ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

хома дідим
2026.04.17 18:44
білий брудний голуб
із тьмяними рожево яскравими
лапами
сторожкий мов отруювач
у якого при собі
отрута і намір
скрадається підскоком
межею тіні й осоння

Юрій Лазірко
2026.04.17 15:34
троє нас
набралося на віче
на безлюдді повному
корчма
де за біль
розносить вина
відчай
павутиння тче

Костянтин Ватульов
2026.04.17 15:06
І знов сидить в півоберта та абрис ніжного плеча
На стінці тінню крізь зачинене фіранкою вікно.
В руці фужер, а там настоянка холодна та терпка,
Невже влаштовує на даний час її все це цілком ?

На білій шкірі видно анемічні сині русла вен,
На шиї об

Борис Костиря
2026.04.17 12:06
Стійка душа розчинить у собі
Тривоги й болі, як міцні метали.
Те, що прийшло в запеклій боротьбі,
Повільно і розпачливо розтало.

Розтали в плесі озера чуття,
Потужні пристрасті, земні закони.
Не викликає більше співчуття

хома дідим
2026.04.16 19:57
ось поет на променаді
проминає повію
мова тут не
про молодих поетів які
те саме що повії
або старих повій
котрі чим не поети
отже

Костянтин Ватульов
2026.04.16 19:17
Розповім тобі казку про літній насичений вечір,
Там лілійника жовтого довго п’янить аромат.
Там стежинка вузька поміж хат у травичці зеленій
Упирається в став, де качки на воді майорять.

Розповім тобі казку про осінь з молочним туманом,
Що вкриває

Євген Федчук
2026.04.16 17:52
Упереджуючий «удар» Ізяслава.

Життя мина. Уже на схилі літ,
Коли рука не здатна меч тримати,
Схотілося перо до рук узяти,
Щоб змалювати той далекий світ,
Якого вже назад не повернуть.
Схотілося події описати,

Артур Сіренко
2026.04.16 17:04
Я довго йшов
Вулицями міста граків,
Так довго, що забув назву міста –
Цього міста темних вікон
І злих поглядів сажотрусів
Міста, яке занедбало своє ім’я.

Я шукав Істину

Охмуд Песецький
2026.04.16 13:18
Знати про гостинці мав би вчасно,
І про красну мову бранзолет -
То й кохання ватрище б не згасло,
Щастя поривалось би на злет.

Ну окей, життя іде як шоу,
Слухай-но сюди й собі прикинь -
Тільки ми побачимося знову,

Борис Костиря
2026.04.16 13:01
Ледь чутні промені ранкові
Проб'ють могутню німоту,
Знайшовши ті слова у мові,
Які ословлять пустоту.

Тендітні промені пробудять
Від сну тяжких, лихих століть,
Штовхнувши у нудотні будні

Ігор Шоха
2026.04.16 12:52
Міняються і віра, і пенати,
і ніби рідне здалеку село...
у пам’яті прив’ялене зело
і кетяги калини біля хати.

І це минає. Тяжко поміняти
зло на добро або добро на зло.
Не меншає колег, але обняти

Ігор Терен
2026.04.15 19:44
                    І
Знову охопила ейфорія
голови одурених людей.
З огляду на світові події
мало клепок і всихає ґлей
в авторів словесної стихії
вичахлих теорій та ідей.
На землі, опаленій війною,

хома дідим
2026.04.15 16:59
квіти троянди квіти лілії
гіацинти
змальовані на цераті
на столі за яким сидиш
що анічого не важить
вір мені синку
але тобі хотілося
ще сотворити вірш

Сергій Губерначук
2026.04.15 16:13
Сію дні крізь сито –
аж трясуться груди.
Ніде правди діти –
буде час мій, буде.

Виросте на дріжджах
вимішане тісто,
й пиріжечка діждем,

Борис Костиря
2026.04.15 12:46
Голос віків звучить
із шухляди столу,
із далекої кімнати,
із потаємних глибин.
Голос віків охрип.
Будь-який забутий голос
зливається з голосом віків.
Голос віків розпадеться,

Тетяна Левицька
2026.04.15 10:44
Цвітуть: конвалії, бузки,
аж млосно понад кручею,
та я плету терпкі думки
із будяка колючого.
Черемха грона снігові
розвіяла по щебеню.
Холодні хмари угорі
перини стелять лебедю.
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Костянтин Ватульов
2026.04.02

Олеся ніжна
2026.03.31

Майя М
2026.03.29

Олег Богдан
2026.03.28

Андрій Людвіг
2026.03.27

Охмуд Песецький
2026.03.19

Олена Квітуча
2026.03.16






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Павло Чучка (1961) / Вірші / Деца у нотаря

 Стихи о русинськум паспорті




      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2009-03-11 23:48:13
Переглядів сторінки твору 12684
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 4.376 / 5.5  (4.431 / 5.45)
* Рейтинг "Майстерень" 3.978 / 5.5  (4.065 / 5.5)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.718
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні
Конкурси. Теми Іронічний неореалізм
Карпатсько-Закарпатська Протопоезія
Автор востаннє на сайті 2009.04.11 15:55
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2009-03-11 23:50:43 ]
Шановні колеги, знайомимося із творчістю Павла Чучки, з такими ось русинськими віршами.
Є в пана Чучки багато цікавого.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Саміра Саакян (Л.П./Л.П.) [ 2009-03-12 00:17:42 ]
а відкіль така мова? це західноукраїнське? перепрошую за надмірну цікавість:)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2009-03-12 09:05:05 ]
Ну, Саміро, тут великий пласт різних дотичних тем. А щодо мови, то особисто я вважаю це швидше вимовою, бо надто мало написано нею книжок, аби можна було судити про цю говірку, як про мову?
Нею розмовляють у деяких, переважно сільських, місцевостях Закарпаття. Але інтонації її відчутні у вимові ледь не кожного закарпатця.
За останнього перепису, до так званих "русИнів, рУсинів" себе записали біля 10000 чоловік. Та тих, хто мислить схожим чином, думаю, що значно більше.
Ці люди, утім, розуміють під русинством трохи інше, аніж ті, які себе русинами не вважають (і зауважують, що колись русинами називали в Європі усіх українців).

Тим не менше, я вважаю, що таку творчість, як оце Павла Чучки, та й інших майстрів потрібно всіляко підтримувати, бо нічого не повинно в нас гинути, а навпаки - природно і людяно розвиватися.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Саміра Саакян (Л.П./Л.П.) [ 2009-03-12 10:21:04 ]
Я тільки за підтримку такої творчості! Насправді це дуже класно, що, наприклад я, зрощена досить далеко від Закарпаття, через ці вірші маю змогу доторкнутися до його своєрідної культури:)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Рибар (М.К./М.К.) [ 2009-03-12 19:42:35 ]
Приємно зустріти на ПМ таку особистість, як Павло Чучка. У Закарпатті його творчість широко відома. Його вірші цікаві, дотепні. Їх читають напам"ять. Для багатьох українців русинська мова-говірка-діалект (з цим ніяк не визначаться) - буде відкриттям. Вона належить до східної групи слов'янської гілки індоєвропейської родини мов, поряд з українською, російською та білоруською. Серед цих мов найбільше спільних рис з українською. Вважається, що за основу літературної русинської було взято лемківський діалект української мови. Українські мовознавці вважають її діалектом української мови, тобто це карпатська група південно-західного наріччя, до якого входять:

* бойківський говір (північнокарпатський, або північнопідкарпатський);
* закарпатський говір (середньозакарпатський, підкарпатський, південнокарпатський);
* лемківський говір (західнокарпатський).

До письмового вжитку ця мова пробиває собі дорогу з кінця 19 ст. Довгий час вона не мала свого літературного варіанту. 1923 року була видана граматика, де були визначені норми югославського варіанту русинської мови.

Єдиної кодифікованої русинської мови у наш час не існує. Існують кодифіковані локальні версії, які доволі сильно відрізняються одна від одної, що власне й ускладнює кодифікацію єдиної мови. Діалекти русинської мови підрозділяються на карпатські й паннонські (або бачванські). У той час як карпатські діалекти близькі до української, паннонські ближчі до словацької мови. Деякі мовознавці виділяють бачвансько-русинську мову в окрему мікромову і відносять її до західнослов'янських мов.

Першою країною, що визнала русинську мову офіційно, була колишня Югославія В 1995. Словаччина також визнала русинську мовою національних меншостей, але офіційною мовою в Словаччині вона не є. Деякі документи (наприклад, пам'ятки виборцям) у Словаччині містять фрагменти русинською мовою поряд з літературними українською, угорською, ромською, німецькою й англійською.
Як би там не було вона існує і переважна більшість корінних жителів говорили, говорять і будуть говорити по-русинськи.
Моє шанування редакції!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2009-03-12 19:54:15 ]
Дякую, Тетянко. Дуже корисний ви зробили дискурс.
І я вважаю, що цю тему (русинської поетичної культури) потрібно пізнавати і по-змозі - розвивати.
Тобто, не сперечатися чи потрібно. А сприймати те все, що є, як дане Богом.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василина Іванина (М.К./М.К.) [ 2009-03-12 22:04:27 ]
"По-русинськи" – це не зовсім коректно. Не варто, мабуть, узагальнювати. Бо мій верховинський діалект, наприклад, відрізняється від долішнього, зокрема і Чучкового. Я би нагадала, що кожне сільце має своє слівце. Та й діалекти є не лише на Закарпатті, панове. У поліських селах ніхто не бував? Мені у Причорнобиллі (Липники) було цікаво слухати бабусь (молодь там русифікована здебільшого).