ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Іван Потьомкін
2025.12.14 18:39
Той ряд бабусь,
Що квіти продають на Байковім, –
Здається вічний.
Їх або смерть обходить стороною,
Або ж вони…
Bже встигли побувати на тім світі.
Порозумілися з Хароном
І вдосвіта вертаються до нас.

Артур Сіренко
2025.12.14 17:36
Цвіркун очерету співає сонети зірок,
А море зелене озерне
підспівує шелестом:
Тихо падають краплі, пугач Улісс
Чекає рибалку, в якого кишені
Повні каштанів, які назбирав
У світлі жовтого ліхтаря Місяця
На вулиці нео

Ярослав Чорногуз
2025.12.14 15:10
По піску у Сахарі ідуть,
Угоряють від спеки пінгвіни,
Перевернута метеосуть -
Модернового хеллоуіну.

Все у світі тепер навпаки --
Вже снігами мандрують верблюди...
Сніг скупий, ніби зниклі рядки,

Євген Федчук
2025.12.14 11:48
Туман висів, як молоко густий.
В такому дуже легко заблукати.
І будеш вихід цілий день шукати,
І колами ходити в пастці тій.
Коли він свою гаву упіймав
І не помітив. Мов мара вхопила
В свої обійми. Коли відпустила,
Товаришів уже і слід пропав.

Світлана Пирогова
2025.12.14 10:33
Якби усі людей любили,
То, звісно, в думці не було б війни.
Але в сучасників гора вини,
Яка і породила бійню.

Зупинить хто це божевілля,
Що вміщує в собі ненависть,зло.
Горить у полум'ї людина й тло,

Тетяна Левицька
2025.12.14 10:29
Красою приваблював завше,
літав за туманами в брід.
Тонув комашнею у чаші —
п'янким і бентежним був світ.
Із кокона гусені вийшов
метелик у ясну блакить.
Віночком заврунилась вишня —
сніжисто на сонці ярить.

Віктор Кучерук
2025.12.14 09:23
Перед мною уранці
Натюрморти малі -
Чай видніється в склянці
Та папір на столі.
А ще фрукти і квіти
Кличуть часто в політ
Мрії з настрою звиті,
Думам різним услід.

С М
2025.12.14 06:11
Стіна що із пророцтвами
По швах потріскує
На інструменті смерті ще
Яскраві сонця вилиски
Ще навпіл роздираєшся
І снами і кошмарами
О хто вінка поклав би там
Де тиша крик затьмарить?

Мар'ян Кіхно
2025.12.14 04:43
Мені приємно у твоєму товаристві.
Я навіть не навиджу тебе.
Можливо, зазнайомимося близько й
колись-то збіг обставин приведе

нам кілька років пережити разом.
Тобі подібну я подеколи шукав
і ти не проти. Звісно, не відразу.

Мар'ян Кіхно
2025.12.14 02:46
Повстань!
Страшний бо Суд іде,
почеплений, як материнська плата,
немов дощу тяжка мені заплата,
та батьківський нечуваний
хардрайв.

Прівіт, мала.

Микола Дудар
2025.12.14 00:08
Було колись під шістдесят,
А ви ще вештали думками…
Поміж віршованих цитат
Цідили ніжними струмками…
І що ж такого в тих думках?
Думки з думок втечуть у вірші,
А вас пошлють за шістдесят
Й струмки на вигляд стануть інші…

Кока Черкаський
2025.12.13 23:44
Послання віків скупі, як сніг,
Що грайливо мерехтить в місячному сяйві,
але це не біда*.
Сни ллються, як симфонії з радіо «Люксембург»,
з просторів небес, що хмарами оповиті,
але там ніколи не було симфоній…


Борис Костиря
2025.12.13 21:01
Сніг скупий, як послання віків,
Мерехтить у грайливій сюїті.
І симфонія ллється зі снів
У просторах, що небом сповиті.

Сніг скупий, ніби зниклі рядки
У віршах, що прийшли із нікуди.
Сніг скупий, ніби помах руки.

В Горова Леся
2025.12.13 16:56
Дощ крижаний у шибу - музика крапель мерзлих.
Колеться сон у друзки, сиплеться за вікно.
Ближче до ранку дійсність, ніч неохоче кресне.
І на окрайці неба синій цвіте вінок.

Зорі тум утерла сірим своїм подолом -
Виглянули, обмиті, жаль, що всього н

Микола Дудар
2025.12.13 12:09
Відтепер і дотетер
Ти у пошуках — стажер…
Тільки з ким й куди іти?
Безліч склепів до мети…
Омбіркуй, не гарячкуй,
Краще знов пофантазуй…
Боже мій… Куди попер?
Краще б ти в собі завмер…

Пиріжкарня Асорті
2025.12.13 08:57
Вірш розглядався на онлайн-колегії робочих змін і керівників профільних департаментів "Асорті Пиріжкарень" з долученням сторонніх експертів. І от що ми маємо в результаті. Технічно текст повністю тримається купи на граматичних і словотвірно спорід
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Максим Семибаламут
2025.12.02

І Ірпінський
2025.12.01

Павло Інкаєв
2025.11.29

Артем Ігнатійчук
2025.11.26

Галина Максимів
2025.11.23

Марко Нестерчук Нестор
2025.11.07

Гриць Янківська
2025.10.29






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Артур Томський (1971) / Вірші

 Етюд №17. Листи до себе.




      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2009-04-09 13:23:21
Переглядів сторінки твору 7603
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: Любитель поезії
* Народний рейтинг 4.662 / 5.5  (4.557 / 5.38)
* Рейтинг "Майстерень" 4.532 / 5.5  (4.410 / 5.36)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.729
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні
Автор востаннє на сайті 2018.06.30 11:31
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Фульмес (Л.П./М.К.) [ 2009-04-09 13:34:25 ]
Проте інтернету все-таки вдалося передати твою щирість у вірші, твою близкість як приємного співбесідника.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Артур Томський (Л.П./Л.П.) [ 2009-04-09 14:26:52 ]
Дякую Юліє,
виходить, що листи доходять не лише мені )


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2009-04-09 14:40:17 ]
Привіт Тюмені!
Дуже гарна, Артуре, композиція, Тюмень не пасе задніх!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Артур Томський (Л.П./Л.П.) [ 2009-04-09 14:51:48 ]
ага стараємося, не глушина ж якась, ось Інтернет маємо ))

дуже вдячний за високу оцінку


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Чорнява Жінка (М.К./М.К.) [ 2009-04-09 15:01:41 ]
Так, може, конвертиків вислати з паризькими адресами? :) Гарно, Артуре. Тільки от мені чомусь проситься зламати рядок:
"Тягучим і підступним «тет-а-тет»
кав’ярні поять,
спокоєм хвилинним,"


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Артур Томський (Л.П./Л.П.) [ 2009-04-09 15:31:19 ]
та згодний я, згодний (власне, рядок закінчується на "тет-а-тет"), писав більше не для читання на папері, а для вичитки вголос
(запросили на одне дияспоріяльне паті)
твій варіант добрий, беру на озброєння
дякую, що забігла Любо! )


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Наталія Клименко (Л.П./М.К.) [ 2009-04-09 16:02:05 ]
Гарно :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Артур Томський (Л.П./Л.П.) [ 2009-04-09 16:57:36 ]
спс, Наталю


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Володимир Гнєушев (М.К./М.К.) [ 2009-04-09 19:49:58 ]
Приєднуюсь до загальної думки: дуже гарно і свіжо. Привіт Тюмені, давно не був в Сибіру.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Артур Томський (Л.П./Л.П.) [ 2009-04-10 08:48:03 ]
ДякС
привіт передам обов*язково
приїздіть


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олесь К (Л.П./Л.П.) [ 2009-04-09 20:56:56 ]
Дуже зримий образ міста,здається, відчуженого від людини...

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Артур Томський (Л.П./Л.П.) [ 2009-04-10 08:50:08 ]
правильно підмітили
ДякС Олександре, заходьте ще


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Лариса Коваль (М.К./М.К.) [ 2009-04-10 12:24:14 ]
Добрий день, Артуре! Рада познайомитись з хорошим поетом. Прекрасний вірш. Хай щастить і пишеться!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Артур Томський (Л.П./Л.П.) [ 2009-04-10 15:43:23 ]
Вельми вдячний Ларисо за добрі слова!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Луцкова (Л.П./М.К.) [ 2009-07-10 00:26:09 ]
Реготали боги: Аполлон, Афродіта і Ґеба, -
Всі дороги мої привели у зруйнований Рим.
Забери мене, чуєш? Туди, у неголене небо,
Де шорсткими губами торкаєшся пуп'янків рим.

Як мале зореня, залишуся у ньому на трішки,
Притулюся на мить, говоритиму щось невпопад...
Тільки в небі, на жаль, ще безжальніше ставлять підніжки.
Щоб землі досягнув зорепад, зорепад, зорепад...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тамара Ганенко (М.К./М.К.) [ 2009-09-08 04:44:36 ]
З того неголеного неба літери - ну прямо жменями, жменями... Чисто тобі зорепад (вже Світланин..)

Добре письмо.