розведених" і далі по тексту.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олена Пашук (Л.П./М.К.) [ 2009-02-08 10:42:53 ]
Андрію, приємно було чути твою думку.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сергій Корнієнко (М.К./М.К.) [ 2009-02-07 12:54:28 ]
Здорова іронія (самоіронія?)! А придане взагалі-то зберігалось у скрині. І, може, "до ліжка" не "квитки", а думки "не з тими"?

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олена Пашук (Л.П./М.К.) [ 2009-02-08 10:44:46 ]
Сергію, все-таки іронія. Щодо скрині, то вже пояснювала вище, і до ліжка таки квитки. Мені цей варіант краще подобається.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сергій Корнієнко (М.К./М.К.) [ 2009-02-08 11:48:26 ]
Вибачаюсь, Олено, не помітив, що про скриню вже була мова. Втім, придане у скриню складають бабусі і мами, і коли у великій дерев’яній скрині лише «стрінгове» придане, то це ознака нашого часу, і тут іронія.
Якщо «квитки до ліжка» у потязі, тоді згоден. І в цьому – іронія…

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрко Халавка (Л.П./Л.П.) [ 2009-02-07 16:25:32 ]
Гарний, актуальний вірш в стилі раннього Жадана.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олена Пашук (Л.П./М.К.) [ 2009-02-08 10:45:37 ]
Добре хоч не Карпи...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ганна Осадко (М.К./М.К.) [ 2009-02-07 16:48:42 ]
Оленко, щире шанування! сподобалося!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олена Пашук (Л.П./М.К.) [ 2009-02-08 10:46:50 ]
Ганно, дякую за увагу. До речі, наскільки пам'ятаю, це Ваш перший візит на мою сторіночку :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
(Л.П./Л.П.) [ 2009-02-08 13:48:53 ]
Хороший вірш,прочитала-усмішка сама на обличчі розтягнулася.Для мене особливо актуальні рядки "коханих не шукають за компасом,
не потрібні для них лекала".Подобається,що в сюжеті вірша одна історія,щодо образів-для себе виділила-"плачте насухо".І читається-сприймається вірш легко.Так і хочеться вивчити його напам'ять

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олена Пашук (Л.П./М.К.) [ 2009-02-08 15:08:51 ]
Дякую, Тань Приємно, що віднайшла для себе щось близьке. А напам'ять вчити не треба, бо насправді це буде важче зробити, ніж здається на перший погляд.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Івченко (М.К./М.К.) [ 2009-02-08 15:41:52 ]
Мабуть наступний мій вірш буде називатися " Ой, Оленко":)))Мости- ноги розведені, як відерце крижаної водички на голову.:) Якщо стрингів у шкатульці не рахувати, то здорово освіжає.:)
А загалом Респект:)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олена Пашук (Л.П./М.К.) [ 2009-02-08 20:25:53 ]
Блакитна Кішечко, якщо треба буде ще освіжитися, то я не проти, приходь:) Не обіцяю, що наступного разу вода буде така ж крижана:)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
(Л.П./Л.П.) [ 2009-02-08 20:43:37 ]
Вчувається іронія з міщанства в цілому і дівочого міщанства- зокрема. Це один із віршів, де збитий ритм- виправданий, ба навіть потрібний (бо як можна таким хистким-несамостійним натурам давати менторсько-рівні поради? Як вони їх зрозуміють-почують?)

Порівняння мостів із ногами та підведені ніччю очі сподобалися найбільшен.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олена Пашук (Л.П./М.К.) [ 2009-02-08 20:48:01 ]
У чорновому варіанті цей вірш називався "Від 16-ти і менше", загалом це ще не сформовані в духовному плані дівчатка, яких часто емоції підштовхують на необдумані вчинки, серед них і самогубства.А щодо форми, цей вірш не звучав би так різко, якби був написаний, наприклад, чотиристопним ямбом. Саме тому - дольник.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
(Л.П./Л.П.) [ 2009-02-08 20:53:02 ]
Ви- одна з тих авторок, яких можна "прочитати" у їхніх же творах. Ви не розтікаєтеся мислію по вічностях-безмежжях-тисячах-сонць, не намагаєтеся показати себе іншою, ніж насправді. Я певна, що Ваша дитина від такого лиха буде вбережена. І до шістнадцяти, і потім...

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олена Пашук (Л.П./М.К.) [ 2009-02-08 21:21:28 ]
Ага, особливо коли дитина - хлопчик:)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
(Л.П./Л.П.) [ 2009-02-08 21:24:24 ]
А що? Гламурний хлопчик- то, імхо, ще гірше, ніж гламурна дівчинка! Сина ще більше пильнувати треба! :)

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олена Пашук (Л.П./М.К.) [ 2009-02-08 21:31:06 ]
Зараз такий світ, що всіх треба пильнувати :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Наталка Криничанка (Л.П./М.К.) [ 2009-07-20 11:11:57 ]

Вірш рве свідомість, шматує простір навколо і замінює плату особистісних кодів.Так легко і невимушено, лінгвомечем Оленка робить виклик сьогоденню ,сміливо дивлячись потворі у очі.А потім показує шлях і дає рецепт природній сутності жінки:розв"язувати нервові вузлики, а не рубати, почасти разом зі собою.
Давайте жити у ЗАДЗЕРКАЛЛІ!
Дякую, Оленочко!


1   2   3   Переглянути все