ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

хома дідим
2026.10.27 23:18
про що було воно тоді
коли життя світліш одверте
із відчуттями холодів
ставало загадково стерпним
відбитком на віконній шибці
у місті наче іншим ледь
з його скарбами у крамницях
в очах доросліших дітей

Світлана Пирогова
2026.10.27 21:29
Шарудить ще...знеможене листя кленове,
Хоч ввібрало у собі іржавість буття.
Лиш почути б твоє сокровенності слово,
Що дозріє глибинно з саков почуття.

Певно, тихо з дощем над оголеним кленом,
Де розхристана правда бентежних років,
Віднайдеш для св

Вячеслав Руденко
2026.10.27 17:19
Сни стрімкі, недавні, полохливі,
Степові, між вогкого піску, —
Баби вапнякові пустотливі,
Коники руді на колоску.

Кураю вирують перші квіти,
Ночви начиняють для добра,
Погляди грайливі, ніби діти,

Ігор Шоха
2026.10.27 15:53
Кебеті можна дорікнути
не раз на нашому віку,
що важко ув’язати сутні
причини й наслідки майбутні,
«та ясно, навіть, їжаку» –
організатори кориди
це «їхні воші й наші гниди»
у божевільному краю,

Борис Костиря
2026.10.27 13:24
Самотня вишня край паркану
Цвіте, та цвіт її новий.
Мов наречену з-за туману,
Її украв неситий змій.

Краса беззахисна, могутня
І пробиває мур тюрми.
Самі криваві, люті гуни

Віктор Кучерук
2026.10.27 06:09
Прибоєм днів утомлені роки
В минулому осіли, наче в мулі
Піску дрібні крупини затонулі
Чи в голові старі якісь думки.
Завжди шліфує грані самоти
Ріка життя, яка не знає спину
І вимиває кожної хвилини
Усе, що зміг чомусь уберегти.

Артур Сіренко
2026.10.26 23:08
Ніщо не намарне.
Я здогадався про це,
Але мовчав,
Бо осінь надто відверта,
Бо бронзовий ніж жовтня
Розтинає хлібину парадоксів,
Шал теплих днів
Холоне скипілим чайником

Іван Потьомкін
2026.10.26 19:16
Як плинуть сльози, хустинкою їх витирають,
Як кров тече, з губками поспішають,
Але як дух сочиться під тиском,
Не біжать одразу з рукою щирою,
Допоки Господь сам не витре
Блискавки блиском.
-Тоді лиш допіру.

хома дідим
2026.10.26 19:13
що ви читаєте
мій принце
слова слова слова
а зрештою чому би
не читати
звичайніші
чи зовсім непрості
пригоди слів

Борис Костиря
2026.10.26 18:21
Коли поїду я із цих країв,
Залишу три сльозини в чистім полі,
Залишу смуток луків і роїв,
Рубці і шрами довгої неволі.
Поїду в невідомість назавжди.
Від спогадів розірвані валізи.
Поїду від руйновища, біди,
Від жесту неповторної маркізи.

Артур Курдіновський
2026.10.26 16:51
Перетвори мій вірш на попіл чорний,
Розвій рядки над містом кам'яним.
Нехай і далі резонують горни
Зі скрипками тонкими. Псевдонім
Здається недоречним і потворним
У порівнянні з іменем моїм.

Плювати на часи важкі, буремні!

Борис Костиря
2026.10.26 13:45
Лягаючи о третій ночі,
Уже не виспишся ніяк,
Вдивляючись у сни пророчі,
Шукаючи чужий маяк.

Подивишся у лик безсоння,
В його пропечене чоло,
Шукаючи в гаю осоння

Ігор Шоха
2026.10.26 08:57
Коли народ очолюють балбеси,
то владі і народу гріш ціна,
не буде ні зростання, ні прогресу
і не питай-те, – а чия вина...
а згадуй-те, що «раяв сатана
на лісапеті» і віщала преса,
яким баригам вигідна війна.
А в кого меркантильні інтерес

Віктор Кучерук
2026.10.26 06:35
Мете по вулиці безлюдній
Опале листя вітровій,
А те лише шурхоче нудно,
В сумній покірності своїй.
І так від рання до смеркання
Кружляє, шурхає, мигтить, -
Не рветься в сутінках туманних
Осіннього прощання мить.

Володимир Бойко
2026.10.25 23:51
У російському місті Коврові
Є фанати сергія лаврова.
Там виводять щодня
В сквер сумного коня
І корову у місті Коврові.

Монумент спорудили в Ростові,
Президенту московському вові.

Віктор Насипаний
2026.10.25 23:05
Хапає знов мене дорога, наче здобич.
Кудись штовхає час - думок сліпий погонич.
Хоч вороння пророчить нині зимну днину,
Ховаю острах, наче спійману рибину.
Ялин зелені дзвони сум хитають в серці,
А шлях, як сильна течія, мов нервів скерцо.
Гойдає не
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Микола Діденко Сухоцвіт
2026.10.27

Оксана Стемковська
2026.10.19

Йа Власне
2026.10.17

Єгор Мельниченко
2026.10.12

Олег Гелолев
2026.10.08

Михайло Укран
2026.10.08

Ольга Береза
2026.09.08






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Ігор Міф Маковійчук (1967) / Вірші

 * * *




Найвища оцінка Олеся Овчар 5.5 Любитель поезії / Майстер-клас
Найнижча оцінка Ярослав Нечуйвітер 5.25 Майстер-клас / Майстер-клас

    •   Можлива допомога "Майстерням"


• Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

• Про оцінювання     • Зв'язок із адміністрацією     • Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2009-10-02 09:15:55
Переглядів сторінки твору 6180
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: Любитель поезії
* Народний рейтинг 4.720 / 5.4  (4.828 / 5.41)
* Рейтинг "Майстерень" 4.489 / 5.25  (4.600 / 5.27)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.731
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні
Конкурси. Теми Конкурс «Поетичні Майстерні - ІІ півріччя 2009»
Автор востаннє на сайті 2014.04.02 16:55
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олеся Овчар (Л.П./М.К.) [ 2009-10-02 09:39:20 ]
Дуже гарні і близькі образи. Як на мене, навіть несподівані повороти сюжети. Сподобалось!!! 5.5


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ігор Міф Маковійчук (Л.П./Л.П.) [ 2009-10-02 09:53:47 ]
Вдячний, що завітали, Олесю. Досі під враженням Ваших Осені і Вітру. В цому ж творі хотів показати трагедію "одинокості удвох".


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олеся Овчар (Л.П./М.К.) [ 2009-10-04 01:36:11 ]
Дуже гарний образ "одинокість удвох". Ну-у-у.
Не гарний... Літературно-філософськи-гарний! :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
(Л.П./Л.П.) [ 2009-10-02 09:59:34 ]
Дуже гарний, цікавий за змістом вірш, пане Ігоре.=) Яскраво передані душевні переживання... Скажіть (вже й я до ритму причепилася=))), у третій строфі, другий рядок не треба трошки якось підправити?

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ігор Міф Маковійчук (Л.П./Л.П.) [ 2009-10-02 10:28:42 ]
Вдячний, що завітали, Сашунь! Щось ніби і є. Воно все ще редагується до нової збірки. До кінця дня зміню, прослідкуйте (просто для Вас (і дуже радий за зауваження, то вже є творчий ріст!)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
(Л.П./Л.П.) [ 2009-10-02 11:11:46 ]
Обов"язково прослідкую.=)))

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мирон Шагало (Л.П./Л.П.) [ 2009-10-02 10:36:07 ]
А мені, як завше, хотілося б хоча б якогось промінчика надії... Але сам вірш чудовий. До речі, пане Ігор, ви є серед моїх найулюбленіших на цьому сайті, бо вмієте зворушувати не лише розум, а й серце.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ігор Міф Маковійчук (Л.П./Л.П.) [ 2009-10-02 10:54:19 ]
О, пане Мирон, то вже Ви мене зворушили. Щиро вдячний. "Промінчики" будуть, врешті вже є, пізніше опублікую. Тему "Він і Вона" досліджую віддавна. В даному творі - трагедія одинокості удвох. Зараз підшукаю щось із промінчиком. Якщо згодні, прослідкуйте.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Микола Левандівський (Л.П./Л.П.) [ 2009-10-02 11:09:28 ]
Гарна цілісна композиція! Дуже сподобалося і припало до душі.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ігор Міф Маковійчук (Л.П./Л.П.) [ 2009-10-02 12:15:48 ]
Щиро вдячний за увагу, п.Миколо.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
(Л.П./Л.П.) [ 2009-10-02 11:13:00 ]
От!=) Уже є.=)))

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Патара Бачія (Л.П./Л.П.) [ 2009-10-02 14:31:20 ]
Дуже сподобався Ваш твір, пане Ігорю.З невеличкою родзинкою смутку...

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ігор Міф Маковійчук (Л.П./Л.П.) [ 2009-10-02 14:47:48 ]
Щиро вдячний, що завітали. По суті там величезна трагедія, як особистого так суспільного. А пережити то...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Наталя Дитиняк (Л.П./М.К.) [ 2009-10-09 23:32:25 ]
В Вас надзвичайно теплі вірші, пане Ігорю. І з Вашого легкого пера трагедії здаються не такими вже й болісними. Але тим не менше за цією легкістю відчувається все пережите.
Дякую за хорошого вірша.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ігор Міф Маковійчук (Л.П./Л.П.) [ 2009-10-12 11:56:22 ]
Щиро вдячний і вражений глибиною розуміння. Якось аж розгубився. Міфічно бажаю Вам добра, світла і Господньої опіки.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Нечуйвітер (М.К./М.К.) [ 2009-10-12 12:24:09 ]
Вітаю, земляче Міфе.
Добрий твір ти виставив, є над чим подумати.
технічні зауваги все ж є :)
1. Й СПоконвік - Споконвік? - звучить краще, ніц не втрачено.
2. В СТарім парку - те ж саме, крім того на початку вже звучав той старий парк. Можливо, тоді варто подбати про милозвучність? Щось на кшталт:
Десь у парку між станцій метро... - спробуй прочитати обидва варіанти.
3. – Нас чекають, ходім, обмаль часу. - тут певна несподіванка для читача, бо перед тим було написано:
Він сидів у задумі один.
А хто ж тоді автор прямої мови - це зовсім не зрозуміло з тексту - добре б то поправити.
4. Фальш – усмішка, відвертість – образа. - загалом добрий рядок сам по собі, об`ємний, але його звязок з наступним якийсь різкуватий тут, як на мене.
Пробач, якщо дістав. Проте для збірки такі думки будуть корисними, нє?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ігор Міф Маковійчук (Л.П./Л.П.) [ 2009-10-12 15:28:42 ]
Ясна річ, тим паче все по ділу. Про "діставання" й гадки нема. Навпаки - то суперовий майстер-клас. Ще поміркую. Після першої збірки (літредактор Микола Близнюк) реакція на конструктивні зауваження цілком спокійна і нормальна. Вдячний за співучасть, Ярославе. Шаную і поважаю.