ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Микола Дудар
2024.09.28 03:02
Зросли, чи ні, поміж тривог
Не відповім… відповіси
Якщо ти є той самий Бог,
Чому лютуєм від Краси,
Вона ж не ділиться на двох?
Отож…

Біжиш, чи ні, словами між

Леся Горова
2024.09.27 15:47
Дощ у шибку стукає косий
Вітром кинутий іздаля,
Сотня крапель дзвінкоголосих
Ніжно ім'я твоє промовля.

Він малює й змиває букви ,
Я вдивляюсь у мокре скло.
Скільки ще цій розлуці бути ,

Юрій Лазірко
2024.09.27 08:08
Геееей!...
Гея-гея-гея-Геееей.

А війна війною,
а поля кістками...
Запеклися кров'ю
імена у камінь,

Микола Соболь
2024.09.27 06:08
Посіє осінь мжичку. Хай росте.
Такі часи: нікому не догодиш.
Стає все більше листя золоте
і сонячної меншає погоди.

Примружу очі, обпекла краса,
всі літні барви в першім падолисті,
високі до нестями небеса,

Віктор Кучерук
2024.09.27 05:24
Твоє волосся вбране в квіти
Леліло барвами лугів
І сильно пахло розігрітим
Манливим духом літніх днів.
Воно текло привабно в жменю,
Долоні повнячи теплом, –
І серце билося шалено,
І мріям ліку не було…

Микола Дудар
2024.09.27 04:59
Збережи для себе пам’ять… Будь-яку
Зупинись, заляж та хоч би де
Бажано без сліз, до коньяку
І ніяких мов щоб про буфет…

Вигукни собі щось… вигукни будь-що
Запереч тим вигукам, станцюй…
І не передумаєш якщо,

Артур Сіренко
2024.09.27 01:07
Сталося це 7 липня 1977 року, в день коли совкові містики і повітові пророки вважали, що настане кінець світу сього. Всесвітньої катастрофи не сталося, але кінець світу настав в межах однієї комунальної квартири в місті, що було забуте Богом і літераторам

Сонце Місяць
2024.09.26 18:39
теми що давно & всім від них тошно
операції в маніпуляційній о так
скидання масок демаскує тотожні
злотогінний сезоноксамит ну-да

& де-небудь у жмеринці чи в криворівні
сходить місяць сріблиста його печать
на устах тліє млість і мовчатимуть півні

Євген Федчук
2024.09.26 14:51
Тихий вечір. Зорі небо всіяли, як маком.
Місяця іще немає, тож вони і сяють.
Вітер десь у очеретах сонний позіхає,
Шарудить та постіль стеле, аби було м’яко.
По балці тече потічок невеликий зовсім.
На вигині старі верби буйно розрослися,
Стоять тісн

Світлана Пирогова
2024.09.26 09:30
Любити й вірити - є справжнє.
Усмішку дарувати іншим.
Добра надати хоч би краплю,
У серці щезнуть муки тіні.

Метеликом - в політ на світло,
Любити й вірити - є справжнє.
Очиститься від лжі повітря.

Іван Потьомкін
2024.09.26 08:31
Навіки батько попрощавсь зо мною,
Коли я дозрівав у материнськім лоні.
Дозволили востаннє притулитись вухом
І, що роблю я там, він хвильку слухав.
Батько живий дістався од дружини –
Тільки таким його сприймаю і донині...
...Стелилась перед хлопч

Віктор Кучерук
2024.09.26 06:15
Давай поїдемо в Карпати
На довгождані вихідні,
Бо голосисті водоспади
Вже стали снитися мені.
Сріблясті бризки на камінні,
І на обличчях наших теж, –
Побачить зможем неодмінно
Й відчуєм шкірою, авжеж.

Микола Дудар
2024.09.26 06:15
Ворог він є ворог… ворох
Душа в тілі лає… морок
А у небі ворон… вибач братів, вдово…
Маєм те, що маєм… скоро

Серпень ось-ось зникне… будні
Сльози перев’язки… буде
Світ вже розуміє: не цілуйтесь з Дурнем

Іван Потьомкін
2024.09.25 20:57
Хоч зір з літами дещо підупав,
Саме тепер поволі прозріваю:
Щось неповторне з воза впало,
Як безоглядно завтра підганяв.
«Що? Де? Коли?»-
Не знати до пуття.
Без остраху вернувся б пішки,
Якби були не коні, а воли.

Володимир Каразуб
2024.09.25 20:35
Цей хрущ, що втопився у бочці з водою
Чи голуб, що залетів під колесо автомобіля —
Ніколи б не стали жертвою таких історій,
Позаяк природа не вміє збивати бочки,
І немає автомобільного заводу,
І так далі і таке інше,
Але людина стала її частиною,

Юрко Бужанин
2024.09.25 13:41
Чим ти приваблюєш мене?
– Парадоксальністю своєю,
Непередбачувана ти,
наднезбагненна твоя суть...
Над виднокраями світів
зійшла надновою зорею,
Обпалюєш ти, водноча
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Фоміч Валерій Андрійович Пожежник
2024.09.25

Васка Почеркушка
2024.09.16

Антон Мог
2024.08.20

Ілля Шевченко
2024.08.17

Юлія Рябченко
2024.08.04

Мирослав ЕкманКременецький
2024.07.25

Олекса Квіт
2024.07.05






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Олена Пашук (1982) / Вірші

 Ой дівчатка




      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2009-02-06 20:50:26
Переглядів сторінки твору 17122
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 4.784 / 5.5  (5.028 / 5.51)
* Рейтинг "Майстерень" 4.728 / 5.5  (4.921 / 5.46)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.728
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні
Автор востаннє на сайті 2013.10.16 16:34
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Андрей Мединский (М.К./М.К.) [ 2009-02-07 09:02:57 ]
Дуже сподобалось. Образність на грані фола, провокуюча і смілива. Є таке поняття "ссув свідомості" - о тут саме він і є неодноразово. Як на мене, то, починаючи з "мостів розведених" і далі по тексту.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олена Пашук (Л.П./М.К.) [ 2009-02-08 10:42:53 ]
Андрію, приємно було чути твою думку.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сергій Корнієнко (М.К./М.К.) [ 2009-02-07 12:54:28 ]
Здорова іронія (самоіронія?)! А придане взагалі-то зберігалось у скрині. І, може, "до ліжка" не "квитки", а думки "не з тими"?

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олена Пашук (Л.П./М.К.) [ 2009-02-08 10:44:46 ]
Сергію, все-таки іронія. Щодо скрині, то вже пояснювала вище, і до ліжка таки квитки. Мені цей варіант краще подобається.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сергій Корнієнко (М.К./М.К.) [ 2009-02-08 11:48:26 ]
Вибачаюсь, Олено, не помітив, що про скриню вже була мова. Втім, придане у скриню складають бабусі і мами, і коли у великій дерев’яній скрині лише «стрінгове» придане, то це ознака нашого часу, і тут іронія.
Якщо «квитки до ліжка» у потязі, тоді згоден. І в цьому – іронія…

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрко Халавка (Л.П./Л.П.) [ 2009-02-07 16:25:32 ]
Гарний, актуальний вірш в стилі раннього Жадана.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олена Пашук (Л.П./М.К.) [ 2009-02-08 10:45:37 ]
Добре хоч не Карпи...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ганна Осадко (М.К./М.К.) [ 2009-02-07 16:48:42 ]
Оленко, щире шанування! сподобалося!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олена Пашук (Л.П./М.К.) [ 2009-02-08 10:46:50 ]
Ганно, дякую за увагу. До речі, наскільки пам'ятаю, це Ваш перший візит на мою сторіночку :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
(Л.П./Л.П.) [ 2009-02-08 13:48:53 ]
Хороший вірш,прочитала-усмішка сама на обличчі розтягнулася.Для мене особливо актуальні рядки "коханих не шукають за компасом,
не потрібні для них лекала".Подобається,що в сюжеті вірша одна історія,щодо образів-для себе виділила-"плачте насухо".І читається-сприймається вірш легко.Так і хочеться вивчити його напам'ять

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олена Пашук (Л.П./М.К.) [ 2009-02-08 15:08:51 ]
Дякую, Тань Приємно, що віднайшла для себе щось близьке. А напам'ять вчити не треба, бо насправді це буде важче зробити, ніж здається на перший погляд.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Івченко (М.К./М.К.) [ 2009-02-08 15:41:52 ]
Мабуть наступний мій вірш буде називатися " Ой, Оленко":)))Мости- ноги розведені, як відерце крижаної водички на голову.:) Якщо стрингів у шкатульці не рахувати, то здорово освіжає.:)
А загалом Респект:)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олена Пашук (Л.П./М.К.) [ 2009-02-08 20:25:53 ]
Блакитна Кішечко, якщо треба буде ще освіжитися, то я не проти, приходь:) Не обіцяю, що наступного разу вода буде така ж крижана:)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
(Л.П./Л.П.) [ 2009-02-08 20:43:37 ]
Вчувається іронія з міщанства в цілому і дівочого міщанства- зокрема. Це один із віршів, де збитий ритм- виправданий, ба навіть потрібний (бо як можна таким хистким-несамостійним натурам давати менторсько-рівні поради? Як вони їх зрозуміють-почують?)

Порівняння мостів із ногами та підведені ніччю очі сподобалися найбільшен.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олена Пашук (Л.П./М.К.) [ 2009-02-08 20:48:01 ]
У чорновому варіанті цей вірш називався "Від 16-ти і менше", загалом це ще не сформовані в духовному плані дівчатка, яких часто емоції підштовхують на необдумані вчинки, серед них і самогубства.А щодо форми, цей вірш не звучав би так різко, якби був написаний, наприклад, чотиристопним ямбом. Саме тому - дольник.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
(Л.П./Л.П.) [ 2009-02-08 20:53:02 ]
Ви- одна з тих авторок, яких можна "прочитати" у їхніх же творах. Ви не розтікаєтеся мислію по вічностях-безмежжях-тисячах-сонць, не намагаєтеся показати себе іншою, ніж насправді. Я певна, що Ваша дитина від такого лиха буде вбережена. І до шістнадцяти, і потім...

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олена Пашук (Л.П./М.К.) [ 2009-02-08 21:21:28 ]
Ага, особливо коли дитина - хлопчик:)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
(Л.П./Л.П.) [ 2009-02-08 21:24:24 ]
А що? Гламурний хлопчик- то, імхо, ще гірше, ніж гламурна дівчинка! Сина ще більше пильнувати треба! :)

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олена Пашук (Л.П./М.К.) [ 2009-02-08 21:31:06 ]
Зараз такий світ, що всіх треба пильнувати :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Наталка Криничанка (Л.П./М.К.) [ 2009-07-20 11:11:57 ]

Вірш рве свідомість, шматує простір навколо і замінює плату особистісних кодів.Так легко і невимушено, лінгвомечем Оленка робить виклик сьогоденню ,сміливо дивлячись потворі у очі.А потім показує шлях і дає рецепт природній сутності жінки:розв"язувати нервові вузлики, а не рубати, почасти разом зі собою.
Давайте жити у ЗАДЗЕРКАЛЛІ!
Дякую, Оленочко!


1   2   3   Переглянути все