ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Віктор Кучерук
2025.09.30 09:11
Позбивав до крові ноги,
Бо вернув, куди не слід
І приводили дороги
Тільки в гущу різних бід.
Наче маятник, невпинно
Коливався з боку в бік, -
Не дивився на годинник
І рокам утратив лік.

М Менянин
2025.09.30 00:24
На часі характер козачий
та гомін в народі ходячий,
де влучне нагальне слівце
всім правду говорить про це.
Вставай на молитву, народе,
це теж, тільки в Дусі, городи –
проси, сповідаючи гріх,
за рідних і близьких своїх.

Борис Костиря
2025.09.29 22:17
Телефон, викинутий у плесо озера,
ніби потонула під водою
Атлантида. Скільки болю і відчаю
пішло під воду! Що змушує
різко кинути телефон
невідомо куди, у прірву?
Це невмотивований імпульс,
який пробігає тілом.

Іван Потьомкін
2025.09.29 20:23
Скаржились ангели на Господа Бога, що Він потурає Ізраїлю. «Якже Мені не потурати тому,- одповів Всевишній,- кому Я наказав: «Їж і будеш ситий і наситишся, і поблагословиш Господа, Бога твого, у тім добрім Краї, що дав Він тобі» («Повторення Закону», 8:1

Сергій СергійКо
2025.09.29 16:23
Ми отруєні власним авто –
Його швидкістю пересування.
Без авто ми вже майже ніхто –
Це і вирок, і щире зізнання.
Відійшли стародавні часи.
На коняці не їздять по справах.
Ніби Усик зібрав пояси,
Виростаєм у власних уявах,

Іван Потьомкін
2025.09.29 12:42
З літами охочіш розмовлять мені
із немовлятами, аніж з дорослими.
Ну, що почуєш од дорослих?
Скарги на життя:
Податки й ціни скачуть, мов зайці...
Дедалі більше даються взнаки хвороби...
Клімат міняється на гірше...
А з немовлятами якже простіш!

Юрій Гундарєв
2025.09.29 09:32
вересня ми згадуємо одну з найтрагічніших сторінок в історії людства - 84-ту річницю трагедії Бабиного Яру,
де було вбито близько 150 тисяч невинних людей…

Це мій друг Фіма,
літні сандалі…
Зустрілись очима,
проходить далі.

Володимир Бойко
2025.09.28 23:30
Імперське мислення просто так не вивітрюється – воно вибивається із голови разом із мізками. У московитів слова «раб», «рабство», «работа» – немовби з одного кореня. Казки про кощія безсмертного полюбляють пристаркуваті диктатори. Велич великих

Борис Костиря
2025.09.28 22:26
Краса, схована в сірий,
невиразний одяг,
стирається під дією часу,
стає одноманітною.
Що залишається від колишнього
пульсування, буйства водограю?
Краса обростає жиром,
ніби непотрібною бронею,

Іван Потьомкін
2025.09.28 19:24
Поцілунок в івриті й зброя
Позначені одною й тою ж літерою – Нун,
Якою починається ще й перемога – Ніцахон.
І є в тім логіка житейська, бо й справді:
За поцілунком безгрішна починається любов,
А не кохання тимчасове, як осоружний вітер.
Отож, цілунк

Євген Федчук
2025.09.28 19:18
Син увечері прийшов та й спитав у тата:
- Взяв оце читати книжку я у дядька Гната.
Там історії про те, як колись жилося,
Нашим предками з ким колись воювать прийшлося.
Згадувалась там також Куликовська битва,
Де московським князем був хан Мамай розби

Віктор Насипаний
2025.09.28 18:33
Так буває чомусь не раз –
У житті ми то вниз, то вгору.
І важливо завжди якраз,
Щоби був хтось надійний поруч.
---------------
Скільки доля відмірить путь?
Не страшить ні печаль, ні старість.
Коли двоє життям ідуть,

С М
2025.09.28 16:19
чуєш а ну глянь за вікно а що діється
о слухай та дощ
надворі дощить ото маєш
а не морочся тим
все буде собі якось іще
настає щось прекрасне тямиш
кайфуй собі у похмурий день
ей ей я чув тебе друзяко падай кайфуй

Сергій СергійКо
2025.09.28 14:11
Відірвати планують руку.
Пропонують протез натомість
І щоб – розпачу ані звуку,
Зараз вимкнемо вам свідомість.
“Поступитися”- кажуть, – “треба”!
І зі скальпелем всі у чергу.
“Он ще друга, дивись, у тебе”–
І вже сіли на шию зверху.

Світлана Пирогова
2025.09.28 13:41
Осіння тиша барви розливає,
І прохолода обіймає ранки.
А вересень готує склянку чаю,
Міркує, творить з листя витинанки.

Аквамарином ваблять небокраї.
Троянди пишні квітнуть біля ґанку.
Осіння тиша барви розливає,

Віктор Кучерук
2025.09.28 12:23
Цілоденно понад нами,
Всюди сіючи далі, -
Поодинці і клинами
Відлітають журавлі.
Летючи у вічний вирій,
Тужно звуки видають
Про бажання жити в мирі,
Про земну коротку путь...
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Ірина Єфремова
2025.09.04

Сергій СергійКо
2025.08.31

Анастасія Волошина
2025.08.13

Василь Пастернак
2025.08.04

Олександра Філь
2025.07.17

Сергій Святковський
2025.06.27

Рембрі Мон
2025.06.07






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Ігор Міф Маковійчук (1967) / Вірші

 * * *
Непомітно зотліла цигарка.
Між завмерлих у часі годин.
У старому, забутому парку
Він сидів у задумі один.

Друзі всі в номерах телефонів.
Дім, робота – зупинки метро.
Блідозорі полони безсоння.
Лампа, аркуш, вино і перо.

Фальш – усмішка, відвертість – образа.
Промайнула чужою Вона.
– Нас чекають, ходім, обмаль часу.
Дім, дві долі, а поміж – стіна…

Він пішов у тривожній задумі.
Й споконвік не спитає ніхто
Про його нерозділені думи
В старім парку між станцій метро.

1996р.





Найвища оцінка Олеся Овчар 5.5 Любитель поезії / Майстер-клас
Найнижча оцінка Ярослав Нечуйвітер 5.25 Майстер-клас / Майстер-клас

      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2009-10-02 09:15:55
Переглядів сторінки твору 5622
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: Любитель поезії
* Народний рейтинг 4.720 / 5.4  (4.828 / 5.41)
* Рейтинг "Майстерень" 4.489 / 5.25  (4.600 / 5.27)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.731
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні
Конкурси. Теми Конкурс «Поетичні Майстерні - ІІ півріччя 2009»
Автор востаннє на сайті 2014.04.02 16:55
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олеся Овчар (Л.П./М.К.) [ 2009-10-02 09:39:20 ]
Дуже гарні і близькі образи. Як на мене, навіть несподівані повороти сюжети. Сподобалось!!! 5.5


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ігор Міф Маковійчук (Л.П./Л.П.) [ 2009-10-02 09:53:47 ]
Вдячний, що завітали, Олесю. Досі під враженням Ваших Осені і Вітру. В цому ж творі хотів показати трагедію "одинокості удвох".


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олеся Овчар (Л.П./М.К.) [ 2009-10-04 01:36:11 ]
Дуже гарний образ "одинокість удвох". Ну-у-у.
Не гарний... Літературно-філософськи-гарний! :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
(Л.П./Л.П.) [ 2009-10-02 09:59:34 ]
Дуже гарний, цікавий за змістом вірш, пане Ігоре.=) Яскраво передані душевні переживання... Скажіть (вже й я до ритму причепилася=))), у третій строфі, другий рядок не треба трошки якось підправити?

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ігор Міф Маковійчук (Л.П./Л.П.) [ 2009-10-02 10:28:42 ]
Вдячний, що завітали, Сашунь! Щось ніби і є. Воно все ще редагується до нової збірки. До кінця дня зміню, прослідкуйте (просто для Вас (і дуже радий за зауваження, то вже є творчий ріст!)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
(Л.П./Л.П.) [ 2009-10-02 11:11:46 ]
Обов"язково прослідкую.=)))

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мирон Шагало (Л.П./Л.П.) [ 2009-10-02 10:36:07 ]
А мені, як завше, хотілося б хоча б якогось промінчика надії... Але сам вірш чудовий. До речі, пане Ігор, ви є серед моїх найулюбленіших на цьому сайті, бо вмієте зворушувати не лише розум, а й серце.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ігор Міф Маковійчук (Л.П./Л.П.) [ 2009-10-02 10:54:19 ]
О, пане Мирон, то вже Ви мене зворушили. Щиро вдячний. "Промінчики" будуть, врешті вже є, пізніше опублікую. Тему "Він і Вона" досліджую віддавна. В даному творі - трагедія одинокості удвох. Зараз підшукаю щось із промінчиком. Якщо згодні, прослідкуйте.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Микола Левандівський (Л.П./Л.П.) [ 2009-10-02 11:09:28 ]
Гарна цілісна композиція! Дуже сподобалося і припало до душі.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ігор Міф Маковійчук (Л.П./Л.П.) [ 2009-10-02 12:15:48 ]
Щиро вдячний за увагу, п.Миколо.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
(Л.П./Л.П.) [ 2009-10-02 11:13:00 ]
От!=) Уже є.=)))

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Патара Бачія (Л.П./Л.П.) [ 2009-10-02 14:31:20 ]
Дуже сподобався Ваш твір, пане Ігорю.З невеличкою родзинкою смутку...

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ігор Міф Маковійчук (Л.П./Л.П.) [ 2009-10-02 14:47:48 ]
Щиро вдячний, що завітали. По суті там величезна трагедія, як особистого так суспільного. А пережити то...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Наталя Дитиняк (Л.П./М.К.) [ 2009-10-09 23:32:25 ]
В Вас надзвичайно теплі вірші, пане Ігорю. І з Вашого легкого пера трагедії здаються не такими вже й болісними. Але тим не менше за цією легкістю відчувається все пережите.
Дякую за хорошого вірша.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ігор Міф Маковійчук (Л.П./Л.П.) [ 2009-10-12 11:56:22 ]
Щиро вдячний і вражений глибиною розуміння. Якось аж розгубився. Міфічно бажаю Вам добра, світла і Господньої опіки.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Нечуйвітер (М.К./М.К.) [ 2009-10-12 12:24:09 ]
Вітаю, земляче Міфе.
Добрий твір ти виставив, є над чим подумати.
технічні зауваги все ж є :)
1. Й СПоконвік - Споконвік? - звучить краще, ніц не втрачено.
2. В СТарім парку - те ж саме, крім того на початку вже звучав той старий парк. Можливо, тоді варто подбати про милозвучність? Щось на кшталт:
Десь у парку між станцій метро... - спробуй прочитати обидва варіанти.
3. – Нас чекають, ходім, обмаль часу. - тут певна несподіванка для читача, бо перед тим було написано:
Він сидів у задумі один.
А хто ж тоді автор прямої мови - це зовсім не зрозуміло з тексту - добре б то поправити.
4. Фальш – усмішка, відвертість – образа. - загалом добрий рядок сам по собі, об`ємний, але його звязок з наступним якийсь різкуватий тут, як на мене.
Пробач, якщо дістав. Проте для збірки такі думки будуть корисними, нє?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ігор Міф Маковійчук (Л.П./Л.П.) [ 2009-10-12 15:28:42 ]
Ясна річ, тим паче все по ділу. Про "діставання" й гадки нема. Навпаки - то суперовий майстер-клас. Ще поміркую. Після першої збірки (літредактор Микола Близнюк) реакція на конструктивні зауваження цілком спокійна і нормальна. Вдячний за співучасть, Ярославе. Шаную і поважаю.