ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Павло Сікорський
2026.03.15 10:51
Двовірш
Двовірш - архіскладна поетична форма із двох віршових рядків, де перший і другий римуються між собою. Причому рима читається згори вниз і знизу вгору, зберігаючи ритм.
На додачу, конкретно у цьому двовірші сенс не зміниться, якщо поміняти рядки місцями.

М Менянин
2026.03.15 02:02
яду НІ!
Насичено ядом життя України,
хто поруч чи рядом бере від людини?
хто має підступне бажання очолить
народ цей і далі продовжить неволить?

Кому завдяки не закінчена битва
за щастя в житті і за промені світла?
кому до вподоби подвійні стандарти

Нічия Муза
2026.03.14 21:40
Одинока мелодія Музи
Життя минає, та ніколи
мене ніде не омине
моє оточення земне –
гаї, луги, поля і доли.

І поки люди є навколо,
а в небі сонечко ясне,
природа слухає мене,

Ігор Терен
2026.03.14 21:36
Назустріч весні
Минають ночі, і за днями дні,
і сонечко до літа покотило,
і мало що напам’ять залишило
до осені останньої мені.

А далі, як буває уві сні –
багряні увижаються вітрила.
Ассоль чекає! Напинаю крила

Артур Курдіновський
2026.03.14 16:16
Просто сон
Це просто сон. Не менше і не більше.
Невиліковний надважкий склероз.
Тобі ганебна смерть, якщо ти інший!
Народжуються з порожнечі вірші -
Чи захист від світанку, чи наркоз.

Здаля усі - біленькі та пухнасті,
Колючому шепочуть: "Не кричи..."

Іван Потьомкін
2026.03.14 13:57
***
Співала самотність про зграйну дружбу. Співала, аж серце злітало з словами І в звуках тремтіло. Здіймалося вище і вище. Як жайворон, висло Та й впало, мов грудка... Нараз обірвалася пісня. На серце людина поклала руку.

Юрій Гундарів
2026.03.14 13:32
Солдат і мавпа
Мавпочка Зіна — улюблениця і талісман підрозділу бойових медиків. Вона обожнює борщ і чай із молоком «по-англійськи».
Її господар — 50-річний колишній вчитель історії, який завів Зіну після того, як втратив на війні родину та дім. Мавпочка стала його від

Борис Костиря
2026.03.14 11:31
* * *
Так можна геть усе проспати:
І суд Страшний, й зорю Полин,
Доживши в камері до страти,
Яку здійснить нестримний плин.

Так можна геть усе проспати,
Проживши в сні нове життя
І продираючись крізь ґрати,

Ярослав Чорногуз
2026.03.14 02:38
Пісня про щастя
Не розказуй мені про любов,
Лиш кохай мене палко, без тями!
Ти повернешся ще в мій альков,
І торкнешся волосся вустами!
.
Ніжноковзанням віллєш снаги,
Біострумів сяйнуть блискавиці,
Вдарить спалах миттєвий жаги,

Олена Побийголод
2026.03.14 00:59
1922. Сяйте багаттями, синії ночі!
Олександр Жаров (1904—1984)

Сяйте багаттями, синії ночі!
Ми – піонери, діти робочих.
В радісну еру
мчим стрімголов,
клич піонера –
«Завжди будь готов!»

Юрко Бужанин
2026.03.13 22:31
***
Професор дрімав
під час
засідання кафедри
але всередині нього
вирувала запекла дискусія
між виноградною силою Кавказу
та галицькою стриманістю
та чача була не просто рідиною

Світлана Пирогова
2026.03.13 21:53
Гуаш весни
Гуаш весни чарує спраглі очі,
Мов перший дотик лагідних долонь.
В твоїй душі займається вогонь.
Прибравши холод, йде тепло уроче.

Блакить небес, прозора та пророча
Впадає в плеса синіх ручаїв.
Проміння, наче золотий курсив

Ігор Шоха
2026.03.13 20:00
Нерозгадані головоломки
                    І
Немає з ким у спокої дожити
свої три літа на своїй землі...
ну як вас уму-розуму навчити,
помітні українські москалі
і не помітні інде посполиті?
Уперся рогом за своє корито
чужий по духу рід мій у селі.

Іван Потьомкін
2026.03.13 19:57
***
За Росією, навіки втраченою,
Бо нова –тюрма ще гірша.
Рахманінов плаче в зарубіжжі,
На розраду слів уже нема.
Бо ж не тільки слово, а й музику
Душать в обіймах невігласи…
Бо Росія голодна й загнуздана,
І до смаку їй оди й оглушливі марші.

Адель Станіславська
2026.03.13 19:40
* * *
Хто ти, жінко? Яка ти, квітко?
Солод серця гірким полином...
Ой яка ж бо летка, лелітко...
Гай хіба ж то твоя провина,

що вродилась у мамки слічна,
крихту гойна? Усе полова...
Вроди - капка, та й та не вічна,

Адель Станіславська
2026.03.13 19:39
* * *
Поворожу на чистих сторінках
сліпучо білих - білим і на біло...
Зіллю свій жаль і все, що наболіло -
хай чистість та вбере і біль, і страх...

На білім болю пам'ять настою,
зіп'ю лиш раз і виллю, щоб забути...
Так розірву прокляття чорні пута,
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів


Поетичні Майстерні



 Нові автори (Поезія):

П'ятниця Тринадцяте
2026.03.13

Людмила Пуюл
2026.03.06

Ноктюрн Ноктюрн
2026.02.26

Богдан Райковський Райко
2026.02.25

Мілана Попова
2026.02.24

Стейсі Стейсі
2026.02.14

хома дідим
2026.02.11






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія





  Вірші, проза, аналітика, огляди
Автори / Володимир Сосюра (1898 - 1965) / Вірші

 Сталін
...
перейти до тексту твору




    •   Можлива допомога "Майстерням"


• Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter
• Про оцінювання     • Зв'язок із адміністрацією     • Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)



Про публікацію
Дата публікації 2009-03-19 14:27:03
Переглядів сторінки твору 10254
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: R
* Народний рейтинг 0 / --  (5.006 / 5.69)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (5.211 / 6.02)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.703
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні
Автор востаннє на сайті 2010.02.23 11:56
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Григорій Слободський (Л.П./Л.П.) [ 2009-03-19 15:46:22 ]
Збудіть збудіть позабуту славу
тиранам іюдам і катам
набридло читати, що іхні чортята
ви пишити нам
закиньте ці вірші у смітник історії
і не пропагуйте нам
комуністичної ідеології
pS кому прийшло в голову таку ерунде опублікувати
значить в когось є насталгія за тираном.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Володимир Гнєушев (М.К./М.К.) [ 2009-03-19 20:12:19 ]
Порівняймо "Так ніхто не кохав..." і "Сталін". Талант, що стає прислугою, перестає бути талантом. Цікаво, чи всі теперішні "майстри пера" це знають?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2009-03-19 21:58:32 ]
Боюсь, пане Володимире, що кожен талант може досить легко стати прислугою, а особливо нині, коли усюди гроші.
Ви праві, що берете "майстрів" у лапки.
Напевно, сам талант не може протистояти спокусам чи грубій силі, бо спочатку потрібно визріти - а для цього потрібні живі традиції, зрештою, вони є, потрібні вчителі, з цим гірше, потрібні справжні авторитети - лоцмани для кожної гавані життя, з цим повний крах, потрібна сім'я, історія сім'ї, честь сім'ї...?

Щодо цього вірша, то і справді його мистецька цінність не висока. Але це віддзеркалення епохи. Чи не думали так, як тут у вірші сказано, абсолютна більшість тогочасних громадян СРСР?

Страшні часи, одначе, були, і були ті, покоління відступників від божих заповідей - "кожний з нас, народжений для бурі..." - і тому ось так погано говорити про поета Сосюру, як говорить і мислить пан Григорій Слободський, - не варто.
Ось ви, пане Григорію, писати до сих пір грамотно не навчилися, а пробуєте повчати народ. А це у вас навіть формально помилково виходить.:(
Не має і тут однозначності.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Володимир Гнєушев (М.К./М.К.) [ 2009-03-19 20:13:34 ]
Порівняймо "Так ніхто не кохав..." і "Сталін". Талант, що стає прислугою, перестає бути талантом. Цікаво, чи всі теперішні "майстри пера" це знають?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Григорій Слободський (Л.П./Л.П.) [ 2009-03-19 23:36:38 ]
Шановна редакція я перед Сосюрою поклоняюсь низко ,а про вас скажу не годиться так паплюжить пам'ять його.
Цей твір написано тоді коли проводились репресії проти інтелігенції.
Сосюрі могли нагадати дію під час революції.
Можу вам нагадати долю Рильського .Прийшли Рильського арештувати,по бачили рукопис вірша, із –за гір і за високих, подзвонили Сталіну і це його спасло.
Друкуйте Сосюру де він оспівує батьківщину. Ви учите мене, щоб я не вчив народ я ніколи не вчив нікого, тільки учусь у народу. Вам від імені на роду виступати ніхто такого права не давав. Якщо у вас ностальгія за минули , то народ осудив ту тиранію і тих вождів. Вам нічого мені доказати, як
Безграмотністю. Так може відстав від граматики я вчився в другому вимірі. Зате слово моє когось коли прямо в очі. За сучасних грамотіїв ми так і живемо. Кругом підкупство, підлабузництво ,
гра на суспільні біді. Сосюру я вивчав багато раніше Вас. І не вам мене вчити, як його любити, мені прийшлось зустрітись із ним. Вам , не знаю, чи доводилось читати нелегальні його вірші.
А з такою злістю виступати проти мого коментаря . Так я повторяю нічого із смітника історії витягувати те, що було б не прийнятно автору. Публікуйте Сосюру, як пивця народу , Як він любив Україну як матір , як сонце любив. Полюбіть і ви так Україну чого вам бажаю.
За грамотність мою не турбуйтесь. Дай вам бог в моєму віці так писати.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Чорнява Жінка (М.К./М.К.) [ 2009-03-19 23:45:46 ]
Пане Григорію, я плакаль........


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Григорій Слободський (Л.П./Л.П.) [ 2009-03-19 23:51:29 ]
Пані а звідка сльоза тік?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Чорнява Жінка (М.К./М.К.) [ 2009-03-19 23:56:11 ]
Сльоза тік, пане, з ока. Ви ж самі сказали "Зате слово моє когось коли прямо в очі".