ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Володимир Каразуб
2024.11.27 20:52
Вона сказала, що запах старої книжки противний,
Як кімната самотнього, що покрита дощовими плямами,
Що сонце стікає полум’яними краплями
Пластмаси вбиваючи нещасних мурах,
А найдивовижніше те, що жити цікаво тому,
Хто не дочитує книг.
«Так, так, —

Борис Костиря
2024.11.27 18:33
Забуті поетичні рядки -
ніби перла, які потонули
у бурхливому мутному морі,
отруєному відходами.
Як їх виловили
у безликості океану,
як відрізнити від каменів,
крабів, риб, медуз?

Гриць Янківська
2024.11.27 16:32
Моя любов – це вересень на схилі
осяйних днів, заквітчаних узбіч.
У чорнобривцях світло воскресає.

Та як пророцтва криються в Псалтирі,
так барви в сяйві уникають віч.
І тільки зрячий серцем розгадає.

Микола Дудар
2024.11.27 08:58
Летять у простір думки різні
І не такі вони й сумні…
Нехай, при тому, що запізні
Для когось «так», для когось «ні»…
А навкруги у небі всесвіт…
А поруч діток щирий сміх…
А під ногами сум і безвість —
Стоїш і думаєш: це збіг?

Світлана Пирогова
2024.11.27 08:55
Осінній ранок у полоні білосніжжя,
Бо сипле хтось пір'їни із подушок.
Летять мушнею легкі світлі ніжні-ніжні.
І тихо падають зими подружки.

Невже закохані у листопад без тями?
Старанно обриси доріг покрили.
Сувої свіжо-білі розстелили краму,

Віктор Кучерук
2024.11.27 07:36
Ти щоранку йдеш повз вікна
Не спиняючись ніде, –
І завжди поспішно никнеш
В шумнім натовпі людей.
Я давно напам’ять вивчив
Розпорядок днів твоїх,
Бо щось мрійно таємниче
Відриває зір від книг.

Микола Соболь
2024.11.27 05:06
Скажи мені чи брешеш ти, вороно,
про вересневих пустощів печаль?
Налиті сонцем винограду грона
і небо стало, мов холодна сталь –
високе і до радощів байдуже,
таке приходить у примарних снах.
Дні доживають перезрілі ружі,
горіхи скам’яніли на гілках

Олександр Сушко
2024.11.27 00:49
Москвороті з тещі здерли шкіру...
Вмерла в муках. Смертний крик ущух...
За чужий рахунок хочу миру!
На війну синочка не пущу!

Хай ординець Україну нищить,
А в моїй норі нема вогню.
Напишу вам краще лантух віршів,

Іван Потьомкін
2024.11.26 22:20
Як почувся півня спів,
Лис на ферму полетів.
Прибіга. Примружив око:
«Є м’ясце, та зависоко...
Любий друже, я б хотів,
Щоб ти поруч мене сів.
Мав би я тоді нагоду,
Віддать шану твоїй вроді».

Борис Костиря
2024.11.26 18:55
Із старого замку в новий
пролягає дорога,
яку важко знайти.
На руїнах старого замку
проростає пшениця,
а новий недобудований.
Він стоїть здебільшого
у людській фантазії.

Леся Горова
2024.11.26 12:21
Стоїмо на межі зими.
Пухом білим спадає тиша.
Ти за руку мене візьми,
Може, стане тоді тепліше.

Бо за коміром перший сніг,
А попереду лід тонкий, ну
Ти скажи - це лише ві сні,

Микола Дудар
2024.11.26 10:29
Ти вхолоди мене, не грій
Бо надто вже сердитий
І запроси осинний рій
Найкращий, іменитий…
А ті, хто поруч, без імен,
Залиш без преміальних —
І хай послухають «Кармен»
Вже нишком у вітальні…

Володимир Каразуб
2024.11.26 09:48
Я був уражений темрявою з якої починався світ...
Ні, постривайте...
Я скрадався по сходах залишаючи балаган ярмарку
Допоки не почув ледь тихе відлуння власних кроків,
І вже тоді я прочинив важкі різьблені двері до театральної зали.
Ось тоді, я був ур

Микола Соболь
2024.11.26 05:44
Ступаєш, враже, по степах,
шукаєш прихистку? Не буде.
Тут козаки, тут вільні люди –
це плоть від плоті з праху прах
яких веде Сірка правиця,
є трохи часу, схаменися,
нехай в твоїх пустих очах
ще блискітка надії тліє,

Віктор Кучерук
2024.11.26 05:03
Там, де тісняться каштани кронисті
Та сутеніти раніше стає, –
Місячне світло сочиться крізь листя
І осяває обличчя твоє.
Пахне приємно волосся білясте
І не зникає з очей яснота, –
Серце закохане повниться щастям,
Бо роз’єднати не можу уста...

Іван Потьомкін
2024.11.25 21:02
Щоб од думок бодай на час прочахла голова
(Лише у сні думки поволі опадають, наче листя),
Спішу туди, де невгамовне птаство й мудрі дерева
Словам високим надають земного змісту.
Як мудро все ж Господь розпорядивсь,
Поставивши їх поперед чоловіка тін
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Проза):

Богдан Фекете
2024.10.17

Полікарп Смиренник
2024.08.04

Тетяна Стовбур
2024.07.02

Самослав Желіба
2024.05.20

Анатолій Цибульський
2024.04.01

Меланія Дереза
2024.02.08

Ольга Чернетка
2023.12.19






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Євка Романова (1980) / Проза

 Монолог дебіла




      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Без фото
Дата публікації 2009-09-12 22:46:52
Переглядів сторінки твору 5818
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: Любитель поезії
* Народний рейтинг 0 / --  (0 / 0)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (0 / 0)
Оцінка твору автором 6
* Коефіцієнт прозорості: 0.824
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні
Конкурси. Теми Спейс-арт
Автор востаннє на сайті 2009.09.15 11:12
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Євка Романова (Л.П./Л.П.) [ 2009-09-12 22:53:09 ]
занадто багато було використано слово "кохання". йо**а тафтологія. А весь текст можна охарактеризувати, скоріше, як туфтологія. Дівчино, йдіть лікуйте свої нерви!!! Це суб"єктивний, не зрозумілий потік думок, які випадково вилилилися на папапапапер, а якісь хороші люди витратять свій час, аби цей брєд прочитати. Євко, Євко... аяяяяй.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Євка Романова (Л.П./Л.П.) [ 2009-09-12 22:55:56 ]
Ні!!! Це не брєд!! Це емоційний постмодернізм з елементами трешової класики!! Ви всі дауни!!! нічого не розумієте в літературі, і в творчості взагалі!! Це мій стиль!! Кожна творчість є суб"єктивною, і на любителя, якщо Вам, шановне, щось не сподобалося, то валіть на**й, я не просила нікого нічого читати!!! Слово кохання повторювала, бо це текст про кохання!!

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Євка Романова (Л.П./Л.П.) [ 2009-09-12 22:58:42 ]
Євко, Ви верзете повну маячню! Ваш вигаданий стиль є нічим інакшим за піщану скульптуру, яку дебіли-діти побудували на пляжі перед штормом. Буде шторм, скульптура зникне, і пісок, з якого вона побудована, стане частиною тієї безкінечної купи морського піску. Тому, заспокойтеся, і пишіть нормально!

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Євка Романова (Л.П./Л.П.) [ 2009-09-12 23:03:27 ]
В піщану скульптуру дітей-дебілів я додам трохи цементу, і вона стане бетонною. тоді буде всім срати на той шторм. вона стоятиме собі, поки буде їй час стояти. а скільки того часу їй відміряно, не знає ніхто. Так, та скульптура побудована з загального морського піску, але в ній діти-дебіли зібрали найкращий, на їхню думку, морській пісок. і скульптура дуже красива. архітектори з дітей-дебілів виходять класні ;) . Шторм поки не почався. Я пішла за цементом.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Євка Романова (Л.П./Л.П.) [ 2009-09-12 23:04:24 ]
Візьміть лише цемент хорошої якості!!! а я стерегтиму скульптуру, поки ви ходитимете...

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Євка Романова (Л.П./Л.П.) [ 2009-09-12 23:05:50 ]
можливо щось і вийде.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Євка Романова (Л.П./Л.П.) [ 2009-09-12 23:08:24 ]
Правда, для модернізму з елементами трешової класики потрібно нести не просто цемент, а цемент, що перетворить піщану скульптуру на камінь...на такий, що не можна розтрощити.
Знайдеться маса бажаючих його зламати. І це буде не тільки шторм.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Євка Романова (Л.П./Л.П.) [ 2009-09-12 23:39:16 ]
А хто зламав твою скульптуру стосунків?

Вона не була піщаною.

А якою вона була?

Повітряною...
І боляче не тому, що її немає, а тому, що вона була, і тепер зникає... Чи вже зникла?