ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Світлана Майя Залізняк
2025.10.24 09:23
Сталкер. Зона ЧАЕС
Слова - оригінальна поезія Світлани-Майї Залізняк, без втручання ШІ, музика та вокал згенеровані за допомогою штучного інтелекту в Suno. У відеоряді використано 14 ілюстрацій - згенерованих ШІ за описом авторки, ексклюзивно для цієї поезії.

***

Над

Віктор Кучерук
2025.10.24 07:32
* * *
У натовпі слухом уловлював: "смерть"
І серце наповнилось болем ущерть.
Це слово щоденно роками звучить,
Порушує спокій і мучить щомить.
Дарма намагаюся стати глухим,
Аби розлучитись зі словом лихим, -
Від мене воно не іде ні на крок,
Раз жалем за

Борис Костиря
2025.10.23 22:47
Реконструкція парку
Парк перебудовують,
здирають асфальт,
знищують старі споруди.
Скільки спогадів поховано
під уламками
старих конструкцій!
Минуле вже ніколи
не повернеться, хіба що

Микола Дудар
2025.10.23 21:56
Досить може?
Я звертаюсь до спільноти:
Досить лаятись, агов!..
Є незіграні ще ноти
Їм потрібна буде кров…
І не тільки на сьогодні
І не тільки для бійців…
Ми усі… усі Господні
А ще ці… оці… і ці,

Марія Дем'янюк
2025.10.23 20:59
Вітер
У вербові коси заплітав волошки.
Небо усміхалось, стало синьо трошки.

У кленовім листі заспівав тихенько.
Шепотіли хмари: "Гарно як, рідненький!"

У гіллі ялини таємниче дуже.
Вітер віти гладив: "Мій колючий друже."

Тетяна Левицька
2025.10.23 20:53
Сама
Лежав дідусь з відкритими очима,
в яких осколок смерті задубів.
В їдкій задусі плакала дитина
і не знаходила своїх батьків.

Вона запам'ятає, Боже правий,
до потойбіччя моторошну ніч,
як дім палав у вогняній заграві,

Євген Федчук
2025.10.23 20:14
Як угри сусідами нашими стали
Від гір Алтайських тягнуться степи
Попід Уралом, повз Каспійське море,
Понад Кавказькі неприступні гори
В Карпатський упираючись тупик.
Коли Карпати з півдня обійти,
То можна у Паннонію дістатись.
А далі гори – нікуди діватись.
Тут можна трохи дух

Артур Сіренко
2025.10.23 17:49
Бородаті карлики
Приснилась велика дерев’яна хата. Простора і світла. Але всі меблі в домі були розбиті. Я стояв серед цього дерев’яного хаосу і усвідомлював, все це розтрощив і перетворив полички, ліжка, шафи і комоди в невпорядковану купу дощок саме я. Я вийшов на подві

Сергій СергійКо
2025.10.23 13:27
Болюча байка
Ну нащо їм ділити простір?
Удав внизу, Лелека зверху.
За їжею не треба в чергу.
Та несподівано – як постріл –
Страшна лунає лісом звістка,
Що на галявині Лелеку
Удав прийняв за небезпеку,
Схопив і душить «терористку».

С М
2025.10.23 10:29
rejoyce (Jefferson Airplane)
Хімія змін – променем лазера –
Твій бурштиновий стоп-сигнал
Збуди тпло
Дай побачити як ти переходиш
Із усмішкою – до кімнати
І поселяєшся мені у думках

О забагато тебе

Микола Дудар
2025.10.23 10:20
П''ять відсотків...
П’ять відсотків позитиву…
Ну а ті, що у повітрі,
Переродяться на ксиву
І пірнуть у харакірій?!
П’ять відсотків… а де решта,
У якій вони одежі?
Може знов змінили мешти,
Щоб піти за світла межі?

Світлана Пирогова
2025.10.23 09:26
Хіба мені навішаєш раби хомут?
Не сумнівався в унікальності своїй,
Немов вулкан розлись гавайський спритний,
Ти лавою по тілу до тендітних вій,
І очі видавали ненаситність.

А чи спроможна вирватись з гарячих пут,
Коли вогнем пашіло сильно тіло.
- Хіба мені навішаєш раби хомут?

Віктор Кучерук
2025.10.23 06:14
* * *
Призабулися дати, події, місця,
В темноті забуття розчинилось минуле, -
Лиш надіям на краще немає кінця
І вуста сьогодення нічим не замкнуло.
Непривітно стрічає світання мене,
Синє небо ясниться в промінні й щезає, -
То димами пропахчений вітер вій

Тетяна Левицька
2025.10.22 22:21
Між нами
Світ спускає собак,
старість дихає в спину.
Ти без мене ніяк,
я без тебе загину.

Кажуть, що лиходій
на чуже зазіхає,
та мені лиш одній

Борис Костиря
2025.10.22 21:52
Розпорошеність свідомості
Свідомість розпадається
на частинки. Вона
анігілюється. Свідомість
стає окремими свідомостями,
окремими світами,
відіованими один від одного.
Так розпадається
особистість, так розпадається

Сергій СергійКо
2025.10.22 17:22
Вільні козацькі дрони
Наші вільні козацькі дрони –
Це і шаблі, і наші очі.
Захищають життя й кордони
Від до наших скарбів охочих.

Їм не схибити при потребі.
Наші вільні козацькі дрони
Під землею, у морі, в небі
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів


Поетичні Майстерні



 Нові автори (Поезія):

Лев Маркіян
2025.10.20

Федір Александрович
2025.10.01

Ірина Єфремова
2025.09.04

Сергій СергійКо
2025.08.31

Анастасія Волошина
2025.08.13

Василь Пастернак
2025.08.04

Олександра Філь
2025.07.17






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія





  Вірші, проза, аналітика, огляди
Автори / Ната Вірлена (1987) / Вірші

 Тихо
...
перейти до тексту твору

Контекст :


Найвища оцінка Вероніка Новікова 6 Любитель поезії / Майстер-клас
Найнижча оцінка Єлизавета Горбачевська 5.5 Майстер-клас / Любитель поезії

    •   Можлива допомога "Майстерням"


• Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter
• Про оцінювання     • Зв'язок із адміністрацією     • Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)



Про публікацію
Дата публікації 2009-09-26 17:57:58
Переглядів сторінки твору 9714
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 5.089 / 5.6  (5.112 / 5.46)
* Рейтинг "Майстерень" 5.147 / 5.67  (5.146 / 5.5)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.769
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні
Автор востаннє на сайті 2012.07.03 13:08
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Єлизавета Горбачевська (М.К./Л.П.) [ 2009-09-26 18:36:07 ]
Дуже цікаво. Дуже, пані Нато!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ната Вірлена (М.К./М.К.) [ 2009-09-27 10:44:25 ]
Дякую) Тішуся, що сподобалося)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ірина Мандич (Л.П./Л.П.) [ 2009-09-26 18:52:01 ]
Дуже сподобалось, особливо
Ти починаєш. Не остання і не перша,
і тиху голову на тихі руки сперши
ти тихо-дихо-дихаєш. Сюди
не долинають крики і суди.
І ти сиди.

Сиди і дихай. Завтра буде далі
намотування нервів на педалі.
Намотування візій на шляхи.
І пил трухи.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ната Вірлена (М.К./М.К.) [ 2009-09-27 10:46:15 ]
Дякую) Дуже корисно та приємно, коли люди діляться тим, які саме рядки їх зачепили)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Нечуйвітер (М.К./М.К.) [ 2009-09-26 22:29:06 ]
Оскільки я з "тих, кому не можна промовчати", то мушу тут залишити свій привіт і задоволення від прочитаного. :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ната Вірлена (М.К./М.К.) [ 2009-09-27 10:46:57 ]
Дя-ку-ю!!! ) А задоволення можна навіть брати з собою)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сонце Місяць (Л.П./М.К.) [ 2009-09-27 02:53:01 ]
*сріберно мовчки натхненно вітає*


:-)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ната Вірлена (М.К./М.К.) [ 2009-09-27 10:47:36 ]
*розшаркується у реверансах, не вигадавши нічого так само елегантно-гарного у відповідь*)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василина Іванина (М.К./М.К.) [ 2009-09-27 10:14:01 ]
...ритм заполонив :))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ната Вірлена (М.К./М.К.) [ 2009-09-27 10:48:59 ]
Тішуся) Дякую!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ондо Линдэ (Л.П./М.К.) [ 2009-09-27 13:38:16 ]
Содружество формы и мысли (имхо, они прекрасно-неравномерны (но волшебно) здесь, и на высоте обе.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ната Вірлена (М.К./М.К.) [ 2009-09-28 15:48:05 ]
)) Дужжже приємно)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Вероніка Новікова (Л.П./М.К.) [ 2009-09-28 02:00:26 ]
дівчино-незабудко, тихіший тільки попіл на згарищі.
який ти, звісно, збереш, який ти потім міцно пригорнеш:
ось твої недочитані сни, а ось нерозігнані хмари ще...
так. починають, як завжди - білі,
вирішують - тільки чорні.

отак і сидітимеш довго-довго, плестимеш із бісеру мушлі,
з блакитних ниток пестимеш море, із білих - вже іншу тишу...
і хто насмілиться розпитати чи є в тебе брат, чи муж є?
із чого твоє блакитне море? чи є хоч хтось щасливіший

за тебе? чи є нещасніші?.. і зрештою, що це - щастя?
усі будуть мовчати. найбільш розуміючою із тиш.
а ти можеш іти, а можеш, зрештою, просто впасти.
усі мовчатимуть доти,
доки і ти мовчиш.

люблю тебе :-*


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ната Вірлена (М.К./М.К.) [ 2009-09-28 15:49:05 ]
*мовчки цілую у носика*


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Левицька (Л.П./М.К.) [ 2009-10-26 15:31:37 ]
"Усі, що знають точно, без вагань -
глухі на ноту та сліпі на грань", - дуже сильно сказано. Навіть можна цитувати. І взагалі весь вірш цікавий і глибокий. Професійно. Заслуговує на найвищу оцінку. Щиро дякую!
З теплом,
Тетяна


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2009-10-26 16:05:16 ]
Ну, я би сказав, що мені більш цікаво звучить
"Не всі, що знають точно, без вагань -
глухі на ноту та сліпі на грань ..."
Бо тут є дві сторони, скажімо, на терезах, і можна знаходитися як по один, так і по інший бік? Внизу, або вгорі. Відсутність вагань може значити і надійне перебування вгорі? :)(:


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Васильченко (Л.П./Л.П.) [ 2009-11-29 19:33:07 ]
чудова поезія!