ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Сонце Місяць
2024.11.24 20:42
святику тридцять, сват позивний
простосердечний, а не дурний
багатослів’я для нього чуже
набої звичаєм не береже

загинути просто в будь-яку мить
повсюди розтяжок купа & мін
але казав побратим василь

Іван Потьомкін
2024.11.24 19:38
Коли сина з першого класу перевели в третій, батько вирішив поїхати з ним до Києва, показати дім, де прожив тридцять років поспіль, а головне – школу, де сам вчився. І ось вони в Києві. Не без хвилювання заходить батько в школу і першим стрічає завгоспа

Євген Федчук
2024.11.24 13:21
Андрія Боголюбського вважають москалі
Найпершим поміж всіх великоросів.
І носяться з тим виродком ще й досі.
Чим цей «герой» прославивсь на землі?
Жорстокий був і лютий, наче звір,
Не то чужі, свої його боялись,
З підступністю й жорстокістю спізнали

Микола Дудар
2024.11.24 09:26
Коли я вийду з темноти
Ковтнути жменьку Світла
Чи хвилюватимешся ти
Що то не я, а вітер…
Чи уявлятимеш, що в ніч
Лише одне бажання
Почути знов: « не в тому річ…»
І буде ще питання:

Тетяна Левицька
2024.11.24 08:07
Не розлюбила, а відпустила —
Любов не здатна відтяти крила!
Лети, як хочеш, у даль високу,
Мій волелюбний, зірчастий Сокіл.
За сніжні хмари, туди де вічність
Лоскоче вії промінням ніжним,
Несе цунамі на гострім вістрі
У сиве пір'я свавільний вітер

Козак Дума
2024.11.24 07:56
У повітрі якась загадковість,
влаштували світила парад,
і дочитує осені повість
з книги Неба сумний листопад…

Опустились сніжинки скраєчку
на ранкові уламки часу.
Свіжознесене сонця яєчко

Микола Соболь
2024.11.24 06:40
Над рікою стелиться туман,
холодіють листопада ночі.
Ти була найкращою з оман
і від тебе геть іти не хочу.
Для розлуки ніби ще не час
дзиґарі відлічують хвилини.
Господи, помилуй грішних нас
від Адама з Євою до нині.

Віктор Кучерук
2024.11.24 06:22
Як розповів, то пожурила,
Іще й очам вказала шлях
Повз чорториї повносилі
До очеретяних дівах.
Я сотні раз до них приходив
У снах сполоханих своїх
І зі снопами хороводи
Водив щоразу їй на сміх.

Тетяна Левицька
2024.11.23 20:48
Мчав потяг на семи вітрилах
із осені в зимову казку.
Натхненна Муза білокрила
з сонливих віч знімала маску.

А за вікном купейним бігли
засніжених картин пейзажі.
Зима минуле вкрила білим,

Іван Потьомкін
2024.11.23 17:20
З такої хмари в Україні
Такий би дощ зненацька ринув,
Що спраглі од чекання ринви
Діжки і відра перекинули б...
...Натомість із Єрусалиму
Хмара в Єгипет чомсь полинула.
Дощу благають синагоги,
Здіймають голоси до Бога,

Ігор Шоха
2024.11.23 16:51
                        І
Минуле на віки не радує нікого,
але у той же час на фініші доріг
вертаємо роки, які вартують того,
аби на схилі літ не забувати їх.

                        ІІ
Ганяли і мене як у окропі муху.

Олександр Сушко
2024.11.23 16:11
У світі нема справедливості,
Ні правди, ні ґлузду, ні рівності,
Зневажені мамині цінності,
Поламане правді крило.

Торгуємо тілом і гідністю,
У бога випрошуєм милості,
А в пазусі - пригорща підлості,

Світлана Пирогова
2024.11.23 15:55
А пізня осінь пахне особливо,
Лоскоче листям тротуари і дороги.
Хоч небо сизе кліпає мінливо,
Вдивляється: чиїсь рахує кроки.
Такі бажані, тихі, неповторні,
Як сонця довгожданого танок проміння
В кущах шипшини, у кленових кронах.
В оголеній душі ле

Володимир Каразуб
2024.11.23 10:26
Щодо вічності. Там де сходяться
Вітер в пару сплітаючись з хмарою,
Безконечність лихою подобою,
Звіром кинеться до очей.
Щодо погляду. Погляд втоплений,
І нажаханий часоплинністтю,
Завмирає і далі без префіксу
Розчиняється в крові твоїй.

Микола Дудар
2024.11.23 09:17
Надмірним днем, умовним днем
Приблизно по обіді
Зійшлись з тобою з різних тем —
Віват — у цьому світі
Такі красиві, молоді
Аж надто моложаві
Серед мовчань, поміж подій
В своїй недодержаві…

Віктор Кучерук
2024.11.23 05:40
Зарано смеркає і швидко ночіє
Відтоді, як осінь прискорила хід, –
Відтоді, як гаснути стали надії,
Що Бог допоможе уникнути бід.
Все ближче і ближче лихі сніговії
Та лютих морозів до нас ненасить, –
Від страху загинути кров холодіє
І серце схвиль
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Кай Хробаковськи
2024.11.19

Ля Дмитро Дмитро
2024.11.16

Владислав Аверьян
2024.11.11

Соловейко Чубук
2024.11.02

Незнайка НаМісяці
2024.11.01

Дарина Риженко
2024.10.30

Богдан Фекете
2024.10.17






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Олена Пашук (1982) / Вірші

 Іде блондинка у центрі Риму




Найвища оцінка Костянтин Мордатенко 6 Любитель поезії / Любитель поезії
Найнижча оцінка Юрко Халавка 5.25 Любитель поезії / Любитель поезії

      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2009-01-10 12:41:40
Переглядів сторінки твору 5122
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 5.239 / 5.63  (5.028 / 5.51)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (4.921 / 5.46)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.790
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні
Автор востаннє на сайті 2013.10.16 16:34
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
(Л.П./Л.П.) [ 2009-01-10 13:06:15 ]
Олено, це про українську жінку-заробітчанку?

Дуже болючий вірш, хоч і, на перший погляд, іронічний. Певно, в Італії наші жінки потерпають найбільше. Колись читала про них статтю у "Дзеркалі тижня"- то потім цілий день сльози не сходили з очей.

А коли вона приїде додому, і їй захочеться сховати груди, відкрити гордість і вийти заміж за хорошого хлопця, то чи вдасться їй то зробити?

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олена Пашук (Л.П./М.К.) [ 2009-01-10 13:24:46 ]
Молодець, Ганнусю,ти все правильно зрозуміла. Це все про наших жінок, жертв певних обставин.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
(Л.П./Л.П.) [ 2009-01-10 13:35:11 ]
Так, це все дуже сумно :(

В мене в самої тітка на заробітки до Угорщини та Греції їздила. В угорщині не заробила майже ніц і втратила 15 кілограмів. а в Греції- вийшла заміж :)

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
(Л.П./Л.П.) [ 2009-01-10 13:36:03 ]
Хоча- напрям роботи в неї був зовсім не такий, як у вашої героїні...

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олена Пашук (Л.П./М.К.) [ 2009-01-10 13:37:57 ]
Вийшла заміж? Так це ж добре. Значить, не даремно їздила.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Костянтин Мордатенко (Л.П./Л.П.) [ 2009-01-11 13:21:59 ]
"І поглядом гострим очей зелених" , а в кінці "Зелене море і чорні очі." : якби взяти в лапки "Чорні очі" - викреслити, як пісню, то це російський романс... (А так - первісний варіант - плутаний, нечіткий)

"У неї на серці світлина-ікона" - якби підсилити, розвинути (образ-порівння влучний для даної теми!) ...


"І кожен хоче спіймати на євро
рибку підвиду „Біляве стерво” - оце "Біляве стерво", якби його замінити на італійський оригінальний? Підсилило б відчуття і емоційність...

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олена Пашук (Л.П./М.К.) [ 2009-01-11 13:43:27 ]
Костянтине, щодо очей - то тут все правильно. На початку вірша я спеціально наголошкую, що очі зелені, щоб було зрозуміле закінченя вірша."Зелене море і чорні очі"- перенесення з однієї площини в іншу. Героїня настільки виплакала вже сліз за рідним домом, за Чорним морем, що її очі вже як те Чорне море, а море навпаки зелене. Вибачте, що так по-дитячому пояснюю. Щодо стерва, то я не володію італійською мовою настільки, щоб знайти цьому виразу достойний відповідник. Та й ця поезія не є матеріалом для вивчення італійської мови. Ще раз дякую за увагу.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
(Л.П./Л.П.) [ 2009-01-11 14:35:39 ]
Знаєш , Оленко ,про мою любов до Європи...А твій вірш якось на землю з небес опускає...Бо так воно і є-насправді кому ми там треба?Ото й тільки-як у твоєму вірші.
Гарний вірш-емоційний,образний,і-нічого зайвого.Життя і люди,які його оточують самі теми підказують,але краще б про це не писати,чи влучніше-не про таку жіночу долю.Хоча,з іншого боку-жінку-заробітчанку все це,мабуть, влаштовує,як і людей,які її туди відпустили.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олена Пашук (Л.П./М.К.) [ 2009-01-11 20:17:08 ]
Дякую, Тань. Приємно, що завітала.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрко Халавка (Л.П./Л.П.) [ 2009-06-22 02:23:20 ]
Добрий вірш, важлива тема і справляє враження що написаний з побеченого а не з почутого чи прочитано... Творчих усіпів!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олена Пашук (Л.П./М.К.) [ 2009-06-22 20:32:05 ]
Дякую, Юрко. Насправді знаю багатьох жінок із Італії, хоч сама там, на жаль, не бувала.