ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Микола Дудар
2025.10.27 09:17
Крок за кроком
Крок за кроком… Слово в слово
Нога в ногу… свій маршрут
Лиш малесенька обмова:
Вони там, а я ще тут…
В кожнім ритмі музиченьки
В кожнім подиху вітри
Не такий щоб я маленький
Але, звісно, до пори…

Світлана Пирогова
2025.10.27 08:32
Крихкі і зболені бредуть надії
Накрила ніч все темною габою,
Гуляє вітер одиноким звіром.
А чи зустрінемось іще з тобою?
Лойовий каганець тріщить, мов віра.

Ми якось розійшлися по-англійськи,
Немов блукаємо у мутнім меві,
А почуттів ще теплий гріє ліжник,

Віктор Кучерук
2025.10.27 06:13
Десна
Споконвіку невдержима,
Жвава, осяйна, -
Грає хвилями дзвінкими
Гомінка Десна.
Неглибока, неширока,
Має стільки сил,
Що розрізує потоком
Світлий виднокіл.

Ірина Білінська
2025.10.27 00:05
***
Рідне Слово моє —
ти і слабкість, і сила.
Ти і сонце розпечене,
і пустота.
Ти даруєш політ
моїм раненим крилам,
у простори нові
прочиняєш врата.

С М
2025.10.26 22:22
Циганські очі (The Jimi Hendrix Experience)
мов на мене раптом навели туман
я циганські очі покохав
циганські очі покохав о так

ей
циганко

на самоті усівшись біля вогнища

Борис Костиря
2025.10.26 21:36
Спекотне літо
Це дуже спекотне літо,
Як втілене пекло землі.
І висохле море в молитві
Не вмістить нові кораблі.

Це дуже спекотне літо
Спалило вселенські думки.
І янгол упав із орбіти,

Іван Потьомкін
2025.10.26 21:12
КОРНІЙ
Зазвичай блукати там, де тільки заманеться (Що взяти з того, в кого не всі дома?), Зійшов Корній на гору край села І бачить куряву, і незвичний гуркіт чує. «Ти староста?–гукнув передній з мотоциклу.- А де ж обіцяні хліб-сіль?» «Та ж хліб ми вже здал

Вячеслав Руденко
2025.10.26 18:54
Протяги часу
Був лицарський сон і минув непорядний,
Був панцир із мушлі і голос ошатний,
Була попередня історій гомілка -
Кошлата як кішка, тремтлива як бджілка.
Пропали без вісті далеке і доля,
Пробуджені хвилі, солодка сваволя.
Втекли!
Захо

Володимир Бойко
2025.10.26 17:41
Без моралізаторства (За мотивами Бориса Костирі)
Вона поїхала у далеч невідому –
Не витримавши жаху самоти.
Коли під сорок і сама удома
Із розуму так важко не зійти.

А хто він там – інтелігент чи бидло,
Що меле душу вщент, немов тартак…
Насамперед кохання. Й неважливо,

Сергій СергійКо
2025.10.26 16:29
Не відчув
Не відчув він тепла середземних країн,
Незнайомі Берлін, Люксембург.
Що Брюссель чи Париж – навіть Києвом він
Не блукав, та й ніколи не був!
Засмагав він під сонцем донецьких степів,
Соледар у підвалах вивчав.
Хоч за віком було йому 20 років –
Ще к

Ніна Виноградська
2025.10.26 15:27
До сьомого коліна
Прадавнина з мого роду) 1 Повертався солдат зі служби у далекому Петербурзі в шістдесятих роках дев’ятнадцятого століття. Їхав на коні, бачив навкруг вишневу заметіль і радів, що йо

Євген Федчук
2025.10.26 15:13
Бій біля Гайворона 20 жовтня 1668 року
Сидять в корчмі над шляхом козаки.
Димлять їх люльки, що аж ріже очі.
Корчмар до них підходить неохоче,
Бо вже добряче випили-таки.
Як козак випив, краще не чіпать,
Бо з’їздить кулацюгою у вухо.
Чи й шаблею… Нікого не послуха.
Отож корчмар, аби не

Володимир Ляшкевич
2025.10.26 14:35
Симфонія природи
І на останок зникнуть обрії і далі,
і твердю висушеному єству, в запалі
ще усього минулого свого,- як води -
спадуть, відкриються забутні насолоди.

Пребудь, хоча б тепер, у дійснім світі!
Почуйся птахою, щасливим квітом в житі,
стрімкою рибою у о

Тетяна Левицька
2025.10.26 06:06
Ридала мати...
Ридала мати: «Вбили сина!»
І проклинала Україну,
І рвала коси на собі.
Колола серце гостра голка,
В труні лежав її Миколка,
В якого очі голубі.

«Тебе ж, — волала рідна мати, —

Віктор Кучерук
2025.10.26 05:33
* * *
У могилах, у руїнах
Рідна сторона, -
Кривду робить Україні
Проклята війна.
Вбивства, болі та страждання,
Де б я не ходив, -
Не існує заклинання
В світі од біди.

Микола Дудар
2025.10.26 00:27
"Моя хата скраю"
Не все в цім світі українське…
З найважливіших запитань
Чому на смак, як мед, злодійське
І в шані виблядки і срань…
Чому нарід шанує панство
Можливо досить а, нарід?
Суцільно виключно зухвальство
Ми ж — джерело своїх же бід…
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів


Поетичні Майстерні



 Нові автори (Поезія):

Лев Маркіян
2025.10.20

Федір Александрович
2025.10.01

Ірина Єфремова
2025.09.04

Сергій СергійКо
2025.08.31

Анастасія Волошина
2025.08.13

Василь Пастернак
2025.08.04

Олександра Філь
2025.07.17






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія





  Вірші, проза, аналітика, огляди
Автори / Ігор Міф Маковійчук (1967) / Вірші

 * * *
...
перейти до тексту твору




Найвища оцінка Олеся Овчар 5.5 Любитель поезії / Майстер-клас
Найнижча оцінка Ярослав Нечуйвітер 5.25 Майстер-клас / Майстер-клас

    •   Можлива допомога "Майстерням"


• Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter
• Про оцінювання     • Зв'язок із адміністрацією     • Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)



Про публікацію
Дата публікації 2009-10-02 09:15:55
Переглядів сторінки твору 5656
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: Любитель поезії
* Народний рейтинг 4.720 / 5.4  (4.828 / 5.41)
* Рейтинг "Майстерень" 4.489 / 5.25  (4.600 / 5.27)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.731
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні
Конкурси. Теми Конкурс «Поетичні Майстерні - ІІ півріччя 2009»
Автор востаннє на сайті 2014.04.02 16:55
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олеся Овчар (Л.П./М.К.) [ 2009-10-02 09:39:20 ]
Дуже гарні і близькі образи. Як на мене, навіть несподівані повороти сюжети. Сподобалось!!! 5.5


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ігор Міф Маковійчук (Л.П./Л.П.) [ 2009-10-02 09:53:47 ]
Вдячний, що завітали, Олесю. Досі під враженням Ваших Осені і Вітру. В цому ж творі хотів показати трагедію "одинокості удвох".


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олеся Овчар (Л.П./М.К.) [ 2009-10-04 01:36:11 ]
Дуже гарний образ "одинокість удвох". Ну-у-у.
Не гарний... Літературно-філософськи-гарний! :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
(Л.П./Л.П.) [ 2009-10-02 09:59:34 ]
Дуже гарний, цікавий за змістом вірш, пане Ігоре.=) Яскраво передані душевні переживання... Скажіть (вже й я до ритму причепилася=))), у третій строфі, другий рядок не треба трошки якось підправити?

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ігор Міф Маковійчук (Л.П./Л.П.) [ 2009-10-02 10:28:42 ]
Вдячний, що завітали, Сашунь! Щось ніби і є. Воно все ще редагується до нової збірки. До кінця дня зміню, прослідкуйте (просто для Вас (і дуже радий за зауваження, то вже є творчий ріст!)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
(Л.П./Л.П.) [ 2009-10-02 11:11:46 ]
Обов"язково прослідкую.=)))

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мирон Шагало (Л.П./Л.П.) [ 2009-10-02 10:36:07 ]
А мені, як завше, хотілося б хоча б якогось промінчика надії... Але сам вірш чудовий. До речі, пане Ігор, ви є серед моїх найулюбленіших на цьому сайті, бо вмієте зворушувати не лише розум, а й серце.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ігор Міф Маковійчук (Л.П./Л.П.) [ 2009-10-02 10:54:19 ]
О, пане Мирон, то вже Ви мене зворушили. Щиро вдячний. "Промінчики" будуть, врешті вже є, пізніше опублікую. Тему "Він і Вона" досліджую віддавна. В даному творі - трагедія одинокості удвох. Зараз підшукаю щось із промінчиком. Якщо згодні, прослідкуйте.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Микола Левандівський (Л.П./Л.П.) [ 2009-10-02 11:09:28 ]
Гарна цілісна композиція! Дуже сподобалося і припало до душі.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ігор Міф Маковійчук (Л.П./Л.П.) [ 2009-10-02 12:15:48 ]
Щиро вдячний за увагу, п.Миколо.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
(Л.П./Л.П.) [ 2009-10-02 11:13:00 ]
От!=) Уже є.=)))

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Патара Бачія (Л.П./Л.П.) [ 2009-10-02 14:31:20 ]
Дуже сподобався Ваш твір, пане Ігорю.З невеличкою родзинкою смутку...

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ігор Міф Маковійчук (Л.П./Л.П.) [ 2009-10-02 14:47:48 ]
Щиро вдячний, що завітали. По суті там величезна трагедія, як особистого так суспільного. А пережити то...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Наталя Дитиняк (Л.П./М.К.) [ 2009-10-09 23:32:25 ]
В Вас надзвичайно теплі вірші, пане Ігорю. І з Вашого легкого пера трагедії здаються не такими вже й болісними. Але тим не менше за цією легкістю відчувається все пережите.
Дякую за хорошого вірша.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ігор Міф Маковійчук (Л.П./Л.П.) [ 2009-10-12 11:56:22 ]
Щиро вдячний і вражений глибиною розуміння. Якось аж розгубився. Міфічно бажаю Вам добра, світла і Господньої опіки.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Нечуйвітер (М.К./М.К.) [ 2009-10-12 12:24:09 ]
Вітаю, земляче Міфе.
Добрий твір ти виставив, є над чим подумати.
технічні зауваги все ж є :)
1. Й СПоконвік - Споконвік? - звучить краще, ніц не втрачено.
2. В СТарім парку - те ж саме, крім того на початку вже звучав той старий парк. Можливо, тоді варто подбати про милозвучність? Щось на кшталт:
Десь у парку між станцій метро... - спробуй прочитати обидва варіанти.
3. – Нас чекають, ходім, обмаль часу. - тут певна несподіванка для читача, бо перед тим було написано:
Він сидів у задумі один.
А хто ж тоді автор прямої мови - це зовсім не зрозуміло з тексту - добре б то поправити.
4. Фальш – усмішка, відвертість – образа. - загалом добрий рядок сам по собі, об`ємний, але його звязок з наступним якийсь різкуватий тут, як на мене.
Пробач, якщо дістав. Проте для збірки такі думки будуть корисними, нє?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ігор Міф Маковійчук (Л.П./Л.П.) [ 2009-10-12 15:28:42 ]
Ясна річ, тим паче все по ділу. Про "діставання" й гадки нема. Навпаки - то суперовий майстер-клас. Ще поміркую. Після першої збірки (літредактор Микола Близнюк) реакція на конструктивні зауваження цілком спокійна і нормальна. Вдячний за співучасть, Ярославе. Шаную і поважаю.