ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Вячеслав Руденко
2026.04.29 10:34
Апельсинний Кратін*
Долучи до життя богомаза -
Фосфоричний коктейль,
Ніби збитий тертям цвіркунів,
В мармурових шпаринах
Достатньо мистецького сказу,
Апельсинний Кратін -
Драматург, що часу заяснів.

Тетяна Левицька
2026.04.29 10:08
Не дозволяй мені себе винити,
Я більше за життя його люблю!
Як небеса — отави соковиті,
І чуйну пісню з присмаком жалю.
Я так його кохаю, Боже! Нащо
Ти дав мені жагу земного щастя,
Аби міняла волю на кайдани?
Його любити я не перестану.

Віктор Кучерук
2026.04.29 07:10
Мов сонця промінь із туману,
З'явився спогад про кохану,
Яку з глибокої могили
Я повертати вже знесилів,
Адже, немов жіноча рима,
В моїх думках щомить незримо
Тремтить, колишеться, тріпоче
Вона й забутися не хоче...

хома дідим
2026.04.28 21:06
о так до ітаки
у напрямку линуть
одіссеї чи амфори
руни і тіні
безпілотні літаючі
пилососи усякі
бо там є ставки
є синки телемахи

Тетяна Левицька
2026.04.28 19:57
Дорогий Артуре, сердечно тебе вітаю зі вступом в Національну спілку письменників України! Дуже пишаюся тобою і тим, що Ярослав Чорногуз і я дали тобі рекомендації, бо ти вартий того, щоб бути членом спільчанської родини. Твоя поезія викликає трепет в душі

Костянтин Ватульов
2026.04.28 19:00
Далеко-далеко, де всюди вирують густі аромати сандалу,
Де сонце липким амарилісом ніжно цвіте у блакитній безодні,
Рожеві фламінго неспішно здіймаються прямо у зграю загальну,
Над горами рваними довго кружляють в повітрі легкі й невгамовні.

Далеко-

Охмуд Песецький
2026.04.28 16:09
Незатійливо сонце пливе
Зорянистого неба дугою,
І розкішшя своє світлове
Зігріваючи перед собою.

У зеніті щоденних висот,
У сліпучому образі диска
Це життя зоресвітній оплот

Володимир Невесенко
2026.04.28 15:25
Вічний сум на образах.
Гріб дитячий на ослоні.
Мати стомлена в сльозах
над застиглим тілом доні:

«Вибач, пташечко, мені,
не зростила тебе мати...
Дні скінчилися земні,

Вячеслав Руденко
2026.04.28 11:33
Човни з очерету! Волхви на човнах! -
Рятуйте світи від наруги -
В сльоті палітурні ворони летять
І дві паперові папуги!

Волхви безупинно вітають сльоту,
Хто ж їм заборонить вітаться*,
В крисанях із хутра в добу золоту,

Тетяна Левицька
2026.04.28 10:59
Небесна твердінь безмежна,
а хмари, мов гріб, важкі.
Цей всесвіт мені належить,
як хмарочоси міські.

Будинок пече зіниці,
фундамент — ножем в землі,
у пам'яті на правиці

Борис Костиря
2026.04.28 10:56
Я люблю важливий час затишшя
Перед вибухом в полях сумних,
Як заходить сонце на узвишшя
В променях яскраво-золотих.

Так натхнення у часи утоми
Причаїлось птахом у лісах.
У тенетах суму і ризоми

Ольга Олеандра
2026.04.28 08:42
Весна. На вістрях пер пташини
понад серцями плавко лине,
не віддаляючись від них.

Гойдають крила піднебесся,
пильнуючи у гніздах дещо
дорогоцінне і крихке.

Віктор Кучерук
2026.04.28 06:36
Мигочуть дні, мелькають тижні,
Потік років змілів до дна, -
Нечасто нині бачу ближніх,
Забув знайомих імена.
Все більш зітхань і менше сміху,
Хоч хліб чужий іще не їм, -
Живу неначе на потіху
Всіляким недругам своїм.

Володимир Бойко
2026.04.28 00:31
Візьми мене, мов поїзд, на ходу,
Аби хотілось так, щоб не здавалось.
Нехай в чужі обійми упаду,
Аби-но лиш паскудним не дісталось.

Минуть усі, і я колись мину –
Історія нікого не жаліла.
Лишень шкода змарновану весну

Іван Потьомкін
2026.04.27 22:02
Чом такі трагічні лики,
Чом мудреці такі сумні,
Такі печальні всі святі?
В очах страждань живі в них бліки,
Їх сумніви такі прості,
Живі вони і без покриву,
Істини дивляться такі сумні.
На печальній оцій тризні

Світлана Пирогова
2026.04.27 21:12
Пора вечірня тулиться до вікон,
Немов вуаллю покриває ззовні.
Утомлений весняний лікоть
Впирається, насолодившись вповні.

За день не знали руки відпочинку.
Весна барвінок з рястом розстеляла
І підбирала кольори й відтінки.
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Ян Вікторія А Вікторія
2026.04.23

Макс Катинський
2026.04.22

Лія Ланер
2026.04.18

Оксана Алексеєва
2026.04.14

Костянтин Ватульов
2026.04.02

Олеся ніжна
2026.03.31

Майя М
2026.03.29






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Юрій Лазірко / Вірші

 Сонет XVIII




      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2009-09-10 20:04:54
Переглядів сторінки твору 5404
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: R1
* Народний рейтинг 5.616 / 6  (5.077 / 5.67)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (5.138 / 5.75)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.787
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні
Конкурси. Теми Сонет
Автор востаннє на сайті 2026.04.29 05:52
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василина Іванина (М.К./М.К.) [ 2009-09-10 20:18:07 ]
ойойой
такий перепад загострено-холодущий


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Лазірко (Л.П./М.К.) [ 2009-09-10 20:55:35 ]
Нам то легко говорити...
Нє?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василина Іванина (М.К./М.К.) [ 2009-09-10 20:22:24 ]
не до речі зовсім, але
там під деком і дентом Вас чекала бурачанка, але вже вивітрилася. мабуть :)))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Лазірко (Л.П./М.К.) [ 2009-09-10 20:59:29 ]
Ну ото - не догледів, коли наливали.
Але випив - небо світле на бурятами. :)
Дякую.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Наталя Терещенко (М.К./М.К.) [ 2009-09-10 20:54:33 ]
Корида жде. Нема коли сивіти.
Холодним вістрям пробиваюсь в ірій.

Сказано, ніби закарбовано! Аж мороз по шкірі.
Здається, це відбувається з кожним у цьому житті. Пробиваємося холодним вістрям у одному напрямку...:(
Сильний вірш, Юро,вітаю!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Лазірко (Л.П./М.К.) [ 2009-09-10 21:11:14 ]
Дякую,
Наталю.
Нажаль інші напрямки наразі зачинені, але вони колись обов`язково покажуться - треба лише
накропити побільше віри на дорогу, аби пилюка всілась...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тамара Ганенко (М.К./М.К.) [ 2009-09-10 21:33:45 ]
матадорно я закам`яніла і морським вузлом скрутилася за своїм горнятком кави, поки дочитала.

Оце якраз збиралася сивіти (фарба скінчилася), та й нема коли, - ... за Вашими віршами.

Сильно, Юрку. Пропікає.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Лазірко (Л.П./М.К.) [ 2009-09-10 21:50:40 ]
Йой, Тамарцю,
Я Вас люблю в любих (наголос навмисно не ставив) кольорах.
Розпереживався за вашу сукню, аби кава не пішла по ній на шпацер.
З теплом,
Л.Ю. :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тамара Ганенко (М.К./М.К.) [ 2009-09-10 22:17:56 ]
Та яка там сукня, Юрцю, - американські штанці, їх і не жалько (хоча все літо я по-нашому в сукнях-таки назло їхнім кобітам шпацерила). Ну і взагалі - хіба тут до одягу, коли пішла така корида!
(А що наголос не ставили - мені подобається:)))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Лазірко (Л.П./М.К.) [ 2009-09-10 22:58:25 ]
То правда, тут кобіти зазвичай заліниві одягатись & look chic.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2009-09-10 23:35:30 ]
Дійсно, сильний вірш. Мені теж іноді здається, що всі ми - бики, яких водять за ніс червоними шматками одягу, як це було донедавна в Радянському Союзі, і встромляють бандерильї в під ребра за інакомислення. І правда в тому, щоб хоч раз в житті підняти на роги того, хто там, за лаштунками, водить невидимою червоною шматою. Як і "теракт" 11 вересня, який здійснили спецслужби щоб був привід розправитися з неслухняним Саддамом і його народом. Подивіться "Дух часу", пане Юрію. Дякую за вірш.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Лазірко (Л.П./М.К.) [ 2009-09-11 00:12:12 ]
Дякую, пане Ярославе,
Ми часто вимушені міняти ролі - від матадорів до биків і зворотньо.
Саме життя диктує з ким/чим вести коридний бій.
Щодо Zeitgeist - то я не підтримую ідеї фільму, пов`язаної з 11м вересня,
хоча і не відкидаю такої версії остаточно.
Я вірю в те, що магометанський фанатизм принесе ще багато горя - особливо Європі.
Я мрію про те, що cвіт колись вивільниться з нафтових тенет - і фанатизму не буде звідкіля черпати
свої варварсько-криваві дії, та і Росія нарештi помре, як імперська держава. Я хочу бачити той день.
З повагою,
Л.Ю.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Фульмес (Л.П./М.К.) [ 2009-09-16 16:35:47 ]
Слова нє мальчіка но мужа . І на повному серйозі-видко,ЛЮ здійснений як автор та справжній чоловік-воїн, що не боїться леза жалузі по шкірі і сльозі.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Лазірко (Л.П./М.К.) [ 2009-09-16 17:12:58 ]
Кіко того життя Юлінько, кіко тої кориди - ще не встих вдихнути - а вже вістря навиліт...
Стає біля бика на коліно і просить у нього вибачення... а ще троянди у сеньоріти.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Іван Редчиць (М.К./М.К.) [ 2009-09-17 10:44:37 ]
... морським вузлом за ноги поволочуть.
П. Юрію, оці ...,ту зайві.
Хоча на колір і смак,
товариш не всяк...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Лазірко (Л.П./М.К.) [ 2009-09-17 16:35:53 ]
Пане Іване,
так, воно звучить дещо натуралістично.
Я вже переосмислював ці рядки, але чомусь
повертається кадрик з ретро-док-фільму (забув назву),
де саме так тягли людину (п`яну - як у нас кажуть набузовану) з кориди.
Дякую за змістовне перечитання - кожна заувага - на вагу золота.
Ще думатиму,
З вдячністю
ЛЮ