ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Іван Потьомкін
2026.04.05 19:35
Найперше зійшлась грищенецька рідня,
Навіть ті, кого, на жаль, досі не знав.
А ось із саду лутовок, що на горі,
Став несміло Езоп на поріг.
Неспішно Овідій з Причорномор’я прийшов,
Струшує куряву з подертих уже підошов.
З мольбертом і скрипкою (не ч

Тетяна Левицька
2026.04.05 17:54
Мовчазна жура у домі
позбирала ртуть.
Сіромашний, ще не в комі,
я, ще поряд, тут.

Не знаходжу собі місця
для негожих рук.
Це за буревійним містом

Юхим Семеняко
2026.04.05 17:51
  Скажу чесно, без дешевої доброти і цехової фамільярності: модернізм, як Ви зазначили у таблиці, у цього вірша є, але “легкий”, така собі модерністська стилізація експериментальної поезії без ознак високого модерну. Втім, є модерністські риси, які у вір

Микола Дудар
2026.04.05 17:31
Шановні друзі - однодумці! Вибачайте, це мій останій допис в Поетичні Майстерні. Маю вам зізнатись, що був інколи нестримний до ваших зауважень щодо моєї писанини… Огризався на гризотню де-яких… Але я горжусь тим, що прожив свій час, Богом даним, у пошука

хома дідим
2026.04.05 17:01
ніч постає
безрадно
непідзвітно
мов змок чи замк
ненависть продається
що ходовий артикул
будь спок будь спок
жеровисько як є

Борис Костиря
2026.04.05 14:32
Шум вітрів долинає з вікна
В заметілі епох і формацій.
Прозвучить незглибима вина,
Над якою не владний Горацій.

Шум часів у шаленості снів,
В какофонії дикій, нестерпній,
В мерехтінні безжалісних днів,

Євген Федчук
2026.04.05 14:22
Часи лихі і непевні для краю настали,
Коли ляхи погромили козаків повсталих.
Павлюка і Остряниці полки подолали.
«Золоте десятиліття» для ляхів настало.
Навіть, Січ козацьку ляська залога зайняла,
Козаків по всіх усюдах звідти розігнала.
Хто у плавн

Охмуд Песецький
2026.04.05 11:12
Знову заплачуть верби,
Тужних пісень еліта.
І розпочнеться дербі
Явищ погодних і літа.

Квестія життєдайна -
Хто добіжить останнім.
Інфа - це вже не тайна,

Світлана Пирогова
2026.04.05 10:14
Ще сплять ліси в туманному серпанку,
Та вільха вже вільніша без снігів.
Сьогодні сонце випило до ранку
Холодну синь заснулих берегів.

"Не я б’ю — верба б’є!" — лунає нині,
Від хати і до хати летить спів.
Пухнасті котики в дитячій жмені —

Костянтин Ватульов
2026.04.05 10:02
Ледь чутно відкрився кімнатний хідник. Одинадцята тридцять.
«Не можу влягтися. Посидимо біля віконця удвох?
Бо ходжу собі по квартирі нервово та зовсім не спиться,
Збираю світила, що падають з неба, складаю в куток.

Вони несподівано різні: спочатку

Віктор Кучерук
2026.04.05 07:30
І знову квітень... Зеленіє,
Теплу радіючи, трава, -
Від сну звільнилася замрія
І щастя звабно виграва.
Його будь-де щоденно ловить
Мій зір з появою весни
І водить радісно розмови
З ним про закінчення війни.

Артур Курдіновський
2026.04.05 02:33
Історією стали хуртовини,
Виставу грає березень-актор.
Згадай, моє стареньке піаніно,
Адажіо дитинства ля мінор!

У нотній збірці, після сонатини,
Для мене одного співає хор
Ту давню пісню, наче лебедину...

Олена Побийголод
2026.04.04 14:33
Н.Лабковський (1908-1989), Б.Ласкін (1914-1983)

Через гори, ріки та долини,
крізь пожежі, крізь югу та сніг
ми вели машини
й обминали міни
на шляхах-дорогах фронтових.

Борис Костиря
2026.04.04 13:27
Так люди відпускать не хочуть
Це літо, що лишає нас.
Вони вовтузяться, мов оси,
Шукаючи убитий час.

У метушні і марнославстві
Шукаєм залишки тих днів,
Які минули так безславно,

Володимир Мацуцький
2026.04.04 11:35
Нами правлять владолюби
та корупціонери.
Пошесть ця країну губить,
виснажує нерви.
Цим вона Майдан приспала,
ще й приспала правду,
що колись-то владу знала
за козацьку Раду.

Костянтин Ватульов
2026.04.04 09:58
За вікном інсценівки похмурі,
Де серпневе убрання пройшло.
У степу золотисті козулі
Шурхотять пересохлим листком.

Налетіли небесні фіранки.
Ось виднівся і щойно пропав
Ілюстрацій відбиток квітчастий
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Костянтин Ватульов
2026.04.02

Олеся ніжна
2026.03.31

Майя М
2026.03.29

Олег Богдан
2026.03.28

Андрій Людвіг
2026.03.27

Охмуд Песецький
2026.03.19

Олена Квітуча
2026.03.16






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Артур Томський (1971) / Вірші

 Етюд №17. Листи до себе.




      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2009-04-09 13:23:21
Переглядів сторінки твору 7718
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: Любитель поезії
* Народний рейтинг 4.662 / 5.5  (4.557 / 5.38)
* Рейтинг "Майстерень" 4.532 / 5.5  (4.410 / 5.36)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.729
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні
Автор востаннє на сайті 2018.06.30 11:31
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Фульмес (Л.П./М.К.) [ 2009-04-09 13:34:25 ]
Проте інтернету все-таки вдалося передати твою щирість у вірші, твою близкість як приємного співбесідника.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Артур Томський (Л.П./Л.П.) [ 2009-04-09 14:26:52 ]
Дякую Юліє,
виходить, що листи доходять не лише мені )


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2009-04-09 14:40:17 ]
Привіт Тюмені!
Дуже гарна, Артуре, композиція, Тюмень не пасе задніх!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Артур Томський (Л.П./Л.П.) [ 2009-04-09 14:51:48 ]
ага стараємося, не глушина ж якась, ось Інтернет маємо ))

дуже вдячний за високу оцінку


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Чорнява Жінка (М.К./М.К.) [ 2009-04-09 15:01:41 ]
Так, може, конвертиків вислати з паризькими адресами? :) Гарно, Артуре. Тільки от мені чомусь проситься зламати рядок:
"Тягучим і підступним «тет-а-тет»
кав’ярні поять,
спокоєм хвилинним,"


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Артур Томський (Л.П./Л.П.) [ 2009-04-09 15:31:19 ]
та згодний я, згодний (власне, рядок закінчується на "тет-а-тет"), писав більше не для читання на папері, а для вичитки вголос
(запросили на одне дияспоріяльне паті)
твій варіант добрий, беру на озброєння
дякую, що забігла Любо! )


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Наталія Клименко (Л.П./М.К.) [ 2009-04-09 16:02:05 ]
Гарно :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Артур Томський (Л.П./Л.П.) [ 2009-04-09 16:57:36 ]
спс, Наталю


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Володимир Гнєушев (М.К./М.К.) [ 2009-04-09 19:49:58 ]
Приєднуюсь до загальної думки: дуже гарно і свіжо. Привіт Тюмені, давно не був в Сибіру.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Артур Томський (Л.П./Л.П.) [ 2009-04-10 08:48:03 ]
ДякС
привіт передам обов*язково
приїздіть


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олесь К (Л.П./Л.П.) [ 2009-04-09 20:56:56 ]
Дуже зримий образ міста,здається, відчуженого від людини...

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Артур Томський (Л.П./Л.П.) [ 2009-04-10 08:50:08 ]
правильно підмітили
ДякС Олександре, заходьте ще


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Лариса Коваль (М.К./М.К.) [ 2009-04-10 12:24:14 ]
Добрий день, Артуре! Рада познайомитись з хорошим поетом. Прекрасний вірш. Хай щастить і пишеться!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Артур Томський (Л.П./Л.П.) [ 2009-04-10 15:43:23 ]
Вельми вдячний Ларисо за добрі слова!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Луцкова (Л.П./М.К.) [ 2009-07-10 00:26:09 ]
Реготали боги: Аполлон, Афродіта і Ґеба, -
Всі дороги мої привели у зруйнований Рим.
Забери мене, чуєш? Туди, у неголене небо,
Де шорсткими губами торкаєшся пуп'янків рим.

Як мале зореня, залишуся у ньому на трішки,
Притулюся на мить, говоритиму щось невпопад...
Тільки в небі, на жаль, ще безжальніше ставлять підніжки.
Щоб землі досягнув зорепад, зорепад, зорепад...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тамара Ганенко (М.К./М.К.) [ 2009-09-08 04:44:36 ]
З того неголеного неба літери - ну прямо жменями, жменями... Чисто тобі зорепад (вже Світланин..)

Добре письмо.