ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Ігор Шоха
2024.11.21 20:17
Минуле не багате на сонети.
У пам’яті – далекі вояжі
і нинішні осінні вітражі
задля антивоєнного сюжету.

Немає очевидної межі
між істиною й міфами адепта
поезії, іронії, вендети,

Євген Федчук
2024.11.21 19:59
Сидять діди на колоді в Миська попід тином.
Сидять, смалять самокрутки, про щось розмовляють.
Либонь, все обговорили, на шлях поглядають.
Сонечко вже повернулось, вигріва їм спини.
Хто пройде чи то проїде, вітається чемно,
Хоч голосно, а то раптом як

Ігор Деркач
2024.11.21 18:25
                І
До автора немає інтересу,
якщо не інтригує читача
як то, буває, заголовки преси
про деякого горе-діяча.

                ІІ
На поприщі поезії немало

Артур Курдіновський
2024.11.21 18:18
Ми розучились цінувати слово,
Що знищує нещирість і брехню,
Правдиве, чисте, вільне від полови,
Потужніше за струмені вогню.

Сьогодні зовсім все не так, як вчора!
Всі почуття приховує музей.
Знецінене освідчення прозоре,

Іван Потьомкін
2024.11.21 17:53
Якщо не в пекло Господь мене спровадить,
а дасть (бозна за віщо) право обирати,
як маю жити в потойбічнім світі,
не спокушуся ні на рай, змальований Кораном ,
ні на таке принадне для смертних воскресіння
(на подив родині й товариству).
Ні, попрошу

Юлія Щербатюк
2024.11.21 13:44
Цей дивний присмак гіркоти,
Розчинений у спогляданні
Того, що прагнуло цвісти.
Та чи було воно коханням?

Бо сталося одвічне НЕ.
Не там, не з тими, і не поряд.
Тому і туга огорне

Володимир Каразуб
2024.11.21 09:49
Ти вся зі світла, цифрового коду, газетних літер, вицвілих ночей,
У хтивому сплетінні повноводних мінливих рік і дивних геометрій.
Земля паломників в тугих меридіанах, блакитних ліній плетиво стрімке.
Що стугонить в лілейних картах стегон
В м'яких, п

Микола Дудар
2024.11.21 06:40
Сім разів по сім підряд
Сповідався грішник…
( Є такий в житті обряд,
Коли туго з грішми )
І те ж саме повторив
Знову й знов гучніше.
( Щоби хто не говорив —
Краще бути грішним… )

Віктор Кучерук
2024.11.21 06:38
Димиться некошене поле.
В озерці скипає вода.
Вогнями вилизує доли.
Повсюди скажена біда.
Огидні очам краєвиди –
Плоди непомірного зла.
Навіщо нас доля в обиду
Жорстоким злочинцям дала?

Микола Соболь
2024.11.21 04:27
Черешнею бабуся ласувала –
червоний плід, як сонце на зорі.
У сірих стінах сховища-підвалу
чомусь таке згадалося мені.
Вона немов вдивлялась у колишнє
і якось тихо-тихо, без вини,
прошепотіла: «Господи Всевишній,
не допусти онукові війни».

Володимир Каразуб
2024.11.21 01:27
        Я розіллю л
                            І
                             Т
                              Е
                                Р
                                  И
               Мов ніч, що розливає
                  Морок осінн

Сонце Місяць
2024.11.20 21:31
Наснив тоді я вершників у латах
Слухав про королеву кпин
В барабани били й співали селяни
Лучник стріли слав крізь ліс
Покрик фанфари линув до сонця аж
Сонце прорізло бриз
Як Природа-Мати в рух ішла
У семидесяті ці

Іван Потьомкін
2024.11.20 13:36
Сказала в злості ти: «Іди під три чорти!»
І він пішов, не знаючи у бік який іти.
І байдуже – направо чи наліво...
А ти отямилась, як серце заболіло:
«Ой, лишенько, та що ж я наробила?!..»
Як далі склалось в них – не знати до пуття:
Зійшлись вони чи

Юрій Гундарєв
2024.11.20 09:10
років тому відійшов у засвіти славетний іспанський танцівник Антоніо Гадес.
Мені пощастило бачити його на сцені ще 30-річним, у самому розквіті…


Болеро.
Танцює іспанець.
Ніби рок,
а не танець.

Світлана Пирогова
2024.11.20 07:07
три яблука
холодні
осінь не гріє
гілля тримає
шкірка ще блискуча гладенька
життя таке тендітне
сіро і сумно
три яблука висять

Микола Дудар
2024.11.20 07:04
Батько, донечка, і песик
Всілись якось на траві
Не було там тільки весел
Але поруч солов'ї…
Щебетали і манили…
Сонце липало в очах
І набравшись тої сили
Попросили знімача
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Кай Хробаковськи
2024.11.19

Ля Дмитро Дмитро
2024.11.16

Владислав Аверьян
2024.11.11

Соловейко Чубук
2024.11.02

Незнайка НаМісяці
2024.11.01

Дарина Риженко
2024.10.30

Богдан Фекете
2024.10.17






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Юрій Лазірко / Вірші

 Сонет XVIII




      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2009-09-10 20:04:54
Переглядів сторінки твору 4825
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: R1
* Народний рейтинг 5.616 / 6  (5.060 / 5.66)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (5.103 / 5.72)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.787
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні
Конкурси. Теми Сонет
Автор востаннє на сайті 2024.11.16 19:15
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василина Іванина (М.К./М.К.) [ 2009-09-10 20:18:07 ]
ойойой
такий перепад загострено-холодущий


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Лазірко (Л.П./М.К.) [ 2009-09-10 20:55:35 ]
Нам то легко говорити...
Нє?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василина Іванина (М.К./М.К.) [ 2009-09-10 20:22:24 ]
не до речі зовсім, але
там під деком і дентом Вас чекала бурачанка, але вже вивітрилася. мабуть :)))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Лазірко (Л.П./М.К.) [ 2009-09-10 20:59:29 ]
Ну ото - не догледів, коли наливали.
Але випив - небо світле на бурятами. :)
Дякую.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Наталя Терещенко (М.К./М.К.) [ 2009-09-10 20:54:33 ]
Корида жде. Нема коли сивіти.
Холодним вістрям пробиваюсь в ірій.

Сказано, ніби закарбовано! Аж мороз по шкірі.
Здається, це відбувається з кожним у цьому житті. Пробиваємося холодним вістрям у одному напрямку...:(
Сильний вірш, Юро,вітаю!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Лазірко (Л.П./М.К.) [ 2009-09-10 21:11:14 ]
Дякую,
Наталю.
Нажаль інші напрямки наразі зачинені, але вони колись обов`язково покажуться - треба лише
накропити побільше віри на дорогу, аби пилюка всілась...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тамара Ганенко (М.К./М.К.) [ 2009-09-10 21:33:45 ]
матадорно я закам`яніла і морським вузлом скрутилася за своїм горнятком кави, поки дочитала.

Оце якраз збиралася сивіти (фарба скінчилася), та й нема коли, - ... за Вашими віршами.

Сильно, Юрку. Пропікає.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Лазірко (Л.П./М.К.) [ 2009-09-10 21:50:40 ]
Йой, Тамарцю,
Я Вас люблю в любих (наголос навмисно не ставив) кольорах.
Розпереживався за вашу сукню, аби кава не пішла по ній на шпацер.
З теплом,
Л.Ю. :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тамара Ганенко (М.К./М.К.) [ 2009-09-10 22:17:56 ]
Та яка там сукня, Юрцю, - американські штанці, їх і не жалько (хоча все літо я по-нашому в сукнях-таки назло їхнім кобітам шпацерила). Ну і взагалі - хіба тут до одягу, коли пішла така корида!
(А що наголос не ставили - мені подобається:)))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Лазірко (Л.П./М.К.) [ 2009-09-10 22:58:25 ]
То правда, тут кобіти зазвичай заліниві одягатись & look chic.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2009-09-10 23:35:30 ]
Дійсно, сильний вірш. Мені теж іноді здається, що всі ми - бики, яких водять за ніс червоними шматками одягу, як це було донедавна в Радянському Союзі, і встромляють бандерильї в під ребра за інакомислення. І правда в тому, щоб хоч раз в житті підняти на роги того, хто там, за лаштунками, водить невидимою червоною шматою. Як і "теракт" 11 вересня, який здійснили спецслужби щоб був привід розправитися з неслухняним Саддамом і його народом. Подивіться "Дух часу", пане Юрію. Дякую за вірш.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Лазірко (Л.П./М.К.) [ 2009-09-11 00:12:12 ]
Дякую, пане Ярославе,
Ми часто вимушені міняти ролі - від матадорів до биків і зворотньо.
Саме життя диктує з ким/чим вести коридний бій.
Щодо Zeitgeist - то я не підтримую ідеї фільму, пов`язаної з 11м вересня,
хоча і не відкидаю такої версії остаточно.
Я вірю в те, що магометанський фанатизм принесе ще багато горя - особливо Європі.
Я мрію про те, що cвіт колись вивільниться з нафтових тенет - і фанатизму не буде звідкіля черпати
свої варварсько-криваві дії, та і Росія нарештi помре, як імперська держава. Я хочу бачити той день.
З повагою,
Л.Ю.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Фульмес (Л.П./М.К.) [ 2009-09-16 16:35:47 ]
Слова нє мальчіка но мужа . І на повному серйозі-видко,ЛЮ здійснений як автор та справжній чоловік-воїн, що не боїться леза жалузі по шкірі і сльозі.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Лазірко (Л.П./М.К.) [ 2009-09-16 17:12:58 ]
Кіко того життя Юлінько, кіко тої кориди - ще не встих вдихнути - а вже вістря навиліт...
Стає біля бика на коліно і просить у нього вибачення... а ще троянди у сеньоріти.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Іван Редчиць (М.К./М.К.) [ 2009-09-17 10:44:37 ]
... морським вузлом за ноги поволочуть.
П. Юрію, оці ...,ту зайві.
Хоча на колір і смак,
товариш не всяк...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Лазірко (Л.П./М.К.) [ 2009-09-17 16:35:53 ]
Пане Іване,
так, воно звучить дещо натуралістично.
Я вже переосмислював ці рядки, але чомусь
повертається кадрик з ретро-док-фільму (забув назву),
де саме так тягли людину (п`яну - як у нас кажуть набузовану) з кориди.
Дякую за змістовне перечитання - кожна заувага - на вагу золота.
Ще думатиму,
З вдячністю
ЛЮ