ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Тетяна Левицька
2025.12.30 15:56
Безсоння з небом сам на сам
у серці лють пригріло,
та на поталу не віддам
лихому душу й тіло.

Ти хто такий, і звідкіля —
чорт з табакерки, наче?
Як носить праведна земля

Борис Костиря
2025.12.30 13:45
Коли вже звик до зими,
весна сприймається як травма.
Зима - це певна усталеність,
це скрижанілість свідомості,
коли на бурульках повисає
мудрість віків,
коли на полотнах снігу
пишуться поеми.

Олександр Сушко
2025.12.30 07:48
Антитеза

Білий аркуш паперу -
Дивочуд кистеперий,
Поле мінне. Там спалені нерви
В німоті нищать власні гріхи.

А каміння ще доста.

Володимир Бойко
2025.12.29 23:44
Війна – найогидніший засіб розширення територій, але нічого ефективнішого людство ще не вигадало. Історію України (за Винниченком) не можна читати без брому. Всуціль сфальшовану історію росії краще не читати взагалі. Путіфренія – тупикове відгалужен

Олександр Буй
2025.12.29 22:11
Коли світло здолає пітьму
І життя запалає зорею –
Ще когось поцілую, когось обійму,
Але ти вже не станеш моєю.

Коли Місяць на Землю впаде
І до неба злетять океани –
Все на світі тоді стане скрізь і ніде,

Юрко Бужанин
2025.12.29 14:56
Баба стогне третій день –
Мабуть, помирать зібралась.
Все болить та ще мігрень
Її люто доконала.

Дід у паніку упав,
Лікаря додому клика,
Щоб нарешті підказав

Борис Костиря
2025.12.29 13:44
Білий аркуш паперу -
як біле поле тиші,
як поле безгоміння,
німоти, покути,
поле збирання каміння,
поле переоцінки цінностей,
поле з упалими круками відчаю.
Що буде написано

Сергій Губерначук
2025.12.29 13:10
Чому з небес не впали оксамити?
Чому зірки, немов голівки цвяхів,?
тримають шлейф, земну частину ночі,
пришпиленим з космічною пітьмою?
і не згинаються, з орбіти не щезають,
аби був дунув день і північ скрасив день??

Два білі олені блищать очима в

Віктор Насипаний
2025.12.29 00:56
Питає вчителька: - Де був учора ти?
- Та на уроки йшов, але не зміг прийти.
До школи ліз, вернувсь, бо завірюха зла.
Що роблю крок вперед, то потім два назад.
Згадав, що ви казали в класі нам нераз:
Природа мудра, дбає, думає про нас.
Не наробіть

Олександр Сушко
2025.12.29 00:12
дружня пародія)

Кінець життя


Стукотять по черепу колеса
Напханих бедламом поїздів.
Ось тому я вию, наче песик,

Тетяна Левицька
2025.12.28 22:35
Небритої щоки торкнувся спокій,
вгортає рунами — душі мембрани.
Мій соколе, ясний, блакитноокий,
чом погляд твій заволокли тумани?

Судоми крутенем зв'язали мозок,
встромили рогачі у м'язи кволі.
Зурочення зніму із тебе. Може,

Ярослав Чорногуз
2025.12.28 22:17
Всіх читав та люблю я
Більш Рентгена - Пулюя.

Ніж Малевич - Пимоненко --
Рідний, наче люба ненька.

Скорик більш, ніж Дебюссі -
Почуття хвилює всі.

Олег Герман
2025.12.28 16:43
Місто пахло стерильністю та озоном. У 2045 році ніхто не будував хмарочосів — вони були надто агресивними. Будівлі зберігали свої величезні розміри, однак втратили шпилі та будь-які гострі кути. Архітектуру тепер створювали алгоритми «Комфорт-Плюс», що м’

С М
2025.12.28 15:43
Сьогодня Ніч, Сьогодня Ніч

Брюс Бері був робочий кент
Він обслуговував еконолайн-вен
Жевріло у його очах
Хоча не мав на руках він вен
Вже уночі
як усі йшли додому

Іван Потьомкін
2025.12.28 14:22
– Здоров будь нам, пане Чалий!
Чим ти опечаливсь?
Маєш хату – палац справжній,
Дружину нівроку.
Вже й на батька-запорожця
Дивишся звисока.
Може, тобі, любий Саво,
Не стачає слави?

Євген Федчук
2025.12.28 13:20
Приїхала відпочити бабуся на море.
Привезла свого онука – йому п’ять вже скоро.
Гуляють вони по березі. Хвилі набігають
Та сліди на піску їхні позаду змивають.
Сонце добре припікає. А чайки над ними
Носяться, ледь не чіпляють крилами своїми.
- Що це
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Вероніка В
2025.12.24

Максим Семибаламут
2025.12.02

І Ірпінський
2025.12.01

Павло Інкаєв
2025.11.29

Артем Ігнатійчук
2025.11.26

Галина Максимів
2025.11.23

Марко Нестерчук Нестор
2025.11.07






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Ігор Міф Маковійчук (1967) / Вірші

 * * *
Непомітно зотліла цигарка.
Між завмерлих у часі годин.
У старому, забутому парку
Він сидів у задумі один.

Друзі всі в номерах телефонів.
Дім, робота – зупинки метро.
Блідозорі полони безсоння.
Лампа, аркуш, вино і перо.

Фальш – усмішка, відвертість – образа.
Промайнула чужою Вона.
– Нас чекають, ходім, обмаль часу.
Дім, дві долі, а поміж – стіна…

Він пішов у тривожній задумі.
Й споконвік не спитає ніхто
Про його нерозділені думи
В старім парку між станцій метро.

1996р.





Найвища оцінка Олеся Овчар 5.5 Любитель поезії / Майстер-клас
Найнижча оцінка Ярослав Нечуйвітер 5.25 Майстер-клас / Майстер-клас

      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2009-10-02 09:15:55
Переглядів сторінки твору 5691
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: Любитель поезії
* Народний рейтинг 4.720 / 5.4  (4.828 / 5.41)
* Рейтинг "Майстерень" 4.489 / 5.25  (4.600 / 5.27)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.731
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні
Конкурси. Теми Конкурс «Поетичні Майстерні - ІІ півріччя 2009»
Автор востаннє на сайті 2014.04.02 16:55
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олеся Овчар (Л.П./М.К.) [ 2009-10-02 09:39:20 ]
Дуже гарні і близькі образи. Як на мене, навіть несподівані повороти сюжети. Сподобалось!!! 5.5


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ігор Міф Маковійчук (Л.П./Л.П.) [ 2009-10-02 09:53:47 ]
Вдячний, що завітали, Олесю. Досі під враженням Ваших Осені і Вітру. В цому ж творі хотів показати трагедію "одинокості удвох".


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олеся Овчар (Л.П./М.К.) [ 2009-10-04 01:36:11 ]
Дуже гарний образ "одинокість удвох". Ну-у-у.
Не гарний... Літературно-філософськи-гарний! :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
(Л.П./Л.П.) [ 2009-10-02 09:59:34 ]
Дуже гарний, цікавий за змістом вірш, пане Ігоре.=) Яскраво передані душевні переживання... Скажіть (вже й я до ритму причепилася=))), у третій строфі, другий рядок не треба трошки якось підправити?

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ігор Міф Маковійчук (Л.П./Л.П.) [ 2009-10-02 10:28:42 ]
Вдячний, що завітали, Сашунь! Щось ніби і є. Воно все ще редагується до нової збірки. До кінця дня зміню, прослідкуйте (просто для Вас (і дуже радий за зауваження, то вже є творчий ріст!)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
(Л.П./Л.П.) [ 2009-10-02 11:11:46 ]
Обов"язково прослідкую.=)))

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мирон Шагало (Л.П./Л.П.) [ 2009-10-02 10:36:07 ]
А мені, як завше, хотілося б хоча б якогось промінчика надії... Але сам вірш чудовий. До речі, пане Ігор, ви є серед моїх найулюбленіших на цьому сайті, бо вмієте зворушувати не лише розум, а й серце.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ігор Міф Маковійчук (Л.П./Л.П.) [ 2009-10-02 10:54:19 ]
О, пане Мирон, то вже Ви мене зворушили. Щиро вдячний. "Промінчики" будуть, врешті вже є, пізніше опублікую. Тему "Він і Вона" досліджую віддавна. В даному творі - трагедія одинокості удвох. Зараз підшукаю щось із промінчиком. Якщо згодні, прослідкуйте.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Микола Левандівський (Л.П./Л.П.) [ 2009-10-02 11:09:28 ]
Гарна цілісна композиція! Дуже сподобалося і припало до душі.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ігор Міф Маковійчук (Л.П./Л.П.) [ 2009-10-02 12:15:48 ]
Щиро вдячний за увагу, п.Миколо.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
(Л.П./Л.П.) [ 2009-10-02 11:13:00 ]
От!=) Уже є.=)))

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Патара Бачія (Л.П./Л.П.) [ 2009-10-02 14:31:20 ]
Дуже сподобався Ваш твір, пане Ігорю.З невеличкою родзинкою смутку...

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ігор Міф Маковійчук (Л.П./Л.П.) [ 2009-10-02 14:47:48 ]
Щиро вдячний, що завітали. По суті там величезна трагедія, як особистого так суспільного. А пережити то...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Наталя Дитиняк (Л.П./М.К.) [ 2009-10-09 23:32:25 ]
В Вас надзвичайно теплі вірші, пане Ігорю. І з Вашого легкого пера трагедії здаються не такими вже й болісними. Але тим не менше за цією легкістю відчувається все пережите.
Дякую за хорошого вірша.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ігор Міф Маковійчук (Л.П./Л.П.) [ 2009-10-12 11:56:22 ]
Щиро вдячний і вражений глибиною розуміння. Якось аж розгубився. Міфічно бажаю Вам добра, світла і Господньої опіки.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Нечуйвітер (М.К./М.К.) [ 2009-10-12 12:24:09 ]
Вітаю, земляче Міфе.
Добрий твір ти виставив, є над чим подумати.
технічні зауваги все ж є :)
1. Й СПоконвік - Споконвік? - звучить краще, ніц не втрачено.
2. В СТарім парку - те ж саме, крім того на початку вже звучав той старий парк. Можливо, тоді варто подбати про милозвучність? Щось на кшталт:
Десь у парку між станцій метро... - спробуй прочитати обидва варіанти.
3. – Нас чекають, ходім, обмаль часу. - тут певна несподіванка для читача, бо перед тим було написано:
Він сидів у задумі один.
А хто ж тоді автор прямої мови - це зовсім не зрозуміло з тексту - добре б то поправити.
4. Фальш – усмішка, відвертість – образа. - загалом добрий рядок сам по собі, об`ємний, але його звязок з наступним якийсь різкуватий тут, як на мене.
Пробач, якщо дістав. Проте для збірки такі думки будуть корисними, нє?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ігор Міф Маковійчук (Л.П./Л.П.) [ 2009-10-12 15:28:42 ]
Ясна річ, тим паче все по ділу. Про "діставання" й гадки нема. Навпаки - то суперовий майстер-клас. Ще поміркую. Після першої збірки (літредактор Микола Близнюк) реакція на конструктивні зауваження цілком спокійна і нормальна. Вдячний за співучасть, Ярославе. Шаную і поважаю.