ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Вікторія Лимар
2026.04.29 23:51
Небесна синь така безмежна.
Не можу погляд зупинить.
Бо неповторна зникне мить.
А ми від Всесвіту залежні.
Думки бувають протилежні
тому, що коїться навколо.
Навколо скільки горя, зла.
Ось так і я в собі несла,

хома дідим
2026.04.29 22:02
ми переважно сумні
віриш у це чи ні
нас переважно не пре
ні депардьйо ні маре
і гороскопи не суть
хай вони інших несуть
рифами сірих діб
де заробляють на хліб

Володимир Невесенко
2026.04.29 20:34
Земля здригалась доокіл,
палало місто у кварталах.
В повітрі – дим з вогнем навпіл,
і люд нажаханий в підвалах.

За залпом залп в імлу цупку
гатили «Гради» неупинно,
а біля церкви нашвидку

Іван Потьомкін
2026.04.29 20:28
«Ти плачеш, Йоно? І за чим?
За цим кущем, який ти не садив?»
«Ні, не за цим, мій Боже».
«А за чим же?»
«Плачу, а варто б скорше вмерти, аніж далі жити...
Іще тоді, коли в китовім череві
Три дні й три безсонні ночі
Я пристрасно моливсь, щоб Ти мене

Артур Курдіновський
2026.04.29 19:31
Випльовує новатор гасло
сонети ж до яких не звик
на нього діють мов на чорта
часник

***

Дивлюсь у вибране, зітхаю...

Артур Сіренко
2026.04.29 12:33
Знову снилися мертві. Снилося, що я мушу бути на якійсь конференції по кубофутуризму. Заходжу в якийсь бароковий будинок: анфілади, мармурові сходи, скульптури Геракла в левовій шкурі, Гекати, Діани Вічноцнотливої, двері, що більш нагадують врата, потім з

Борис Костиря
2026.04.29 11:27
Не хочу в дзеркало дивитись,
Бо я себе не впізнаю.
Лиш хмара зяє, ніби витязь,
Мов усміх янгола в раю.

Я пізнаю свої глибини
У морі в штормах громових,
Коли торкається людини

Вячеслав Руденко
2026.04.29 10:34
Апельсинний Кратін*
Долучи до життя богомаза -
Фосфоричний коктейль,
Ніби збитий тертям цвіркунів,
В мармурових шпаринах
Достатньо мистецького сказу,
Апельсинний Кратін -
Драматург, що часу заяснів.

Тетяна Левицька
2026.04.29 10:08
Не дозволяй мені себе винити,
Я більше за життя його люблю!
Як небеса — отави соковиті,
І чуйну пісню з присмаком жалю.
Я так його кохаю, Боже! Нащо
Ти дав мені жагу земного щастя,
Аби міняла волю на кайдани?
Його любити я не перестану.

Віктор Кучерук
2026.04.29 07:10
Мов сонця промінь із туману,
З'явився спогад про кохану,
Яку з глибокої могили
Я повертати вже знесилів,
Адже, немов жіноча рима,
В моїх думках щомить незримо
Тремтить, колишеться, тріпоче
Вона й забутися не хоче...

хома дідим
2026.04.28 21:06
о так до ітаки
у напрямку линуть
одіссеї чи амфори
руни і тіні
безпілотні літаючі
пилососи усякі
бо там є ставки
є синки телемахи

Тетяна Левицька
2026.04.28 19:57
Дорогий Артуре, сердечно тебе вітаю зі вступом в Національну спілку письменників України! Дуже пишаюся тобою і тим, що Ярослав Чорногуз і я дали тобі рекомендації, бо ти вартий того, щоб бути членом спільчанської родини. Твоя поезія викликає трепет в душі

Костянтин Ватульов
2026.04.28 19:00
Далеко-далеко, де всюди вирують густі аромати сандалу,
Де сонце липким амарилісом ніжно цвіте у блакитній безодні,
Рожеві фламінго неспішно здіймаються прямо у зграю загальну,
Над горами рваними довго кружляють в повітрі легкі й невгамовні.

Далеко-

Охмуд Песецький
2026.04.28 16:09
Незатійливо сонце пливе
Зорянистого неба дугою,
І розкішшя своє світлове
Зігріваючи перед собою.

У зеніті щоденних висот,
У сліпучому образі диска
Це життя зоресвітній оплот

Володимир Невесенко
2026.04.28 15:25
Вічний сум на образах.
Гріб дитячий на ослоні.
Мати стомлена в сльозах
над застиглим тілом доні:

«Вибач, пташечко, мені,
не зростила тебе мати...
Дні скінчилися земні,

Вячеслав Руденко
2026.04.28 11:33
Човни з очерету! Волхви на човнах! -
Рятуйте світи від наруги -
В сльоті палітурні ворони летять
І дві паперові папуги!

Волхви безупинно вітають сльоту,
Хто ж їм заборонить вітаться*,
В крисанях із хутра в добу золоту,
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Дитячої Творчості Центр
2026.04.29

Ян Вікторія А Вікторія
2026.04.23

Макс Катинський
2026.04.22

Лія Ланер
2026.04.18

Оксана Алексеєва
2026.04.14

Костянтин Ватульов
2026.04.02

Олеся ніжна
2026.03.31






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Ігор Міф Маковійчук (1967) / Вірші

 * * *




Найвища оцінка Олеся Овчар 5.5 Любитель поезії / Майстер-клас
Найнижча оцінка Ярослав Нечуйвітер 5.25 Майстер-клас / Майстер-клас

      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2009-10-02 09:15:55
Переглядів сторінки твору 5820
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: Любитель поезії
* Народний рейтинг 4.720 / 5.4  (4.828 / 5.41)
* Рейтинг "Майстерень" 4.489 / 5.25  (4.600 / 5.27)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.731
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні
Конкурси. Теми Конкурс «Поетичні Майстерні - ІІ півріччя 2009»
Автор востаннє на сайті 2014.04.02 16:55
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олеся Овчар (Л.П./М.К.) [ 2009-10-02 09:39:20 ]
Дуже гарні і близькі образи. Як на мене, навіть несподівані повороти сюжети. Сподобалось!!! 5.5


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ігор Міф Маковійчук (Л.П./Л.П.) [ 2009-10-02 09:53:47 ]
Вдячний, що завітали, Олесю. Досі під враженням Ваших Осені і Вітру. В цому ж творі хотів показати трагедію "одинокості удвох".


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олеся Овчар (Л.П./М.К.) [ 2009-10-04 01:36:11 ]
Дуже гарний образ "одинокість удвох". Ну-у-у.
Не гарний... Літературно-філософськи-гарний! :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
(Л.П./Л.П.) [ 2009-10-02 09:59:34 ]
Дуже гарний, цікавий за змістом вірш, пане Ігоре.=) Яскраво передані душевні переживання... Скажіть (вже й я до ритму причепилася=))), у третій строфі, другий рядок не треба трошки якось підправити?

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ігор Міф Маковійчук (Л.П./Л.П.) [ 2009-10-02 10:28:42 ]
Вдячний, що завітали, Сашунь! Щось ніби і є. Воно все ще редагується до нової збірки. До кінця дня зміню, прослідкуйте (просто для Вас (і дуже радий за зауваження, то вже є творчий ріст!)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
(Л.П./Л.П.) [ 2009-10-02 11:11:46 ]
Обов"язково прослідкую.=)))

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мирон Шагало (Л.П./Л.П.) [ 2009-10-02 10:36:07 ]
А мені, як завше, хотілося б хоча б якогось промінчика надії... Але сам вірш чудовий. До речі, пане Ігор, ви є серед моїх найулюбленіших на цьому сайті, бо вмієте зворушувати не лише розум, а й серце.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ігор Міф Маковійчук (Л.П./Л.П.) [ 2009-10-02 10:54:19 ]
О, пане Мирон, то вже Ви мене зворушили. Щиро вдячний. "Промінчики" будуть, врешті вже є, пізніше опублікую. Тему "Він і Вона" досліджую віддавна. В даному творі - трагедія одинокості удвох. Зараз підшукаю щось із промінчиком. Якщо згодні, прослідкуйте.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Микола Левандівський (Л.П./Л.П.) [ 2009-10-02 11:09:28 ]
Гарна цілісна композиція! Дуже сподобалося і припало до душі.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ігор Міф Маковійчук (Л.П./Л.П.) [ 2009-10-02 12:15:48 ]
Щиро вдячний за увагу, п.Миколо.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
(Л.П./Л.П.) [ 2009-10-02 11:13:00 ]
От!=) Уже є.=)))

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Патара Бачія (Л.П./Л.П.) [ 2009-10-02 14:31:20 ]
Дуже сподобався Ваш твір, пане Ігорю.З невеличкою родзинкою смутку...

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ігор Міф Маковійчук (Л.П./Л.П.) [ 2009-10-02 14:47:48 ]
Щиро вдячний, що завітали. По суті там величезна трагедія, як особистого так суспільного. А пережити то...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Наталя Дитиняк (Л.П./М.К.) [ 2009-10-09 23:32:25 ]
В Вас надзвичайно теплі вірші, пане Ігорю. І з Вашого легкого пера трагедії здаються не такими вже й болісними. Але тим не менше за цією легкістю відчувається все пережите.
Дякую за хорошого вірша.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ігор Міф Маковійчук (Л.П./Л.П.) [ 2009-10-12 11:56:22 ]
Щиро вдячний і вражений глибиною розуміння. Якось аж розгубився. Міфічно бажаю Вам добра, світла і Господньої опіки.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Нечуйвітер (М.К./М.К.) [ 2009-10-12 12:24:09 ]
Вітаю, земляче Міфе.
Добрий твір ти виставив, є над чим подумати.
технічні зауваги все ж є :)
1. Й СПоконвік - Споконвік? - звучить краще, ніц не втрачено.
2. В СТарім парку - те ж саме, крім того на початку вже звучав той старий парк. Можливо, тоді варто подбати про милозвучність? Щось на кшталт:
Десь у парку між станцій метро... - спробуй прочитати обидва варіанти.
3. – Нас чекають, ходім, обмаль часу. - тут певна несподіванка для читача, бо перед тим було написано:
Він сидів у задумі один.
А хто ж тоді автор прямої мови - це зовсім не зрозуміло з тексту - добре б то поправити.
4. Фальш – усмішка, відвертість – образа. - загалом добрий рядок сам по собі, об`ємний, але його звязок з наступним якийсь різкуватий тут, як на мене.
Пробач, якщо дістав. Проте для збірки такі думки будуть корисними, нє?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ігор Міф Маковійчук (Л.П./Л.П.) [ 2009-10-12 15:28:42 ]
Ясна річ, тим паче все по ділу. Про "діставання" й гадки нема. Навпаки - то суперовий майстер-клас. Ще поміркую. Після першої збірки (літредактор Микола Близнюк) реакція на конструктивні зауваження цілком спокійна і нормальна. Вдячний за співучасть, Ярославе. Шаную і поважаю.