ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Іван Потьомкін
2026.10.26 19:16
Як плинуть сльози, хустинкою їх витирають,
Як кров тече, з губками поспішають,
Але як дух сочиться під тиском,
Не біжать одразу з рукою щирою,
Допоки Господь сам не витре
Блискавки блиском.
-Тоді лиш допіру.

хома дідим
2026.10.26 19:13
що ви читаєте
мій принце
слова слова слова
а зрештою чому би
не читати
звичайніші
чи зовсім непрості
пригоди слів

Борис Костиря
2026.10.26 18:21
Коли поїду я із цих країв,
Залишу три сльозини в чистім полі,
Залишу смуток луків і роїв,
Рубці і шрами довгої неволі.
Поїду в невідомість назавжди.
Від спогадів розірвані валізи.
Поїду від руйновища, біди,
Від жесту неповторної маркізи.

Артур Курдіновський
2026.10.26 16:51
Перетвори мій вірш на попіл чорний,
Розвій рядки над містом кам'яним.
Нехай і далі резонують горни
Зі скрипками тонкими. Псевдонім
Здається недоречним і потворним
У порівнянні з іменем моїм.

Плювати на часи важкі, буремні!

Борис Костиря
2026.10.26 13:45
Лягаючи о третій ночі,
Уже не виспишся ніяк,
Вдивляючись у сни пророчі,
Шукаючи чужий маяк.

Подивишся у лик безсоння,
В його пропечене чоло,
Шукаючи в гаю осоння

Вячеслав Руденко
2026.10.26 12:19
Хвилі справа, хвилі зліва,
Як цукерки льодяні.
Нам казали: правда — сила
У коханні навесні.

І запал витав у гривах
Між смарагдових тіней.
Як тут жити нещасливо,

Ігор Шоха
2026.10.26 08:57
Коли народ очолюють балбеси,
то владі і народу гріш ціна,
не буде ні зростання, ні прогресу
і не питай-те, – а чия вина...
а згадуй-те, що «раяв сатана
на лісапеті» і віщала преса,
яким баригам вигідна війна.
А в кого меркантильні інтерес

Віктор Кучерук
2026.10.26 06:35
Мете по вулиці безлюдній
Опале листя вітровій,
А те лише шурхоче нудно,
В сумній покірності своїй.
І так від рання до смеркання
Кружляє, шурхає, мигтить, -
Не рветься в сутінках туманних
Осіннього прощання мить.

Володимир Бойко
2026.10.25 23:51
У російському місті Коврові
Є фанати сергія лаврова.
Там виводять щодня
В сквер сумного коня
І корову у місті Коврові.

Монумент спорудили в Ростові,
Президенту московському вові.

Віктор Насипаний
2026.10.25 23:05
Хапає знов мене дорога, наче здобич.
Кудись штовхає час - думок сліпий погонич.
Хоч вороння пророчить нині зимну днину,
Ховаю острах, наче спійману рибину.
Ялин зелені дзвони сум хитають в серці,
А шлях, як сильна течія, мов нервів скерцо.
Гойдає не

С М
2026.10.25 21:34
Плач, бейбі, плач
Матінка пробачить
Вона старіша й певніша
Король у Меріґолді куховарить
До сніданку королеві
А королева в залі
Грає на фортепіано для дітей

Ігор Лубкевич
2026.10.25 18:20
Сьогодні пропоную подумати над тим, хто може вас замінити.
Ворожі обстріли почастішали, і може трапитися непередбачуване.
Щоб не переривати робочі процеси, колеги мають підхопити один одного.
Мають зробити вашу відсутність непомітною..

Я сам намагаю

Олена Кіс
2026.10.25 17:20
На краю акварельного синього тла,
де вечір згасав у сльозі кольоровій,
стояла душа, як загусток тепла –
у шепоті згадок, у згаслій розмові.

І прийшов Синій Птах із нічних берегів,
з очима, як вітер, без назви, без межі,
в оперенні яснім – танок та

Артур Курдіновський
2026.10.25 15:28
Віконниці минулого забиті.
За ними - щастя, перед ними - біль.
Розірвані такі важливі ниті,
І виписаний чорний апостиль.

Мій сон дає мені уявний захист...
Проте, і в ньому я завжди один.
На вікнах скотч наклеєний хрест-навхрест,

Борис Костиря
2026.10.25 14:48
Я жду листа, немов благої вісті
З-за океану чи ошатних хмар,
Немов картину проривного змісту
З могутністю недовідомих чар,
Мов пролісок на буйному узліссі,
Вогонь у безнадійності примар.

Я жду листа, що нині заспокоїть,

Євген Федчук
2026.10.25 14:40
Москалі постійно інших підлістю вражали.
Свого слова, як належить, вони не тримали.
Якщо нині ти потрібний – вони тобі раді,
А, як завтра непотрібний – то миттєво зрадять.
Й не важливо, чи то просто чесне слово дали,
Чи то договір із кимось вони підп
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Оксана Стемковська
2026.10.19

Йа Власне
2026.10.17

Єгор Мельниченко
2026.10.12

Олег Гелолев
2026.10.08

Михайло Укран
2026.10.08

Ольга Береза
2026.09.08

Ярина Діброва
2026.08.07






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Юрій Лазірко / Вірші

 Сонет XVIII




    •   Можлива допомога "Майстерням"


• Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

• Про оцінювання     • Зв'язок із адміністрацією     • Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2009-09-10 20:04:54
Переглядів сторінки твору 5689
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: R1
* Народний рейтинг 5.616 / 6  (5.081 / 5.68)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (5.149 / 5.76)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.787
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні
Конкурси. Теми Сонет
Автор востаннє на сайті 2026.10.24 00:32
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василина Іванина (М.К./М.К.) [ 2009-09-10 20:18:07 ]
ойойой
такий перепад загострено-холодущий


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Лазірко (Л.П./М.К.) [ 2009-09-10 20:55:35 ]
Нам то легко говорити...
Нє?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василина Іванина (М.К./М.К.) [ 2009-09-10 20:22:24 ]
не до речі зовсім, але
там під деком і дентом Вас чекала бурачанка, але вже вивітрилася. мабуть :)))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Лазірко (Л.П./М.К.) [ 2009-09-10 20:59:29 ]
Ну ото - не догледів, коли наливали.
Але випив - небо світле на бурятами. :)
Дякую.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Наталя Терещенко (М.К./М.К.) [ 2009-09-10 20:54:33 ]
Корида жде. Нема коли сивіти.
Холодним вістрям пробиваюсь в ірій.

Сказано, ніби закарбовано! Аж мороз по шкірі.
Здається, це відбувається з кожним у цьому житті. Пробиваємося холодним вістрям у одному напрямку...:(
Сильний вірш, Юро,вітаю!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Лазірко (Л.П./М.К.) [ 2009-09-10 21:11:14 ]
Дякую,
Наталю.
Нажаль інші напрямки наразі зачинені, але вони колись обов`язково покажуться - треба лише
накропити побільше віри на дорогу, аби пилюка всілась...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тамара Ганенко (М.К./М.К.) [ 2009-09-10 21:33:45 ]
матадорно я закам`яніла і морським вузлом скрутилася за своїм горнятком кави, поки дочитала.

Оце якраз збиралася сивіти (фарба скінчилася), та й нема коли, - ... за Вашими віршами.

Сильно, Юрку. Пропікає.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Лазірко (Л.П./М.К.) [ 2009-09-10 21:50:40 ]
Йой, Тамарцю,
Я Вас люблю в любих (наголос навмисно не ставив) кольорах.
Розпереживався за вашу сукню, аби кава не пішла по ній на шпацер.
З теплом,
Л.Ю. :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тамара Ганенко (М.К./М.К.) [ 2009-09-10 22:17:56 ]
Та яка там сукня, Юрцю, - американські штанці, їх і не жалько (хоча все літо я по-нашому в сукнях-таки назло їхнім кобітам шпацерила). Ну і взагалі - хіба тут до одягу, коли пішла така корида!
(А що наголос не ставили - мені подобається:)))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Лазірко (Л.П./М.К.) [ 2009-09-10 22:58:25 ]
То правда, тут кобіти зазвичай заліниві одягатись & look chic.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2009-09-10 23:35:30 ]
Дійсно, сильний вірш. Мені теж іноді здається, що всі ми - бики, яких водять за ніс червоними шматками одягу, як це було донедавна в Радянському Союзі, і встромляють бандерильї в під ребра за інакомислення. І правда в тому, щоб хоч раз в житті підняти на роги того, хто там, за лаштунками, водить невидимою червоною шматою. Як і "теракт" 11 вересня, який здійснили спецслужби щоб був привід розправитися з неслухняним Саддамом і його народом. Подивіться "Дух часу", пане Юрію. Дякую за вірш.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Лазірко (Л.П./М.К.) [ 2009-09-11 00:12:12 ]
Дякую, пане Ярославе,
Ми часто вимушені міняти ролі - від матадорів до биків і зворотньо.
Саме життя диктує з ким/чим вести коридний бій.
Щодо Zeitgeist - то я не підтримую ідеї фільму, пов`язаної з 11м вересня,
хоча і не відкидаю такої версії остаточно.
Я вірю в те, що магометанський фанатизм принесе ще багато горя - особливо Європі.
Я мрію про те, що cвіт колись вивільниться з нафтових тенет - і фанатизму не буде звідкіля черпати
свої варварсько-криваві дії, та і Росія нарештi помре, як імперська держава. Я хочу бачити той день.
З повагою,
Л.Ю.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Фульмес (Л.П./М.К.) [ 2009-09-16 16:35:47 ]
Слова нє мальчіка но мужа . І на повному серйозі-видко,ЛЮ здійснений як автор та справжній чоловік-воїн, що не боїться леза жалузі по шкірі і сльозі.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Лазірко (Л.П./М.К.) [ 2009-09-16 17:12:58 ]
Кіко того життя Юлінько, кіко тої кориди - ще не встих вдихнути - а вже вістря навиліт...
Стає біля бика на коліно і просить у нього вибачення... а ще троянди у сеньоріти.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Іван Редчиць (М.К./М.К.) [ 2009-09-17 10:44:37 ]
... морським вузлом за ноги поволочуть.
П. Юрію, оці ...,ту зайві.
Хоча на колір і смак,
товариш не всяк...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Лазірко (Л.П./М.К.) [ 2009-09-17 16:35:53 ]
Пане Іване,
так, воно звучить дещо натуралістично.
Я вже переосмислював ці рядки, але чомусь
повертається кадрик з ретро-док-фільму (забув назву),
де саме так тягли людину (п`яну - як у нас кажуть набузовану) з кориди.
Дякую за змістовне перечитання - кожна заувага - на вагу золота.
Ще думатиму,
З вдячністю
ЛЮ